Розрахунок собівартості: відмінності між версіями
R (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{DISPLAYTITLE:Розрахунок собівартості}} {{SEO |title=Розрахунок собівартості — K2 ERP |description=Повна стаття про розрахунок собівартості в K2 ERP: методи, алгоритми, приклади, виробництво, торгівля, послуги, партійний облік, FIFO, середньозважена собівартість, розподіл ви... |
R (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
{{SEO | {{SEO | ||
|title=Розрахунок собівартості — K2 ERP | |title=Розрахунок собівартості — K2 ERP | ||
|description=Повна стаття про розрахунок собівартості в K2 ERP: методи, | |description=Повна стаття про розрахунок собівартості в K2 ERP: методи оцінки запасів, FIFO, середньозважена собівартість, партійний облік, виробнича собівартість, НЗВ, накладні витрати, собівартість реалізації, приклади, звіти, протоколи, контроль помилок і закриття періоду. | ||
|keywords=K2 ERP, розрахунок собівартості, собівартість продукції, ERP, виробництво, торгівля, послуги, калькуляція, фактична собівартість, планова собівартість, FIFO, середньозважена собівартість, партійний облік, НЗВ, незавершене виробництво, облік витрат, закриття періоду, українська ERP | |keywords=K2 ERP, розрахунок собівартості, собівартість, собівартість продукції, собівартість товарів, собівартість реалізації, ERP, виробництво, торгівля, послуги, калькуляція, фактична собівартість, планова собівартість, нормативна собівартість, FIFO, середньозважена собівартість, партійний облік, серійний облік, НЗВ, незавершене виробництво, облік витрат, розподіл витрат, накладні витрати, центр витрат, маржинальність, ABC-аналіз, закриття періоду, українська ERP | ||
|image=https://erp.kyiv.ua | |image=https://erp.kyiv.ua | ||
}} | }} | ||
'''Розрахунок собівартості''' — це процес визначення фактичної вартості товарів, продукції, робіт або | '''Розрахунок собівартості''' — це процес визначення фактичної вартості товарів, готової продукції, напівфабрикатів, робіт, послуг, виробничих замовлень, партій, проєктів або напрямків діяльності в [[K2 ERP]] на основі первинних документів, складських рухів, закупівель, виробничих операцій, зарплати, [[Накладні витрати|накладних витрат]], логістики, митних платежів, амортизації, [[Брак|браку]], [[Відходи виробництва|відходів]] і правил [[Розподіл витрат|розподілу витрат]]. | ||
У [[K2 ERP]] розрахунок собівартості має бути не ручною бухгалтерською вправою наприкінці місяця, а | У [[K2 ERP]] розрахунок собівартості має бути не ручною бухгалтерською вправою наприкінці місяця, а '''системним механізмом''', який з’єднує між собою [[Складський облік]], [[Закупівлі]], [[Продажі]], [[Виробництво]], [[Бухгалтерський облік]], [[Управлінський облік]], [[Зарплата]], [[Фінанси]], [[Проєкти]], [[CRM]], [[Регістри обліку]] та [[Звіти K2 ERP]]. | ||
<div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | <div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
<div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | <div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
'''На що звернути увагу.''' Неможливо правильно порахувати собівартість, якщо в системі є від’ємні залишки, непроведені документи, відсутні ціни надходження, незакриті виробничі операції або витрати без правил розподілу. | '''На що звернути увагу.''' Неможливо правильно порахувати собівартість, якщо в системі є від’ємні залишки, непроведені документи, відсутні ціни надходження, незакриті виробничі операції, партії без вартості або витрати без правил розподілу. | ||
</div> | </div> | ||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
== Вступ == | == Вступ == | ||
Собівартість — це один із найважливіших показників у будь-якій ERP-системі. | Собівартість — це один із найважливіших показників у будь-якій [[ERP]]-системі. | ||
Без правильної собівартості бізнес не бачить реальної картини. Продажі можуть зростати, склад може активно працювати, виробництво може випускати продукцію, менеджери можуть радіти оборотам, але якщо собівартість розрахована неправильно, | Без правильної собівартості бізнес не бачить реальної картини. Продажі можуть зростати, склад може активно працювати, виробництво може випускати продукцію, менеджери можуть радіти оборотам, але якщо собівартість розрахована неправильно, усі управлінські рішення стають небезпечними. | ||
Можна продавати багато — і втрачати гроші. | Можна продавати багато — і втрачати гроші. | ||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
Можна думати, що клієнт вигідний — хоча насправді його обслуговування з’їдає всю маржу. | Можна думати, що клієнт вигідний — хоча насправді його обслуговування з’їдає всю маржу. | ||
Можна вважати напрямок прибутковим — хоча він живе за рахунок | Можна вважати напрямок прибутковим — хоча він живе за рахунок іншого напрямку. | ||
Можна вірити, що виробництво працює ефективно — хоча [[Брак|брак]], простої, перевитрати матеріалів і неправильно розподілені [[Накладні витрати|накладні витрати]] давно знищили прибуток. | |||
'''Собівартість показує реальну економіку бізнесу.''' | '''Собівартість показує реальну економіку бізнесу.''' | ||
| Рядок 50: | Рядок 52: | ||
Простими словами: | Простими словами: | ||
'''Собівартість відповідає на питання: скільки бізнесу реально коштував товар, продукція, робота або | '''Собівартість відповідає на питання: скільки бізнесу реально коштував товар, продукція, робота, послуга, замовлення або проєкт.''' | ||
Собівартість може включати: | Собівартість може включати: | ||
| Рядок 57: | Рядок 59: | ||
* транспортні витрати; | * транспортні витрати; | ||
* митні платежі; | * митні платежі; | ||
* послуги | * послуги брокера; | ||
* страхування; | |||
* сертифікацію; | |||
* сировину; | * сировину; | ||
* матеріали; | * матеріали; | ||
* комплектуючі; | * комплектуючі; | ||
* напівфабрикати; | |||
* зарплату; | * зарплату; | ||
* нарахування на зарплату; | |||
* енергію; | * енергію; | ||
* газ; | |||
* воду; | |||
* паливо; | |||
* амортизацію; | * амортизацію; | ||
* оренду; | * оренду; | ||
* витрати складу; | * витрати складу; | ||
* виробничі накладні витрати; | * [[Накладні витрати|виробничі накладні витрати]]; | ||
* адміністративні витрати, якщо вони включаються в управлінську собівартість; | * адміністративні витрати, якщо вони включаються в [[Управлінська собівартість|управлінську собівартість]]; | ||
* втрати | * витрати на збут, якщо вони включаються в повну управлінську собівартість; | ||
* втрати; | |||
* [[Брак]]; | |||
* [[Відходи виробництва]]; | |||
* послуги сторонніх організацій; | |||
* інші витрати, пов’язані з отриманням доходу. | * інші витрати, пов’язані з отриманням доходу. | ||
| Рядок 75: | Рядок 88: | ||
Розрахунок собівартості потрібен не тільки бухгалтеру. | Розрахунок собівартості потрібен не тільки бухгалтеру. | ||
Він потрібен власнику, директору, фінансовому директору, економісту, керівнику виробництва, менеджеру з продажів, закупівельнику | Він потрібен власнику, директору, фінансовому директору, економісту, керівнику виробництва, менеджеру з продажів, закупівельнику, керівнику складу, проєктному менеджеру та керівникам напрямків. | ||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
| Рядок 87: | Рядок 100: | ||
|- | |- | ||
| Фінансовому директору | | Фінансовому директору | ||
| Щоб контролювати маржу, витрати та фінансовий результат | | Щоб контролювати [[Маржинальність|маржу]], витрати та фінансовий результат | ||
| '''Важливо бачити відхилення від плану''' | | '''Важливо бачити відхилення від плану''' | ||
|- | |- | ||
| Бухгалтеру | | Бухгалтеру | ||
| Щоб правильно сформувати проводки та закрити період | | Щоб правильно сформувати [[Проводки|проводки]] та закрити період | ||
| '''Період не можна закривати на помилкових даних''' | | '''Період не можна закривати на помилкових даних''' | ||
|- | |- | ||
| Рядок 113: | Рядок 126: | ||
| Щоб контролювати партії, залишки і правильність рухів | | Щоб контролювати партії, залишки і правильність рухів | ||
| '''Від’ємні залишки ламають собівартість''' | | '''Від’ємні залишки ламають собівартість''' | ||
|- | |||
| Проєктному менеджеру | |||
| Щоб бачити прибутковість проєкту | |||
| '''Проєкт може мати дохід, але бути збитковим''' | |||
|} | |} | ||
| Рядок 128: | Рядок 145: | ||
* зарплату нараховано — вводиться документ зарплати; | * зарплату нараховано — вводиться документ зарплати; | ||
* транспортні витрати отримано — вводиться акт послуг; | * транспортні витрати отримано — вводиться акт послуг; | ||
* продукцію продано — вводиться документ реалізації. | * продукцію продано — вводиться документ реалізації; | ||
* з’явився брак — вводиться акт браку; | |||
* отримані зворотні відходи — вводиться оприбуткування відходів; | |||
* виконано послугу — вводиться акт виконаних робіт; | |||
* виконано етап проєкту — вводиться документ етапу або акт. | |||
Після цього система сама повинна використати ці документи для розрахунку собівартості. | Після цього система сама повинна використати ці документи для розрахунку собівартості. | ||
| Рядок 145: | Рядок 166: | ||
! Приклад | ! Приклад | ||
|- | |- | ||
| Номенклатура | | [[Номенклатура]] | ||
| Для товарів, матеріалів, готової продукції | | Для товарів, матеріалів, готової продукції | ||
| Собівартість 1 кг борошна або 1 одиниці готового виробу | | Собівартість 1 кг борошна або 1 одиниці готового виробу | ||
|- | |- | ||
| Партія | | [[Партія]] | ||
| Коли важливо знати вартість конкретного надходження | | Коли важливо знати вартість конкретного надходження | ||
| Партія імпортного товару з митними витратами | | Партія імпортного товару з митними витратами | ||
|- | |- | ||
| Серія | | [[Серія]] | ||
| Для товарів із серійними номерами або строками придатності | | Для товарів із серійними номерами або строками придатності | ||
| Медикаменти, обладнання, електроніка | | Медикаменти, обладнання, електроніка | ||
|- | |- | ||
| Виробниче замовлення | | [[Виробниче замовлення]] | ||
| Для виробництва під конкретне замовлення | | Для виробництва під конкретне замовлення | ||
| Виготовлення меблів для клієнта | | Виготовлення меблів для клієнта | ||
|- | |- | ||
| Проєкт | | [[Технологічна операція]] | ||
| Для деталізації складного виробництва | |||
| Різання, фарбування, складання, пакування | |||
|- | |||
| [[Напівфабрикат]] | |||
| Для багатостадійного виробництва | |||
| Заготовка, деталь, вузол | |||
|- | |||
| [[Проєкт]] | |||
| Для проєктного бізнесу | | Для проєктного бізнесу | ||
| Будівництво, монтаж, впровадження ERP | | Будівництво, монтаж, впровадження ERP | ||
|- | |- | ||
| Послуга | | [[Послуга]] | ||
| Для сервісних компаній | | Для сервісних компаній | ||
| Ремонт, консалтинг, доставка | | Ремонт, консалтинг, доставка | ||
|- | |- | ||
| Центр витрат | | [[Центр витрат]] | ||
| Для накопичення й розподілу непрямих витрат | | Для накопичення й розподілу непрямих витрат | ||
| Цех, склад, адміністрація | | Цех, склад, адміністрація | ||
|- | |- | ||
| Підрозділ | | [[Підрозділ]] | ||
| Для аналізу ефективності структурних одиниць | | Для аналізу ефективності структурних одиниць | ||
| Виробничий цех №1, відділ логістики | | Виробничий цех №1, відділ логістики | ||
|- | |- | ||
| Замовлення клієнта | | [[Замовлення клієнта]] | ||
| Для аналізу прибутковості конкретної угоди | | Для аналізу прибутковості конкретної угоди | ||
| Індивідуальне замовлення покупця | | Індивідуальне замовлення покупця | ||
|- | |- | ||
| Напрямок діяльності | | [[Напрямок діяльності]] | ||
| Для управлінського обліку | | Для управлінського обліку | ||
| Виробництво, торгівля, сервіс | | Виробництво, торгівля, сервіс | ||
| Рядок 197: | Рядок 226: | ||
! Коли використовується | ! Коли використовується | ||
|- | |- | ||
| Планова собівартість | | [[Планова собівартість]] | ||
| Очікувана собівартість за планом | | Очікувана собівартість за планом | ||
| Для планування, бюджетування, попередньої оцінки ціни | | Для планування, бюджетування, попередньої оцінки ціни | ||
|- | |- | ||
| Нормативна собівартість | | [[Нормативна собівартість]] | ||
| Собівартість за нормами матеріалів, часу та ресурсів | | Собівартість за нормами матеріалів, часу та ресурсів | ||
| Для виробництва зі специфікаціями та технологічними картами | | Для виробництва зі специфікаціями та технологічними картами | ||
|- | |- | ||
| Попередня собівартість | | [[Попередня собівартість]] | ||
| Тимчасова собівартість до повного закриття періоду | | Тимчасова собівартість до повного закриття періоду | ||
| Коли товар уже продано, але всі витрати ще не зібрані | | Коли товар уже продано, але всі витрати ще не зібрані | ||
|- | |- | ||
| Фактична собівартість | | [[Фактична собівартість]] | ||
| Реальна собівартість за документами | | Реальна собівартість за документами | ||
| Для фінального закриття періоду | | Для фінального закриття періоду | ||
|- | |- | ||
| Управлінська собівартість | | [[Управлінська собівартість]] | ||
| Собівартість за внутрішніми правилами бізнесу | | Собівартість за внутрішніми правилами бізнесу | ||
| Для аналізу прибутковості, маржі, напрямків | | Для аналізу прибутковості, маржі, напрямків | ||
|- | |- | ||
| Бухгалтерська собівартість | | [[Бухгалтерська собівартість]] | ||
| Собівартість за правилами бухгалтерського обліку | | Собівартість за правилами бухгалтерського обліку | ||
| Для проводок, регламентованої звітності | | Для проводок, регламентованої звітності | ||
|- | |- | ||
| Повна собівартість | | [[Повна собівартість]] | ||
| Включає виробничі, адміністративні, збутові та інші витрати | | Включає виробничі, адміністративні, збутові та інші витрати | ||
| Для глибокого управлінського аналізу | | Для глибокого управлінського аналізу | ||
|- | |- | ||
| Виробнича собівартість | | [[Виробнича собівартість]] | ||
| Включає витрати на виготовлення продукції | | Включає витрати на виготовлення продукції | ||
| Для виробничих підприємств | | Для виробничих підприємств | ||
|- | |- | ||
| Собівартість реалізації | | [[Собівартість реалізації]] | ||
| Вартість проданих товарів або продукції | | Вартість проданих товарів або продукції | ||
| Для розрахунку валового прибутку | | Для розрахунку валового прибутку | ||
|} | |} | ||
== | == Планова, нормативна і фактична собівартість == | ||
'''[[Планова собівартість]]''' показує, скільки продукція мала коштувати за планом. | |||
''' | '''[[Нормативна собівартість]]''' показує, скільки продукція має коштувати за встановленими нормами. | ||
'''Фактична собівартість''' показує, скільки продукція реально коштувала за документами. | '''[[Фактична собівартість]]''' показує, скільки продукція реально коштувала за документами. | ||
Приклад: | Приклад: | ||
| Рядок 286: | Рядок 317: | ||
<div style="border:3px solid #1565c0; background:#e3f2fd; padding:14px; margin:16px 0;"> | <div style="border:3px solid #1565c0; background:#e3f2fd; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
'''Управлінська цінність.''' Важливо не тільки порахувати фактичну собівартість, а й зрозуміти, чому вона відрізняється від планової. Саме аналіз відхилень показує, де бізнес втрачає гроші. | '''Управлінська цінність.''' Важливо не тільки порахувати фактичну собівартість, а й зрозуміти, чому вона відрізняється від планової. Саме [[План-фактний аналіз|аналіз відхилень]] показує, де бізнес втрачає гроші. | ||
</div> | </div> | ||
| Рядок 298: | Рядок 329: | ||
! Приклад | ! Приклад | ||
|- | |- | ||
| Надходження товарів | | [[Надходження товарів]] | ||
| Закупівельну вартість | | Закупівельну вартість | ||
| Купили 100 одиниць по 50 грн | | Купили 100 одиниць по 50 грн | ||
|- | |- | ||
| Додаткові витрати | | [[Додаткові витрати]] | ||
| Логістику, митницю, брокера, страхування | | Логістику, митницю, брокера, страхування | ||
| Доставка партії коштувала 3000 грн | | Доставка партії коштувала 3000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | [[Складське списання]] | ||
| Вартість матеріалів, переданих у виробництво | | Вартість матеріалів, переданих у виробництво | ||
| Списали 20 кг металу на замовлення | | Списали 20 кг металу на замовлення | ||
|- | |- | ||
| Виробничі документи | | [[Виробничі документи]] | ||
| Випуск, операції, НЗВ, брак | | Випуск, операції, НЗВ, брак | ||
| Випущено 50 одиниць продукції | | Випущено 50 одиниць продукції | ||
|- | |- | ||
| Зарплата | | [[Зарплата]] | ||
| Прямі та непрямі трудові витрати | | Прямі та непрямі трудові витрати | ||
| Нараховано зарплату робітникам цеху | | Нараховано зарплату робітникам цеху | ||
|- | |- | ||
| Послуги сторонніх організацій | | [[Послуги сторонніх організацій]] | ||
| Витрати на обробку, доставку, ремонт | | Витрати на обробку, доставку, ремонт | ||
| Підрядник виконав фарбування деталей | | Підрядник виконав фарбування деталей | ||
|- | |- | ||
| Амортизація | | [[Амортизація]] | ||
| Витрати на обладнання | | Витрати на обладнання | ||
| Верстат нарахував амортизацію за місяць | | Верстат нарахував амортизацію за місяць | ||
|- | |- | ||
| Енергоносії | | [[Енергоносії]] | ||
| Електроенергію, газ, воду, паливо | | Електроенергію, газ, воду, паливо | ||
| Цех спожив електроенергію | | Цех спожив електроенергію | ||
|- | |- | ||
| | | [[Бухгалтерська операція]] | ||
| Коригування, закриття, перенесення витрат | | Коригування, закриття, перенесення витрат | ||
| Перенесення витрат з рахунку на центр витрат | | Перенесення витрат з рахунку на центр витрат | ||
|- | |- | ||
| Регістри обліку | | [[Регістри обліку]] | ||
| Залишки, рухи, партії, накопичені витрати | | Залишки, рухи, партії, накопичені витрати | ||
| Регістр партійного обліку | | Регістр партійного обліку | ||
| Рядок 356: | Рядок 387: | ||
| '''Без перевірки рахувати небезпечно''' | | '''Без перевірки рахувати небезпечно''' | ||
|- | |- | ||
| 3. Збір прямих витрат | | 3. Збір [[Прямі витрати|прямих витрат]] | ||
| Збираються матеріали, зарплата, послуги, які прямо відносяться на об’єкт | | Збираються матеріали, зарплата, послуги, які прямо відносяться на об’єкт | ||
| '''Прямі витрати мають бути прив’язані до об’єкта''' | | '''Прямі витрати мають бути прив’язані до об’єкта''' | ||
|- | |- | ||
| 4. Збір непрямих витрат | | 4. Збір [[Непрямі витрати|непрямих витрат]] | ||
| Накопичуються витрати цехів, складів, підрозділів | | Накопичуються витрати цехів, складів, підрозділів | ||
| '''Потрібні центри витрат''' | | '''Потрібні центри витрат''' | ||
|- | |- | ||
| 5. Розподіл накладних витрат | | 5. [[Розподіл витрат|Розподіл накладних витрат]] | ||
| Витрати розподіляються за правилами | | Витрати розподіляються за правилами | ||
| '''База розподілу має бути логічною''' | | '''База розподілу має бути логічною''' | ||
|- | |- | ||
| 6. Розрахунок виробничої собівартості | | 6. Розрахунок [[Виробнича собівартість|виробничої собівартості]] | ||
| Визначається собівартість випуску продукції | | Визначається собівартість випуску продукції | ||
| '''Потрібно враховувати НЗВ''' | | '''Потрібно враховувати НЗВ''' | ||
|- | |- | ||
| 7. Розрахунок собівартості реалізації | | 7. Розрахунок [[Собівартість реалізації|собівартості реалізації]] | ||
| Визначається собівартість проданих товарів | | Визначається собівартість проданих товарів | ||
| '''Метод списання має відповідати обліковій політиці''' | | '''Метод списання має відповідати обліковій політиці''' | ||
|- | |- | ||
| 8. Формування проводок | | 8. Формування [[Проводки|проводок]] | ||
| Створюються бухгалтерські або управлінські рухи | | Створюються бухгалтерські або управлінські рухи | ||
| '''Проводки мають збігатися з регістрами''' | | '''Проводки мають збігатися з регістрами''' | ||
| Рядок 384: | Рядок 415: | ||
| '''Звіти мають пояснювати результат''' | | '''Звіти мають пояснювати результат''' | ||
|- | |- | ||
| 10. Закриття періоду | | 10. [[Закриття періоду]] | ||
| Результат фіксується | | Результат фіксується | ||
| '''Після закриття не можна випадково змінювати документи''' | | '''Після закриття не можна випадково змінювати документи''' | ||
| Рядок 391: | Рядок 422: | ||
== Прямі витрати == | == Прямі витрати == | ||
'''Прямі витрати''' — це витрати, які можна безпосередньо віднести на конкретний товар, продукцію, замовлення, партію, послугу або проєкт. | '''[[Прямі витрати]]''' — це витрати, які можна безпосередньо віднести на конкретний товар, продукцію, замовлення, партію, послугу або проєкт. | ||
Приклади прямих витрат: | Приклади прямих витрат: | ||
| Рядок 447: | Рядок 478: | ||
== Непрямі витрати == | == Непрямі витрати == | ||
'''Непрямі витрати''' — це витрати, які неможливо або недоцільно напряму віднести на конкретну одиницю продукції. | '''[[Непрямі витрати]]''' — це витрати, які неможливо або недоцільно напряму віднести на конкретну одиницю продукції. | ||
Приклади непрямих витрат: | Приклади непрямих витрат: | ||
| Рядок 498: | Рядок 529: | ||
<div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | <div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
'''На що звернути увагу.''' Розподіл непрямих витрат “просто по кількості” не завжди правильний. Якщо одна продукція виготовляється 5 хвилин, а інша 3 години, краще розподіляти витрати за машинним часом або людино-годинами. | '''На що звернути увагу.''' Розподіл непрямих витрат “просто по кількості” не завжди правильний. Якщо одна продукція виготовляється 5 хвилин, а інша 3 години, краще розподіляти витрати за [[Машинний час|машинним часом]] або [[Людино-години|людино-годинами]]. | ||
</div> | </div> | ||
== Бази розподілу витрат == | == Бази розподілу витрат == | ||
База розподілу — це показник, за яким непрямі витрати розподіляються між об’єктами собівартості. | '''[[База розподілу]]''' — це показник, за яким непрямі витрати розподіляються між об’єктами собівартості. | ||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
| Рядок 511: | Рядок 542: | ||
! Ризик | ! Ризик | ||
|- | |- | ||
| Кількість продукції | | [[Кількість продукції]] | ||
| Коли продукція приблизно однакова | | Коли продукція приблизно однакова | ||
| Випуск однакових пляшок води | | Випуск однакових пляшок води | ||
| Може спотворити складну продукцію | | Може спотворити складну продукцію | ||
|- | |- | ||
| Вага | | [[Вага]] | ||
| Для сипучих, металевих, аграрних товарів | | Для сипучих, металевих, аграрних товарів | ||
| Розподіл доставки зерна | | Розподіл доставки зерна | ||
| Не враховує складність виробництва | | Не враховує складність виробництва | ||
|- | |- | ||
| Об’єм | | [[Об’єм]] | ||
| Для рідин, газів, великих вантажів | | Для рідин, газів, великих вантажів | ||
| Доставка палива | | Доставка палива | ||
| Не враховує вартість товару | | Не враховує вартість товару | ||
|- | |- | ||
| Вартість матеріалів | | [[Вартість матеріалів]] | ||
| Коли накладні витрати залежать від вартості сировини | | Коли накладні витрати залежать від вартості сировини | ||
| Ювелірне виробництво | | Ювелірне виробництво | ||
| Дорога сировина отримає більше витрат | | Дорога сировина отримає більше витрат | ||
|- | |- | ||
| Пряма зарплата | | [[Пряма зарплата]] | ||
| Коли трудомісткість є головним фактором | | Коли трудомісткість є головним фактором | ||
| Ручне виробництво | | Ручне виробництво | ||
| Не підходить для автоматизованих процесів | | Не підходить для автоматизованих процесів | ||
|- | |- | ||
| Людино-години | | [[Людино-години]] | ||
| Для робіт і послуг | | Для робіт і послуг | ||
| Сервісний центр | | Сервісний центр | ||
| Потрібно точно обліковувати час | | Потрібно точно обліковувати час | ||
|- | |- | ||
| Машинний час | | [[Машинний час]] | ||
| Для виробництва на обладнанні | | Для виробництва на обладнанні | ||
| Металообробка | | Металообробка | ||
| Потрібен облік роботи обладнання | | Потрібен облік роботи обладнання | ||
|- | |- | ||
| Виручка | | [[Виручка]] | ||
| Для управлінського розподілу між напрямками | | Для управлінського розподілу між напрямками | ||
| Розподіл адміністративних витрат | | Розподіл адміністративних витрат | ||
| Може карати найуспішніший напрямок | | Може карати найуспішніший напрямок | ||
|- | |- | ||
| Площа | | [[Площа]] | ||
| Для оренди, комунальних витрат | | Для оренди, комунальних витрат | ||
| Розподіл оренди складу | | Розподіл оренди складу | ||
| Рядок 559: | Рядок 590: | ||
== Методи оцінки вибуття запасів == | == Методи оцінки вибуття запасів == | ||
У [[K2 ERP]] потрібно підтримувати різні методи оцінки вибуття запасів. | У [[K2 ERP]] потрібно підтримувати різні [[Методи оцінки запасів|методи оцінки вибуття запасів]]. | ||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
| Рядок 567: | Рядок 598: | ||
! Приклад | ! Приклад | ||
|- | |- | ||
| FIFO | | [[FIFO]] | ||
| Першими списуються найстаріші запаси | | Першими списуються найстаріші запаси | ||
| Для товарів із партіями, строками, обліковою політикою FIFO | | Для товарів із партіями, строками, обліковою політикою FIFO | ||
| Спочатку продається партія, яка надійшла раніше | | Спочатку продається партія, яка надійшла раніше | ||
|- | |- | ||
| Середньозважена собівартість | | [[Середньозважена собівартість]] | ||
| Вартість одиниці визначається як середня по залишках і надходженнях | | Вартість одиниці визначається як середня по залишках і надходженнях | ||
| Для масових товарів без жорсткого партійного контролю | | Для масових товарів без жорсткого партійного контролю | ||
| Склад цементу, пального, сировини | | Склад цементу, пального, сировини | ||
|- | |- | ||
| Партійний облік | | [[Партійний облік]] | ||
| Списання йде з конкретної партії | | Списання йде з конкретної партії | ||
| Для імпорту, харчів, фармацевтики, дорогої продукції | | Для імпорту, харчів, фармацевтики, дорогої продукції | ||
| Продали товар із партії №123 | | Продали товар із партії №123 | ||
|- | |- | ||
| Серійний облік | | [[Серійний облік]] | ||
| Вартість визначається по конкретному серійному номеру | | Вартість визначається по конкретному серійному номеру | ||
| Для техніки, обладнання, автомобілів | | Для техніки, обладнання, автомобілів | ||
| Продали ноутбук із серійним номером | | Продали ноутбук із серійним номером | ||
|- | |- | ||
| Нормативна оцінка | | [[Нормативна оцінка]] | ||
| Оперативно використовується норматив, відхилення рахуються окремо | | Оперативно використовується норматив, відхилення рахуються окремо | ||
| Для виробництва з нормами | | Для виробництва з нормами | ||
| Рядок 595: | Рядок 626: | ||
== FIFO == | == FIFO == | ||
'''FIFO''' | '''[[FIFO]]''' — це метод оцінки запасів, при якому першими списуються ті запаси, які першими надійшли. | ||
Приклад: | Приклад: | ||
| Рядок 637: | Рядок 668: | ||
== Середньозважена собівартість == | == Середньозважена собівартість == | ||
'''[[Середньозважена собівартість]]''' — це метод оцінки запасів, при якому система визначає середню вартість одиниці запасу. | |||
Приклад: | Приклад: | ||
| Рядок 676: | Рядок 707: | ||
<div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | <div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
'''На що звернути увагу.''' Середньозважена собівартість проста для масових запасів, але вона “згладжує” різницю між партіями. Якщо партії мають суттєво різну ціну, для аналізу краще використовувати | '''На що звернути увагу.''' Середньозважена собівартість проста для масових запасів, але вона “згладжує” різницю між партіями. Якщо партії мають суттєво різну ціну, для аналізу краще використовувати [[Партійний облік]]. | ||
</div> | </div> | ||
== Партійний облік == | == Партійний облік == | ||
'''Партійний облік''' дозволяє точно знати, з якої партії був списаний або проданий товар. | '''[[Партійний облік]]''' дозволяє точно знати, з якої партії був списаний або проданий товар. | ||
Це важливо, коли кожна партія має свою вартість, дату, постачальника, митні витрати, сертифікати або строк придатності. | Це важливо, коли кожна партія має свою вартість, дату, постачальника, митні витрати, сертифікати або строк придатності. | ||
| Рядок 722: | Рядок 753: | ||
== Серійний облік == | == Серійний облік == | ||
'''Серійний облік''' використовується, коли кожна одиниця товару має унікальний номер або унікальну вартість. | '''[[Серійний облік]]''' використовується, коли кожна одиниця товару має унікальний номер або унікальну вартість. | ||
Приклади: | Приклади: | ||
| Рядок 770: | Рядок 801: | ||
* закупівельна ціна; | * закупівельна ціна; | ||
* | * [[Транспортно-заготівельні витрати]]; | ||
* митні платежі; | * митні платежі; | ||
* послуги брокера; | * послуги брокера; | ||
| Рядок 824: | Рядок 855: | ||
У виробництві собівартість складніша, бо продукція створюється з матеріалів, операцій, праці, обладнання та накладних витрат. | У виробництві собівартість складніша, бо продукція створюється з матеріалів, операцій, праці, обладнання та накладних витрат. | ||
Виробнича собівартість може включати: | [[Виробнича собівартість]] може включати: | ||
* сировину; | * сировину; | ||
| Рядок 880: | Рядок 911: | ||
== Виробництво за специфікаціями == | == Виробництво за специфікаціями == | ||
Якщо підприємство використовує специфікації, система може розраховувати нормативну собівартість. | Якщо підприємство використовує [[Специфікація|специфікації]], система може розраховувати [[Нормативна собівартість|нормативну собівартість]]. | ||
Приклад специфікації на 1 виріб: | Приклад специфікації на 1 виріб: | ||
| Рядок 943: | Рядок 974: | ||
== Незавершене виробництво == | == Незавершене виробництво == | ||
'''Незавершене виробництво''' — це витрати, які вже понесені, але ще не перетворилися на готову продукцію. | '''[[Незавершене виробництво]]''' або '''[[НЗВ]]''' — це витрати, які вже понесені, але ще не перетворилися на готову продукцію. | ||
Приклад: | Приклад: | ||
| Рядок 984: | Рядок 1015: | ||
== Частковий випуск продукції == | == Частковий випуск продукції == | ||
Частковий випуск виникає, коли виробниче замовлення ще не завершене, але частина продукції вже готова. | [[Частковий випуск продукції]] виникає, коли виробниче замовлення ще не завершене, але частина продукції вже готова. | ||
Приклад: | Приклад: | ||
| Рядок 992: | Рядок 1023: | ||
На кінець місяця випущено 60 одиниць. | На кінець місяця випущено 60 одиниць. | ||
Витрати | Витрати: | ||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
| Рядок 1043: | Рядок 1074: | ||
== Брак у виробництві == | == Брак у виробництві == | ||
Брак може суттєво впливати на собівартість. | [[Брак]] може суттєво впливати на собівартість. | ||
У [[K2 ERP]] потрібно розрізняти: | У [[K2 ERP]] потрібно розрізняти: | ||
* | * [[Виправний брак]]; | ||
* | * [[Невиправний брак]]; | ||
* | * [[Технологічні втрати]]; | ||
* | * [[Понаднормові втрати]]; | ||
* брак з вини працівника; | * брак з вини працівника; | ||
* брак з вини постачальника; | * брак з вини постачальника; | ||
| Рядок 1091: | Рядок 1122: | ||
== Відходи виробництва == | == Відходи виробництва == | ||
Відходи можуть мати або не мати вартість. | [[Відходи виробництва]] можуть мати або не мати вартість. | ||
Приклади: | Приклади: | ||
| Рядок 1106: | Рядок 1137: | ||
! Як обліковувати | ! Як обліковувати | ||
|- | |- | ||
| Безповоротні відходи | | [[Безповоротні відходи]] | ||
| Включаються у витрати виробництва | | Включаються у витрати виробництва | ||
|- | |- | ||
| Зворотні відходи | | [[Зворотні відходи]] | ||
| Оприбутковуються на склад і зменшують собівартість основної продукції | | Оприбутковуються на склад і зменшують собівартість основної продукції | ||
|- | |- | ||
| Побічна продукція | | [[Побічна продукція]] | ||
| Може мати власну собівартість або оцінюватися за справедливою ціною | | Може мати власну собівартість або оцінюватися за справедливою ціною | ||
|- | |- | ||
| Рядок 1179: | Рядок 1210: | ||
== Проєктна собівартість == | == Проєктна собівартість == | ||
[[Проєктна собівартість]] накопичується по проєкту або замовленню. | |||
Приклади проєктів: | Приклади проєктів: | ||
| Рядок 1290: | Рядок 1321: | ||
== Транспортно-заготівельні витрати == | == Транспортно-заготівельні витрати == | ||
Транспортно-заготівельні витрати можуть розподілятися на партії товарів. | [[Транспортно-заготівельні витрати]] можуть розподілятися на партії товарів. | ||
Приклад: | Приклад: | ||
| Рядок 1364: | Рядок 1395: | ||
'''Тому в K2 ERP користувач має обирати базу розподілу залежно від економічної логіки.''' | '''Тому в K2 ERP користувач має обирати базу розподілу залежно від економічної логіки.''' | ||
== | == Детальні приклади розрахунку собівартості == | ||
У цьому розділі наведені практичні приклади, як саме [[K2 ERP]] має рахувати собівартість у різних господарських ситуаціях. | |||
'''Головний принцип:''' система не повинна просто показувати кінцеву цифру. Вона має показувати, '''звідки взялася кожна складова собівартості'''. | |||
''' | <div style="border:3px solid #1565c0; background:#e3f2fd; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
'''Важливо.''' Кожен приклад розрахунку собівартості в K2 ERP повинен мати розшифровку: документи-джерела, кількість, суму, базу розподілу, метод оцінки запасів, сформовані рухи та фінальний результат. | |||
</div> | |||
Приклад | == Приклад 1. Розрахунок собівартості товару в торгівлі == | ||
Компанія | Компанія купила товар у постачальника. | ||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Значення | |||
|- | |||
| Кількість товару | |||
| 100 шт | |||
|- | |||
| Ціна постачальника | |||
| 500 грн/шт | |||
|- | |||
| Сума товару | |||
| 50000 грн | |||
|- | |||
| Доставка | |||
| 4000 грн | |||
|- | |||
| Послуги перевізника | |||
| 1000 грн | |||
|- | |||
| Разом додаткові витрати | |||
| 5000 грн | |||
|} | |||
Формула: | |||
= | '''Повна собівартість партії = Закупівельна вартість + Додаткові витрати''' | ||
Розрахунок: | |||
'''50000 + 5000 = 55000 грн''' | |||
Собівартість одиниці: | |||
'''55000 / 100 = 550 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Показник | ||
! | ! Значення | ||
|- | |- | ||
| | | Закупівельна ціна одиниці | ||
| | | 500 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Додаткові витрати на одиницю | ||
| | | 50 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Повна собівартість одиниці | ||
| | | 550 грн | ||
|} | |} | ||
'''Висновок.''' Якщо продавати цей товар по 600 грн, реальна маржа буде не 100 грн, а тільки 50 грн. | |||
''' | <div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
'''На що звернути увагу.''' Якщо додаткові витрати не включити в собівартість партії, система покаже завищений прибуток. | |||
</div> | |||
== Приклад 2. Розподіл доставки між кількома товарами == | |||
Постачальник привіз три товари однією доставкою. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Товар | |||
! Кількість | |||
! Сума товару | |||
! Вага | |||
|- | |||
| Товар А | |||
| 100 шт | |||
| 50000 грн | |||
| 500 кг | |||
|- | |||
| Товар Б | |||
| 50 шт | |||
| 30000 грн | |||
| 300 кг | |||
|- | |||
| Товар В | |||
| 200 шт | |||
| 20000 грн | |||
| 200 кг | |||
|- | |||
| Разом | |||
| | |||
| 100000 грн | |||
| 1000 кг | |||
|} | |||
Доставка коштувала '''10000 грн'''. | |||
=== Варіант 1. Розподіл доставки за сумою товарів === | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Товар | ||
! | ! Сума товару | ||
! | ! Частка | ||
! Частка доставки | |||
! Повна собівартість | |||
|- | |- | ||
| | | Товар А | ||
| | | 50000 грн | ||
| | | 50% | ||
| 5000 грн | |||
| 55000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Товар Б | ||
| | | 30000 грн | ||
| | | 30% | ||
| 3000 грн | |||
| 33000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Товар В | ||
| | | 20000 грн | ||
| | | 20% | ||
| | | 2000 грн | ||
| | | 22000 грн | ||
|} | |} | ||
== | === Варіант 2. Розподіл доставки за вагою === | ||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Товар | ||
! | ! Вага | ||
! | ! Частка | ||
! Частка доставки | |||
! Повна собівартість | |||
|- | |- | ||
| | | Товар А | ||
| | | 500 кг | ||
| | | 50% | ||
| 5000 грн | |||
| 55000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Товар Б | ||
| | | 300 кг | ||
| | | 30% | ||
| 3000 грн | |||
| 33000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Товар В | ||
| | | 200 кг | ||
| | | 20% | ||
| 2000 грн | |||
| 22000 грн | |||
|} | |||
У цьому прикладі результат однаковий, бо частки суми і ваги збігаються. Але в реальному бізнесі вони часто різні. | |||
=== Варіант 3. Коли вага і сума дають різний результат === | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Товар | |||
! Сума товару | |||
! Вага | |||
|- | |- | ||
| | | Легка електроніка | ||
| | | 90000 грн | ||
| | | 50 кг | ||
|- | |- | ||
| | | Важкий метал | ||
| | | 10000 грн | ||
| | | 950 кг | ||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | 100000 грн | ||
| | | 1000 кг | ||
|} | |||
Доставка — '''10000 грн'''. | |||
Якщо розподіляти за сумою: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Товар | |||
! Частка за сумою | |||
! Доставка | |||
|- | |- | ||
| | | Легка електроніка | ||
| | | 90% | ||
| | | 9000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Важкий метал | ||
| | | 10% | ||
| | | 1000 грн | ||
|} | |} | ||
Якщо розподіляти за вагою: | |||
== | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! Товар | |||
! Частка за вагою | |||
! Доставка | |||
|- | |||
| Легка електроніка | |||
| 5% | |||
| 500 грн | |||
|- | |||
| Важкий метал | |||
| 95% | |||
| 9500 грн | |||
|} | |||
# | <div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
# | '''Критично важливо.''' Для доставки часто правильніше використовувати вагу або об’єм, а не суму товару. Інакше дорогий, але легкий товар отримає занадто велику частку логістичних витрат. | ||
</div> | |||
== Приклад 3. FIFO при продажу товару == | |||
На склад надійшло дві партії товару. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Партія | ||
! | ! Дата | ||
! | ! Кількість | ||
! | ! Ціна | ||
! Сума | |||
|- | |- | ||
| | | Партія 1 | ||
| | | 01.05 | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 50 грн | ||
| 5000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Партія 2 | ||
| | | 10.05 | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 60 грн | ||
| 6000 грн | |||
|} | |||
15.05 продали '''120 шт'''. | |||
За методом [[FIFO]] першими списуються найстаріші запаси. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Джерело списання | |||
! Кількість | |||
! Ціна | |||
! Сума | |||
|- | |- | ||
| | | Партія 1 | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 50 грн | ||
| | | 5000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Партія 2 | ||
| | | 20 шт | ||
| | | 60 грн | ||
| | | 1200 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Разом собівартість реалізації | ||
| | | 120 шт | ||
| | |||
| 6200 грн | |||
| | |||
| | |||
|} | |} | ||
Залишок після продажу: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Партія | |||
! Залишок | |||
! Ціна | |||
! Сума | |||
|- | |||
| Партія 2 | |||
| 80 шт | |||
| 60 грн | |||
| 4800 грн | |||
|} | |||
'''Собівартість реалізації = 6200 грн.''' | |||
Якщо товар продано по 80 грн/шт: | |||
'''Дохід = 120 × 80 = 9600 грн''' | |||
'''Валовий прибуток = 9600 − 6200 = 3400 грн''' | |||
'''Валова маржа = 3400 / 9600 × 100% = 35,42%''' | |||
== Приклад 4. Середньозважена собівартість == | |||
Є залишок і нове надходження. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Операція | ||
! | ! Кількість | ||
! | ! Ціна | ||
! Сума | |||
|- | |- | ||
| | | Початковий залишок | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 50 грн | ||
| 5000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Надходження | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 60 грн | ||
| 6000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | 200 шт | ||
| | | | ||
| | | 11000 грн | ||
| | |} | ||
| | |||
Середньозважена ціна: | |||
|- | |||
| | '''11000 / 200 = 55 грн''' | ||
| | Продали 120 шт. | ||
'''Собівартість реалізації = 120 × 55 = 6600 грн''' | |||
Залишок: | |||
'''80 × 55 = 4400 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Значення | |||
|- | |||
| Середньозважена ціна | |||
| 55 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Собівартість реалізації | ||
| | | 6600 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Залишок на складі | ||
| | | 4400 грн | ||
|} | |} | ||
== Приклад | == Приклад 5. Порівняння FIFO і середньозваженої собівартості == | ||
Одна й та сама ситуація: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Показник | ||
! | ! FIFO | ||
! Середньозважена | |||
|- | |- | ||
| | | Продано | ||
| | | 120 шт | ||
| 120 шт | |||
|- | |- | ||
| | | Собівартість реалізації | ||
| | | 6200 грн | ||
| 6600 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Дохід при ціні 80 грн | ||
| | | 9600 грн | ||
| 9600 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Валовий прибуток | ||
| | | 3400 грн | ||
| 3000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Валова маржа | ||
| | | 35,42% | ||
| 31,25% | |||
|} | |} | ||
'''Висновок.''' Метод оцінки запасів напряму впливає на собівартість реалізації, прибуток і маржу. | |||
<div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''На що звернути увагу.''' Метод оцінки запасів має бути налаштований в [[Облікова політика|обліковій політиці]]. Не можна хаотично змінювати метод від документа до документа. | |||
</div> | |||
== Приклад 6. Виробнича собівартість простої продукції == | |||
Підприємство виготовило 100 одиниць продукції. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
| Рядок 1702: | Рядок 1783: | ||
! Сума | ! Сума | ||
|- | |- | ||
| | | Матеріали | ||
| | | 50000 грн | ||
|- | |||
| Комплектуючі | |||
| 15000 грн | |||
|- | |||
| Пряма зарплата | |||
| 20000 грн | |||
|- | |||
| Нарахування на зарплату | |||
| 4400 грн | |||
|- | |- | ||
| Електроенергія | | Електроенергія | ||
| | | 5000 грн | ||
|- | |- | ||
| Амортизація обладнання | | Амортизація обладнання | ||
| | | 8000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Загальновиробничі витрати | ||
| | | 12000 грн | ||
|- | |- | ||
| Разом | | Разом витрати | ||
| | | 114400 грн | ||
|} | |} | ||
Собівартість одиниці: | |||
''' | '''114400 / 100 = 1144 грн''' | ||
Якщо ціна продажу — 1500 грн: | |||
''' | '''Валовий прибуток на одиницю = 1500 − 1144 = 356 грн''' | ||
'''Маржа = 356 / 1500 × 100% = 23,73%''' | |||
== Приклад 7. Виробництво з плановою і фактичною собівартістю == | |||
Планова калькуляція на 1 виріб: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Стаття | |||
! План | |||
|- | |||
| Матеріали | |||
| 500 грн | |||
|- | |||
| Зарплата | |||
| 200 грн | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! | |||
! | |||
|- | |- | ||
| | | Енергія | ||
| | | 50 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Накладні витрати | ||
| | | 150 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | 900 грн | ||
|} | |||
Фактична калькуляція: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Стаття | |||
! План | |||
! Факт | |||
! Відхилення | |||
|- | |||
| Матеріали | |||
| 500 грн | |||
| 560 грн | |||
| +60 грн | |||
|- | |||
| Зарплата | |||
| 200 грн | |||
| 210 грн | |||
| +10 грн | |||
|- | |||
| Енергія | |||
| 50 грн | |||
| 70 грн | |||
| +20 грн | |||
|- | |||
| Накладні витрати | |||
| 150 грн | |||
| 180 грн | |||
| +30 грн | |||
|- | |||
| Разом | |||
| 900 грн | |||
| 1020 грн | |||
| +120 грн | |||
|} | |} | ||
== | '''Відхилення = 1020 − 900 = 120 грн на одиницю.''' | ||
Якщо випущено 1000 одиниць: | |||
'''Загальне відхилення = 120 × 1000 = 120000 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Причина відхилення | ||
! | ! Можливе пояснення | ||
! | ! Дія | ||
|- | |||
| Матеріали дорожчі за план | |||
| Змінилася закупівельна ціна | |||
| Переглянути постачальників або планову собівартість | |||
|- | |||
| Перевитрата матеріалів | |||
| Порушення норм, брак, втрати | |||
| Перевірити виробничі списання | |||
|- | |- | ||
| | | Енергія більша за план | ||
| | | Обладнання працювало довше | ||
| | | Аналіз машинного часу | ||
|- | |- | ||
| | | Накладні витрати більші | ||
| | | Недозавантаження виробництва або зростання постійних витрат | ||
| | | Переглянути базу розподілу | ||
|} | |} | ||
== Приклад 8. Розподіл накладних витрат за кількістю == | |||
Цех випустив три види продукції. | |||
Накладні витрати цеху — '''90000 грн'''. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Продукція | ||
! | ! Кількість випуску | ||
! | ! Частка | ||
! Накладні витрати | |||
|- | |||
| Продукція А | |||
| 100 шт | |||
| 25% | |||
| 22500 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Продукція Б | ||
| | | 200 шт | ||
| | | 50% | ||
| 45000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Продукція В | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 25% | ||
| 22500 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | 400 шт | ||
| | | 100% | ||
| 90000 грн | |||
|} | |} | ||
Накладні на одиницю: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Продукція | |||
! Накладні витрати | |||
! Кількість | |||
! Накладні на одиницю | |||
|- | |||
| А | |||
| 22500 грн | |||
| 100 шт | |||
| 225 грн | |||
|- | |||
| Б | |||
| 45000 грн | |||
| 200 шт | |||
| 225 грн | |||
|- | |||
| В | |||
| 22500 грн | |||
| 100 шт | |||
| 225 грн | |||
|} | |||
''' | '''Цей метод підходить, якщо продукція приблизно однакова за складністю.''' | ||
== Приклад 9. Розподіл накладних витрат за машинним часом == | |||
Та сама ситуація, але продукція має різну складність. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Продукція | ||
! | ! Кількість | ||
! | ! Машинний час на одиницю | ||
! Загальний машинний час | |||
|- | |- | ||
| | | А | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 1 год | ||
| 100 год | |||
|- | |- | ||
| | | Б | ||
| | | 200 шт | ||
| | | 0,5 год | ||
| 100 год | |||
|- | |- | ||
| | | В | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 3 год | ||
| 300 год | |||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | | ||
| | | | ||
|- | | 500 год | ||
| | |} | ||
Накладні витрати — '''90000 грн'''. | |||
Вартість 1 машино-години: | |||
'''90000 / 500 = 180 грн/год''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Продукція | |||
! Машинний час | |||
! Накладні витрати | |||
! Накладні на одиницю | |||
|- | |- | ||
| | | А | ||
| | | 100 год | ||
| | | 18000 грн | ||
| 180 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Б | ||
| | | 100 год | ||
| | | 18000 грн | ||
| 90 грн | |||
|- | |- | ||
| | | В | ||
| | | 300 год | ||
| | | 54000 грн | ||
| 540 грн | |||
|} | |} | ||
== | '''Висновок.''' Продукція В отримала більшу частку накладних витрат, бо вона більше використовує обладнання. | ||
<div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Правильна база розподілу''' робить собівартість чесною. Неправильна база розподілу може зробити простий товар збитковим на папері, а складний — нібито прибутковим. | |||
</div> | |||
== Приклад 10. Незавершене виробництво == | |||
Підприємство почало виробництво 300 одиниць продукції. | |||
На кінець місяця: | |||
* | * 200 одиниць готові; | ||
* | * 100 одиниць залишилися в незавершеному виробництві; | ||
* | * ступінь готовності НЗВ — 50%; | ||
* загальні витрати — 300000 грн. | |||
* | |||
Розрахунок умовних одиниць: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Об’єкт | ||
! | ! Кількість | ||
! | ! Ступінь готовності | ||
! Умовні одиниці | |||
|- | |- | ||
| | | Готова продукція | ||
| | | 200 шт | ||
| | | 100% | ||
| 200 | |||
|- | |- | ||
| | | НЗВ | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 50% | ||
| 50 | |||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | | ||
| | | | ||
| 250 | |||
|} | |||
Собівартість умовної одиниці: | |||
'''300000 / 250 = 1200 грн''' | |||
Розподіл витрат: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Об’єкт | |||
! Умовні одиниці | |||
! Собівартість одиниці | |||
! Сума | |||
|- | |- | ||
| | | Готова продукція | ||
| | | 200 | ||
| | | 1200 грн | ||
| 240000 грн | |||
|- | |- | ||
| НЗВ | | НЗВ | ||
| | | 50 | ||
| | | 1200 грн | ||
| | | 60000 грн | ||
|} | |} | ||
== | '''Висновок.''' У готову продукцію переходить 240000 грн, а 60000 грн залишаються в НЗВ. | ||
== Приклад 11. Частковий випуск продукції == | |||
Виробниче замовлення — 100 одиниць. | |||
На кінець періоду випущено 60 одиниць. | |||
Витрати: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Витрата | ||
! | ! Сума | ||
|- | |- | ||
| | | Матеріали | ||
| | | 70000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Зарплата | ||
| | | 20000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Накладні витрати | ||
| | | 10000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | 100000 грн | ||
|} | |} | ||
Якщо підприємство вважає, що всі матеріали вже використані на все замовлення, а готовність невипущеної частини — 50%, система повинна розділити витрати. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Об’єкт | ||
! | ! Кількість | ||
! Готовність | |||
! Умовні одиниці | |||
|- | |- | ||
| | | Готова продукція | ||
| | | 60 | ||
| 100% | |||
| 60 | |||
|- | |- | ||
| | | НЗВ | ||
| | | 40 | ||
| 50% | |||
| 20 | |||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | | ||
| | | | ||
| | | 80 | ||
| | |} | ||
| | |||
Собівартість умовної одиниці: | |||
'''100000 / 80 = 1250 грн''' | |||
Готова продукція: | |||
'''60 × 1250 = 75000 грн''' | |||
НЗВ: | |||
'''20 × 1250 = 25000 грн''' | |||
== Приклад 12. Брак у виробництві == | |||
Підприємство витратило 100000 грн і виготовило 100 одиниць продукції. | |||
З них: | |||
* 95 одиниць якісні; | |||
* 5 одиниць — брак. | |||
=== Варіант 1. Брак технологічно допустимий === | |||
Усі витрати розподіляються на якісну продукцію. | |||
'''100000 / 95 = 1052,63 грн''' | |||
Собівартість якісної одиниці — '''1052,63 грн'''. | |||
=== Варіант 2. Брак списується окремо === | |||
Собівартість одиниці до виділення браку: | |||
'''100000 / 100 = 1000 грн''' | |||
Брак: | |||
'''5 × 1000 = 5000 грн''' | |||
Якісна продукція: | |||
'''95 × 1000 = 95000 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Метод | |||
! Собівартість якісної одиниці | |||
! Сума браку | |||
|- | |- | ||
| | | Брак включено в якісну продукцію | ||
| | | 1052,63 грн | ||
| 0 грн окремо | |||
|- | |- | ||
| | | Брак списано окремо | ||
| | | 1000 грн | ||
| 5000 грн | |||
|} | |||
<div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''На що звернути увагу.''' Якщо весь брак автоматично включати в собівартість якісної продукції, можна не побачити реальні втрати виробництва. | |||
</div> | |||
== Приклад 13. Зворотні відходи == | |||
На виробництво списали матеріалів на '''50000 грн'''. | |||
У процесі виробництва отримали [[Зворотні відходи|зворотні відходи]], які можна продати або використати повторно. | |||
Оцінка відходів — '''3000 грн'''. | |||
Собівартість основної продукції: | |||
'''50000 − 3000 = 47000 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Сума | |||
|- | |||
| Списано матеріалів | |||
| 50000 грн | |||
|- | |||
| Оприбутковано зворотних відходів | |||
| 3000 грн | |||
|- | |||
| Матеріальна собівартість основної продукції | |||
| 47000 грн | |||
|} | |||
== Приклад 14. Собівартість послуги == | |||
Сервісна компанія виконала ремонт обладнання для клієнта. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Витрата | |||
! Розрахунок | |||
! Сума | |||
|- | |- | ||
| | | Робота майстра | ||
| | | 6 год × 300 грн | ||
| 1800 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Виїзд автомобіля | ||
| | | 1 виїзд | ||
| 700 грн | |||
|- | |- | ||
| Що є результатом? | | Запчастини | ||
| Фактична собівартість, рухи по регістрах, проводки, звіти, маржинальність і зафіксований фінансовий результат. | | За документом списання | ||
|} | | 1500 грн | ||
|- | |||
== Висновок == | | Накладні витрати сервісу | ||
| Розподілені витрати | |||
Розрахунок собівартості в [[K2 ERP]] — це не просто технічна операція. | | 500 грн | ||
|- | |||
Це механізм, який показує бізнесу реальну вартість його діяльності. | | Разом собівартість послуги | ||
| | |||
Він відповідає на ключові питання: | | 4500 грн | ||
|} | |||
* скільки насправді коштує товар; | |||
* скільки реально коштує продукція; | Клієнту виставлено рахунок на '''6000 грн'''. | ||
* чи прибуткові продажі; | |||
* чи не з’їдають витрати маржу; | '''Валовий прибуток = 6000 − 4500 = 1500 грн''' | ||
* які напрямки заробляють гроші; | |||
* які клієнти збиткові; | '''Маржа = 1500 / 6000 × 100% = 25%''' | ||
* де виникають перевитрати; | |||
* чому фактична собівартість відрізняється від планової; | == Приклад 15. Собівартість проєкту == | ||
* які витрати потрібно контролювати; | |||
* чи правильно закритий період. | Компанія виконує проєкт впровадження ERP. | ||
Доходи за договором — '''500000 грн'''. | |||
Витрати: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Витрата | |||
! Сума | |||
|- | |||
| Зарплата команди | |||
| 180000 грн | |||
|- | |||
| Підрядники | |||
| 70000 грн | |||
|- | |||
| Відрядження | |||
| 30000 грн | |||
|- | |||
| Хмарна інфраструктура | |||
| 20000 грн | |||
|- | |||
| Адміністративна підтримка | |||
| 25000 грн | |||
|- | |||
| Разом собівартість проєкту | |||
| 325000 грн | |||
|} | |||
Прибуток проєкту: | |||
'''500000 − 325000 = 175000 грн''' | |||
Маржа проєкту: | |||
'''175000 / 500000 × 100% = 35%''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Значення | |||
|- | |||
| Дохід | |||
| 500000 грн | |||
|- | |||
| Собівартість | |||
| 325000 грн | |||
|- | |||
| Прибуток | |||
| 175000 грн | |||
|- | |||
| Маржа | |||
| 35% | |||
|} | |||
== Приклад 16. Імпортна собівартість == | |||
Компанія імпортувала товар. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Складова | |||
! Сума | |||
|- | |||
| Інвойс постачальника | |||
| 10000 USD | |||
|- | |||
| Курс | |||
| 40 грн/USD | |||
|- | |||
| Вартість товару в гривні | |||
| 400000 грн | |||
|- | |||
| Міжнародна доставка | |||
| 35000 грн | |||
|- | |||
| Мито | |||
| 20000 грн | |||
|- | |||
| Послуги брокера | |||
| 7000 грн | |||
|- | |||
| Сертифікація | |||
| 8000 грн | |||
|- | |||
| Внутрішня доставка | |||
| 10000 грн | |||
|- | |||
| Разом собівартість партії | |||
| 480000 грн | |||
|} | |||
Кількість у партії — 1000 шт. | |||
'''Собівартість одиниці = 480000 / 1000 = 480 грн''' | |||
Якщо продавати по 550 грн: | |||
'''Маржа на одиницю = 550 − 480 = 70 грн''' | |||
Якщо не включити додаткові витрати, собівартість була б: | |||
'''400000 / 1000 = 400 грн''' | |||
Тоді маржа виглядала б як: | |||
'''550 − 400 = 150 грн''' | |||
<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Критична різниця.''' Без додаткових імпортних витрат маржа виглядає 150 грн, а реальна маржа — 70 грн. Це може повністю змінити рішення щодо ціни продажу. | |||
</div> | |||
== Приклад 17. Перерахунок собівартості після запізнілого документа == | |||
Компанія купила товар: | |||
* 100 шт; | |||
* закупівельна ціна — 500 грн; | |||
* початкова собівартість партії — 50000 грн; | |||
* собівартість одиниці — 500 грн. | |||
Потім продали 50 шт. | |||
Початкова собівартість реалізації: | |||
'''50 × 500 = 25000 грн''' | |||
Через тиждень прийшов акт доставки на '''5000 грн'''. | |||
Нова собівартість партії: | |||
'''50000 + 5000 = 55000 грн''' | |||
Нова собівартість одиниці: | |||
'''55000 / 100 = 550 грн''' | |||
Нова собівартість реалізації: | |||
'''50 × 550 = 27500 грн''' | |||
Коригування собівартості реалізації: | |||
'''27500 − 25000 = 2500 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! До перерахунку | |||
! Після перерахунку | |||
! Різниця | |||
|- | |||
| Собівартість одиниці | |||
| 500 грн | |||
| 550 грн | |||
| +50 грн | |||
|- | |||
| Собівартість реалізації | |||
| 25000 грн | |||
| 27500 грн | |||
| +2500 грн | |||
|- | |||
| Залишок партії | |||
| 25000 грн | |||
| 27500 грн | |||
| +2500 грн | |||
|} | |||
'''K2 ERP має автоматично знайти продажі цієї партії і сформувати коригування собівартості реалізації.''' | |||
== Розрахунок собівартості реалізації == | |||
'''[[Собівартість реалізації]]''' — це вартість товарів або продукції, які були продані клієнтам. | |||
Формула: | |||
'''[[Валовий прибуток]] = Дохід від реалізації − Собівартість реалізації''' | |||
Приклад: | |||
Компанія продала товар на 100000 грн. | |||
Собівартість проданого товару — 72000 грн. | |||
'''Валовий прибуток = 100000 − 72000 = 28000 грн.''' | |||
'''Валова маржа = 28000 / 100000 × 100% = 28%.''' | |||
У [[K2 ERP]] собівартість реалізації має визначатися автоматично за складськими рухами і методом оцінки запасів. | |||
== Продаж до завершення розрахунку собівартості == | |||
У реальному бізнесі часто буває так: | |||
* товар уже продано; | |||
* продукцію вже відвантажено; | |||
* але не всі витрати ще відомі; | |||
* доставка або митниця прийшли пізніше; | |||
* зарплата нарахована в кінці місяця; | |||
* накладні витрати ще не розподілені. | |||
У такому випадку система може тимчасово використовувати: | |||
* [[Планова собівартість|планову собівартість]]; | |||
* [[Попередня собівартість|попередню собівартість]]; | |||
* останню фактичну собівартість; | |||
* середню облікову ціну; | |||
* нульову собівартість із подальшим перерахунком, якщо це дозволено правилами. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Ситуація | |||
! Як діяти | |||
! На що звернути увагу | |||
|- | |||
| Товар продано до отримання транспортних витрат | |||
| Використати попередню собівартість, після отримання витрат зробити перерахунок | |||
| '''Потрібен механізм коригування собівартості реалізації''' | |||
|- | |||
| Продукцію продано до закриття виробництва | |||
| Використати планову собівартість, після закриття місяця перерахувати факт | |||
| '''Звіт маржі до закриття буде попереднім''' | |||
|- | |||
| Немає ціни надходження | |||
| Заблокувати розрахунок або показати помилку | |||
| '''Нульова собівартість спотворює прибуток''' | |||
|- | |||
| Частина витрат надійшла із запізненням | |||
| Додати витрати до партії і перерахувати реалізацію | |||
| '''Потрібно бачити протокол змін''' | |||
|} | |||
== Перерахунок собівартості == | |||
'''[[Перерахунок собівартості]]''' потрібен, коли після первинного розрахунку з’явилися нові дані або змінилися документи. | |||
Причини перерахунку: | |||
* додали акт доставки; | |||
* змінили ціну надходження; | |||
* додали митні витрати; | |||
* виправили списання матеріалів; | |||
* нарахували зарплату; | |||
* додали амортизацію; | |||
* закрили виробниче замовлення; | |||
* уточнили брак; | |||
* змінили правило розподілу; | |||
* відкрили закритий період. | |||
У [[K2 ERP]] перерахунок має: | |||
* знаходити всі залежні документи; | |||
* оновлювати вартість партій; | |||
* перераховувати собівартість випуску; | |||
* перераховувати собівартість реалізації; | |||
* формувати коригувальні рухи; | |||
* зберігати історію; | |||
* показувати протокол змін. | |||
<div style="border:3px solid #1565c0; background:#e3f2fd; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Правильний перерахунок''' — це не просто заміна старої цифри на нову. Це контрольований процес із протоколом, історією змін і поясненням, які документи вплинули на результат. | |||
</div> | |||
== Закриття періоду == | |||
Після розрахунку собівартості період потрібно закривати. | |||
'''[[Закриття періоду]]''' означає, що дані за період зафіксовані, а зміна документів можлива тільки за спеціальними правами. | |||
Закриття періоду має: | |||
* фіксувати собівартість; | |||
* блокувати випадкові зміни; | |||
* захищати фінансовий результат; | |||
* зберігати історію відкриття і повторного закриття; | |||
* дозволяти контрольований перерахунок; | |||
* показувати, хто і коли змінив дані. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Дія | |||
! Хто може виконувати | |||
! Коментар | |||
|- | |||
| Запустити розрахунок | |||
| Бухгалтер, економіст | |||
| За наявності прав | |||
|- | |||
| Переглянути протокол | |||
| Бухгалтер, фінансовий директор, економіст | |||
| Для контролю результату | |||
|- | |||
| Закрити період | |||
| Головний бухгалтер або фінансовий директор | |||
| Після перевірки | |||
|- | |||
| Відкрити період | |||
| Тільки відповідальний користувач | |||
| Має бути причина відкриття | |||
|- | |||
| Перерахувати закритий період | |||
| Тільки за спеціальним правом | |||
| Потрібен журнал змін | |||
|} | |||
== Контроль перед розрахунком == | |||
Перед запуском розрахунку система повинна виконати діагностику. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Контроль | |||
! Що перевіряється | |||
! Що робити при помилці | |||
|- | |||
| Непроведені документи | |||
| Чи всі документи проведені | |||
| Провести або виключити з періоду | |||
|- | |||
| Від’ємні залишки | |||
| Чи не списано більше, ніж є на складі | |||
| Виправити складські документи | |||
|- | |||
| Відсутні ціни | |||
| Чи всі надходження мають вартість | |||
| Заповнити ціну або документ витрат | |||
|- | |||
| Нерозподілені витрати | |||
| Чи всі витрати мають центр або правило розподілу | |||
| Налаштувати правило | |||
|- | |||
| Незакриті виробничі замовлення | |||
| Чи завершені операції або правильно відображене НЗВ | |||
| Закрити замовлення або залишити в НЗВ | |||
|- | |||
| Партії без вартості | |||
| Чи всі партії мають суму | |||
| Перерахувати партію | |||
|- | |||
| Продаж без собівартості | |||
| Чи є собівартість у реалізації | |||
| Запустити перерахунок | |||
|- | |||
| Документи після дати закриття | |||
| Чи немає змін у закритому періоді | |||
| Перевірити права і журнал змін | |||
|} | |||
<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Не можна якісно розрахувати собівартість на неякісних даних.''' Якщо система бачить критичні помилки, вона повинна не мовчки рахувати, а показати користувачу список проблем. | |||
</div> | |||
== Алгоритм розрахунку собівартості в K2 ERP == | |||
Типовий алгоритм: | |||
# Користувач обирає організацію. | |||
# Користувач обирає період. | |||
# Користувач обирає вид обліку: бухгалтерський, управлінський або обидва. | |||
# Система перевіряє документи. | |||
# Система перевіряє залишки. | |||
# Система визначає метод оцінки запасів. | |||
# Система збирає всі надходження. | |||
# Система збирає всі списання. | |||
# Система визначає партії або середню ціну. | |||
# Система збирає прямі витрати. | |||
# Система збирає непрямі витрати. | |||
# Система визначає центри витрат. | |||
# Система застосовує правила розподілу. | |||
# Система розраховує НЗВ. | |||
# Система розраховує випуск готової продукції. | |||
# Система розраховує собівартість реалізації. | |||
# Система формує відхилення. | |||
# Система формує рухи по регістрах. | |||
# Система формує проводки. | |||
# Система створює протокол. | |||
# Користувач перевіряє результат. | |||
# Період закривається. | |||
== Документ «Розрахунок собівартості» == | |||
У [[K2 ERP]] доцільно реалізувати окремий документ або обробку '''Розрахунок собівартості'''. | |||
Документ має містити такі реквізити: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Поле | |||
! Опис | |||
|- | |||
| Організація | |||
| Компанія, по якій виконується розрахунок | |||
|- | |||
| Період | |||
| Місяць, квартал або інший період | |||
|- | |||
| Вид обліку | |||
| Бухгалтерський, управлінський або обидва | |||
|- | |||
| Метод оцінки запасів | |||
| FIFO, середньозважена, партійна, серійна | |||
|- | |||
| Статус | |||
| Чернетка, перевірка, розраховано, закрито | |||
|- | |||
| Користувач | |||
| Хто запустив розрахунок | |||
|- | |||
| Дата запуску | |||
| Коли виконано розрахунок | |||
|- | |||
| Коментар | |||
| Пояснення або причина перерахунку | |||
|} | |||
== Статуси документа розрахунку == | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Статус | |||
! Що означає | |||
! Що дозволено | |||
|- | |||
| Чернетка | |||
| Розрахунок ще не запущено | |||
| Можна змінювати параметри | |||
|- | |||
| Перевірка | |||
| Система виконує діагностику | |||
| Можна переглядати помилки | |||
|- | |||
| Помилки | |||
| Знайдено критичні проблеми | |||
| Потрібно виправити документи | |||
|- | |||
| Розраховано | |||
| Собівартість порахована | |||
| Можна переглядати результат | |||
|- | |||
| Затверджено | |||
| Користувач прийняв результат | |||
| Можна формувати проводки | |||
|- | |||
| Закрито | |||
| Період зафіксовано | |||
| Зміни тільки через спеціальні права | |||
|- | |||
| Перерахунок | |||
| Виконується повторний розрахунок | |||
| Фіксується причина зміни | |||
|} | |||
== Що має бути на формі розрахунку собівартості == | |||
Форма розрахунку собівартості в [[K2 ERP]] повинна бути не просто кнопкою “Розрахувати”. | |||
Вона має показувати користувачу весь процес. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Блок форми | |||
! Що містить | |||
|- | |||
| Параметри | |||
| Організація, період, вид обліку, метод оцінки | |||
|- | |||
| Перевірки | |||
| Список помилок і попереджень | |||
|- | |||
| Джерела даних | |||
| Документи, які потрапили в розрахунок | |||
|- | |||
| Прямі витрати | |||
| Матеріали, зарплата, послуги | |||
|- | |||
| Накладні витрати | |||
| Центри витрат і правила розподілу | |||
|- | |||
| НЗВ | |||
| Незавершене виробництво | |||
|- | |||
| Випуск | |||
| Готова продукція і напівфабрикати | |||
|- | |||
| Реалізація | |||
| Собівартість проданих товарів | |||
|- | |||
| Проводки | |||
| Бухгалтерські та управлінські рухи | |||
|- | |||
| Протокол | |||
| Детальна історія розрахунку | |||
|} | |||
== Проводки та регістри == | |||
Розрахунок собівартості повинен формувати рухи по [[Регістри обліку|регістрах]] і [[Проводки|проводки]]. | |||
Приклади проводок: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Операція | |||
! Дебет | |||
! Кредит | |||
! Коментар | |||
|- | |||
| Списання матеріалів у виробництво | |||
| Виробництво / НЗВ | |||
| Матеріали | |||
| Матеріали переходять у виробничі витрати | |||
|- | |||
| Нарахування прямої зарплати | |||
| Виробництво / НЗВ | |||
| Розрахунки із зарплати | |||
| Зарплата включається в собівартість | |||
|- | |||
| Розподіл загальновиробничих витрат | |||
| Виробництво / НЗВ | |||
| Загальновиробничі витрати | |||
| Накладні витрати переходять у продукцію | |||
|- | |||
| Випуск готової продукції | |||
| Готова продукція | |||
| Виробництво / НЗВ | |||
| Формується вартість готової продукції | |||
|- | |||
| Списання собівартості реалізації | |||
| Собівартість реалізації | |||
| Товари / Готова продукція | |||
| Формується фінансовий результат | |||
|- | |||
| Коригування собівартості | |||
| Собівартість / Запаси | |||
| Запаси / Собівартість | |||
| Залежить від напрямку коригування | |||
|} | |||
== Протокол розрахунку == | |||
У [[K2 ERP]] обов’язково потрібен [[Протокол розрахунку собівартості]]. | |||
Протокол має показувати: | |||
* хто запустив розрахунок; | |||
* коли запустив; | |||
* за який період; | |||
* по якій організації; | |||
* які документи оброблені; | |||
* які документи пропущені; | |||
* які помилки знайдені; | |||
* які попередження є; | |||
* які витрати зібрані; | |||
* які правила розподілу застосовані; | |||
* які партії перераховані; | |||
* яку собівартість отримано; | |||
* які проводки сформовані; | |||
* які документи змінилися після попереднього розрахунку. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Блок протоколу | |||
! Що показує | |||
! Навіщо потрібно | |||
|- | |||
| Документи | |||
| Список оброблених документів | |||
| Щоб бачити джерело даних | |||
|- | |||
| Помилки | |||
| Критичні проблеми | |||
| Щоб не закрити неправильний період | |||
|- | |||
| Попередження | |||
| Некритичні ризики | |||
| Щоб користувач прийняв рішення | |||
|- | |||
| Розподіл витрат | |||
| Як розподілені накладні витрати | |||
| Щоб пояснити собівартість | |||
|- | |||
| Партії | |||
| Як змінилася вартість партій | |||
| Щоб контролювати склад | |||
|- | |||
| Проводки | |||
| Які бухгалтерські рухи створені | |||
| Щоб звірити облік | |||
|- | |||
| Підсумок | |||
| Фінальна собівартість | |||
| Щоб прийняти результат | |||
|} | |||
== Протокол помилок розрахунку == | |||
Якщо система не може правильно розрахувати собівартість, вона повинна сформувати [[Протокол помилок розрахунку собівартості]]. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Рівень | |||
! Помилка | |||
! Наслідок | |||
! Дія користувача | |||
|- | |||
| Критична | |||
| Від’ємний залишок | |||
| Неможливо визначити коректну собівартість | |||
| Виправити складські документи | |||
|- | |||
| Критична | |||
| Немає ціни надходження | |||
| Партія має кількість без вартості | |||
| Заповнити ціну | |||
|- | |||
| Критична | |||
| Немає правила розподілу | |||
| Непрямі витрати не можуть бути включені в собівартість | |||
| Налаштувати правило | |||
|- | |||
| Попередження | |||
| Є непроведені документи | |||
| Частина витрат може не потрапити в розрахунок | |||
| Провести або виключити документи | |||
|- | |||
| Попередження | |||
| Є документи після дати закриття | |||
| Можлива зміна собівартості | |||
| Перевірити період | |||
|- | |||
| Інформація | |||
| Змінено собівартість партії | |||
| Потрібен перерахунок реалізації | |||
| Переглянути протокол | |||
|} | |||
== Звіти собівартості в K2 ERP == | |||
Після розрахунку собівартості система повинна формувати не один загальний звіт, а набір звітів для різних ролей. | |||
'''Звітність по собівартості має відповідати на три головні питання:''' | |||
* з чого складається собівартість; | |||
* чому вона змінилася; | |||
* як вона впливає на прибуток. | |||
== Звіт 1. Собівартість продукції == | |||
Призначення: показати фактичну собівартість випущеної продукції за період. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Поле звіту | |||
! Опис | |||
|- | |||
| Період | |||
| За який період розрахована собівартість | |||
|- | |||
| Організація | |||
| Юридична особа або компанія | |||
|- | |||
| Підрозділ | |||
| Цех, виробництво, дільниця | |||
|- | |||
| Номенклатура | |||
| Готова продукція | |||
|- | |||
| Кількість випуску | |||
| Скільки продукції випущено | |||
|- | |||
| Матеріали | |||
| Прямі матеріальні витрати | |||
|- | |||
| Зарплата | |||
| Пряма трудова складова | |||
|- | |||
| Накладні витрати | |||
| Розподілені загальновиробничі витрати | |||
|- | |||
| Інші витрати | |||
| Додаткові витрати | |||
|- | |||
| Повна собівартість | |||
| Загальна сума витрат | |||
|- | |||
| Собівартість одиниці | |||
| Собівартість / кількість | |||
|} | |||
Приклад звіту: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Продукція | |||
! Кількість | |||
! Матеріали | |||
! Зарплата | |||
! Накладні | |||
! Разом | |||
! Собівартість одиниці | |||
|- | |||
| Стіл дерев’яний | |||
| 100 | |||
| 80000 | |||
| 30000 | |||
| 20000 | |||
| 130000 | |||
| 1300 | |||
|- | |||
| Стілець дерев’яний | |||
| 200 | |||
| 90000 | |||
| 40000 | |||
| 30000 | |||
| 160000 | |||
| 800 | |||
|} | |||
== Звіт 2. Структура собівартості == | |||
[[Структура собівартості]] показує, які витрати формують собівартість. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Стаття витрат | |||
! Сума | |||
! Частка | |||
|- | |||
| Матеріали | |||
| 80000 грн | |||
| 61,54% | |||
|- | |||
| Зарплата | |||
| 30000 грн | |||
| 23,08% | |||
|- | |||
| Накладні витрати | |||
| 20000 грн | |||
| 15,38% | |||
|- | |||
| Разом | |||
| 130000 грн | |||
| 100% | |||
|} | |||
'''Цей звіт допомагає зрозуміти, що найбільше впливає на собівартість.''' | |||
== Звіт 3. План-фактний аналіз собівартості == | |||
[[План-фактний аналіз]] порівнює планову і фактичну собівартість. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Продукція | |||
! Планова собівартість | |||
! Фактична собівартість | |||
! Відхилення | |||
! Відхилення % | |||
|- | |||
| Стіл | |||
| 1200 грн | |||
| 1300 грн | |||
| +100 грн | |||
| +8,33% | |||
|- | |||
| Стілець | |||
| 750 грн | |||
| 800 грн | |||
| +50 грн | |||
| +6,67% | |||
|} | |||
Деталізація по статтях: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Стаття | |||
! План | |||
! Факт | |||
! Відхилення | |||
! Причина | |||
|- | |||
| Матеріали | |||
| 700 грн | |||
| 780 грн | |||
| +80 грн | |||
| Зросла ціна деревини | |||
|- | |||
| Зарплата | |||
| 300 грн | |||
| 310 грн | |||
| +10 грн | |||
| Більше часу на обробку | |||
|- | |||
| Накладні | |||
| 200 грн | |||
| 210 грн | |||
| +10 грн | |||
| Зросла електроенергія | |||
|} | |||
== Звіт 4. Собівартість реалізації == | |||
[[Звіт собівартості реалізації]] показує собівартість проданих товарів або продукції. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Дата | |||
! Документ продажу | |||
! Клієнт | |||
! Номенклатура | |||
! Кількість | |||
! Дохід | |||
! Собівартість | |||
! Валовий прибуток | |||
! Маржа % | |||
|- | |||
| 15.05 | |||
| Реалізація №125 | |||
| ТОВ Альфа | |||
| Стіл | |||
| 10 | |||
| 18000 | |||
| 13000 | |||
| 5000 | |||
| 27,78% | |||
|- | |||
| 16.05 | |||
| Реалізація №126 | |||
| ТОВ Бета | |||
| Стілець | |||
| 20 | |||
| 22000 | |||
| 16000 | |||
| 6000 | |||
| 27,27% | |||
|} | |||
Формули: | |||
'''Валовий прибуток = Дохід − Собівартість''' | |||
'''Маржа % = Валовий прибуток / Дохід × 100%''' | |||
== Звіт 5. Маржинальність продажів == | |||
[[Маржинальність продажів]] показує, які продажі прибуткові, а які ні. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Менеджер | |||
! Дохід | |||
! Собівартість | |||
! Валовий прибуток | |||
! Маржа % | |||
|- | |||
| Іваненко | |||
| 500000 | |||
| 350000 | |||
| 150000 | |||
| 30% | |||
|- | |||
| Петренко | |||
| 400000 | |||
| 340000 | |||
| 60000 | |||
| 15% | |||
|- | |||
| Сидоренко | |||
| 300000 | |||
| 270000 | |||
| 30000 | |||
| 10% | |||
|} | |||
<div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''На що звернути увагу.''' Менеджер із найбільшим оборотом не завжди приносить найбільший прибуток. Тому потрібно аналізувати не тільки продажі, а й маржу. | |||
</div> | |||
== Звіт 6. Прибутковість клієнтів == | |||
[[Прибутковість клієнтів]] показує, які клієнти приносять прибуток, а які створюють витрати. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Клієнт | |||
! Дохід | |||
! Собівартість товарів | |||
! Логістика | |||
! Додаткові витрати | |||
! Прибуток | |||
! Маржа % | |||
|- | |||
| ТОВ Альфа | |||
| 300000 | |||
| 210000 | |||
| 15000 | |||
| 5000 | |||
| 70000 | |||
| 23,33% | |||
|- | |||
| ТОВ Бета | |||
| 250000 | |||
| 190000 | |||
| 30000 | |||
| 10000 | |||
| 20000 | |||
| 8% | |||
|- | |||
| ТОВ Гамма | |||
| 150000 | |||
| 120000 | |||
| 25000 | |||
| 10000 | |||
| -5000 | |||
| -3,33% | |||
|} | |||
'''Висновок.''' Клієнт із великим оборотом може бути малоприбутковим через логістику, знижки, відстрочки, повернення або додатковий сервіс. | |||
== Звіт 7. Прибутковість номенклатури == | |||
[[Прибутковість номенклатури]] показує, які товари або продукція дають прибуток. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Номенклатура | |||
! Кількість продажу | |||
! Дохід | |||
! Собівартість | |||
! Прибуток | |||
! Маржа % | |||
|- | |||
| Товар А | |||
| 1000 | |||
| 500000 | |||
| 350000 | |||
| 150000 | |||
| 30% | |||
|- | |||
| Товар Б | |||
| 700 | |||
| 420000 | |||
| 360000 | |||
| 60000 | |||
| 14,29% | |||
|- | |||
| Товар В | |||
| 300 | |||
| 150000 | |||
| 160000 | |||
| -10000 | |||
| -6,67% | |||
|} | |||
== Звіт 8. Витрати по центрах витрат == | |||
[[Витрати по центрах витрат]] потрібні для контролю накопичення витрат до розподілу. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Центр витрат | |||
! Матеріали | |||
! Зарплата | |||
! Енергія | |||
! Амортизація | |||
! Інші | |||
! Разом | |||
|- | |||
| Цех №1 | |||
| 10000 | |||
| 80000 | |||
| 30000 | |||
| 25000 | |||
| 5000 | |||
| 150000 | |||
|- | |||
| Цех №2 | |||
| 15000 | |||
| 60000 | |||
| 20000 | |||
| 18000 | |||
| 7000 | |||
| 120000 | |||
|- | |||
| Склад | |||
| 5000 | |||
| 40000 | |||
| 10000 | |||
| 5000 | |||
| 3000 | |||
| 63000 | |||
|} | |||
== Звіт 9. Розподіл накладних витрат == | |||
[[Звіт розподілу накладних витрат]] показує, як саме непрямі витрати були розподілені. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Центр витрат | |||
! Сума витрат | |||
! База розподілу | |||
! Об’єкт | |||
! Частка | |||
! Розподілена сума | |||
|- | |||
| Цех №1 | |||
| 90000 | |||
| Машинний час | |||
| Продукція А | |||
| 30% | |||
| 27000 | |||
|- | |||
| Цех №1 | |||
| 90000 | |||
| Машинний час | |||
| Продукція Б | |||
| 70% | |||
| 63000 | |||
|} | |||
'''Цей звіт обов’язковий для прозорості собівартості.''' | |||
== Звіт 10. Незавершене виробництво == | |||
[[Звіт НЗВ]] показує витрати, які залишилися в незавершеному виробництві. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Замовлення | |||
! Продукція | |||
! Матеріали | |||
! Зарплата | |||
! Накладні | |||
! Разом НЗВ | |||
! Ступінь готовності | |||
|- | |||
| ВЗ-001 | |||
| Стіл | |||
| 40000 | |||
| 15000 | |||
| 5000 | |||
| 60000 | |||
| 50% | |||
|- | |||
| ВЗ-002 | |||
| Шафа | |||
| 70000 | |||
| 20000 | |||
| 10000 | |||
| 100000 | |||
| 70% | |||
|} | |||
== Звіт 11. Брак і втрати == | |||
[[Звіт браку і втрат]] показує втрати виробництва. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Період | |||
! Продукція | |||
! Кількість браку | |||
! Сума браку | |||
! Тип браку | |||
! Причина | |||
! Відповідальний | |||
|- | |||
| Травень | |||
| Стілець | |||
| 5 | |||
| 5000 | |||
| Виправний | |||
| Дефект фарбування | |||
| Цех №1 | |||
|- | |||
| Травень | |||
| Стіл | |||
| 2 | |||
| 4000 | |||
| Невиправний | |||
| Пошкодження матеріалу | |||
| Постачальник | |||
|} | |||
== Звіт 12. Історія перерахунку собівартості == | |||
[[Історія перерахунку собівартості]] показує, коли і чому змінювалася собівартість. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Дата | |||
! Користувач | |||
! Причина | |||
! Документ | |||
! Було | |||
! Стало | |||
! Різниця | |||
|- | |||
| 20.05 | |||
| Бухгалтер | |||
| Додано акт доставки | |||
| Акт №45 | |||
| 500 грн | |||
| 550 грн | |||
| +50 грн | |||
|- | |||
| 22.05 | |||
| Економіст | |||
| Змінено розподіл накладних | |||
| Розрахунок №12 | |||
| 1200 грн | |||
| 1250 грн | |||
| +50 грн | |||
|} | |||
<div style="border:3px solid #1565c0; background:#e3f2fd; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Прозорість.''' Якщо собівартість змінилася після перерахунку, користувач повинен бачити, чому вона змінилася, хто це зробив і які документи вплинули на результат. | |||
</div> | |||
== Права доступу до собівартості == | |||
Собівартість — це чутлива інформація. Не всі користувачі повинні бачити повну структуру витрат. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Роль | |||
! Що бачить | |||
! Що може робити | |||
|- | |||
| Комірник | |||
| Кількість, партії, залишки | |||
| Вводити складські документи | |||
|- | |||
| Менеджер продажів | |||
| Маржу або мінімальну ціну, якщо дозволено | |||
| Продавати з контролем мінімальної маржі | |||
|- | |||
| Закупівельник | |||
| Закупівельну вартість і додаткові витрати | |||
| Вводити закупівлі | |||
|- | |||
| Економіст | |||
| Повну структуру собівартості | |||
| Аналізувати і налаштовувати правила | |||
|- | |||
| Бухгалтер | |||
| Бухгалтерську собівартість і проводки | |||
| Закривати період | |||
|- | |||
| Фінансовий директор | |||
| Повну собівартість, маржу, прибуток | |||
| Затверджувати результат | |||
|- | |||
| Адміністратор | |||
| Налаштування механізму | |||
| Керувати правами і параметрами | |||
|} | |||
<div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''На що звернути увагу.''' Менеджеру з продажів не завжди потрібно показувати повну собівартість. Часто достатньо показувати допустиму мінімальну ціну або індикатор маржі. | |||
</div> | |||
== Контроль мінімальної маржі при продажу == | |||
[[Контроль мінімальної маржі]] дозволяє використовувати розраховану собівартість для контролю продажів. | |||
Приклад: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Значення | |||
|- | |||
| Собівартість товару | |||
| 550 грн | |||
|- | |||
| Мінімальна маржа | |||
| 20% | |||
|- | |||
| Мінімальна ціна продажу | |||
| 687,50 грн | |||
|} | |||
Формула: | |||
'''Мінімальна ціна = Собівартість / (1 − Мінімальна маржа)''' | |||
Розрахунок: | |||
'''550 / (1 − 0,20) = 687,50 грн''' | |||
Якщо менеджер ставить ціну 650 грн, система має показати попередження або заблокувати продаж залежно від прав. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Ціна продажу | |||
! Результат | |||
! Дія системи | |||
|- | |||
| 700 грн | |||
| Маржа вище мінімальної | |||
| Продаж дозволено | |||
|- | |||
| 687,50 грн | |||
| Мінімально допустима ціна | |||
| Продаж дозволено | |||
|- | |||
| 650 грн | |||
| Маржа нижче мінімальної | |||
| Попередження або блокування | |||
|} | |||
== Собівартість і ціноутворення == | |||
Розрахована собівартість може бути основою для формування цін. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Метод ціноутворення | |||
! Формула | |||
! Приклад | |||
|- | |||
| [[Націнка на собівартість]] | |||
| Ціна = Собівартість × (1 + Націнка) | |||
| 550 × 1,3 = 715 грн | |||
|- | |||
| [[Маржа від ціни продажу]] | |||
| Ціна = Собівартість / (1 − Маржа) | |||
| 550 / 0,75 = 733,33 грн | |||
|- | |||
| [[Мінімальна ціна]] | |||
| Ціна, нижче якої продаж заборонено | |||
| 687,50 грн при маржі 20% | |||
|- | |||
| [[Рекомендована ціна]] | |||
| Собівартість + плановий прибуток | |||
| 550 + 150 = 700 грн | |||
|} | |||
== Корисні формули собівартості == | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Формула | |||
|- | |||
| Собівартість партії | |||
| Закупівельна вартість + Додаткові витрати | |||
|- | |||
| Собівартість одиниці | |||
| Собівартість партії / Кількість | |||
|- | |||
| Виробнича собівартість | |||
| Прямі витрати + Розподілені накладні витрати | |||
|- | |||
| Собівартість реалізації | |||
| Кількість проданого × Собівартість одиниці | |||
|- | |||
| Валовий прибуток | |||
| Дохід − Собівартість реалізації | |||
|- | |||
| Маржа % | |||
| Валовий прибуток / Дохід × 100% | |||
|- | |||
| Націнка % | |||
| Валовий прибуток / Собівартість × 100% | |||
|- | |||
| Мінімальна ціна при маржі | |||
| Собівартість / (1 − Маржа) | |||
|- | |||
| Відхилення | |||
| Фактична собівартість − Планова собівартість | |||
|- | |||
| Відхилення % | |||
| Відхилення / Планова собівартість × 100% | |||
|} | |||
== Типові сценарії використання == | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Сценарій | |||
! Як рахується | |||
! Особливість | |||
|- | |||
| Торгівля без партій | |||
| За [[Середньозважена собівартість|середньозваженою собівартістю]] | |||
| Простий масовий облік | |||
|- | |||
| Торгівля з партіями | |||
| За [[FIFO]] або [[Партійний облік|партійним методом]] | |||
| Важлива партія надходження | |||
|- | |||
| Імпорт | |||
| Закупівля + доставка + мито + брокер + інші витрати | |||
| Потрібен розподіл додаткових витрат | |||
|- | |||
| Просте виробництво | |||
| Прямі витрати + накладні / кількість випуску | |||
| Підходить для однотипної продукції | |||
|- | |||
| Складне виробництво | |||
| Через замовлення, специфікації, операції, НЗВ | |||
| Потрібна деталізація | |||
|- | |||
| Послуги | |||
| Час + зарплата + матеріали + накладні | |||
| Важливий облік часу | |||
|- | |||
| Проєкти | |||
| Усі витрати накопичуються на проєкті | |||
| Аналіз прибутковості проєкту | |||
|- | |||
| Продаж до закриття місяця | |||
| Попередня собівартість із подальшим перерахунком | |||
| Потрібна історія коригувань | |||
|} | |||
== Типові помилки == | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Помилка | |||
! Наслідок | |||
! Як виправити | |||
|- | |||
| Немає ціни надходження | |||
| Собівартість стає нульовою або неповною | |||
| Заповнити ціну або документ витрат | |||
|- | |||
| Від’ємні залишки | |||
| Система списує те, чого немає | |||
| Виправити послідовність документів | |||
|- | |||
| Не врахована доставка | |||
| Маржа завищена | |||
| Розподілити транспортні витрати на партію | |||
|- | |||
| Неправильна база розподілу | |||
| Один товар отримує зайві витрати, інший — занижені | |||
| Переглянути правило розподілу | |||
|- | |||
| НЗВ списане на готову продукцію | |||
| Собівартість завищена | |||
| Налаштувати правила НЗВ | |||
|- | |||
| Брак не виділений | |||
| Неможливо бачити втрати | |||
| Вести окремий облік браку | |||
|- | |||
| Продаж без собівартості | |||
| Прибуток показаний неправильно | |||
| Запустити перерахунок | |||
|- | |||
| Зміни в закритому періоді | |||
| Старі звіти стають недостовірними | |||
| Використовувати блокування і журнал змін | |||
|} | |||
== Що потрібно обов’язково реалізувати в K2 ERP == | |||
Розрахунок собівартості в [[K2 ERP]] має бути не одним алгоритмом, а набором взаємопов’язаних механізмів. Кожен із них відповідає за окрему частину обліку: партії, запаси, виробництво, накладні витрати, перерахунок, звіти та контроль маржинальності. | |||
<div style="border:3px solid #1565c0; background:#e3f2fd; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Важливо.''' У цій таблиці перелічені не просто терміни, а функціональні можливості, які мають бути реалізовані в K2 ERP для повноцінного розрахунку собівартості. | |||
</div> | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Що потрібно реалізувати | |||
! Що має робити система | |||
! Для чого це потрібно | |||
! Пріоритет | |||
|- | |||
| Розрахунок [[Собівартість партії|собівартості партій товарів]] | |||
| Система повинна накопичувати вартість кожної партії: закупівельну ціну, доставку, митні платежі, брокерські послуги, страхування та інші додаткові витрати. | |||
| Щоб бачити реальну вартість конкретної партії товару, а не тільки ціну постачальника. | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Списання запасів за методом [[FIFO]] | |||
| Система повинна списувати першими ті запаси, які надійшли раніше. | |||
| Потрібно для товарів із партіями, строками придатності, імпортом, харчовою продукцією та обліковою політикою FIFO. | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Розрахунок [[Середньозважена собівартість|середньозваженої собівартості]] | |||
| Система повинна визначати середню вартість одиниці запасу на основі залишків і надходжень. | |||
| Потрібно для масових товарів і матеріалів, де не ведеться жорсткий партійний облік. | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Розподіл [[Додаткові витрати|додаткових витрат]] на товари | |||
| Система повинна розподіляти доставку, мито, брокерські послуги, сертифікацію та інші витрати між товарами за сумою, вагою, кількістю, об’ємом або іншою базою. | |||
| Щоб додаткові витрати потрапляли в реальну собівартість товарів. | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Розрахунок [[Виробнича собівартість|виробничої собівартості]] | |||
| Система повинна збирати прямі матеріали, зарплату, енергію, послуги, амортизацію та накладні витрати у виробничу собівартість продукції. | |||
| Потрібно для виробничих підприємств, щоб бачити реальну вартість готової продукції. | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Облік [[Незавершене виробництво|незавершеного виробництва]] | |||
| Система повинна залишати витрати в незавершеному виробництві, якщо продукція ще не випущена або замовлення виконане частково. | |||
| Щоб не завищувати або не занижувати собівартість готової продукції в періоді. | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Розподіл [[Накладні витрати|накладних витрат]] | |||
| Система повинна накопичувати непрямі витрати на [[Центр витрат|центрах витрат]] і розподіляти їх на продукцію, замовлення, послуги або проєкти за заданими правилами. | |||
| Щоб оренда, електроенергія, амортизація, зарплата майстрів та інші витрати чесно потрапляли в собівартість. | |||
| Високий | |||
|- | |||
| [[Протокол розрахунку собівартості]] | |||
| Система повинна показувати, які документи, витрати, партії, правила розподілу та проводки вплинули на результат. | |||
| Щоб користувач міг перевірити, звідки взялася собівартість. | |||
| Високий | |||
|- | |||
| [[Перерахунок собівартості]] після змін | |||
| Система повинна перераховувати собівартість, якщо після первинного розрахунку додалися доставка, митні витрати, зарплата, амортизація або були змінені документи. | |||
| Потрібно для реального бізнесу, де частина витрат часто надходить із запізненням. | |||
| Високий | |||
|- | |||
| [[Звіти собівартості]] та [[Маржинальність|маржинальності]] | |||
| Система повинна формувати звіти по собівартості продукції, собівартості реалізації, структурі витрат, план-факту, маржі, прибутковості клієнтів і товарів. | |||
| Щоб бізнес бачив, де він заробляє, а де втрачає гроші. | |||
| Високий | |||
|- | |||
| [[Контроль мінімальної маржі]] при продажу | |||
| Система повинна порівнювати ціну продажу із собівартістю та мінімально допустимою маржею. | |||
| Щоб менеджери не продавали товар нижче економічно допустимого рівня без погодження. | |||
| Середній | |||
|- | |||
| [[ABC-аналіз прибутковості]] | |||
| Система повинна групувати товари, клієнтів або напрямки за прибутковістю, оборотом і маржею. | |||
| Щоб керівництво бачило найважливіші та найпроблемніші позиції бізнесу. | |||
| Середній | |||
|} | |||
== Терміни, які бажано винести в окремі статті == | |||
Частина понять, які використовуються в механізмі розрахунку собівартості, є самостійними обліковими темами. Для них бажано створити окремі статті у Wiki K2 ERP. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Термін | |||
! Про що має бути окрема стаття | |||
! Чому це важливо | |||
|- | |||
| [[Собівартість]] | |||
| Загальне поняття собівартості, її види, структура та роль в ERP. | |||
| Це базовий термін для всього механізму розрахунку. | |||
|- | |||
| [[Планова собівартість]] | |||
| Попередній розрахунок очікуваної вартості продукції, товару або послуги. | |||
| Потрібна для планування, бюджетування і ціноутворення. | |||
|- | |||
| [[Фактична собівартість]] | |||
| Реальна собівартість, розрахована за документами. | |||
| Визначає реальний фінансовий результат. | |||
|- | |||
| [[Нормативна собівартість]] | |||
| Собівартість за нормами матеріалів, часу, ресурсів і технологічних карт. | |||
| Потрібна для виробничого контролю та аналізу відхилень. | |||
|- | |||
| [[FIFO]] | |||
| Метод списання запасів, при якому першими списуються найстаріші надходження. | |||
| Впливає на собівартість реалізації, залишки і фінансовий результат. | |||
|- | |||
| [[Середньозважена собівартість]] | |||
| Метод оцінки запасів через середню вартість одиниці. | |||
| Часто використовується для масових товарів і матеріалів. | |||
|- | |||
| [[Партійний облік]] | |||
| Облік запасів у розрізі конкретних партій надходження. | |||
| Потрібен для імпорту, харчової продукції, фармацевтики, серій, строків придатності. | |||
|- | |||
| [[Серійний облік]] | |||
| Облік кожної одиниці товару за унікальним серійним номером. | |||
| Потрібен для техніки, обладнання, автомобілів, дорогих товарів. | |||
|- | |||
| [[Незавершене виробництво]] | |||
| Облік витрат, які вже понесені, але ще не стали готовою продукцією. | |||
| Критично важливо для правильного закриття виробничих періодів. | |||
|- | |||
| [[Накладні витрати]] | |||
| Непрямі витрати, які потрібно розподіляти між продукцією, замовленнями або напрямками. | |||
| Впливають на реальну собівартість і прибутковість. | |||
|- | |||
| [[Центр витрат]] | |||
| Об’єкт накопичення витрат: цех, склад, відділ, підрозділ. | |||
| Потрібен для правильного розподілу витрат. | |||
|- | |||
| [[База розподілу]] | |||
| Показник, за яким розподіляються непрямі витрати. | |||
| Від правильності бази залежить чесність собівартості. | |||
|- | |||
| [[Собівартість реалізації]] | |||
| Вартість товарів або продукції, які були продані клієнтам. | |||
| Потрібна для розрахунку валового прибутку і маржі. | |||
|- | |||
| [[Валовий прибуток]] | |||
| Різниця між доходом і собівартістю реалізації. | |||
| Показує прибуток до адміністративних, фінансових та інших витрат. | |||
|- | |||
| [[Маржинальність]] | |||
| Показник прибутковості продажів після вирахування собівартості. | |||
| Дає розуміння, які продажі реально вигідні. | |||
|- | |||
| [[Контроль мінімальної маржі]] | |||
| Механізм перевірки продажної ціни відносно собівартості. | |||
| Захищає бізнес від продажів нижче допустимої прибутковості. | |||
|- | |||
| [[ABC-аналіз прибутковості]] | |||
| Метод групування товарів, клієнтів або напрямків за важливістю, оборотом або прибутком. | |||
| Допомагає фокусуватися на ключових джерелах прибутку. | |||
|- | |||
| [[Перерахунок собівартості]] | |||
| Повторний розрахунок собівартості після зміни документів або появи запізнілих витрат. | |||
| Дає змогу підтримувати точність обліку після змін. | |||
|- | |||
| [[Протокол розрахунку собівартості]] | |||
| Детальний журнал того, як система отримала результат. | |||
| Потрібен для аудиту, контролю і довіри до цифр. | |||
|- | |||
| [[Закриття періоду]] | |||
| Фіксація облікових даних за період після перевірки і розрахунку. | |||
| Захищає фінансовий результат від випадкових змін. | |||
|} | |||
== Коротко == | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Питання | |||
! Відповідь | |||
|- | |||
| Що таке розрахунок собівартості? | |||
| Це визначення фактичної вартості товарів, продукції, робіт або послуг на основі документів і витрат. | |||
|- | |||
| Для чого він потрібен? | |||
| Щоб бачити реальний прибуток, маржинальність, ефективність виробництва, торгівлі, послуг і проєктів. | |||
|- | |||
| Що є джерелом даних? | |||
| Закупівлі, склад, виробництво, зарплата, послуги, амортизація, логістика, бухгалтерські документи. | |||
|- | |||
| Що таке прямі витрати? | |||
| Витрати, які можна прямо віднести на конкретний товар, продукцію, замовлення або послугу. | |||
|- | |||
| Що таке непрямі витрати? | |||
| Витрати, які потрібно накопичити і розподілити за правилом. | |||
|- | |||
| Що таке НЗВ? | |||
| Витрати, які вже понесені, але ще не стали готовою продукцією. | |||
|- | |||
| Чому потрібен перерахунок? | |||
| Бо частина витрат може з’явитися пізніше або документи можуть бути уточнені. | |||
|- | |||
| Чому важливий протокол? | |||
| Щоб бачити, з яких документів і правил сформована собівартість. | |||
|- | |||
| Коли можна закривати період? | |||
| Після перевірки документів, розрахунку собівартості, аналізу помилок і підтвердження результату. | |||
|- | |||
| Що є результатом? | |||
| Фактична собівартість, рухи по регістрах, проводки, звіти, маржинальність і зафіксований фінансовий результат. | |||
|} | |||
== Висновок == | |||
Розрахунок собівартості в [[K2 ERP]] — це не просто технічна операція. | |||
Це механізм, який показує бізнесу реальну вартість його діяльності. | |||
Він відповідає на ключові питання: | |||
* скільки насправді коштує товар; | |||
* скільки реально коштує продукція; | |||
* чи прибуткові продажі; | |||
* чи не з’їдають витрати маржу; | |||
* які напрямки заробляють гроші; | |||
* які клієнти збиткові; | |||
* де виникають перевитрати; | |||
* чому фактична собівартість відрізняється від планової; | |||
* які витрати потрібно контролювати; | |||
* чи правильно закритий період. | |||
<div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Правильно побудований розрахунок собівартості перетворює K2 ERP із системи введення документів на систему управління прибутковістю бізнесу.''' | |||
</div> | |||
У старому підході собівартість часто живе окремо: частина в бухгалтерії, частина в Excel, частина в голові економіста, частина в складських звітах, частина в ручних коригуваннях. | |||
У [[K2 ERP]] логіка має бути іншою. | |||
Кожен документ, який створює витрати або рух запасів, одразу стає частиною майбутнього розрахунку. Кожна партія, кожне списання, кожен виробничий акт, кожна накладна витрата, кожна година роботи, кожна послуга підрядника повинні мати своє місце в системі. | |||
Тоді собівартість перестає бути загадкою. | |||
Вона стає прозорим, керованим і перевіреним результатом роботи всієї ERP-системи. | |||
<div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | <div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
''' | '''Сильна ERP-система не просто зберігає документи. Вона пояснює бізнесу, де він заробляє гроші, а де втрачає їх. Саме для цього в K2 ERP потрібен повноцінний розрахунок собівартості.''' | ||
</div> | </div> | ||
'''Правильна собівартість — це не бухгалтерська формальність. Це основа ціноутворення, маржинальності, планування, контролю витрат і реального управління прибутком.''' | |||
'''Саме так K2 ERP повинна рахувати собівартість: від первинного документа до реального фінансового результату.''' | '''Саме так K2 ERP повинна рахувати собівартість: від первинного документа до реального фінансового результату.''' | ||
| Рядок 2093: | Рядок 3839: | ||
* [[ERP]] | * [[ERP]] | ||
* [[Собівартість]] | * [[Собівартість]] | ||
* [[Планова собівартість]] | |||
* [[Нормативна собівартість]] | |||
* [[Фактична собівартість]] | |||
* [[Управлінська собівартість]] | |||
* [[Бухгалтерська собівартість]] | |||
* [[Повна собівартість]] | |||
* [[Виробнича собівартість]] | |||
* [[Собівартість реалізації]] | |||
* [[Калькуляція]] | * [[Калькуляція]] | ||
* [[Виробництво]] | * [[Виробництво]] | ||
| Рядок 2102: | Рядок 3856: | ||
* [[Продажі]] | * [[Продажі]] | ||
* [[Номенклатура]] | * [[Номенклатура]] | ||
* [[Партія]] | |||
* [[Партійний облік]] | * [[Партійний облік]] | ||
* [[Серійний облік]] | * [[Серійний облік]] | ||
* [[FIFO]] | * [[FIFO]] | ||
* [[Середньозважена собівартість]] | * [[Середньозважена собівартість]] | ||
* [[Методи оцінки запасів]] | |||
* [[Центр витрат]] | * [[Центр витрат]] | ||
* [[Стаття витрат]] | * [[Стаття витрат]] | ||
* [[База розподілу]] | |||
* [[Незавершене виробництво]] | * [[Незавершене виробництво]] | ||
* [[НЗВ]] | |||
* [[Готова продукція]] | * [[Готова продукція]] | ||
* [[Брак]] | * [[Брак]] | ||
| Рядок 2114: | Рядок 3872: | ||
* [[Валовий прибуток]] | * [[Валовий прибуток]] | ||
* [[Маржинальність]] | * [[Маржинальність]] | ||
* [[Контроль мінімальної маржі]] | |||
* [[ABC-аналіз прибутковості]] | |||
* [[Закриття періоду]] | * [[Закриття періоду]] | ||
* [[Перерахунок собівартості]] | |||
* [[Протокол розрахунку собівартості]] | |||
* [[Регістри обліку]] | * [[Регістри обліку]] | ||
* [[Проводки]] | * [[Проводки]] | ||
| Рядок 2144: | Рядок 3906: | ||
[[Категорія:Продажі]] | [[Категорія:Продажі]] | ||
[[Категорія:Партійний облік]] | [[Категорія:Партійний облік]] | ||
[[Категорія:Серійний облік]] | |||
[[Категорія:FIFO]] | [[Категорія:FIFO]] | ||
[[Категорія:Середньозважена собівартість]] | |||
[[Категорія:Незавершене виробництво]] | [[Категорія:Незавершене виробництво]] | ||
[[Категорія:НЗВ]] | |||
[[Категорія:Закриття періоду]] | [[Категорія:Закриття періоду]] | ||
[[Категорія:Маржинальність]] | [[Категорія:Маржинальність]] | ||
Поточна версія на 18:15, 21 травня 2026
Розрахунок собівартості — це процес визначення фактичної вартості товарів, готової продукції, напівфабрикатів, робіт, послуг, виробничих замовлень, партій, проєктів або напрямків діяльності в K2 ERP на основі первинних документів, складських рухів, закупівель, виробничих операцій, зарплати, накладних витрат, логістики, митних платежів, амортизації, браку, відходів і правил розподілу витрат.
У K2 ERP розрахунок собівартості має бути не ручною бухгалтерською вправою наприкінці місяця, а системним механізмом, який з’єднує між собою Складський облік, Закупівлі, Продажі, Виробництво, Бухгалтерський облік, Управлінський облік, Зарплата, Фінанси, Проєкти, CRM, Регістри обліку та Звіти K2 ERP.
Головне. Собівартість у K2 ERP повинна розраховуватися не “на око”, не в окремих Excel-файлах і не через ручні таблиці економіста, а на основі реальних документів системи: надходжень, списань, виробничих актів, випусків продукції, переміщень, послуг, зарплати, амортизації, накладних витрат і правил їх розподілу.
Ключова ідея K2 ERP. Кожен документ, який створює кількісний або вартісний рух, автоматично стає джерелом даних для майбутнього розрахунку собівартості. Розрахунок собівартості лише впорядковує ці дані, перевіряє їх, розподіляє витрати та формує фінальний фінансовий результат.
На що звернути увагу. Неможливо правильно порахувати собівартість, якщо в системі є від’ємні залишки, непроведені документи, відсутні ціни надходження, незакриті виробничі операції, партії без вартості або витрати без правил розподілу.
Вступ
Собівартість — це один із найважливіших показників у будь-якій ERP-системі.
Без правильної собівартості бізнес не бачить реальної картини. Продажі можуть зростати, склад може активно працювати, виробництво може випускати продукцію, менеджери можуть радіти оборотам, але якщо собівартість розрахована неправильно, усі управлінські рішення стають небезпечними.
Можна продавати багато — і втрачати гроші.
Можна бачити прибуток у звіті — і не розуміти, що частина витрат не потрапила в продукцію.
Можна думати, що клієнт вигідний — хоча насправді його обслуговування з’їдає всю маржу.
Можна вважати напрямок прибутковим — хоча він живе за рахунок іншого напрямку.
Можна вірити, що виробництво працює ефективно — хоча брак, простої, перевитрати матеріалів і неправильно розподілені накладні витрати давно знищили прибуток.
Собівартість показує реальну економіку бізнесу.
Саме тому в K2 ERP розрахунок собівартості повинен бути не додатковою опцією, а центральним механізмом, який пов’язує оперативний облік із фінансовим результатом.
Що таке собівартість
Собівартість — це сума витрат, які підприємство понесло для придбання, виробництва, зберігання, доставки, доробки або реалізації товарів, продукції, робіт чи послуг.
Простими словами:
Собівартість відповідає на питання: скільки бізнесу реально коштував товар, продукція, робота, послуга, замовлення або проєкт.
Собівартість може включати:
- закупівельну ціну;
- транспортні витрати;
- митні платежі;
- послуги брокера;
- страхування;
- сертифікацію;
- сировину;
- матеріали;
- комплектуючі;
- напівфабрикати;
- зарплату;
- нарахування на зарплату;
- енергію;
- газ;
- воду;
- паливо;
- амортизацію;
- оренду;
- витрати складу;
- виробничі накладні витрати;
- адміністративні витрати, якщо вони включаються в управлінську собівартість;
- витрати на збут, якщо вони включаються в повну управлінську собівартість;
- втрати;
- Брак;
- Відходи виробництва;
- послуги сторонніх організацій;
- інші витрати, пов’язані з отриманням доходу.
Для чого потрібен розрахунок собівартості
Розрахунок собівартості потрібен не тільки бухгалтеру.
Він потрібен власнику, директору, фінансовому директору, економісту, керівнику виробництва, менеджеру з продажів, закупівельнику, керівнику складу, проєктному менеджеру та керівникам напрямків.
| Кому потрібна собівартість | Для чого | На що звернути увагу |
|---|---|---|
| Власнику бізнесу | Щоб бачити реальну прибутковість компанії | Оборот не дорівнює прибутку |
| Фінансовому директору | Щоб контролювати маржу, витрати та фінансовий результат | Важливо бачити відхилення від плану |
| Бухгалтеру | Щоб правильно сформувати проводки та закрити період | Період не можна закривати на помилкових даних |
| Економісту | Щоб аналізувати структуру витрат | Потрібна деталізація по статтях витрат |
| Керівнику виробництва | Щоб бачити перевитрати матеріалів, часу та ресурсів | Потрібно порівнювати план і факт |
| Менеджеру з продажів | Щоб розуміти реальну маржинальність угод | Знижка може знищити прибуток |
| Закупівельнику | Щоб оцінити вплив закупівельної ціни на маржу | Дешева закупівля не завжди означає дешеву собівартість |
| Керівнику складу | Щоб контролювати партії, залишки і правильність рухів | Від’ємні залишки ламають собівартість |
| Проєктному менеджеру | Щоб бачити прибутковість проєкту | Проєкт може мати дохід, але бути збитковим |
Основний принцип K2 ERP
У K2 ERP собівартість не повинна вводитися вручну там, де її можна отримати з документів.
Правильний принцип: один факт господарської діяльності вводиться в систему один раз.
Наприклад:
- товар надійшов від постачальника — вводиться документ надходження;
- матеріал передано у виробництво — вводиться документ списання або вимога-накладна;
- продукцію випущено — вводиться документ випуску;
- зарплату нараховано — вводиться документ зарплати;
- транспортні витрати отримано — вводиться акт послуг;
- продукцію продано — вводиться документ реалізації;
- з’явився брак — вводиться акт браку;
- отримані зворотні відходи — вводиться оприбуткування відходів;
- виконано послугу — вводиться акт виконаних робіт;
- виконано етап проєкту — вводиться документ етапу або акт.
Після цього система сама повинна використати ці документи для розрахунку собівартості.
Важливо. Розрахунок собівартості не повинен перетворюватися на повторне введення тих самих даних. Він має брати дані з уже проведених документів і перетворювати їх на фінансовий результат.
Об’єкти розрахунку собівартості
У K2 ERP собівартість може розраховуватися для різних об’єктів.
| Об’єкт | Коли використовується | Приклад |
|---|---|---|
| Номенклатура | Для товарів, матеріалів, готової продукції | Собівартість 1 кг борошна або 1 одиниці готового виробу |
| Партія | Коли важливо знати вартість конкретного надходження | Партія імпортного товару з митними витратами |
| Серія | Для товарів із серійними номерами або строками придатності | Медикаменти, обладнання, електроніка |
| Виробниче замовлення | Для виробництва під конкретне замовлення | Виготовлення меблів для клієнта |
| Технологічна операція | Для деталізації складного виробництва | Різання, фарбування, складання, пакування |
| Напівфабрикат | Для багатостадійного виробництва | Заготовка, деталь, вузол |
| Проєкт | Для проєктного бізнесу | Будівництво, монтаж, впровадження ERP |
| Послуга | Для сервісних компаній | Ремонт, консалтинг, доставка |
| Центр витрат | Для накопичення й розподілу непрямих витрат | Цех, склад, адміністрація |
| Підрозділ | Для аналізу ефективності структурних одиниць | Виробничий цех №1, відділ логістики |
| Замовлення клієнта | Для аналізу прибутковості конкретної угоди | Індивідуальне замовлення покупця |
| Напрямок діяльності | Для управлінського обліку | Виробництво, торгівля, сервіс |
Чим точніше визначений об’єкт собівартості, тим якісніше система може віднести витрати.
Види собівартості
У K2 ERP можуть використовуватися різні види собівартості.
| Вид собівартості | Що означає | Коли використовується |
|---|---|---|
| Планова собівартість | Очікувана собівартість за планом | Для планування, бюджетування, попередньої оцінки ціни |
| Нормативна собівартість | Собівартість за нормами матеріалів, часу та ресурсів | Для виробництва зі специфікаціями та технологічними картами |
| Попередня собівартість | Тимчасова собівартість до повного закриття періоду | Коли товар уже продано, але всі витрати ще не зібрані |
| Фактична собівартість | Реальна собівартість за документами | Для фінального закриття періоду |
| Управлінська собівартість | Собівартість за внутрішніми правилами бізнесу | Для аналізу прибутковості, маржі, напрямків |
| Бухгалтерська собівартість | Собівартість за правилами бухгалтерського обліку | Для проводок, регламентованої звітності |
| Повна собівартість | Включає виробничі, адміністративні, збутові та інші витрати | Для глибокого управлінського аналізу |
| Виробнича собівартість | Включає витрати на виготовлення продукції | Для виробничих підприємств |
| Собівартість реалізації | Вартість проданих товарів або продукції | Для розрахунку валового прибутку |
Планова, нормативна і фактична собівартість
Планова собівартість показує, скільки продукція мала коштувати за планом.
Нормативна собівартість показує, скільки продукція має коштувати за встановленими нормами.
Фактична собівартість показує, скільки продукція реально коштувала за документами.
Приклад:
| Показник | План | Факт | Відхилення |
|---|---|---|---|
| Матеріали | 100 грн | 118 грн | +18 грн |
| Зарплата | 40 грн | 42 грн | +2 грн |
| Енергія | 10 грн | 15 грн | +5 грн |
| Накладні витрати | 30 грн | 35 грн | +5 грн |
| Разом собівартість | 180 грн | 210 грн | +30 грн |
У цьому прикладі фактична собівартість більша за планову на 30 грн.
Причини можуть бути різні:
- подорожчали матеріали;
- була перевитрата сировини;
- збільшилася зарплата;
- зросла вартість електроенергії;
- неправильно спланували накладні витрати;
- був брак або повторна переробка.
Управлінська цінність. Важливо не тільки порахувати фактичну собівартість, а й зрозуміти, чому вона відрізняється від планової. Саме аналіз відхилень показує, де бізнес втрачає гроші.
Джерела даних для розрахунку
Розрахунок собівартості в K2 ERP повинен брати дані з документів і регістрів системи.
| Джерело даних | Що дає для собівартості | Приклад |
|---|---|---|
| Надходження товарів | Закупівельну вартість | Купили 100 одиниць по 50 грн |
| Додаткові витрати | Логістику, митницю, брокера, страхування | Доставка партії коштувала 3000 грн |
| Складське списання | Вартість матеріалів, переданих у виробництво | Списали 20 кг металу на замовлення |
| Виробничі документи | Випуск, операції, НЗВ, брак | Випущено 50 одиниць продукції |
| Зарплата | Прямі та непрямі трудові витрати | Нараховано зарплату робітникам цеху |
| Послуги сторонніх організацій | Витрати на обробку, доставку, ремонт | Підрядник виконав фарбування деталей |
| Амортизація | Витрати на обладнання | Верстат нарахував амортизацію за місяць |
| Енергоносії | Електроенергію, газ, воду, паливо | Цех спожив електроенергію |
| Бухгалтерська операція | Коригування, закриття, перенесення витрат | Перенесення витрат з рахунку на центр витрат |
| Регістри обліку | Залишки, рухи, партії, накопичені витрати | Регістр партійного обліку |
Загальна схема розрахунку собівартості
Процес розрахунку собівартості в K2 ERP можна поділити на основні етапи.
| Етап | Що робить система | На що звернути увагу |
|---|---|---|
| 1. Визначення періоду | Користувач обирає період розрахунку | Період має бути чітко визначений |
| 2. Перевірка документів | Система шукає непроведені документи, помилки, від’ємні залишки | Без перевірки рахувати небезпечно |
| 3. Збір прямих витрат | Збираються матеріали, зарплата, послуги, які прямо відносяться на об’єкт | Прямі витрати мають бути прив’язані до об’єкта |
| 4. Збір непрямих витрат | Накопичуються витрати цехів, складів, підрозділів | Потрібні центри витрат |
| 5. Розподіл накладних витрат | Витрати розподіляються за правилами | База розподілу має бути логічною |
| 6. Розрахунок виробничої собівартості | Визначається собівартість випуску продукції | Потрібно враховувати НЗВ |
| 7. Розрахунок собівартості реалізації | Визначається собівартість проданих товарів | Метод списання має відповідати обліковій політиці |
| 8. Формування проводок | Створюються бухгалтерські або управлінські рухи | Проводки мають збігатися з регістрами |
| 9. Формування звітів | Користувач отримує аналітику | Звіти мають пояснювати результат |
| 10. Закриття періоду | Результат фіксується | Після закриття не можна випадково змінювати документи |
Прямі витрати
Прямі витрати — це витрати, які можна безпосередньо віднести на конкретний товар, продукцію, замовлення, партію, послугу або проєкт.
Приклади прямих витрат:
- сировина;
- матеріали;
- комплектуючі;
- напівфабрикати;
- пряма зарплата виробничих працівників;
- послуги підрядника для конкретного замовлення;
- транспортні витрати для конкретної партії;
- енергія, якщо вона вимірюється по конкретній операції;
- витрати на пакування конкретної продукції.
Приклад:
Підприємство виготовляє дерев’яний стіл.
На один стіл використано:
| Витрата | Кількість | Ціна | Сума |
|---|---|---|---|
| Деревина | 0,05 м³ | 12000 грн/м³ | 600 грн |
| Фурнітура | 1 комплект | 150 грн | 150 грн |
| Лак | 0,5 л | 200 грн/л | 100 грн |
| Пряма зарплата | 2 години | 120 грн/год | 240 грн |
| Разом прямі витрати | 1090 грн |
Прямі витрати по цьому столу — 1090 грн.
Непрямі витрати
Непрямі витрати — це витрати, які неможливо або недоцільно напряму віднести на конкретну одиницю продукції.
Приклади непрямих витрат:
- оренда цеху;
- амортизація обладнання;
- зарплата майстра цеху;
- електроенергія цеху;
- ремонт обладнання;
- охорона;
- опалення;
- витрати складу;
- виробниче адміністрування;
- допоміжні матеріали;
- витрати на контроль якості.
Такі витрати в K2 ERP повинні накопичуватися на центрах витрат, а потім розподілятися на продукцію або замовлення.
Приклад:
За місяць цех мав такі непрямі витрати:
| Витрата | Сума |
|---|---|
| Оренда цеху | 30000 грн |
| Електроенергія | 12000 грн |
| Зарплата майстра | 25000 грн |
| Амортизація обладнання | 18000 грн |
| Разом | 85000 грн |
За місяць цех випустив 500 одиниць продукції.
Якщо розподіляти витрати рівномірно за кількістю:
85000 грн / 500 одиниць = 170 грн на одиницю.
Тоді до собівартості кожної одиниці потрібно додати 170 грн накладних витрат.
На що звернути увагу. Розподіл непрямих витрат “просто по кількості” не завжди правильний. Якщо одна продукція виготовляється 5 хвилин, а інша 3 години, краще розподіляти витрати за машинним часом або людино-годинами.
Бази розподілу витрат
База розподілу — це показник, за яким непрямі витрати розподіляються між об’єктами собівартості.
| База розподілу | Коли використовувати | Приклад | Ризик |
|---|---|---|---|
| Кількість продукції | Коли продукція приблизно однакова | Випуск однакових пляшок води | Може спотворити складну продукцію |
| Вага | Для сипучих, металевих, аграрних товарів | Розподіл доставки зерна | Не враховує складність виробництва |
| Об’єм | Для рідин, газів, великих вантажів | Доставка палива | Не враховує вартість товару |
| Вартість матеріалів | Коли накладні витрати залежать від вартості сировини | Ювелірне виробництво | Дорога сировина отримає більше витрат |
| Пряма зарплата | Коли трудомісткість є головним фактором | Ручне виробництво | Не підходить для автоматизованих процесів |
| Людино-години | Для робіт і послуг | Сервісний центр | Потрібно точно обліковувати час |
| Машинний час | Для виробництва на обладнанні | Металообробка | Потрібен облік роботи обладнання |
| Виручка | Для управлінського розподілу між напрямками | Розподіл адміністративних витрат | Може карати найуспішніший напрямок |
| Площа | Для оренди, комунальних витрат | Розподіл оренди складу | Не враховує інтенсивність використання |
Методи оцінки вибуття запасів
У K2 ERP потрібно підтримувати різні методи оцінки вибуття запасів.
| Метод | Як працює | Коли використовувати | Приклад |
|---|---|---|---|
| FIFO | Першими списуються найстаріші запаси | Для товарів із партіями, строками, обліковою політикою FIFO | Спочатку продається партія, яка надійшла раніше |
| Середньозважена собівартість | Вартість одиниці визначається як середня по залишках і надходженнях | Для масових товарів без жорсткого партійного контролю | Склад цементу, пального, сировини |
| Партійний облік | Списання йде з конкретної партії | Для імпорту, харчів, фармацевтики, дорогої продукції | Продали товар із партії №123 |
| Серійний облік | Вартість визначається по конкретному серійному номеру | Для техніки, обладнання, автомобілів | Продали ноутбук із серійним номером |
| Нормативна оцінка | Оперативно використовується норматив, відхилення рахуються окремо | Для виробництва з нормами | Планова ціна матеріалу 100 грн, факт 108 грн |
FIFO
FIFO — це метод оцінки запасів, при якому першими списуються ті запаси, які першими надійшли.
Приклад:
На склад надійшов товар:
| Партія | Кількість | Ціна | Сума |
|---|---|---|---|
| Партія 1 | 100 шт | 50 грн | 5000 грн |
| Партія 2 | 100 шт | 60 грн | 6000 грн |
Потім продали 120 шт.
За FIFO система спише:
- 100 шт із партії 1 по 50 грн = 5000 грн;
- 20 шт із партії 2 по 60 грн = 1200 грн.
Собівартість реалізації = 6200 грн.
Залишок:
- 80 шт із партії 2 по 60 грн = 4800 грн.
FIFO добре підходить для товарів, де важлива черговість партій: харчові продукти, медикаменти, сировина зі строками придатності, імпортні поставки.
Середньозважена собівартість
Середньозважена собівартість — це метод оцінки запасів, при якому система визначає середню вартість одиниці запасу.
Приклад:
| Операція | Кількість | Ціна | Сума |
|---|---|---|---|
| Залишок | 100 шт | 50 грн | 5000 грн |
| Надходження | 100 шт | 60 грн | 6000 грн |
| Разом | 200 шт | 11000 грн |
Середня ціна:
11000 грн / 200 шт = 55 грн.
Якщо продали 120 шт:
120 шт × 55 грн = 6600 грн.
Залишок:
80 шт × 55 грн = 4400 грн.
На що звернути увагу. Середньозважена собівартість проста для масових запасів, але вона “згладжує” різницю між партіями. Якщо партії мають суттєво різну ціну, для аналізу краще використовувати Партійний облік.
Партійний облік
Партійний облік дозволяє точно знати, з якої партії був списаний або проданий товар.
Це важливо, коли кожна партія має свою вартість, дату, постачальника, митні витрати, сертифікати або строк придатності.
Приклад:
Підприємство імпортує товар.
| Складова вартості партії | Сума |
|---|---|
| Ціна постачальника | 100000 грн |
| Доставка | 12000 грн |
| Мито | 8000 грн |
| Послуги брокера | 3000 грн |
| Страхування | 2000 грн |
| Разом вартість партії | 125000 грн |
Якщо в партії 1000 одиниць:
Собівартість одиниці = 125000 / 1000 = 125 грн.
Якщо без додаткових витрат рахувати тільки ціну постачальника, собівартість була б 100 грн. Це дало б помилкову маржу.
Саме тому додаткові витрати потрібно включати в собівартість партії.
Серійний облік
Серійний облік використовується, коли кожна одиниця товару має унікальний номер або унікальну вартість.
Приклади:
- ноутбуки;
- телефони;
- автомобілі;
- обладнання;
- медична техніка;
- дорогі інструменти;
- генератори;
- сервери.
Приклад:
Компанія купила 3 генератори:
| Серійний номер | Закупівельна вартість | Доставка | Повна собівартість |
|---|---|---|---|
| GEN-001 | 40000 грн | 2000 грн | 42000 грн |
| GEN-002 | 42000 грн | 2000 грн | 44000 грн |
| GEN-003 | 45000 грн | 2000 грн | 47000 грн |
Якщо продали генератор GEN-003, система повинна списати саме 47000 грн, а не середню вартість.
Собівартість у торгівлі
У торгівлі собівартість зазвичай формується простіше, ніж у виробництві.
Основні складові:
- закупівельна ціна;
- Транспортно-заготівельні витрати;
- митні платежі;
- послуги брокера;
- страхування;
- доставка до складу;
- додаткова обробка або пакування;
- курсові різниці, якщо вони включаються в управлінську собівартість.
Приклад торгової собівартості:
Компанія купила 500 одиниць товару.
| Витрата | Сума |
|---|---|
| Товар від постачальника | 250000 грн |
| Доставка | 20000 грн |
| Мито | 15000 грн |
| Брокерські послуги | 5000 грн |
| Разом | 290000 грн |
Собівартість одиниці:
290000 грн / 500 = 580 грн.
Якщо продавати товар по 650 грн, маржа на одиницю:
650 − 580 = 70 грн.
Якщо ж рахувати тільки закупівельну ціну:
250000 / 500 = 500 грн.
Тоді здаватиметься, що маржа 150 грн, хоча реальна маржа лише 70 грн.
Критична помилка. У торгівлі часто дивляться тільки на закупівельну ціну і забувають про доставку, митницю, комісію, пакування та складські витрати. Через це бізнес переоцінює прибутковість продажів.
Собівартість у виробництві
У виробництві собівартість складніша, бо продукція створюється з матеріалів, операцій, праці, обладнання та накладних витрат.
Виробнича собівартість може включати:
- сировину;
- матеріали;
- комплектуючі;
- напівфабрикати;
- пряму зарплату;
- нарахування на зарплату;
- виробничі послуги;
- електроенергію;
- газ;
- воду;
- амортизацію обладнання;
- ремонт обладнання;
- витрати цеху;
- контроль якості;
- брак;
- відходи;
- загальновиробничі витрати.
Приклад виробничої собівартості:
Підприємство випустило 100 одиниць продукції.
| Витрата | Сума |
|---|---|
| Матеріали | 50000 грн |
| Комплектуючі | 15000 грн |
| Пряма зарплата | 20000 грн |
| Електроенергія | 5000 грн |
| Амортизація | 8000 грн |
| Накладні витрати цеху | 12000 грн |
| Разом | 110000 грн |
Собівартість одиниці:
110000 грн / 100 = 1100 грн.
Виробництво за специфікаціями
Якщо підприємство використовує специфікації, система може розраховувати нормативну собівартість.
Приклад специфікації на 1 виріб:
| Матеріал | Норма | Ціна | Сума |
|---|---|---|---|
| Матеріал А | 2 кг | 100 грн | 200 грн |
| Матеріал Б | 1 шт | 80 грн | 80 грн |
| Комплектуюча С | 3 шт | 20 грн | 60 грн |
| Разом матеріали | 340 грн |
Планова матеріальна собівартість виробу — 340 грн.
Якщо фактично списали:
| Матеріал | Норма | Факт | Відхилення |
|---|---|---|---|
| Матеріал А | 2 кг | 2,3 кг | +0,3 кг |
| Матеріал Б | 1 шт | 1 шт | 0 |
| Комплектуюча С | 3 шт | 4 шт | +1 шт |
Система повинна показати перевитрату.
Це важливо для контролю виробництва.
Незавершене виробництво
Незавершене виробництво або НЗВ — це витрати, які вже понесені, але ще не перетворилися на готову продукцію.
Приклад:
У травні підприємство почало виробниче замовлення.
Було списано:
- матеріалів на 40000 грн;
- зарплати на 15000 грн;
- енергії на 5000 грн.
Але продукцію ще не випущено.
Ці 60000 грн не можна списувати на готову продукцію травня.
Вони мають залишитися в НЗВ.
| Ситуація | Як має діяти K2 ERP |
|---|---|
| Матеріали списані, продукція не випущена | Витрати залишаються в незавершеному виробництві |
| Частина продукції випущена | Частина витрат переходить у готову продукцію, частина лишається в НЗВ |
| Замовлення завершено | Усі витрати розподіляються на випущену продукцію |
| Замовлення скасовано | Витрати списуються або переносяться за окремим правилом |
Критично важливо. Якщо не враховувати НЗВ, собівартість одного періоду буде завищена або занижена, а прибуток стане неправильним.
Частковий випуск продукції
Частковий випуск продукції виникає, коли виробниче замовлення ще не завершене, але частина продукції вже готова.
Приклад:
Замовлення — 100 одиниць продукції.
На кінець місяця випущено 60 одиниць.
Витрати:
| Витрата | Сума |
|---|---|
| Матеріали | 70000 грн |
| Зарплата | 20000 грн |
| Накладні витрати | 10000 грн |
| Разом | 100000 грн |
Якщо всі витрати віднести на 60 готових одиниць, собівартість буде:
100000 / 60 = 1666,67 грн.
Але це може бути неправильно, якщо частина витрат належить ще незавершеним 40 одиницям.
Тому K2 ERP має підтримувати правила оцінки НЗВ:
| Метод | Як працює | Коли використовувати |
|---|---|---|
| За фактичним ступенем готовності | Витрати розподіляються між готовою продукцією і НЗВ за відсотком готовності | Для складного виробництва |
| За нормативами | Готова частина отримує витрати за нормами, залишок іде в НЗВ | Для виробництва зі специфікаціями |
| За прямими витратами | Прямі витрати відносяться на конкретні одиниці, непрямі розподіляються | Для виробництва з детальним обліком |
| Усі витрати до завершення залишаються в НЗВ | Готова собівартість формується після завершення замовлення | Для проєктного або одиничного виробництва |
Брак у виробництві
Брак може суттєво впливати на собівартість.
У K2 ERP потрібно розрізняти:
- Виправний брак;
- Невиправний брак;
- Технологічні втрати;
- Понаднормові втрати;
- брак з вини працівника;
- брак з вини постачальника;
- брак через обладнання.
| Тип браку | Як впливає на собівартість |
|---|---|
| Технологічно допустимий брак | Може включатися в собівартість якісної продукції |
| Понаднормовий брак | Має виділятися окремо як втрата |
| Виправний брак | Витрати на виправлення додаються до собівартості або обліковуються окремо |
| Брак з вини постачальника | Може бути віднесений на претензію постачальнику |
| Брак з вини працівника | Може бути віднесений на відповідальну особу за правилами компанії |
Приклад:
Підприємство випустило 100 одиниць, з них 5 одиниць — брак.
Загальні витрати — 100000 грн.
Якщо брак технологічно допустимий і включається в собівартість якісної продукції:
100000 / 95 якісних одиниць = 1052,63 грн.
Якщо брак списується окремо:
100000 / 100 одиниць = 1000 грн, а 5000 грн браку списується окремо.
Відходи виробництва
Відходи виробництва можуть мати або не мати вартість.
Приклади:
- металевий лом;
- обрізки тканини;
- тирса;
- макулатура;
- залишки сировини;
- побічна продукція.
| Тип відходів | Як обліковувати |
|---|---|
| Безповоротні відходи | Включаються у витрати виробництва |
| Зворотні відходи | Оприбутковуються на склад і зменшують собівартість основної продукції |
| Побічна продукція | Може мати власну собівартість або оцінюватися за справедливою ціною |
| Відходи для продажу | Оприбутковуються як окрема номенклатура |
Приклад:
На виробництво списали матеріалів на 50000 грн.
У процесі отримали зворотні відходи на 3000 грн.
Тоді матеріальна собівартість основної продукції:
50000 − 3000 = 47000 грн.
Собівартість послуг
Для послуг собівартість формується не через складські матеріали, а через час, зарплату, підрядників, амортизацію, транспорт, витрати спеціалістів та накладні витрати.
Приклади послуг:
- ремонт;
- монтаж;
- доставка;
- консалтинг;
- впровадження ERP;
- технічна підтримка;
- сервісне обслуговування;
- будівельні роботи;
- проєктування.
Приклад собівартості послуги:
Компанія виконала сервісну роботу для клієнта.
| Витрата | Сума |
|---|---|
| Робота спеціаліста, 5 год × 300 грн | 1500 грн |
| Виїзд автомобіля | 600 грн |
| Запчастини | 1200 грн |
| Накладні витрати сервісу | 400 грн |
| Разом собівартість | 3700 грн |
Якщо клієнту виставлено рахунок на 5000 грн:
Валовий прибуток = 5000 − 3700 = 1300 грн.
Для послуг особливо важливо вести облік часу працівників. Якщо час не фіксується, собівартість послуг часто занижується.
Проєктна собівартість
Проєктна собівартість накопичується по проєкту або замовленню.
Приклади проєктів:
- будівництво об’єкта;
- монтаж обладнання;
- впровадження ERP;
- розробка програмного забезпечення;
- маркетингова кампанія;
- ремонт приміщення;
- інжинірингові роботи.
Проєктна собівартість може включати:
- зарплату команди;
- матеріали;
- послуги підрядників;
- транспорт;
- відрядження;
- обладнання;
- оренду;
- накладні витрати;
- адміністративну підтримку.
Приклад:
| Витрата по проєкту | Сума |
|---|---|
| Зарплата команди | 120000 грн |
| Підрядники | 50000 грн |
| Обладнання | 30000 грн |
| Відрядження | 10000 грн |
| Накладні витрати | 15000 грн |
| Разом собівартість проєкту | 225000 грн |
Дохід по проєкту — 300000 грн.
Прибуток проєкту = 300000 − 225000 = 75000 грн.
Собівартість імпортних товарів
Для імпорту собівартість особливо важлива, бо крім ціни постачальника є багато додаткових витрат.
Складові імпортної собівартості:
- інвойсна вартість;
- міжнародна доставка;
- страхування;
- мито;
- акциз, якщо є;
- послуги брокера;
- сертифікація;
- внутрішня доставка;
- банківські комісії;
- курсові різниці, якщо вони враховуються в управлінському обліку.
Приклад:
| Складова | Сума |
|---|---|
| Інвойс постачальника | 10000 USD |
| Курс | 40 грн/USD |
| Вартість у гривні | 400000 грн |
| Доставка | 35000 грн |
| Мито | 20000 грн |
| Брокер | 7000 грн |
| Сертифікація | 8000 грн |
| Разом собівартість партії | 470000 грн |
Якщо в партії 1000 одиниць:
Собівартість одиниці = 470 грн.
На що звернути увагу. Якщо імпортний товар оприбуткувати тільки за інвойсом, маржинальність буде завищена. Усі додаткові витрати потрібно або включити в партію, або окремо бачити в управлінській собівартості.
Транспортно-заготівельні витрати
Транспортно-заготівельні витрати можуть розподілятися на партії товарів.
Приклад:
Компанія отримала партію товарів:
| Товар | Кількість | Сума товару | Вага |
|---|---|---|---|
| Товар А | 100 шт | 50000 грн | 500 кг |
| Товар Б | 50 шт | 30000 грн | 300 кг |
| Товар В | 200 шт | 20000 грн | 200 кг |
Доставка коштувала 10000 грн.
Варіант 1 — розподіл за сумою:
| Товар | Частка вартості | Частка доставки |
|---|---|---|
| Товар А | 50% | 5000 грн |
| Товар Б | 30% | 3000 грн |
| Товар В | 20% | 2000 грн |
Варіант 2 — розподіл за вагою:
| Товар | Частка ваги | Частка доставки |
|---|---|---|
| Товар А | 50% | 5000 грн |
| Товар Б | 30% | 3000 грн |
| Товар В | 20% | 2000 грн |
У цьому прикладі результат однаковий. Але в реальному житті він часто різний.
Тому в K2 ERP користувач має обирати базу розподілу залежно від економічної логіки.
Детальні приклади розрахунку собівартості
У цьому розділі наведені практичні приклади, як саме K2 ERP має рахувати собівартість у різних господарських ситуаціях.
Головний принцип: система не повинна просто показувати кінцеву цифру. Вона має показувати, звідки взялася кожна складова собівартості.
Важливо. Кожен приклад розрахунку собівартості в K2 ERP повинен мати розшифровку: документи-джерела, кількість, суму, базу розподілу, метод оцінки запасів, сформовані рухи та фінальний результат.
Приклад 1. Розрахунок собівартості товару в торгівлі
Компанія купила товар у постачальника.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Кількість товару | 100 шт |
| Ціна постачальника | 500 грн/шт |
| Сума товару | 50000 грн |
| Доставка | 4000 грн |
| Послуги перевізника | 1000 грн |
| Разом додаткові витрати | 5000 грн |
Формула:
Повна собівартість партії = Закупівельна вартість + Додаткові витрати
Розрахунок:
50000 + 5000 = 55000 грн
Собівартість одиниці:
55000 / 100 = 550 грн
| Показник | Значення |
|---|---|
| Закупівельна ціна одиниці | 500 грн |
| Додаткові витрати на одиницю | 50 грн |
| Повна собівартість одиниці | 550 грн |
Висновок. Якщо продавати цей товар по 600 грн, реальна маржа буде не 100 грн, а тільки 50 грн.
На що звернути увагу. Якщо додаткові витрати не включити в собівартість партії, система покаже завищений прибуток.
Приклад 2. Розподіл доставки між кількома товарами
Постачальник привіз три товари однією доставкою.
| Товар | Кількість | Сума товару | Вага |
|---|---|---|---|
| Товар А | 100 шт | 50000 грн | 500 кг |
| Товар Б | 50 шт | 30000 грн | 300 кг |
| Товар В | 200 шт | 20000 грн | 200 кг |
| Разом | 100000 грн | 1000 кг |
Доставка коштувала 10000 грн.
Варіант 1. Розподіл доставки за сумою товарів
| Товар | Сума товару | Частка | Частка доставки | Повна собівартість |
|---|---|---|---|---|
| Товар А | 50000 грн | 50% | 5000 грн | 55000 грн |
| Товар Б | 30000 грн | 30% | 3000 грн | 33000 грн |
| Товар В | 20000 грн | 20% | 2000 грн | 22000 грн |
Варіант 2. Розподіл доставки за вагою
| Товар | Вага | Частка | Частка доставки | Повна собівартість |
|---|---|---|---|---|
| Товар А | 500 кг | 50% | 5000 грн | 55000 грн |
| Товар Б | 300 кг | 30% | 3000 грн | 33000 грн |
| Товар В | 200 кг | 20% | 2000 грн | 22000 грн |
У цьому прикладі результат однаковий, бо частки суми і ваги збігаються. Але в реальному бізнесі вони часто різні.
Варіант 3. Коли вага і сума дають різний результат
| Товар | Сума товару | Вага |
|---|---|---|
| Легка електроніка | 90000 грн | 50 кг |
| Важкий метал | 10000 грн | 950 кг |
| Разом | 100000 грн | 1000 кг |
Доставка — 10000 грн.
Якщо розподіляти за сумою:
| Товар | Частка за сумою | Доставка |
|---|---|---|
| Легка електроніка | 90% | 9000 грн |
| Важкий метал | 10% | 1000 грн |
Якщо розподіляти за вагою:
| Товар | Частка за вагою | Доставка |
|---|---|---|
| Легка електроніка | 5% | 500 грн |
| Важкий метал | 95% | 9500 грн |
Критично важливо. Для доставки часто правильніше використовувати вагу або об’єм, а не суму товару. Інакше дорогий, але легкий товар отримає занадто велику частку логістичних витрат.
Приклад 3. FIFO при продажу товару
На склад надійшло дві партії товару.
| Партія | Дата | Кількість | Ціна | Сума |
|---|---|---|---|---|
| Партія 1 | 01.05 | 100 шт | 50 грн | 5000 грн |
| Партія 2 | 10.05 | 100 шт | 60 грн | 6000 грн |
15.05 продали 120 шт.
За методом FIFO першими списуються найстаріші запаси.
| Джерело списання | Кількість | Ціна | Сума |
|---|---|---|---|
| Партія 1 | 100 шт | 50 грн | 5000 грн |
| Партія 2 | 20 шт | 60 грн | 1200 грн |
| Разом собівартість реалізації | 120 шт | 6200 грн |
Залишок після продажу:
| Партія | Залишок | Ціна | Сума |
|---|---|---|---|
| Партія 2 | 80 шт | 60 грн | 4800 грн |
Собівартість реалізації = 6200 грн.
Якщо товар продано по 80 грн/шт:
Дохід = 120 × 80 = 9600 грн
Валовий прибуток = 9600 − 6200 = 3400 грн
Валова маржа = 3400 / 9600 × 100% = 35,42%
Приклад 4. Середньозважена собівартість
Є залишок і нове надходження.
| Операція | Кількість | Ціна | Сума |
|---|---|---|---|
| Початковий залишок | 100 шт | 50 грн | 5000 грн |
| Надходження | 100 шт | 60 грн | 6000 грн |
| Разом | 200 шт | 11000 грн |
Середньозважена ціна:
11000 / 200 = 55 грн
Продали 120 шт.
Собівартість реалізації = 120 × 55 = 6600 грн
Залишок:
80 × 55 = 4400 грн
| Показник | Значення |
|---|---|
| Середньозважена ціна | 55 грн |
| Собівартість реалізації | 6600 грн |
| Залишок на складі | 4400 грн |
Приклад 5. Порівняння FIFO і середньозваженої собівартості
Одна й та сама ситуація:
| Показник | FIFO | Середньозважена |
|---|---|---|
| Продано | 120 шт | 120 шт |
| Собівартість реалізації | 6200 грн | 6600 грн |
| Дохід при ціні 80 грн | 9600 грн | 9600 грн |
| Валовий прибуток | 3400 грн | 3000 грн |
| Валова маржа | 35,42% | 31,25% |
Висновок. Метод оцінки запасів напряму впливає на собівартість реалізації, прибуток і маржу.
На що звернути увагу. Метод оцінки запасів має бути налаштований в обліковій політиці. Не можна хаотично змінювати метод від документа до документа.
Приклад 6. Виробнича собівартість простої продукції
Підприємство виготовило 100 одиниць продукції.
| Витрата | Сума |
|---|---|
| Матеріали | 50000 грн |
| Комплектуючі | 15000 грн |
| Пряма зарплата | 20000 грн |
| Нарахування на зарплату | 4400 грн |
| Електроенергія | 5000 грн |
| Амортизація обладнання | 8000 грн |
| Загальновиробничі витрати | 12000 грн |
| Разом витрати | 114400 грн |
Собівартість одиниці:
114400 / 100 = 1144 грн
Якщо ціна продажу — 1500 грн:
Валовий прибуток на одиницю = 1500 − 1144 = 356 грн
Маржа = 356 / 1500 × 100% = 23,73%
Приклад 7. Виробництво з плановою і фактичною собівартістю
Планова калькуляція на 1 виріб:
| Стаття | План |
|---|---|
| Матеріали | 500 грн |
| Зарплата | 200 грн |
| Енергія | 50 грн |
| Накладні витрати | 150 грн |
| Разом | 900 грн |
Фактична калькуляція:
| Стаття | План | Факт | Відхилення |
|---|---|---|---|
| Матеріали | 500 грн | 560 грн | +60 грн |
| Зарплата | 200 грн | 210 грн | +10 грн |
| Енергія | 50 грн | 70 грн | +20 грн |
| Накладні витрати | 150 грн | 180 грн | +30 грн |
| Разом | 900 грн | 1020 грн | +120 грн |
Відхилення = 1020 − 900 = 120 грн на одиницю.
Якщо випущено 1000 одиниць:
Загальне відхилення = 120 × 1000 = 120000 грн
| Причина відхилення | Можливе пояснення | Дія |
|---|---|---|
| Матеріали дорожчі за план | Змінилася закупівельна ціна | Переглянути постачальників або планову собівартість |
| Перевитрата матеріалів | Порушення норм, брак, втрати | Перевірити виробничі списання |
| Енергія більша за план | Обладнання працювало довше | Аналіз машинного часу |
| Накладні витрати більші | Недозавантаження виробництва або зростання постійних витрат | Переглянути базу розподілу |
Приклад 8. Розподіл накладних витрат за кількістю
Цех випустив три види продукції.
Накладні витрати цеху — 90000 грн.
| Продукція | Кількість випуску | Частка | Накладні витрати |
|---|---|---|---|
| Продукція А | 100 шт | 25% | 22500 грн |
| Продукція Б | 200 шт | 50% | 45000 грн |
| Продукція В | 100 шт | 25% | 22500 грн |
| Разом | 400 шт | 100% | 90000 грн |
Накладні на одиницю:
| Продукція | Накладні витрати | Кількість | Накладні на одиницю |
|---|---|---|---|
| А | 22500 грн | 100 шт | 225 грн |
| Б | 45000 грн | 200 шт | 225 грн |
| В | 22500 грн | 100 шт | 225 грн |
Цей метод підходить, якщо продукція приблизно однакова за складністю.
Приклад 9. Розподіл накладних витрат за машинним часом
Та сама ситуація, але продукція має різну складність.
| Продукція | Кількість | Машинний час на одиницю | Загальний машинний час |
|---|---|---|---|
| А | 100 шт | 1 год | 100 год |
| Б | 200 шт | 0,5 год | 100 год |
| В | 100 шт | 3 год | 300 год |
| Разом | 500 год |
Накладні витрати — 90000 грн.
Вартість 1 машино-години:
90000 / 500 = 180 грн/год
| Продукція | Машинний час | Накладні витрати | Накладні на одиницю |
|---|---|---|---|
| А | 100 год | 18000 грн | 180 грн |
| Б | 100 год | 18000 грн | 90 грн |
| В | 300 год | 54000 грн | 540 грн |
Висновок. Продукція В отримала більшу частку накладних витрат, бо вона більше використовує обладнання.
Правильна база розподілу робить собівартість чесною. Неправильна база розподілу може зробити простий товар збитковим на папері, а складний — нібито прибутковим.
Приклад 10. Незавершене виробництво
Підприємство почало виробництво 300 одиниць продукції.
На кінець місяця:
- 200 одиниць готові;
- 100 одиниць залишилися в незавершеному виробництві;
- ступінь готовності НЗВ — 50%;
- загальні витрати — 300000 грн.
Розрахунок умовних одиниць:
| Об’єкт | Кількість | Ступінь готовності | Умовні одиниці |
|---|---|---|---|
| Готова продукція | 200 шт | 100% | 200 |
| НЗВ | 100 шт | 50% | 50 |
| Разом | 250 |
Собівартість умовної одиниці:
300000 / 250 = 1200 грн
Розподіл витрат:
| Об’єкт | Умовні одиниці | Собівартість одиниці | Сума |
|---|---|---|---|
| Готова продукція | 200 | 1200 грн | 240000 грн |
| НЗВ | 50 | 1200 грн | 60000 грн |
Висновок. У готову продукцію переходить 240000 грн, а 60000 грн залишаються в НЗВ.
Приклад 11. Частковий випуск продукції
Виробниче замовлення — 100 одиниць.
На кінець періоду випущено 60 одиниць.
Витрати:
| Витрата | Сума |
|---|---|
| Матеріали | 70000 грн |
| Зарплата | 20000 грн |
| Накладні витрати | 10000 грн |
| Разом | 100000 грн |
Якщо підприємство вважає, що всі матеріали вже використані на все замовлення, а готовність невипущеної частини — 50%, система повинна розділити витрати.
| Об’єкт | Кількість | Готовність | Умовні одиниці |
|---|---|---|---|
| Готова продукція | 60 | 100% | 60 |
| НЗВ | 40 | 50% | 20 |
| Разом | 80 |
Собівартість умовної одиниці:
100000 / 80 = 1250 грн
Готова продукція:
60 × 1250 = 75000 грн
НЗВ:
20 × 1250 = 25000 грн
Приклад 12. Брак у виробництві
Підприємство витратило 100000 грн і виготовило 100 одиниць продукції.
З них:
- 95 одиниць якісні;
- 5 одиниць — брак.
Варіант 1. Брак технологічно допустимий
Усі витрати розподіляються на якісну продукцію.
100000 / 95 = 1052,63 грн
Собівартість якісної одиниці — 1052,63 грн.
Варіант 2. Брак списується окремо
Собівартість одиниці до виділення браку:
100000 / 100 = 1000 грн
Брак:
5 × 1000 = 5000 грн
Якісна продукція:
95 × 1000 = 95000 грн
| Метод | Собівартість якісної одиниці | Сума браку |
|---|---|---|
| Брак включено в якісну продукцію | 1052,63 грн | 0 грн окремо |
| Брак списано окремо | 1000 грн | 5000 грн |
На що звернути увагу. Якщо весь брак автоматично включати в собівартість якісної продукції, можна не побачити реальні втрати виробництва.
Приклад 13. Зворотні відходи
На виробництво списали матеріалів на 50000 грн.
У процесі виробництва отримали зворотні відходи, які можна продати або використати повторно.
Оцінка відходів — 3000 грн.
Собівартість основної продукції:
50000 − 3000 = 47000 грн
| Показник | Сума |
|---|---|
| Списано матеріалів | 50000 грн |
| Оприбутковано зворотних відходів | 3000 грн |
| Матеріальна собівартість основної продукції | 47000 грн |
Приклад 14. Собівартість послуги
Сервісна компанія виконала ремонт обладнання для клієнта.
| Витрата | Розрахунок | Сума |
|---|---|---|
| Робота майстра | 6 год × 300 грн | 1800 грн |
| Виїзд автомобіля | 1 виїзд | 700 грн |
| Запчастини | За документом списання | 1500 грн |
| Накладні витрати сервісу | Розподілені витрати | 500 грн |
| Разом собівартість послуги | 4500 грн |
Клієнту виставлено рахунок на 6000 грн.
Валовий прибуток = 6000 − 4500 = 1500 грн
Маржа = 1500 / 6000 × 100% = 25%
Приклад 15. Собівартість проєкту
Компанія виконує проєкт впровадження ERP.
Доходи за договором — 500000 грн.
Витрати:
| Витрата | Сума |
|---|---|
| Зарплата команди | 180000 грн |
| Підрядники | 70000 грн |
| Відрядження | 30000 грн |
| Хмарна інфраструктура | 20000 грн |
| Адміністративна підтримка | 25000 грн |
| Разом собівартість проєкту | 325000 грн |
Прибуток проєкту:
500000 − 325000 = 175000 грн
Маржа проєкту:
175000 / 500000 × 100% = 35%
| Показник | Значення |
|---|---|
| Дохід | 500000 грн |
| Собівартість | 325000 грн |
| Прибуток | 175000 грн |
| Маржа | 35% |
Приклад 16. Імпортна собівартість
Компанія імпортувала товар.
| Складова | Сума |
|---|---|
| Інвойс постачальника | 10000 USD |
| Курс | 40 грн/USD |
| Вартість товару в гривні | 400000 грн |
| Міжнародна доставка | 35000 грн |
| Мито | 20000 грн |
| Послуги брокера | 7000 грн |
| Сертифікація | 8000 грн |
| Внутрішня доставка | 10000 грн |
| Разом собівартість партії | 480000 грн |
Кількість у партії — 1000 шт.
Собівартість одиниці = 480000 / 1000 = 480 грн
Якщо продавати по 550 грн:
Маржа на одиницю = 550 − 480 = 70 грн
Якщо не включити додаткові витрати, собівартість була б:
400000 / 1000 = 400 грн
Тоді маржа виглядала б як:
550 − 400 = 150 грн
Критична різниця. Без додаткових імпортних витрат маржа виглядає 150 грн, а реальна маржа — 70 грн. Це може повністю змінити рішення щодо ціни продажу.
Приклад 17. Перерахунок собівартості після запізнілого документа
Компанія купила товар:
- 100 шт;
- закупівельна ціна — 500 грн;
- початкова собівартість партії — 50000 грн;
- собівартість одиниці — 500 грн.
Потім продали 50 шт.
Початкова собівартість реалізації:
50 × 500 = 25000 грн
Через тиждень прийшов акт доставки на 5000 грн.
Нова собівартість партії:
50000 + 5000 = 55000 грн
Нова собівартість одиниці:
55000 / 100 = 550 грн
Нова собівартість реалізації:
50 × 550 = 27500 грн
Коригування собівартості реалізації:
27500 − 25000 = 2500 грн
| Показник | До перерахунку | Після перерахунку | Різниця |
|---|---|---|---|
| Собівартість одиниці | 500 грн | 550 грн | +50 грн |
| Собівартість реалізації | 25000 грн | 27500 грн | +2500 грн |
| Залишок партії | 25000 грн | 27500 грн | +2500 грн |
K2 ERP має автоматично знайти продажі цієї партії і сформувати коригування собівартості реалізації.
Розрахунок собівартості реалізації
Собівартість реалізації — це вартість товарів або продукції, які були продані клієнтам.
Формула:
Валовий прибуток = Дохід від реалізації − Собівартість реалізації
Приклад:
Компанія продала товар на 100000 грн.
Собівартість проданого товару — 72000 грн.
Валовий прибуток = 100000 − 72000 = 28000 грн.
Валова маржа = 28000 / 100000 × 100% = 28%.
У K2 ERP собівартість реалізації має визначатися автоматично за складськими рухами і методом оцінки запасів.
Продаж до завершення розрахунку собівартості
У реальному бізнесі часто буває так:
- товар уже продано;
- продукцію вже відвантажено;
- але не всі витрати ще відомі;
- доставка або митниця прийшли пізніше;
- зарплата нарахована в кінці місяця;
- накладні витрати ще не розподілені.
У такому випадку система може тимчасово використовувати:
- планову собівартість;
- попередню собівартість;
- останню фактичну собівартість;
- середню облікову ціну;
- нульову собівартість із подальшим перерахунком, якщо це дозволено правилами.
| Ситуація | Як діяти | На що звернути увагу |
|---|---|---|
| Товар продано до отримання транспортних витрат | Використати попередню собівартість, після отримання витрат зробити перерахунок | Потрібен механізм коригування собівартості реалізації |
| Продукцію продано до закриття виробництва | Використати планову собівартість, після закриття місяця перерахувати факт | Звіт маржі до закриття буде попереднім |
| Немає ціни надходження | Заблокувати розрахунок або показати помилку | Нульова собівартість спотворює прибуток |
| Частина витрат надійшла із запізненням | Додати витрати до партії і перерахувати реалізацію | Потрібно бачити протокол змін |
Перерахунок собівартості
Перерахунок собівартості потрібен, коли після первинного розрахунку з’явилися нові дані або змінилися документи.
Причини перерахунку:
- додали акт доставки;
- змінили ціну надходження;
- додали митні витрати;
- виправили списання матеріалів;
- нарахували зарплату;
- додали амортизацію;
- закрили виробниче замовлення;
- уточнили брак;
- змінили правило розподілу;
- відкрили закритий період.
У K2 ERP перерахунок має:
- знаходити всі залежні документи;
- оновлювати вартість партій;
- перераховувати собівартість випуску;
- перераховувати собівартість реалізації;
- формувати коригувальні рухи;
- зберігати історію;
- показувати протокол змін.
Правильний перерахунок — це не просто заміна старої цифри на нову. Це контрольований процес із протоколом, історією змін і поясненням, які документи вплинули на результат.
Закриття періоду
Після розрахунку собівартості період потрібно закривати.
Закриття періоду означає, що дані за період зафіксовані, а зміна документів можлива тільки за спеціальними правами.
Закриття періоду має:
- фіксувати собівартість;
- блокувати випадкові зміни;
- захищати фінансовий результат;
- зберігати історію відкриття і повторного закриття;
- дозволяти контрольований перерахунок;
- показувати, хто і коли змінив дані.
| Дія | Хто може виконувати | Коментар |
|---|---|---|
| Запустити розрахунок | Бухгалтер, економіст | За наявності прав |
| Переглянути протокол | Бухгалтер, фінансовий директор, економіст | Для контролю результату |
| Закрити період | Головний бухгалтер або фінансовий директор | Після перевірки |
| Відкрити період | Тільки відповідальний користувач | Має бути причина відкриття |
| Перерахувати закритий період | Тільки за спеціальним правом | Потрібен журнал змін |
Контроль перед розрахунком
Перед запуском розрахунку система повинна виконати діагностику.
| Контроль | Що перевіряється | Що робити при помилці |
|---|---|---|
| Непроведені документи | Чи всі документи проведені | Провести або виключити з періоду |
| Від’ємні залишки | Чи не списано більше, ніж є на складі | Виправити складські документи |
| Відсутні ціни | Чи всі надходження мають вартість | Заповнити ціну або документ витрат |
| Нерозподілені витрати | Чи всі витрати мають центр або правило розподілу | Налаштувати правило |
| Незакриті виробничі замовлення | Чи завершені операції або правильно відображене НЗВ | Закрити замовлення або залишити в НЗВ |
| Партії без вартості | Чи всі партії мають суму | Перерахувати партію |
| Продаж без собівартості | Чи є собівартість у реалізації | Запустити перерахунок |
| Документи після дати закриття | Чи немає змін у закритому періоді | Перевірити права і журнал змін |
Не можна якісно розрахувати собівартість на неякісних даних. Якщо система бачить критичні помилки, вона повинна не мовчки рахувати, а показати користувачу список проблем.
Алгоритм розрахунку собівартості в K2 ERP
Типовий алгоритм:
- Користувач обирає організацію.
- Користувач обирає період.
- Користувач обирає вид обліку: бухгалтерський, управлінський або обидва.
- Система перевіряє документи.
- Система перевіряє залишки.
- Система визначає метод оцінки запасів.
- Система збирає всі надходження.
- Система збирає всі списання.
- Система визначає партії або середню ціну.
- Система збирає прямі витрати.
- Система збирає непрямі витрати.
- Система визначає центри витрат.
- Система застосовує правила розподілу.
- Система розраховує НЗВ.
- Система розраховує випуск готової продукції.
- Система розраховує собівартість реалізації.
- Система формує відхилення.
- Система формує рухи по регістрах.
- Система формує проводки.
- Система створює протокол.
- Користувач перевіряє результат.
- Період закривається.
Документ «Розрахунок собівартості»
У K2 ERP доцільно реалізувати окремий документ або обробку Розрахунок собівартості.
Документ має містити такі реквізити:
| Поле | Опис |
|---|---|
| Організація | Компанія, по якій виконується розрахунок |
| Період | Місяць, квартал або інший період |
| Вид обліку | Бухгалтерський, управлінський або обидва |
| Метод оцінки запасів | FIFO, середньозважена, партійна, серійна |
| Статус | Чернетка, перевірка, розраховано, закрито |
| Користувач | Хто запустив розрахунок |
| Дата запуску | Коли виконано розрахунок |
| Коментар | Пояснення або причина перерахунку |
Статуси документа розрахунку
| Статус | Що означає | Що дозволено |
|---|---|---|
| Чернетка | Розрахунок ще не запущено | Можна змінювати параметри |
| Перевірка | Система виконує діагностику | Можна переглядати помилки |
| Помилки | Знайдено критичні проблеми | Потрібно виправити документи |
| Розраховано | Собівартість порахована | Можна переглядати результат |
| Затверджено | Користувач прийняв результат | Можна формувати проводки |
| Закрито | Період зафіксовано | Зміни тільки через спеціальні права |
| Перерахунок | Виконується повторний розрахунок | Фіксується причина зміни |
Що має бути на формі розрахунку собівартості
Форма розрахунку собівартості в K2 ERP повинна бути не просто кнопкою “Розрахувати”.
Вона має показувати користувачу весь процес.
| Блок форми | Що містить |
|---|---|
| Параметри | Організація, період, вид обліку, метод оцінки |
| Перевірки | Список помилок і попереджень |
| Джерела даних | Документи, які потрапили в розрахунок |
| Прямі витрати | Матеріали, зарплата, послуги |
| Накладні витрати | Центри витрат і правила розподілу |
| НЗВ | Незавершене виробництво |
| Випуск | Готова продукція і напівфабрикати |
| Реалізація | Собівартість проданих товарів |
| Проводки | Бухгалтерські та управлінські рухи |
| Протокол | Детальна історія розрахунку |
Проводки та регістри
Розрахунок собівартості повинен формувати рухи по регістрах і проводки.
Приклади проводок:
| Операція | Дебет | Кредит | Коментар |
|---|---|---|---|
| Списання матеріалів у виробництво | Виробництво / НЗВ | Матеріали | Матеріали переходять у виробничі витрати |
| Нарахування прямої зарплати | Виробництво / НЗВ | Розрахунки із зарплати | Зарплата включається в собівартість |
| Розподіл загальновиробничих витрат | Виробництво / НЗВ | Загальновиробничі витрати | Накладні витрати переходять у продукцію |
| Випуск готової продукції | Готова продукція | Виробництво / НЗВ | Формується вартість готової продукції |
| Списання собівартості реалізації | Собівартість реалізації | Товари / Готова продукція | Формується фінансовий результат |
| Коригування собівартості | Собівартість / Запаси | Запаси / Собівартість | Залежить від напрямку коригування |
Протокол розрахунку
У K2 ERP обов’язково потрібен Протокол розрахунку собівартості.
Протокол має показувати:
- хто запустив розрахунок;
- коли запустив;
- за який період;
- по якій організації;
- які документи оброблені;
- які документи пропущені;
- які помилки знайдені;
- які попередження є;
- які витрати зібрані;
- які правила розподілу застосовані;
- які партії перераховані;
- яку собівартість отримано;
- які проводки сформовані;
- які документи змінилися після попереднього розрахунку.
| Блок протоколу | Що показує | Навіщо потрібно |
|---|---|---|
| Документи | Список оброблених документів | Щоб бачити джерело даних |
| Помилки | Критичні проблеми | Щоб не закрити неправильний період |
| Попередження | Некритичні ризики | Щоб користувач прийняв рішення |
| Розподіл витрат | Як розподілені накладні витрати | Щоб пояснити собівартість |
| Партії | Як змінилася вартість партій | Щоб контролювати склад |
| Проводки | Які бухгалтерські рухи створені | Щоб звірити облік |
| Підсумок | Фінальна собівартість | Щоб прийняти результат |
Протокол помилок розрахунку
Якщо система не може правильно розрахувати собівартість, вона повинна сформувати Протокол помилок розрахунку собівартості.
| Рівень | Помилка | Наслідок | Дія користувача |
|---|---|---|---|
| Критична | Від’ємний залишок | Неможливо визначити коректну собівартість | Виправити складські документи |
| Критична | Немає ціни надходження | Партія має кількість без вартості | Заповнити ціну |
| Критична | Немає правила розподілу | Непрямі витрати не можуть бути включені в собівартість | Налаштувати правило |
| Попередження | Є непроведені документи | Частина витрат може не потрапити в розрахунок | Провести або виключити документи |
| Попередження | Є документи після дати закриття | Можлива зміна собівартості | Перевірити період |
| Інформація | Змінено собівартість партії | Потрібен перерахунок реалізації | Переглянути протокол |
Звіти собівартості в K2 ERP
Після розрахунку собівартості система повинна формувати не один загальний звіт, а набір звітів для різних ролей.
Звітність по собівартості має відповідати на три головні питання:
- з чого складається собівартість;
- чому вона змінилася;
- як вона впливає на прибуток.
Звіт 1. Собівартість продукції
Призначення: показати фактичну собівартість випущеної продукції за період.
| Поле звіту | Опис |
|---|---|
| Період | За який період розрахована собівартість |
| Організація | Юридична особа або компанія |
| Підрозділ | Цех, виробництво, дільниця |
| Номенклатура | Готова продукція |
| Кількість випуску | Скільки продукції випущено |
| Матеріали | Прямі матеріальні витрати |
| Зарплата | Пряма трудова складова |
| Накладні витрати | Розподілені загальновиробничі витрати |
| Інші витрати | Додаткові витрати |
| Повна собівартість | Загальна сума витрат |
| Собівартість одиниці | Собівартість / кількість |
Приклад звіту:
| Продукція | Кількість | Матеріали | Зарплата | Накладні | Разом | Собівартість одиниці |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Стіл дерев’яний | 100 | 80000 | 30000 | 20000 | 130000 | 1300 |
| Стілець дерев’яний | 200 | 90000 | 40000 | 30000 | 160000 | 800 |
Звіт 2. Структура собівартості
Структура собівартості показує, які витрати формують собівартість.
| Стаття витрат | Сума | Частка |
|---|---|---|
| Матеріали | 80000 грн | 61,54% |
| Зарплата | 30000 грн | 23,08% |
| Накладні витрати | 20000 грн | 15,38% |
| Разом | 130000 грн | 100% |
Цей звіт допомагає зрозуміти, що найбільше впливає на собівартість.
Звіт 3. План-фактний аналіз собівартості
План-фактний аналіз порівнює планову і фактичну собівартість.
| Продукція | Планова собівартість | Фактична собівартість | Відхилення | Відхилення % |
|---|---|---|---|---|
| Стіл | 1200 грн | 1300 грн | +100 грн | +8,33% |
| Стілець | 750 грн | 800 грн | +50 грн | +6,67% |
Деталізація по статтях:
| Стаття | План | Факт | Відхилення | Причина |
|---|---|---|---|---|
| Матеріали | 700 грн | 780 грн | +80 грн | Зросла ціна деревини |
| Зарплата | 300 грн | 310 грн | +10 грн | Більше часу на обробку |
| Накладні | 200 грн | 210 грн | +10 грн | Зросла електроенергія |
Звіт 4. Собівартість реалізації
Звіт собівартості реалізації показує собівартість проданих товарів або продукції.
| Дата | Документ продажу | Клієнт | Номенклатура | Кількість | Дохід | Собівартість | Валовий прибуток | Маржа % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 15.05 | Реалізація №125 | ТОВ Альфа | Стіл | 10 | 18000 | 13000 | 5000 | 27,78% |
| 16.05 | Реалізація №126 | ТОВ Бета | Стілець | 20 | 22000 | 16000 | 6000 | 27,27% |
Формули:
Валовий прибуток = Дохід − Собівартість
Маржа % = Валовий прибуток / Дохід × 100%
Звіт 5. Маржинальність продажів
Маржинальність продажів показує, які продажі прибуткові, а які ні.
| Менеджер | Дохід | Собівартість | Валовий прибуток | Маржа % |
|---|---|---|---|---|
| Іваненко | 500000 | 350000 | 150000 | 30% |
| Петренко | 400000 | 340000 | 60000 | 15% |
| Сидоренко | 300000 | 270000 | 30000 | 10% |
На що звернути увагу. Менеджер із найбільшим оборотом не завжди приносить найбільший прибуток. Тому потрібно аналізувати не тільки продажі, а й маржу.
Звіт 6. Прибутковість клієнтів
Прибутковість клієнтів показує, які клієнти приносять прибуток, а які створюють витрати.
| Клієнт | Дохід | Собівартість товарів | Логістика | Додаткові витрати | Прибуток | Маржа % |
|---|---|---|---|---|---|---|
| ТОВ Альфа | 300000 | 210000 | 15000 | 5000 | 70000 | 23,33% |
| ТОВ Бета | 250000 | 190000 | 30000 | 10000 | 20000 | 8% |
| ТОВ Гамма | 150000 | 120000 | 25000 | 10000 | -5000 | -3,33% |
Висновок. Клієнт із великим оборотом може бути малоприбутковим через логістику, знижки, відстрочки, повернення або додатковий сервіс.
Звіт 7. Прибутковість номенклатури
Прибутковість номенклатури показує, які товари або продукція дають прибуток.
| Номенклатура | Кількість продажу | Дохід | Собівартість | Прибуток | Маржа % |
|---|---|---|---|---|---|
| Товар А | 1000 | 500000 | 350000 | 150000 | 30% |
| Товар Б | 700 | 420000 | 360000 | 60000 | 14,29% |
| Товар В | 300 | 150000 | 160000 | -10000 | -6,67% |
Звіт 8. Витрати по центрах витрат
Витрати по центрах витрат потрібні для контролю накопичення витрат до розподілу.
| Центр витрат | Матеріали | Зарплата | Енергія | Амортизація | Інші | Разом |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Цех №1 | 10000 | 80000 | 30000 | 25000 | 5000 | 150000 |
| Цех №2 | 15000 | 60000 | 20000 | 18000 | 7000 | 120000 |
| Склад | 5000 | 40000 | 10000 | 5000 | 3000 | 63000 |
Звіт 9. Розподіл накладних витрат
Звіт розподілу накладних витрат показує, як саме непрямі витрати були розподілені.
| Центр витрат | Сума витрат | База розподілу | Об’єкт | Частка | Розподілена сума |
|---|---|---|---|---|---|
| Цех №1 | 90000 | Машинний час | Продукція А | 30% | 27000 |
| Цех №1 | 90000 | Машинний час | Продукція Б | 70% | 63000 |
Цей звіт обов’язковий для прозорості собівартості.
Звіт 10. Незавершене виробництво
Звіт НЗВ показує витрати, які залишилися в незавершеному виробництві.
| Замовлення | Продукція | Матеріали | Зарплата | Накладні | Разом НЗВ | Ступінь готовності |
|---|---|---|---|---|---|---|
| ВЗ-001 | Стіл | 40000 | 15000 | 5000 | 60000 | 50% |
| ВЗ-002 | Шафа | 70000 | 20000 | 10000 | 100000 | 70% |
Звіт 11. Брак і втрати
Звіт браку і втрат показує втрати виробництва.
| Період | Продукція | Кількість браку | Сума браку | Тип браку | Причина | Відповідальний |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Травень | Стілець | 5 | 5000 | Виправний | Дефект фарбування | Цех №1 |
| Травень | Стіл | 2 | 4000 | Невиправний | Пошкодження матеріалу | Постачальник |
Звіт 12. Історія перерахунку собівартості
Історія перерахунку собівартості показує, коли і чому змінювалася собівартість.
| Дата | Користувач | Причина | Документ | Було | Стало | Різниця |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 20.05 | Бухгалтер | Додано акт доставки | Акт №45 | 500 грн | 550 грн | +50 грн |
| 22.05 | Економіст | Змінено розподіл накладних | Розрахунок №12 | 1200 грн | 1250 грн | +50 грн |
Прозорість. Якщо собівартість змінилася після перерахунку, користувач повинен бачити, чому вона змінилася, хто це зробив і які документи вплинули на результат.
Права доступу до собівартості
Собівартість — це чутлива інформація. Не всі користувачі повинні бачити повну структуру витрат.
| Роль | Що бачить | Що може робити |
|---|---|---|
| Комірник | Кількість, партії, залишки | Вводити складські документи |
| Менеджер продажів | Маржу або мінімальну ціну, якщо дозволено | Продавати з контролем мінімальної маржі |
| Закупівельник | Закупівельну вартість і додаткові витрати | Вводити закупівлі |
| Економіст | Повну структуру собівартості | Аналізувати і налаштовувати правила |
| Бухгалтер | Бухгалтерську собівартість і проводки | Закривати період |
| Фінансовий директор | Повну собівартість, маржу, прибуток | Затверджувати результат |
| Адміністратор | Налаштування механізму | Керувати правами і параметрами |
На що звернути увагу. Менеджеру з продажів не завжди потрібно показувати повну собівартість. Часто достатньо показувати допустиму мінімальну ціну або індикатор маржі.
Контроль мінімальної маржі при продажу
Контроль мінімальної маржі дозволяє використовувати розраховану собівартість для контролю продажів.
Приклад:
| Показник | Значення |
|---|---|
| Собівартість товару | 550 грн |
| Мінімальна маржа | 20% |
| Мінімальна ціна продажу | 687,50 грн |
Формула:
Мінімальна ціна = Собівартість / (1 − Мінімальна маржа)
Розрахунок:
550 / (1 − 0,20) = 687,50 грн
Якщо менеджер ставить ціну 650 грн, система має показати попередження або заблокувати продаж залежно від прав.
| Ціна продажу | Результат | Дія системи |
|---|---|---|
| 700 грн | Маржа вище мінімальної | Продаж дозволено |
| 687,50 грн | Мінімально допустима ціна | Продаж дозволено |
| 650 грн | Маржа нижче мінімальної | Попередження або блокування |
Собівартість і ціноутворення
Розрахована собівартість може бути основою для формування цін.
| Метод ціноутворення | Формула | Приклад |
|---|---|---|
| Націнка на собівартість | Ціна = Собівартість × (1 + Націнка) | 550 × 1,3 = 715 грн |
| Маржа від ціни продажу | Ціна = Собівартість / (1 − Маржа) | 550 / 0,75 = 733,33 грн |
| Мінімальна ціна | Ціна, нижче якої продаж заборонено | 687,50 грн при маржі 20% |
| Рекомендована ціна | Собівартість + плановий прибуток | 550 + 150 = 700 грн |
Корисні формули собівартості
| Показник | Формула |
|---|---|
| Собівартість партії | Закупівельна вартість + Додаткові витрати |
| Собівартість одиниці | Собівартість партії / Кількість |
| Виробнича собівартість | Прямі витрати + Розподілені накладні витрати |
| Собівартість реалізації | Кількість проданого × Собівартість одиниці |
| Валовий прибуток | Дохід − Собівартість реалізації |
| Маржа % | Валовий прибуток / Дохід × 100% |
| Націнка % | Валовий прибуток / Собівартість × 100% |
| Мінімальна ціна при маржі | Собівартість / (1 − Маржа) |
| Відхилення | Фактична собівартість − Планова собівартість |
| Відхилення % | Відхилення / Планова собівартість × 100% |
Типові сценарії використання
| Сценарій | Як рахується | Особливість |
|---|---|---|
| Торгівля без партій | За середньозваженою собівартістю | Простий масовий облік |
| Торгівля з партіями | За FIFO або партійним методом | Важлива партія надходження |
| Імпорт | Закупівля + доставка + мито + брокер + інші витрати | Потрібен розподіл додаткових витрат |
| Просте виробництво | Прямі витрати + накладні / кількість випуску | Підходить для однотипної продукції |
| Складне виробництво | Через замовлення, специфікації, операції, НЗВ | Потрібна деталізація |
| Послуги | Час + зарплата + матеріали + накладні | Важливий облік часу |
| Проєкти | Усі витрати накопичуються на проєкті | Аналіз прибутковості проєкту |
| Продаж до закриття місяця | Попередня собівартість із подальшим перерахунком | Потрібна історія коригувань |
Типові помилки
| Помилка | Наслідок | Як виправити |
|---|---|---|
| Немає ціни надходження | Собівартість стає нульовою або неповною | Заповнити ціну або документ витрат |
| Від’ємні залишки | Система списує те, чого немає | Виправити послідовність документів |
| Не врахована доставка | Маржа завищена | Розподілити транспортні витрати на партію |
| Неправильна база розподілу | Один товар отримує зайві витрати, інший — занижені | Переглянути правило розподілу |
| НЗВ списане на готову продукцію | Собівартість завищена | Налаштувати правила НЗВ |
| Брак не виділений | Неможливо бачити втрати | Вести окремий облік браку |
| Продаж без собівартості | Прибуток показаний неправильно | Запустити перерахунок |
| Зміни в закритому періоді | Старі звіти стають недостовірними | Використовувати блокування і журнал змін |
Що потрібно обов’язково реалізувати в K2 ERP
Розрахунок собівартості в K2 ERP має бути не одним алгоритмом, а набором взаємопов’язаних механізмів. Кожен із них відповідає за окрему частину обліку: партії, запаси, виробництво, накладні витрати, перерахунок, звіти та контроль маржинальності.
Важливо. У цій таблиці перелічені не просто терміни, а функціональні можливості, які мають бути реалізовані в K2 ERP для повноцінного розрахунку собівартості.
| Що потрібно реалізувати | Що має робити система | Для чого це потрібно | Пріоритет |
|---|---|---|---|
| Розрахунок собівартості партій товарів | Система повинна накопичувати вартість кожної партії: закупівельну ціну, доставку, митні платежі, брокерські послуги, страхування та інші додаткові витрати. | Щоб бачити реальну вартість конкретної партії товару, а не тільки ціну постачальника. | Високий |
| Списання запасів за методом FIFO | Система повинна списувати першими ті запаси, які надійшли раніше. | Потрібно для товарів із партіями, строками придатності, імпортом, харчовою продукцією та обліковою політикою FIFO. | Високий |
| Розрахунок середньозваженої собівартості | Система повинна визначати середню вартість одиниці запасу на основі залишків і надходжень. | Потрібно для масових товарів і матеріалів, де не ведеться жорсткий партійний облік. | Високий |
| Розподіл додаткових витрат на товари | Система повинна розподіляти доставку, мито, брокерські послуги, сертифікацію та інші витрати між товарами за сумою, вагою, кількістю, об’ємом або іншою базою. | Щоб додаткові витрати потрапляли в реальну собівартість товарів. | Високий |
| Розрахунок виробничої собівартості | Система повинна збирати прямі матеріали, зарплату, енергію, послуги, амортизацію та накладні витрати у виробничу собівартість продукції. | Потрібно для виробничих підприємств, щоб бачити реальну вартість готової продукції. | Високий |
| Облік незавершеного виробництва | Система повинна залишати витрати в незавершеному виробництві, якщо продукція ще не випущена або замовлення виконане частково. | Щоб не завищувати або не занижувати собівартість готової продукції в періоді. | Високий |
| Розподіл накладних витрат | Система повинна накопичувати непрямі витрати на центрах витрат і розподіляти їх на продукцію, замовлення, послуги або проєкти за заданими правилами. | Щоб оренда, електроенергія, амортизація, зарплата майстрів та інші витрати чесно потрапляли в собівартість. | Високий |
| Протокол розрахунку собівартості | Система повинна показувати, які документи, витрати, партії, правила розподілу та проводки вплинули на результат. | Щоб користувач міг перевірити, звідки взялася собівартість. | Високий |
| Перерахунок собівартості після змін | Система повинна перераховувати собівартість, якщо після первинного розрахунку додалися доставка, митні витрати, зарплата, амортизація або були змінені документи. | Потрібно для реального бізнесу, де частина витрат часто надходить із запізненням. | Високий |
| Звіти собівартості та маржинальності | Система повинна формувати звіти по собівартості продукції, собівартості реалізації, структурі витрат, план-факту, маржі, прибутковості клієнтів і товарів. | Щоб бізнес бачив, де він заробляє, а де втрачає гроші. | Високий |
| Контроль мінімальної маржі при продажу | Система повинна порівнювати ціну продажу із собівартістю та мінімально допустимою маржею. | Щоб менеджери не продавали товар нижче економічно допустимого рівня без погодження. | Середній |
| ABC-аналіз прибутковості | Система повинна групувати товари, клієнтів або напрямки за прибутковістю, оборотом і маржею. | Щоб керівництво бачило найважливіші та найпроблемніші позиції бізнесу. | Середній |
Терміни, які бажано винести в окремі статті
Частина понять, які використовуються в механізмі розрахунку собівартості, є самостійними обліковими темами. Для них бажано створити окремі статті у Wiki K2 ERP.
| Термін | Про що має бути окрема стаття | Чому це важливо |
|---|---|---|
| Собівартість | Загальне поняття собівартості, її види, структура та роль в ERP. | Це базовий термін для всього механізму розрахунку. |
| Планова собівартість | Попередній розрахунок очікуваної вартості продукції, товару або послуги. | Потрібна для планування, бюджетування і ціноутворення. |
| Фактична собівартість | Реальна собівартість, розрахована за документами. | Визначає реальний фінансовий результат. |
| Нормативна собівартість | Собівартість за нормами матеріалів, часу, ресурсів і технологічних карт. | Потрібна для виробничого контролю та аналізу відхилень. |
| FIFO | Метод списання запасів, при якому першими списуються найстаріші надходження. | Впливає на собівартість реалізації, залишки і фінансовий результат. |
| Середньозважена собівартість | Метод оцінки запасів через середню вартість одиниці. | Часто використовується для масових товарів і матеріалів. |
| Партійний облік | Облік запасів у розрізі конкретних партій надходження. | Потрібен для імпорту, харчової продукції, фармацевтики, серій, строків придатності. |
| Серійний облік | Облік кожної одиниці товару за унікальним серійним номером. | Потрібен для техніки, обладнання, автомобілів, дорогих товарів. |
| Незавершене виробництво | Облік витрат, які вже понесені, але ще не стали готовою продукцією. | Критично важливо для правильного закриття виробничих періодів. |
| Накладні витрати | Непрямі витрати, які потрібно розподіляти між продукцією, замовленнями або напрямками. | Впливають на реальну собівартість і прибутковість. |
| Центр витрат | Об’єкт накопичення витрат: цех, склад, відділ, підрозділ. | Потрібен для правильного розподілу витрат. |
| База розподілу | Показник, за яким розподіляються непрямі витрати. | Від правильності бази залежить чесність собівартості. |
| Собівартість реалізації | Вартість товарів або продукції, які були продані клієнтам. | Потрібна для розрахунку валового прибутку і маржі. |
| Валовий прибуток | Різниця між доходом і собівартістю реалізації. | Показує прибуток до адміністративних, фінансових та інших витрат. |
| Маржинальність | Показник прибутковості продажів після вирахування собівартості. | Дає розуміння, які продажі реально вигідні. |
| Контроль мінімальної маржі | Механізм перевірки продажної ціни відносно собівартості. | Захищає бізнес від продажів нижче допустимої прибутковості. |
| ABC-аналіз прибутковості | Метод групування товарів, клієнтів або напрямків за важливістю, оборотом або прибутком. | Допомагає фокусуватися на ключових джерелах прибутку. |
| Перерахунок собівартості | Повторний розрахунок собівартості після зміни документів або появи запізнілих витрат. | Дає змогу підтримувати точність обліку після змін. |
| Протокол розрахунку собівартості | Детальний журнал того, як система отримала результат. | Потрібен для аудиту, контролю і довіри до цифр. |
| Закриття періоду | Фіксація облікових даних за період після перевірки і розрахунку. | Захищає фінансовий результат від випадкових змін. |
Коротко
| Питання | Відповідь |
|---|---|
| Що таке розрахунок собівартості? | Це визначення фактичної вартості товарів, продукції, робіт або послуг на основі документів і витрат. |
| Для чого він потрібен? | Щоб бачити реальний прибуток, маржинальність, ефективність виробництва, торгівлі, послуг і проєктів. |
| Що є джерелом даних? | Закупівлі, склад, виробництво, зарплата, послуги, амортизація, логістика, бухгалтерські документи. |
| Що таке прямі витрати? | Витрати, які можна прямо віднести на конкретний товар, продукцію, замовлення або послугу. |
| Що таке непрямі витрати? | Витрати, які потрібно накопичити і розподілити за правилом. |
| Що таке НЗВ? | Витрати, які вже понесені, але ще не стали готовою продукцією. |
| Чому потрібен перерахунок? | Бо частина витрат може з’явитися пізніше або документи можуть бути уточнені. |
| Чому важливий протокол? | Щоб бачити, з яких документів і правил сформована собівартість. |
| Коли можна закривати період? | Після перевірки документів, розрахунку собівартості, аналізу помилок і підтвердження результату. |
| Що є результатом? | Фактична собівартість, рухи по регістрах, проводки, звіти, маржинальність і зафіксований фінансовий результат. |
Висновок
Розрахунок собівартості в K2 ERP — це не просто технічна операція.
Це механізм, який показує бізнесу реальну вартість його діяльності.
Він відповідає на ключові питання:
- скільки насправді коштує товар;
- скільки реально коштує продукція;
- чи прибуткові продажі;
- чи не з’їдають витрати маржу;
- які напрямки заробляють гроші;
- які клієнти збиткові;
- де виникають перевитрати;
- чому фактична собівартість відрізняється від планової;
- які витрати потрібно контролювати;
- чи правильно закритий період.
Правильно побудований розрахунок собівартості перетворює K2 ERP із системи введення документів на систему управління прибутковістю бізнесу.
У старому підході собівартість часто живе окремо: частина в бухгалтерії, частина в Excel, частина в голові економіста, частина в складських звітах, частина в ручних коригуваннях.
У K2 ERP логіка має бути іншою.
Кожен документ, який створює витрати або рух запасів, одразу стає частиною майбутнього розрахунку. Кожна партія, кожне списання, кожен виробничий акт, кожна накладна витрата, кожна година роботи, кожна послуга підрядника повинні мати своє місце в системі.
Тоді собівартість перестає бути загадкою.
Вона стає прозорим, керованим і перевіреним результатом роботи всієї ERP-системи.
Сильна ERP-система не просто зберігає документи. Вона пояснює бізнесу, де він заробляє гроші, а де втрачає їх. Саме для цього в K2 ERP потрібен повноцінний розрахунок собівартості.
Правильна собівартість — це не бухгалтерська формальність. Це основа ціноутворення, маржинальності, планування, контролю витрат і реального управління прибутком.
Саме так K2 ERP повинна рахувати собівартість: від первинного документа до реального фінансового результату.
Див. також
- K2
- K2 ERP
- ERP
- Собівартість
- Планова собівартість
- Нормативна собівартість
- Фактична собівартість
- Управлінська собівартість
- Бухгалтерська собівартість
- Повна собівартість
- Виробнича собівартість
- Собівартість реалізації
- Калькуляція
- Виробництво
- Складський облік
- Бухгалтерський облік
- Управлінський облік
- Фінансовий облік
- Закупівлі
- Продажі
- Номенклатура
- Партія
- Партійний облік
- Серійний облік
- FIFO
- Середньозважена собівартість
- Методи оцінки запасів
- Центр витрат
- Стаття витрат
- База розподілу
- Незавершене виробництво
- НЗВ
- Готова продукція
- Брак
- Відходи виробництва
- Валовий прибуток
- Маржинальність
- Контроль мінімальної маржі
- ABC-аналіз прибутковості
- Закриття періоду
- Перерахунок собівартості
- Протокол розрахунку собівартості
- Регістри обліку
- Проводки
- Звіти K2 ERP
- Фінансовий результат
- Автоматизація бізнесу
Зовнішні посилання
- K2
- K2 ERP
- ERP
- Собівартість
- Калькуляція
- Виробництво
- Складський облік
- Бухгалтерський облік
- Управлінський облік
- Фінансовий облік
- Облік витрат
- Закупівлі
- Продажі
- Партійний облік
- Серійний облік
- FIFO
- Середньозважена собівартість
- Незавершене виробництво
- НЗВ
- Закриття періоду
- Маржинальність
- Фінансовий результат
- Автоматизація бізнесу
- Українське програмне забезпечення
- ERP для виробництва
- ERP для торгівлі
- ERP для бухгалтерії
- ERP для управлінського обліку