Перейти до вмісту

Клієнт-серверний режим 1С

Матеріал з K2 ERP Wiki


SEO title: Клієнт-серверний режим 1С — сервер 1С, тонкий клієнт, кластер, СУБД, продуктивність, адміністрування і міграція в K2 ERP SEO description: Клієнт-серверний режим 1С: що це таке, як працює архітектура 1С/BAS із сервером 1С і СУБД, тонкий і товстий клієнт, кластер серверів, сеанси, блокування, продуктивність, адміністрування, резервні копії, типові помилки і міграція в K2 ERP. SEO keywords: клієнт-серверний режим 1С, клиент-серверный режим 1С, сервер 1С, кластер 1С, тонкий клієнт 1С, товстий клієнт 1С, SQL Server 1С, PostgreSQL 1С, BAS сервер, продуктивність 1С, адміністрування 1С, K2 ERP, міграція з 1С Alternative to:


Клієнт-серверний режим 1С — це режим роботи платформи / 1С:Підприємство, у якому користувацькі клієнти підключаються не напряму до файлової бази, а до серверної інфраструктури: кластера серверів 1С і системи керування базами даних. У такій архітектурі клієнтська програма відповідає за інтерфейс користувача, сервер 1С виконує прикладну логіку, а СУБД зберігає дані.

Клієнт-серверний режим використовується для багатокористувацької роботи, великих баз, складних звітів, інтеграцій, регламентних завдань, виробництва, зарплати, бухгалтерії, складу, продажів і великих навантажень. У продуктах BAS застосовується схожа архітектурна логіка, оскільки вони використовують технологічну платформу 1С-подібного типу.

Головне. Клієнт-серверний режим 1С — це архітектура, де користувач працює через клієнт, бізнес-логіка виконується на сервері 1С, а дані зберігаються в СУБД. Це основний режим для великих і навантажених інформаційних баз.

Проста аналогія. Клієнт — це робоче місце користувача. Сервер 1С — це “мозок”, який виконує облікову логіку. СУБД — це “сховище”, де лежать документи, довідники, регістри, проводки й залишки.

Важливо про та BAS. В Україні продукти екосистеми і частина продуктів BAS пов’язані з санкційними, юридичними, кібербезпековими та репутаційними ризиками. Держспецзв’язку веде офіційний перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання, де згадуються продукти 1С/BAS, зокрема 1C:Підприємство 8 і BAS ERP. Указ Президента України №601/2024 ввів у дію рішення РНБО від 2 вересня 2024 року щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій. Перед підтримкою, використанням або міграцією таких систем потрібно перевіряти актуальні офіційні обмеження. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

Що таке клієнт-серверний режим 1С

Клієнт-серверний режим — це спосіб роботи інформаційної бази, у якому дані зберігаються в серверній СУБД, а прикладна логіка виконується через сервер 1С.

У такій архітектурі є кілька основних рівнів:

  • клієнт 1С;
  • сервер 1С;
  • кластер серверів 1С;
  • робочі процеси;
  • СУБД;
  • інформаційна база;
  • мережа;
  • служби адміністрування;
  • регламентні завдання;
  • фонові завдання;
  • інтеграційні сервіси.

У файловому режимі база часто є одним файлом, до якого користувачі звертаються через файлову систему. У клієнт-серверному режимі дані зберігаються в серверній базі даних, наприклад Microsoft SQL Server або PostgreSQL, а доступ до них контролюється сервером 1С і СУБД.

Для чого потрібен клієнт-серверний режим

Клієнт-серверний режим потрібен, коли файлова база вже не справляється або коли потрібна надійніша серверна архітектура.

Він використовується для:

  • багатокористувацької роботи;
  • великих інформаційних баз;
  • складних документів;
  • великої кількості регістрів;
  • виробничого обліку;
  • зарплати;
  • ПДВ;
  • складського обліку;
  • закриття місяця;
  • інтеграцій;
  • регламентних завдань;
  • високого навантаження;
  • резервного копіювання;
  • централізованого адміністрування;
  • підвищення стабільності.

Практичний сенс. Якщо в базі працює багато користувачів, багато документів, важкі звіти, обміни, зарплата, виробництво і закриття місяця, клієнт-серверний режим зазвичай значно надійніший за файловий.

Файловий і клієнт-серверний режим

Критерій Файловий режим Клієнт-серверний режим
Зберігання даних Файл інформаційної бази Серверна СУБД
Підключення Через файлову систему Через сервер 1С і СУБД
Користувачі Підходить для малих баз Підходить для багатьох користувачів
Продуктивність Обмежена файловою архітектурою Краще масштабується
Адміністрування Простіше Складніше, але керованіше
Резервне копіювання Копія файлу або вивантаження Засоби СУБД і платформи
Надійність Нижча при великому навантаженні Вища при правильному налаштуванні

Основні компоненти архітектури

Компонент Роль Приклад
Клієнт 1С Інтерфейс користувача Тонкий клієнт, товстий клієнт, web-клієнт
Сервер 1С Виконує бізнес-логіку Проведення документів, запити, форми
Кластер 1С Група серверних процесів Центральний сервер і робочі процеси
СУБД Зберігає дані Microsoft SQL Server, PostgreSQL
Інформаційна база Прикладна база користувача Бухгалтерія, BAS ERP, УТ
Адміністрування Контроль сеансів, блокувань, баз Консоль кластера, журнали

Клієнт 1С

Клієнт 1С — це програма або веб-інтерфейс, через який користувач працює з базою.

Типи клієнтів:

  • товстий клієнт;
  • тонкий клієнт;
  • web-клієнт;
  • мобільний клієнт у відповідних сценаріях.

Клієнт відповідає за:

  • відкриття форм;
  • введення даних;
  • показ списків;
  • взаємодію з користувачем;
  • частину клієнтської логіки;
  • передачу запитів на сервер;
  • отримання результатів.

Товстий клієнт

Товстий клієнт — це клієнтський застосунок, який може виконувати більше логіки на робочому місці користувача.

Він часто використовується для:

  • конфігурування;
  • роботи в старих формах;
  • складних адміністративних операцій;
  • сумісності зі старими конфігураціями.

Недоліки:

  • більші вимоги до робочого місця;
  • складніше оновлення клієнтських робочих місць;
  • частина логіки виконується не так централізовано, як у тонкому клієнті.

Тонкий клієнт

Тонкий клієнт — це клієнтський застосунок, у якому більша частина бізнес-логіки виконується на сервері.

Переваги:

  • легше адміністрування;
  • менше навантаження на робоче місце;
  • краще для клієнт-серверної архітектури;
  • зручніше для віддаленої роботи;
  • більша централізація логіки.

Тонкий клієнт зазвичай є основним варіантом для роботи користувачів у клієнт-серверному режимі.

Web-клієнт

Web-клієнт дозволяє працювати через браузер.

Переваги:

  • не потрібно встановлювати повноцінний клієнт на кожне робоче місце;
  • зручно для віддалених користувачів;
  • простіше розгортання;
  • можна працювати через веб-сервер.

Обмеження:

  • не всі старі механізми можуть працювати так само;
  • важлива сумісність форм;
  • потрібне правильне налаштування веб-публікації;
  • важливі HTTPS, права і безпека.

Сервер 1С

Сервер 1С — це серверна частина платформи, яка виконує прикладну логіку.

Він відповідає за:

  • виконання серверного коду;
  • обробку запитів клієнтів;
  • проведення документів;
  • виконання запитів;
  • роботу з регістрами;
  • запуск фонових завдань;
  • запуск регламентних завдань;
  • керування сеансами;
  • взаємодію із СУБД;
  • кешування;
  • блокування;
  • інтеграційні сценарії.

Сервер 1С є проміжним рівнем між клієнтом і базою даних.

Кластер серверів 1С

Кластер 1С — це набір серверних компонентів, які обслуговують інформаційні бази.

Кластер може містити:

  • центральний сервер;
  • робочі сервери;
  • робочі процеси;
  • інформаційні бази;
  • сеанси користувачів;
  • фонові завдання;
  • регламентні завдання;
  • налаштування навантаження.

Кластер дозволяє централізовано адмініструвати серверну роботу 1С.

Робочі процеси

Робочий процес сервера 1С виконує частину запитів користувачів і фонових задач.

Він може обробляти:

  • відкриття форм;
  • проведення документів;
  • запити;
  • звіти;
  • інтеграції;
  • регламентні завдання;
  • фонові завдання.

Якщо робочий процес перевантажений, користувачі можуть бачити повільну роботу системи.

СУБД у клієнт-серверному режимі

СУБД — це система керування базами даних, де зберігаються дані інформаційної бази.

У клієнт-серверному режимі можуть використовуватися різні СУБД залежно від платформи, ліцензій і конфігурації.

Поширені варіанти:

  • Microsoft SQL Server;
  • PostgreSQL;
  • інші підтримувані СУБД у відповідних середовищах.

СУБД відповідає за:

  • зберігання таблиць;
  • індекси;
  • транзакції;
  • блокування;
  • резервні копії;
  • відновлення;
  • журнал транзакцій;
  • виконання SQL-запитів;
  • цілісність даних.

Як проходить запит користувача

Типовий сценарій:

  1. Користувач відкриває документ у клієнті.
  2. Клієнт передає запит на сервер 1С.
  3. Сервер 1С виконує прикладну логіку.
  4. Якщо потрібні дані, сервер звертається до СУБД.
  5. СУБД повертає дані серверу.
  6. Сервер обробляє результат.
  7. Клієнт показує результат користувачу.

Наприклад, при відкритті звіту по залишках:

  • клієнт передає параметри звіту;
  • сервер виконує код і запит;
  • СУБД читає регістри;
  • сервер формує результат;
  • клієнт показує таблицю.

Клієнт-сервер і мова 1С

У клієнт-серверному режимі важливо розуміти, де виконується код мовою 1С.

Код може виконуватися:

  • на клієнті;
  • на сервері;
  • на сервері без контексту;
  • у фоновому завданні;
  • у регламентному завданні.

Приклад позначок:

&НаКлиенте
Процедура КомандаКористувача(Команда)

    ВиконатиНаСервері();

КонецПроцедуры

&НаСервере
Процедура ВиконатиНаСервері()

    // Серверна логіка

КонецПроцедуры

Чому важливо розділяти клієнт і сервер

Неправильне розділення логіки може призвести до:

  • повільної роботи;
  • помилок виконання;
  • зайвого мережевого трафіку;
  • проблем із формами;
  • помилок доступу до даних;
  • дублювання логіки;
  • складної підтримки.

Наприклад, важкий запит до регістру потрібно виконувати на сервері, а не на клієнті.

Сеанси користувачів

Сеанс — це підключення користувача або фонового процесу до інформаційної бази.

У клієнт-серверному режимі адміністратор може бачити:

  • користувача;
  • інформаційну базу;
  • час підключення;
  • комп’ютер;
  • активність;
  • блокування;
  • фонові завдання;
  • сеанси регламентних задач.

Сеанси важливі для адміністрування, завершення завислих підключень і аналізу навантаження.

Блокування

Блокування виникають, коли кілька процесів одночасно намагаються працювати з одними й тими самими даними.

Наприклад:

  • один користувач проводить документ;
  • інший формує звіт;
  • регламентне завдання перераховує залишки;
  • інтеграція записує дані.

Блокування можуть бути нормальним механізмом захисту даних, але надмірні блокування створюють проблеми продуктивності.

Типові причини блокувань

Причини:

  • довгі транзакції;
  • важкі документи;
  • масове перепроведення;
  • закриття місяця в робочий час;
  • важкі звіти;
  • запити без відборів;
  • інтеграції, які масово записують документи;
  • регламентні завдання в піковий час;
  • неоптимальний код;
  • погано налаштована СУБД.

Приклад: користувач запускає закриття місяця, а інші користувачі в цей час проводять документи. Це може створювати конфлікти і затримки.

Транзакції

Транзакція — це послідовність дій, яка має виконатися повністю або не виконатися взагалі.

Наприклад, при проведенні документа система повинна:

  • записати документ;
  • сформувати рухи;
  • оновити регістри;
  • зберегти проводки.

Якщо на середині сталася помилка, транзакція має бути скасована, щоб база не залишилася в неконсистентному стані.

Продуктивність клієнт-серверної 1С

На продуктивність впливають:

  • сервер 1С;
  • СУБД;
  • дискова підсистема;
  • оперативна пам’ять;
  • процесор;
  • мережа;
  • кількість користувачів;
  • обсяг бази;
  • якість коду;
  • якість запитів;
  • регламентні завдання;
  • індекси;
  • блокування;
  • фонові завдання;
  • налаштування кластера.

Клієнт-серверний режим не гарантує швидкість сам по собі. Якщо код поганий, запити важкі, а сервер слабкий, система все одно буде працювати повільно.

Типові ознаки проблем продуктивності

Ознаки:

  • документи довго проводяться;
  • звіти відкриваються кілька хвилин;
  • користувачі бачать зависання;
  • регламентні завдання не завершуються;
  • закриття місяця триває занадто довго;
  • база повільно відкривається;
  • часто виникають блокування;
  • сервер має високе CPU;
  • СУБД має високе навантаження на диск;
  • журнал реєстрації містить багато помилок.

Як шукати причину повільної роботи

Практичний порядок:

  1. Перевірити кількість активних користувачів.
  2. Перевірити важкі сеанси.
  3. Перевірити фонові завдання.
  4. Перевірити регламентні завдання.
  5. Перевірити блокування.
  6. Перевірити навантаження сервера 1С.
  7. Перевірити навантаження СУБД.
  8. Перевірити диски.
  9. Перевірити мережу.
  10. Перевірити журнал реєстрації.
  11. Перевірити важкі звіти.
  12. Перевірити код розширень.
  13. Перевірити запити в СКД.
  14. Перевірити закриття місяця.

Важкі звіти

СКД-звіти можуть сильно навантажувати сервер і СУБД.

Причини:

  • звіт без обмеження періоду;
  • деталізація за кілька років;
  • запит до документів замість регістрів;
  • неправильні з’єднання;
  • відсутність відборів;
  • багато групувань;
  • багато обчислюваних полів;
  • великі табличні частини;
  • звіт запускають багато користувачів одночасно.

Практичне правило: важкі аналітичні звіти краще переносити в Power BI або окремий аналітичний шар.

Регламентні завдання в клієнт-серверному режимі

Регламентні завдання 1С у клієнт-серверному режимі виконуються на сервері.

Вони можуть:

  • завантажувати банк;
  • оновлювати курси валют;
  • виконувати обміни;
  • формувати дані;
  • відправляти повідомлення;
  • чистити тимчасові дані;
  • виконувати закриття;
  • перевіряти статуси інтеграцій.

Важливо налаштовувати розклад так, щоб важкі задачі не запускалися в піковий робочий час.

Фонові завдання

Фонові завдання виконуються без прямої участі користувача.

Приклади:

  • формування великого звіту;
  • обробка інтеграційної черги;
  • масове оновлення даних;
  • перепроведення документів;
  • обробка повідомлень;
  • вивантаження даних.

Фонові завдання корисні, але якщо їх занадто багато або вони важкі, вони можуть заважати користувачам.

Клієнт-сервер і інтеграції

У клієнт-серверному режимі інтеграції зазвичай виконуються на сервері.

Приклади інтеграцій:

Для інтеграцій важливо:

  • логування;
  • повтори;
  • контроль помилок;
  • черги;
  • захист токенів;
  • HTTPS;
  • обмеження прав;
  • стабільний розклад.

Клієнт-сервер і JSON

JSON-обміни зазвичай виконуються серверним кодом.

Приклад відповіді API:

{
  "status": "success",
  "database": "erp_prod",
  "processed": 125,
  "errors": 0,
  "timestamp": "2026-05-15T10:30:00+03:00"
}

У клієнт-серверному режимі важливо не виконувати важкі HTTP-обміни прямо в інтерактивній дії користувача, якщо це може надовго заблокувати форму. Краще використовувати чергу або регламентне завдання.

Адміністрування кластера 1С

Адміністратор клієнт-серверної 1С має контролювати:

  • список інформаційних баз;
  • активні сеанси;
  • фонові завдання;
  • регламентні завдання;
  • робочі процеси;
  • блокування;
  • використання пам’яті;
  • навантаження CPU;
  • журнали;
  • резервні копії;
  • версії платформи;
  • ліцензії;
  • доступи.

Адміністрування кластера — це окрема технічна задача, яка впливає на стабільність всієї системи.

Журнал реєстрації

Журнал реєстрації містить події системи.

У ньому можна шукати:

  • помилки;
  • входи користувачів;
  • проведення документів;
  • зміну даних;
  • запуск регламентних завдань;
  • помилки обміну;
  • помилки доступу;
  • падіння сеансів;
  • дії адміністраторів.

Але журнал може швидко рости, тому потрібно налаштовувати його рівень деталізації і архівацію.

Резервне копіювання

У клієнт-серверному режимі резервне копіювання потрібно будувати правильно.

Варіанти:

  • засоби СУБД;
  • регламентні backup-задачі;
  • знімки дисків;
  • вивантаження інформаційної бази;
  • комбіновані сценарії.

Важливо перевіряти не тільки створення backup, а й відновлення.

Критично. Backup, який ніколи не перевіряли на відновлення, не можна вважати надійним. Для клієнт-серверної бази потрібно регулярно тестувати відновлення на окремому середовищі.

Оновлення клієнт-серверної 1С

Оновлення потрібно планувати.

Перед оновленням:

  • зробити резервну копію;
  • перевірити сумісність платформи;
  • перевірити розширення;
  • перевірити зовнішні обробки;
  • перевірити інтеграції;
  • оновити тестову базу;
  • виконати контрольні сценарії;
  • перевірити продуктивність;
  • погодити час простою.

Після оновлення:

  • перевірити запуск клієнтів;
  • перевірити проведення документів;
  • перевірити звіти;
  • перевірити регламентні завдання;
  • перевірити інтеграції;
  • перевірити журнал помилок.

Ліцензії в клієнт-серверному режимі

У клієнт-серверній архітектурі потрібно враховувати ліцензії:

  • клієнтські ліцензії;
  • серверні ліцензії;
  • ліцензії СУБД;
  • доступи користувачів;
  • ліцензії на термінальні сервери, якщо використовуються;
  • додаткові компоненти.

Помилки ліцензування можуть призвести до того, що користувачі не зможуть підключитися до бази.

Термінальний сервер і 1С

У деяких компаніях користувачі працюють із 1С через термінальний сервер.

Схема:

  • клієнт підключається до термінального сервера;
  • на термінальному сервері запускається клієнт 1С;
  • клієнт 1С підключається до сервера 1С;
  • сервер 1С працює з СУБД.

Переваги:

  • простіше адмініструвати робочі місця;
  • менше залежності від слабких комп’ютерів;
  • зручніше для віддаленої роботи.

Недоліки:

  • додаткове навантаження на термінальний сервер;
  • потрібне налаштування профілів;
  • важлива безпека доступу.

Клієнт-сервер і безпека

Безпека клієнт-серверної 1С включає:

  • права користувачів;
  • доступ до сервера;
  • доступ до СУБД;
  • мережеві правила;
  • firewall;
  • шифрування з’єднань, якщо використовується;
  • захист резервних копій;
  • захист журналів;
  • захист токенів інтеграцій;
  • обмеження адміністраторських прав;
  • контроль зовнішніх обробок;
  • аудит входів;
  • аудит змін.

Типові ризики безпеки

Ризик Приклад Наслідок
Надмірні права Усі користувачі мають повний доступ Витік або псування даних
Відкритий сервер Порт доступний з інтернету без захисту Ризик атаки
Незахищені backup Копії лежать у відкритій папці Витік даних
Зовнішні обробки Запуск неперевірених файлів Масова зміна або витік даних
Слабкі паролі Один пароль для всіх Компрометація обліку

Клієнт-сервер і розширення

Розширення 1С у клієнт-серверному режимі також виконуються в загальній серверній архітектурі.

Вони можуть впливати на:

  • форми;
  • проведення;
  • запити;
  • регістри;
  • інтеграції;
  • регламентні завдання;
  • продуктивність;
  • права доступу.

Після встановлення або оновлення розширення потрібно перевіряти не тільки функціональність, а й навантаження на сервер.

Типові помилки клієнт-серверного режиму

Помилка Причина Наслідок
База працює повільно Важкі запити, слабкий сервер, проблеми СУБД Користувачі чекають
Часті блокування Довгі транзакції або важкі регламентні задачі Документи не проводяться
Завислі сеанси Клієнт аварійно завершив роботу Блокування або зайві ресурси
Регламентні завдання заважають роботі Неправильний розклад Пікове навантаження
Інтеграція створює навантаження Масовий запис документів у робочий час Повільна база
Backup не відновлюється Не тестували відновлення Ризик втрати даних
Після оновлення не працює розширення Змінилася типова конфігурація Помилки форм або логіки

Помилка: користувачі не можуть підключитися

Можливі причини:

  • не працює сервер 1С;
  • не працює СУБД;
  • немає мережевого доступу;
  • закінчилися ліцензії;
  • неправильно вказаний кластер;
  • база заблокована;
  • неправильні права;
  • проблема DNS;
  • firewall блокує порт;
  • оновлення виконано некоректно.

Що перевірити:

  1. Доступність сервера.
  2. Стан служб 1С.
  3. Стан СУБД.
  4. Мережевий доступ.
  5. Ліцензії.
  6. Список інформаційних баз.
  7. Журнал помилок.
  8. Права користувача.
  9. Останні зміни або оновлення.

Помилка: документи довго проводяться

Причини:

  • важкий код проведення;
  • запити в циклі;
  • перевірки залишків по одному рядку;
  • блокування регістрів;
  • від’ємні залишки;
  • інтеграційний виклик під час проведення;
  • розширення додало повільну перевірку;
  • СУБД перевантажена;
  • закриття місяця виконується паралельно.

Практичне рішення: профілювати проведення, перевірити запити, винести зовнішні API-виклики у фонові задачі, оптимізувати регістри і розклад важких операцій.

Помилка: база зависає під час звітів

Причини:

  • користувач відкрив звіт за багато років;
  • немає відбору по періоду;
  • СКД-звіт читає документи замість регістрів;
  • багато користувачів запускають той самий звіт;
  • звіт має неправильні з’єднання;
  • не вистачає пам’яті;
  • СУБД читає багато даних із диска.

Для великих звітів краще використовувати Power BI, аналітичне сховище або попередньо підготовлені таблиці.

Помилка: регламентні завдання не виконуються

Причини:

  • вимкнений запуск регламентних завдань;
  • немає робочого процесу;
  • помилка в коді;
  • немає прав;
  • задача зависла;
  • конфлікт із іншим завданням;
  • немає доступу до зовнішнього сервісу;
  • не вистачає ресурсів;
  • база заблокована.

Потрібно перевірити журнал, список фонових завдань і розклад.

Клієнт-сервер і закриття місяця

Закриття місяця 1С у клієнт-серверному режимі може навантажувати сервер і СУБД.

Особливо важкі операції:

  • розрахунок собівартості;
  • закриття виробництва;
  • розподіл витрат;
  • переоцінка валют;
  • перепроведення документів;
  • розрахунок ПДВ;
  • формування великих звітів;
  • обробка НЗВ.

Закриття місяця краще виконувати в контрольований час, коли користувачів менше.

Клієнт-сервер і виробництво

Виробництво 1С у клієнт-серверній базі може бути дуже навантаженим контуром.

Причини:

  • багато специфікацій;
  • багато списань матеріалів;
  • партійний облік;
  • напівфабрикати;
  • НЗВ;
  • розрахунок собівартості;
  • серії;
  • план-факт;
  • багато регістрів.

Для виробництва важливо оптимізувати документи, регістри, звіти і закриття місяця.

Клієнт-сервер і зарплата

Зарплата 1С також може створювати велике навантаження.

Особливо:

  • масове нарахування зарплати;
  • перерахунки;
  • лікарняні;
  • відпустки;
  • регістр розрахунків;
  • звітність;
  • розрахункові листки;
  • відображення зарплати в обліку.

Великі зарплатні розрахунки краще виконувати в періоди меншого навантаження.

Клієнт-сервер і ПДВ

ПДВ 1С у великих базах може створювати навантаження через:

  • податкові накладні;
  • розрахунки коригування;
  • регістри ПДВ;
  • аванси;
  • декларації;
  • звірку;
  • звіти;
  • ручні операції.

Помилки ПДВ часто пов’язані не тільки з продуктивністю, а й із неправильними рухами документів або регістрами.

Клієнт-сервер і Power BI

Для великих компаній краще не навантажувати робочу базу важкими управлінськими звітами.

Можливі підходи:

  • репліка бази для звітності;
  • окреме сховище даних;
  • регулярне вивантаження в аналітичний шар;
  • API;
  • Power BI;
  • агреговані таблиці;
  • нічні ETL-процеси.

Практичний підхід. Робоча клієнт-серверна база має обслуговувати операційну роботу. Важку управлінську аналітику краще переносити в Power BI або окреме сховище, щоб не заважати користувачам.

Клієнт-сервер і міграція з 1С/BAS

Під час переходу з або BAS у K2 ERP клієнт-серверна архітектура має значення.

Потрібно оцінити:

  • розмір бази;
  • кількість користувачів;
  • кількість інформаційних баз;
  • СУБД;
  • розширення;
  • інтеграції;
  • регламентні завдання;
  • зовнішні обробки;
  • важкі звіти;
  • обсяг документів;
  • обсяг регістрів;
  • архівні дані;
  • продуктивність;
  • backup;
  • доступи;
  • графік міграції.

Що перевірити перед міграцією клієнт-серверної 1С

Перед міграцією потрібно перевірити:

  • актуальний список баз;
  • активних користувачів;
  • розмір бази;
  • розмір журналу;
  • СУБД;
  • список регламентних завдань;
  • список інтеграцій;
  • список розширень;
  • зовнішні обробки;
  • зовнішні звіти;
  • важкі СКД-звіти;
  • довідники;
  • документи;
  • регістри;
  • залишки;
  • ОСВ;
  • backup;
  • можливість відновлення;
  • план простою.

Варіанти міграції з клієнт-серверної 1С у K2 ERP

Варіант Що переноситься Коли підходить
Тільки залишки Сальдо, товари, борги, гроші Для чистого старту
Залишки + відкриті документи Замовлення, аванси, НЗВ, активні процеси Якщо бізнес не може зупинити операції
Поточний рік Документи й обороти поточного року Для звітності й контролю
Повна історія Усі документи, довідники, регістри Для аудиту або глибокої аналітики
BI-історія Агреговані дані для Power BI Для аналітики без перенесення всього в ERP
Паралельний запуск 1С/BAS і K2 ERP працюють тимчасово разом Для контрольованого переходу

Карта міграції інфраструктури

Елемент 1С/BAS Що означає Аналог або дія в K2 ERP Контроль
Інформаційна база Робоча база компанії ERP tenant / база K2 ERP Які дані переносити
СУБД Сховище даних Нова база / сховище Backup, експорт, обсяг
Сервер 1С Прикладна логіка Backend K2 ERP Бізнес-правила
Регламентні завдання Автоматичні процеси Scheduler / background jobs Розклад і логи
Інтеграції Обмін із зовнішніми системами REST API / integration layer Формати і статуси
Звіти Аналітика K2 ERP reports / Power BI Контрольні суми
Розширення Додаткова логіка Business rules / custom fields Інвентаризація логіки

Контрольні суми при міграції

Після вивантаження з клієнт-серверної 1С потрібно звірити:

  • кількість довідників;
  • кількість документів;
  • залишки товарів;
  • залишки по партіях;
  • взаєморозрахунки;
  • ОСВ;
  • банк;
  • касу;
  • ПДВ;
  • зарплатні залишки;
  • НЗВ;
  • основні засоби;
  • собівартість;
  • активні замовлення;
  • інтеграційні ID;
  • контрольні звіти.

Реплікатор K2 і клієнт-серверна 1С

Реплікатор K2 може допомогти при переході з клієнт-серверної або BAS у K2 ERP.

Він може використовуватися для:

  • підключення до джерела даних;
  • вивантаження довідників;
  • вивантаження документів;
  • вивантаження регістрів;
  • вивантаження залишків;
  • вивантаження контрольних сум;
  • підготовки JSON;
  • аналізу обсягів;
  • порівняння старої і нової системи;
  • підготовки даних для Power BI;
  • паралельного запуску 1С/BAS і K2 ERP.

Клієнт-сервер у сучасній ERP

У сучасній ERP клієнт-серверна логіка часто розподіляється між:

  • web-клієнтом;
  • backend API;
  • базою даних;
  • чергами повідомлень;
  • фоновими задачами;
  • сервісами інтеграції;
  • аналітичним сховищем;
  • Power BI;
  • системою логування;
  • аудитом;
  • механізмами доступу.

У K2 ERP архітектуру варто проектувати так, щоб операційна робота, інтеграції, аналітика і фонові процеси не заважали одне одному.

Санкції та ризики використання 1С/BAS в Україні

При описі клієнт-серверного режиму і BAS в українському контексті потрібно згадувати санкційні та безпекові ризики.

історично є російською програмною екосистемою. Після початку російської агресії проти України використання такого програмного забезпечення стало питанням не тільки бухгалтерії, а й кібербезпеки, комплаєнсу, репутації та цифрової незалежності.

Держспецзв’язку веде перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання; у переліку згадуються продукти 1С/BAS, зокрема 1C:Підприємство 8 і BAS ERP. Указ Президента України №601/2024 ввів у дію рішення РНБО від 2 вересня 2024 року щодо застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших санкцій. :contentReference[oaicite:1]{index=1}

Важливо. Клієнт-серверна інфраструктура 1С/BAS містить критичні бізнес-дані: фінанси, склад, зарплату, ПДВ, виробництво, банк, контрагентів, персональні дані, інтеграції та backup. Якщо така інфраструктура працює на ризиковому або підсанкційному ПЗ, компанії потрібно оцінити юридичні, технічні й кібербезпекові ризики та планувати перехід на безпечну ERP-платформу.

Типові питання

Що таке клієнт-серверний режим 1С?

Клієнт-серверний режим 1С — це архітектура, у якій користувачі працюють через клієнт, бізнес-логіка виконується на сервері 1С, а дані зберігаються в серверній СУБД.

Чим клієнт-серверний режим кращий за файловий?

Він краще підходить для багатьох користувачів, великих баз, важких звітів, регламентних завдань, інтеграцій і централізованого адміністрування.

Що таке сервер 1С?

Сервер 1С — це серверна частина платформи, яка виконує прикладну логіку, обробляє запити користувачів, працює з СУБД, запускає фонові й регламентні завдання.

Що таке кластер 1С?

Кластер 1С — це набір серверних процесів і налаштувань, які обслуговують інформаційні бази, сеанси користувачів, фонові задачі й робочі процеси.

Чому клієнт-серверна 1С працює повільно?

Причини можуть бути в слабкому сервері, СУБД, дисках, мережі, важких звітах, блокуваннях, поганому коді, запитах у циклі, регламентних завданнях або неправильному розкладі інтеграцій.

Що важливо при міграції клієнт-серверної 1С у K2 ERP?

Потрібно проаналізувати не тільки дані, а й інфраструктуру: бази, СУБД, інтеграції, регламентні завдання, розширення, важкі звіти, backup, обсяги, користувачів і контрольні суми.

Коротко

Питання Відповідь
Що таке клієнт-серверний режим? Архітектура, де клієнт працює через сервер 1С, а дані зберігаються в СУБД.
Для чого потрібен? Для багатьох користувачів, великих баз, інтеграцій, звітів, регламентних задач і стабільної роботи.
Що таке сервер 1С? Рівень, який виконує бізнес-логіку і взаємодіє з СУБД.
Що таке СУБД? Система, яка зберігає дані інформаційної бази.
Що найчастіше ламається? Продуктивність, блокування, регламентні завдання, інтеграції, backup, розширення після оновлення.
Що важливо при міграції? Звірити бази, обсяги, інтеграції, регламентні задачі, контрольні суми й архітектуру переходу.

Висновок

Клієнт-серверний режим 1С — це основний варіант роботи для великих і навантажених інформаційних баз. Він дозволяє централізувати бізнес-логіку на сервері, зберігати дані в СУБД, адмініструвати сеанси, запускати фонові задачі, підтримувати інтеграції й обслуговувати багатьох користувачів.

Але клієнт-серверна архітектура не вирішує всі проблеми автоматично. Якщо в системі важкі звіти, поганий код, запити в циклі, неправильні регламентні завдання, блокування, слабка СУБД або неперевірені розширення, база все одно буде працювати повільно і нестабільно.

Клієнт-серверний режим — це не просто “сервер замість файлу”. Це окрема архітектура, яка потребує адміністрування, моніторингу, backup, контролю продуктивності, безпеки й плану розвитку.

При переході з або BAS у K2 ERP клієнт-серверну систему потрібно аналізувати комплексно: дані, регістри, документи, СУБД, інтеграції, регламентні завдання, розширення, звіти, користувачів, backup і контрольні суми.

Правильна міграція — це не тільки перенесення таблиць, а перехід від старої клієнт-серверної архітектури до сучасної ERP-архітектури з контрольованими API, фоновими задачами, BI-аналітикою, аудитом, правами доступу і безпечним зберіганням даних.

Див. також

Зовнішні посилання