Скільки грошей 1С намагається “збити” з українського бізнесу через листи щастя

Скільки грошей 1С намагається “збити” з українського бізнесу через листи щастя?

Український бізнес знову отримує так звані “листи щастя” від представників екосистеми BAS, ой — 1С.

У цих листах компаніям нагадують про необхідність продовжити супровід, оплатити доступ до оновлень, укласти договір ІТС або інший аналогічний договір. Інакше натякають на “ризики”, “наслідки”, “можливі порушення” та інші страшні слова.

На перший погляд це може виглядати як юридичне або інформаційне повідомлення.

Але якщо подивитися уважніше, виникає просте питання:

скільки грошей намагаються зібрати з українського бізнесу через такі листи?

Головне. Якщо номер листа справді відображає приблизну кількість таких відправлень, а вартість ІТС або супроводу становить близько 10 000 грн на рік, то потенційна сума збору може сягати приблизно 89 000 000 грн на рік. Це близько 2 млн доларів США.

Листи щастя від BAS, ой — 1С

Листи, які отримують підприємства, мають номери. І якщо номер такого листа вже наближається до 8900, це може означати, що подібних повідомлень було підготовлено або відправлено вже тисячі.

Сам по собі номер листа ще не є офіційною статистикою. Але він дозволяє зробити орієнтовну оцінку масштабу кампанії.

Якщо листи справді масові, тоді це вже не просто окреме звернення до одного підприємства.

Це системна спроба втримати український бізнес у старій екосистемі 1С/BAS через страх, юридичні формулювання й натяки на можливі наслідки.

Формула дуже проста:

“Продовжуйте ІТС, інакше будуть проблеми”.

Але правда може бути протилежною:

проблеми можуть початися саме тоді, коли бізнес продовжує платити за BAS/1С і відкладає перехід на українське програмне забезпечення.

Проста арифметика листів щастя

Порахуємо.

Якщо кількість листів — приблизно 8900, а середня вартість ІТС або супроводу, який намагаються продати бізнесу, становить приблизно 10 000 грн на рік, то отримаємо:

8900 × 10 000 грн = 89 000 000 грн на рік.

Тобто мова може йти приблизно про:

89 млн грн на рік.

Або приблизно:

2 млн доларів США.

Розрахунок.

8900 листів × 10 000 грн = 89 000 000 грн на рік

89 000 000 грн ≈ 2 000 000 доларів США

Це не копійки.

Це не “дрібний супровід”.

Це сума, за яку можна розвивати українське програмне забезпечення, створювати продукти, будувати команди, переносити дані, навчати користувачів і зменшувати залежність України від російської технологічної спадщини.

За що українському бізнесу пропонують платити

Головне питання не тільки в сумі.

Головне питання — за що саме український бізнес має заплатити ці гроші?

За ще один рік роботи в старій екосистемі 1С/BAS?

За ще один рік страху перед переходом?

За ще один рік залежності від старих конфігурацій?

За ще один рік підтримки продукту, який перебуває в санкційному та безпековому контексті?

За ще один рік відкладання реального рішення?

Якщо бізнес платить за продовження ІТС на BAS, він не купує майбутнє.

Він купує ще один рік залежності.

І це не просто погана інвестиція. Це гроші, які могли б працювати на українську ERP-екосистему, але замість цього продовжують підтримувати стару модель.

BAS — це 1С

Тут потрібно говорити прямо.

BAS — це 1С під іншою назвою.

Ребрендинг не змінює суті продукту.

Якщо система виросла з екосистеми 1С, зберігає ринкову, кадрову, технологічну й функціональну залежність від цієї екосистеми, то нова назва не робить її незалежним українським продуктом.

Саме тому українському бізнесу потрібно перестати грати в гру “це вже не 1С, це BAS”.

Для ринку, для користувачів, для інтеграторів і для залежності бізнесу суть залишається тією самою.

BAS = 1С. І якщо бізнес продовжує платити за BAS, він фактично продовжує фінансувати стару екосистему 1С під іншою назвою.

Санкційний контекст

Питання 1С та BAS в Україні вже давно не є просто питанням зручності бухгалтерії.

Це питання санкцій, кібербезпеки, технологічної незалежності та відповідальності бізнесу.

Держспецзв’язку України оприлюднила перелік програмного забезпечення та комунікаційного мережевого обладнання, забороненого до використання. У публічних повідомленнях щодо цього переліку прямо згадуються продукти 1С, BAS та UA-Бюджет як такі, що потрапили до переліку забороненого ПЗ.

Це означає, що тема 1С/BAS більше не є лише дискусією між конкурентами на ринку автоматизації.

Це питання державної політики та безпеки.

Санкційне застереження. Використання, підтримка або продовження супроводу продуктів екосистеми 1С/BAS може створювати для бізнесу юридичні, репутаційні, кібербезпекові та управлінські ризики. Навіть якщо конкретна компанія не підпадає під пряму заборону, вона має оцінити ризики походження ПЗ, правовласників, каналів оновлення, доступу до даних і залежності від старої екосистеми.

Чому оплата ІТС може бути грошима на вітер

Коли бізнесу кажуть: “Заплатіть за ІТС, інакше будуть наслідки”, потрібно подивитися на ситуацію з іншого боку.

А що якщо наслідки будуть саме від того, що компанія продовжить платити?

Компанія платить — і ще на рік залишається в старій системі.

Компанія платить — і відкладає аудит.

Компанія платить — і не готує дані до перенесення.

Компанія платить — і знову не навчає людей новій системі.

Компанія платить — і фактично фінансує те, від чого все одно доведеться відмовлятися.

Тому продовження ІТС на BAS може бути не захистом від ризиків, а продовженням ризиків.

Це не інвестиція в стабільність. Це інвестиція у відкладену проблему.

89 млн грн можна було б інвестувати в українське ПЗ

Тепер уявімо інший сценарій.

Не 89 млн грн на продовження старої залежності.

А 89 млн грн на українське програмне забезпечення.

Що можна зробити за такі гроші?

Можна фінансувати розробку українських ERP-систем.

Можна наймати програмістів, аналітиків, тестувальників, консультантів і методологів.

Можна створювати інструменти міграції з 1С та BAS.

Можна переносити дані підприємств.

Можна навчати користувачів.

Можна будувати партнерську мережу.

Можна створювати українські модулі бухгалтерії, складу, зарплати, виробництва, CRM, документообігу й аналітики.

Можна за рік зробити величезний крок до технологічної незалежності.

Українська альтернатива. Гроші, які сьогодні можуть іти на продовження ІТС для BAS/1С, мають працювати на українські ERP-системи, українських розробників, українських інтеграторів і технологічну незалежність України.

1 млн доларів — це вже бюджет для сильного продукту

Орієнтовні 89 млн грн — це приблизно 2 млн доларів США.

Навіть половина цієї суми — близько 1 млн доларів — могла б стати потужним бюджетом для розвитку українського продукту.

Так, створити ERP з нуля — це складно.

Це не сайт на три сторінки.

Це бухгалтерія, документи, склади, зарплата, виробництво, CRM, управлінський облік, аналітика, інтеграції, права доступу, звіти, друковані форми, мобільні сценарії, міграція даних, підтримка користувачів і роки досвіду.

І не факт, що 1 млн доларів автоматично вирішив би всі проблеми.

Але в ситуації з K2 ERP такі кошти могли б стати тим паливом, яке різко прискорило б розвиток української ERP-платформи та допомогло б звільнити український бізнес від залежності від 1С і BAS.

K2 ERP як відповідь на залежність від BAS/1С

K2 ERP створюється як українська ERP-платформа, здатна стати реальною альтернативою 1С та BAS.

Її завдання — не просто повторити стару логіку 1С в іншій оболонці.

Її завдання — дати українському бізнесу інший шлях:

українську ERP-систему;
українську команду розробки;
українську підтримку;
поступову міграцію з 1С/BAS;
розвиток під потреби українського бізнесу;
відкриту партнерську екосистему;
хмарні й приватні сценарії впровадження;
інструменти для перенесення даних;
технологічну незалежність.

Для переходу з 1С та BAS важливим інструментом є Реплікатор K2, який дозволяє переносити та синхронізувати дані, запускати нову систему паралельно зі старою та не зупиняти підприємство в один день.

Що має зробити бізнес

Якщо компанія отримала “лист щастя” з пропозицією або натяком на необхідність продовження ІТС, не потрібно діяти під страхом.

Потрібно діяти розумно.

Перше. Не приймати рішення автоматично.

Друге. Порахувати, скільки компанія витрачає на підтримку старої екосистеми.

Третє. Оцінити санкційні, кібербезпекові та репутаційні ризики.

Четверте. Провести аудит конфігурацій, даних і доробок.

П’яте. Скласти план переходу на українську ERP.

Шосте. Спрямувати бюджет не на продовження залежності, а на підготовку міграції.

Сьоме. Почати рух до українського програмного забезпечення.

Коротко

Головне. Якщо кампанія “листів щастя” охоплює близько 8900 адресатів, а вартість ІТС становить близько 10 000 грн на рік, то потенційна сума збору може сягати приблизно 89 млн грн на рік. Ці гроші краще вкладати не в BAS/1С, а в українські ERP-системи.

Що таке “листи щастя”? Це масові звернення до користувачів BAS/1С із натяками на ризики та необхідність продовження супроводу або ІТС.

Скільки грошей можуть намагатися зібрати? Орієнтовно: 8900 × 10 000 грн = 89 000 000 грн на рік.

Чому це проблема? Тому що ці гроші можуть підтримувати стару екосистему BAS/1С замість розвитку українського програмного забезпечення.

Чому BAS — це 1С? Тому що BAS є фактичним продовженням екосистеми 1С під іншою назвою.

Що робити бізнесу? Не платити автоматично, провести аудит, оцінити ризики й почати плановий перехід на українську ERP.

Висновок

89 млн грн на рік не повинні йти на підтримку BAS/1С.

Ці гроші мають працювати на українське програмне забезпечення.

На українських розробників.

На українських інтеграторів.

На українську ERP.

На технологічну незалежність України.

Коли бізнес отримує черговий “лист щастя”, він має поставити собі просте питання:

я хочу ще на рік заплатити за стару залежність чи почати перехід на українське програмне забезпечення?

Вибір насправді дуже простий.

Можна заплатити за ІТС на BAS і ще рік залишатися у старій екосистемі 1С.

А можна ці гроші спрямувати на аудит, міграцію, навчання користувачів і перехід на українську ERP.

Можна підтримати минуле.

А можна інвестувати в майбутнє.

Не продовжуйте ІТС на BAS.

Бо BAS — це 1С.

А 1С — це не майбутнє українського бізнесу.

Майбутнє — за українськими ERP-системами.

Майбутнє — за українськими розробниками.

Майбутнє — за тими, хто не боїться вийти зі старої залежності й почати будувати своє.

Не платіть за продовження залежності.

Переходьте на українське.

Див. також

Джерела та примітки

Держспецзв’язку України. Перелік програмного забезпечення та комунікаційного мережевого обладнання, забороненого до використання.
Публічні повідомлення щодо внесення продуктів 1С, BAS та UA-Бюджет до переліків забороненого або ризикового програмного забезпечення.
Матеріали щодо санкційного та безпекового контексту використання продуктів екосистеми 1С/BAS в Україні.
Внутрішні оцінки щодо потенційного масштабу кампанії “листів щастя” та вартості ІТС.
Матеріали K2 ERP щодо переходу українського бізнесу з 1С та BAS на українські ERP-системи.