Перегляд вихідного коду сторінки Клієнт-серверний режим 1С

{{DISPLAYTITLE:Клієнт-серверний режим 1С}}

{{SEO
|title=Клієнт-серверний режим 1С — сервер 1С, тонкий клієнт, кластер, СУБД, продуктивність, адміністрування і міграція в K2 ERP
|description=Клієнт-серверний режим 1С: що це таке, як працює архітектура 1С/BAS із сервером 1С і СУБД, тонкий і товстий клієнт, кластер серверів, сеанси, блокування, продуктивність, адміністрування, резервні копії, типові помилки і міграція в K2 ERP.
|keywords=клієнт-серверний режим 1С, клиент-серверный режим 1С, сервер 1С, кластер 1С, тонкий клієнт 1С, товстий клієнт 1С, SQL Server 1С, PostgreSQL 1С, BAS сервер, продуктивність 1С, адміністрування 1С, K2 ERP, міграція з 1С
}}

'''Клієнт-серверний режим 1С''' — це режим роботи платформи [[1С]] / 1С:Підприємство, у якому користувацькі клієнти підключаються не напряму до файлової бази, а до серверної інфраструктури: кластера серверів 1С і системи керування базами даних. У такій архітектурі клієнтська програма відповідає за інтерфейс користувача, сервер 1С виконує прикладну логіку, а СУБД зберігає дані.

Клієнт-серверний режим використовується для багатокористувацької роботи, великих баз, складних звітів, інтеграцій, регламентних завдань, виробництва, зарплати, бухгалтерії, складу, продажів і великих навантажень. У продуктах [[BAS]] застосовується схожа архітектурна логіка, оскільки вони використовують технологічну платформу 1С-подібного типу.

<div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Головне.''' Клієнт-серверний режим 1С — це архітектура, де користувач працює через клієнт, бізнес-логіка виконується на сервері 1С, а дані зберігаються в СУБД. Це основний режим для великих і навантажених інформаційних баз.
</div>

<div style="border:3px solid #1565c0; background:#e3f2fd; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Проста аналогія.''' Клієнт — це робоче місце користувача. Сервер 1С — це “мозок”, який виконує облікову логіку. СУБД — це “сховище”, де лежать документи, довідники, регістри, проводки й залишки.
</div>

<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Важливо про [[1С]] та [[BAS]].''' В Україні продукти екосистеми [[1С]] і частина продуктів [[BAS]] пов’язані з санкційними, юридичними, кібербезпековими та репутаційними ризиками. Держспецзв’язку веде офіційний перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання, де згадуються продукти 1С/BAS, зокрема 1C:Підприємство 8 і [[BAS ERP]]. Указ Президента України №601/2024 ввів у дію рішення РНБО від 2 вересня 2024 року щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій. Перед підтримкою, використанням або міграцією таких систем потрібно перевіряти актуальні офіційні обмеження. :contentReference[oaicite:0]{index=0}
</div>

__TOC__

== Що таке клієнт-серверний режим 1С ==

'''Клієнт-серверний режим''' — це спосіб роботи інформаційної бази, у якому дані зберігаються в серверній СУБД, а прикладна логіка виконується через сервер 1С.

У такій архітектурі є кілька основних рівнів:

* клієнт 1С;
* сервер 1С;
* кластер серверів 1С;
* робочі процеси;
* СУБД;
* інформаційна база;
* мережа;
* служби адміністрування;
* регламентні завдання;
* фонові завдання;
* інтеграційні сервіси.

У файловому режимі база часто є одним файлом, до якого користувачі звертаються через файлову систему. У клієнт-серверному режимі дані зберігаються в серверній базі даних, наприклад Microsoft SQL Server або PostgreSQL, а доступ до них контролюється сервером 1С і СУБД.

== Для чого потрібен клієнт-серверний режим ==

Клієнт-серверний режим потрібен, коли файлова база вже не справляється або коли потрібна надійніша серверна архітектура.

Він використовується для:

* багатокористувацької роботи;
* великих інформаційних баз;
* складних документів;
* великої кількості регістрів;
* виробничого обліку;
* зарплати;
* ПДВ;
* складського обліку;
* закриття місяця;
* інтеграцій;
* регламентних завдань;
* високого навантаження;
* резервного копіювання;
* централізованого адміністрування;
* підвищення стабільності.

<div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Практичний сенс.''' Якщо в базі працює багато користувачів, багато документів, важкі звіти, обміни, зарплата, виробництво і закриття місяця, клієнт-серверний режим зазвичай значно надійніший за файловий.
</div>

== Файловий і клієнт-серверний режим ==

{| class="wikitable" style="width:100%;"
! Критерій
! Файловий режим
! Клієнт-серверний режим
|-
| Зберігання даних
| Файл інформаційної бази
| Серверна СУБД
|-
| Підключення
| Через файлову систему
| Через сервер 1С і СУБД
|-
| Користувачі
| Підходить для малих баз
| Підходить для багатьох користувачів
|-
| Продуктивність
| Обмежена файловою архітектурою
| Краще масштабується
|-
| Адміністрування
| Простіше
| Складніше, але керованіше
|-
| Резервне копіювання
| Копія файлу або вивантаження
| Засоби СУБД і платформи
|-
| Надійність
| Нижча при великому навантаженні
| Вища при правильному налаштуванні
|}

== Основні компоненти архітектури ==

{| class="wikitable" style="width:100%;"
! Компонент
! Роль
! Приклад
|-
| Клієнт 1С
| Інтерфейс користувача
| Тонкий клієнт, товстий клієнт, web-клієнт
|-
| Сервер 1С
| Виконує бізнес-логіку
| Проведення документів, запити, форми
|-
| Кластер 1С
| Група серверних процесів
| Центральний сервер і робочі процеси
|-
| СУБД
| Зберігає дані
| Microsoft SQL Server, PostgreSQL
|-
| Інформаційна база
| Прикладна база користувача
| Бухгалтерія, BAS ERP, УТ
|-
| Адміністрування
| Контроль сеансів, блокувань, баз
| Консоль кластера, журнали
|}

== Клієнт 1С ==

'''Клієнт 1С''' — це програма або веб-інтерфейс, через який користувач працює з базою.

Типи клієнтів:

* товстий клієнт;
* тонкий клієнт;
* web-клієнт;
* мобільний клієнт у відповідних сценаріях.

Клієнт відповідає за:

* відкриття форм;
* введення даних;
* показ списків;
* взаємодію з користувачем;
* частину клієнтської логіки;
* передачу запитів на сервер;
* отримання результатів.

== Товстий клієнт ==

'''Товстий клієнт''' — це клієнтський застосунок, який може виконувати більше логіки на робочому місці користувача.

Він часто використовується для:

* конфігурування;
* роботи в старих формах;
* складних адміністративних операцій;
* сумісності зі старими конфігураціями.

Недоліки:

* більші вимоги до робочого місця;
* складніше оновлення клієнтських робочих місць;
* частина логіки виконується не так централізовано, як у тонкому клієнті.

== Тонкий клієнт ==

'''Тонкий клієнт''' — це клієнтський застосунок, у якому більша частина бізнес-логіки виконується на сервері.

Переваги:

* легше адміністрування;
* менше навантаження на робоче місце;
* краще для клієнт-серверної архітектури;
* зручніше для віддаленої роботи;
* більша централізація логіки.

Тонкий клієнт зазвичай є основним варіантом для роботи користувачів у клієнт-серверному режимі.

== Web-клієнт ==

'''Web-клієнт''' дозволяє працювати через браузер.

Переваги:

* не потрібно встановлювати повноцінний клієнт на кожне робоче місце;
* зручно для віддалених користувачів;
* простіше розгортання;
* можна працювати через веб-сервер.

Обмеження:

* не всі старі механізми можуть працювати так само;
* важлива сумісність форм;
* потрібне правильне налаштування веб-публікації;
* важливі HTTPS, права і безпека.

== Сервер 1С ==

'''Сервер 1С''' — це серверна частина платформи, яка виконує прикладну логіку.

Він відповідає за:

* виконання серверного коду;
* обробку запитів клієнтів;
* проведення документів;
* виконання запитів;
* роботу з регістрами;
* запуск фонових завдань;
* запуск регламентних завдань;
* керування сеансами;
* взаємодію із СУБД;
* кешування;
* блокування;
* інтеграційні сценарії.

Сервер 1С є проміжним рівнем між клієнтом і базою даних.

== Кластер серверів 1С ==

'''Кластер 1С''' — це набір серверних компонентів, які обслуговують інформаційні бази.

Кластер може містити:

* центральний сервер;
* робочі сервери;
* робочі процеси;
* інформаційні бази;
* сеанси користувачів;
* фонові завдання;
* регламентні завдання;
* налаштування навантаження.

Кластер дозволяє централізовано адмініструвати серверну роботу 1С.

== Робочі процеси ==

Робочий процес сервера 1С виконує частину запитів користувачів і фонових задач.

Він може обробляти:

* відкриття форм;
* проведення документів;
* запити;
* звіти;
* інтеграції;
* регламентні завдання;
* фонові завдання.

Якщо робочий процес перевантажений, користувачі можуть бачити повільну роботу системи.

== СУБД у клієнт-серверному режимі ==

'''СУБД''' — це система керування базами даних, де зберігаються дані інформаційної бази.

У клієнт-серверному режимі можуть використовуватися різні СУБД залежно від платформи, ліцензій і конфігурації.

Поширені варіанти:

* Microsoft SQL Server;
* PostgreSQL;
* інші підтримувані СУБД у відповідних середовищах.

СУБД відповідає за:

* зберігання таблиць;
* індекси;
* транзакції;
* блокування;
* резервні копії;
* відновлення;
* журнал транзакцій;
* виконання SQL-запитів;
* цілісність даних.

== Як проходить запит користувача ==

Типовий сценарій:

# Користувач відкриває документ у клієнті.
# Клієнт передає запит на сервер 1С.
# Сервер 1С виконує прикладну логіку.
# Якщо потрібні дані, сервер звертається до СУБД.
# СУБД повертає дані серверу.
# Сервер обробляє результат.
# Клієнт показує результат користувачу.

Наприклад, при відкритті звіту по залишках:

* клієнт передає параметри звіту;
* сервер виконує код і запит;
* СУБД читає регістри;
* сервер формує результат;
* клієнт показує таблицю.

== Клієнт-сервер і мова 1С ==

У клієнт-серверному режимі важливо розуміти, де виконується код [[Мова 1С|мовою 1С]].

Код може виконуватися:

* на клієнті;
* на сервері;
* на сервері без контексту;
* у фоновому завданні;
* у регламентному завданні.

Приклад позначок:

<syntaxhighlight lang="text">
&НаКлиенте
Процедура КомандаКористувача(Команда)

    ВиконатиНаСервері();

КонецПроцедуры

&НаСервере
Процедура ВиконатиНаСервері()

    // Серверна логіка

КонецПроцедуры
</syntaxhighlight>

== Чому важливо розділяти клієнт і сервер ==

Неправильне розділення логіки може призвести до:

* повільної роботи;
* помилок виконання;
* зайвого мережевого трафіку;
* проблем із формами;
* помилок доступу до даних;
* дублювання логіки;
* складної підтримки.

Наприклад, важкий запит до регістру потрібно виконувати на сервері, а не на клієнті.

== Сеанси користувачів ==

'''Сеанс''' — це підключення користувача або фонового процесу до інформаційної бази.

У клієнт-серверному режимі адміністратор може бачити:

* користувача;
* інформаційну базу;
* час підключення;
* комп’ютер;
* активність;
* блокування;
* фонові завдання;
* сеанси регламентних задач.

Сеанси важливі для адміністрування, завершення завислих підключень і аналізу навантаження.

== Блокування ==

'''Блокування''' виникають, коли кілька процесів одночасно намагаються працювати з одними й тими самими даними.

Наприклад:

* один користувач проводить документ;
* інший формує звіт;
* регламентне завдання перераховує залишки;
* інтеграція записує дані.

Блокування можуть бути нормальним механізмом захисту даних, але надмірні блокування створюють проблеми продуктивності.

== Типові причини блокувань ==

Причини:

* довгі транзакції;
* важкі документи;
* масове перепроведення;
* закриття місяця в робочий час;
* важкі звіти;
* запити без відборів;
* інтеграції, які масово записують документи;
* регламентні завдання в піковий час;
* неоптимальний код;
* погано налаштована СУБД.

Приклад: користувач запускає закриття місяця, а інші користувачі в цей час проводять документи. Це може створювати конфлікти і затримки.

== Транзакції ==

'''Транзакція''' — це послідовність дій, яка має виконатися повністю або не виконатися взагалі.

Наприклад, при проведенні документа система повинна:

* записати документ;
* сформувати рухи;
* оновити регістри;
* зберегти проводки.

Якщо на середині сталася помилка, транзакція має бути скасована, щоб база не залишилася в неконсистентному стані.

== Продуктивність клієнт-серверної 1С ==

На продуктивність впливають:

* сервер 1С;
* СУБД;
* дискова підсистема;
* оперативна пам’ять;
* процесор;
* мережа;
* кількість користувачів;
* обсяг бази;
* якість коду;
* якість запитів;
* регламентні завдання;
* індекси;
* блокування;
* фонові завдання;
* налаштування кластера.

Клієнт-серверний режим не гарантує швидкість сам по собі. Якщо код поганий, запити важкі, а сервер слабкий, система все одно буде працювати повільно.

== Типові ознаки проблем продуктивності ==

Ознаки:

* документи довго проводяться;
* звіти відкриваються кілька хвилин;
* користувачі бачать зависання;
* регламентні завдання не завершуються;
* закриття місяця триває занадто довго;
* база повільно відкривається;
* часто виникають блокування;
* сервер має високе CPU;
* СУБД має високе навантаження на диск;
* журнал реєстрації містить багато помилок.

== Як шукати причину повільної роботи ==

Практичний порядок:

# Перевірити кількість активних користувачів.
# Перевірити важкі сеанси.
# Перевірити фонові завдання.
# Перевірити регламентні завдання.
# Перевірити блокування.
# Перевірити навантаження сервера 1С.
# Перевірити навантаження СУБД.
# Перевірити диски.
# Перевірити мережу.
# Перевірити журнал реєстрації.
# Перевірити важкі звіти.
# Перевірити код розширень.
# Перевірити запити в СКД.
# Перевірити закриття місяця.

== Важкі звіти ==

[[СКД 1С|СКД-звіти]] можуть сильно навантажувати сервер і СУБД.

Причини:

* звіт без обмеження періоду;
* деталізація за кілька років;
* запит до документів замість регістрів;
* неправильні з’єднання;
* відсутність відборів;
* багато групувань;
* багато обчислюваних полів;
* великі табличні частини;
* звіт запускають багато користувачів одночасно.

Практичне правило: важкі аналітичні звіти краще переносити в [[Power BI]] або окремий аналітичний шар.

== Регламентні завдання в клієнт-серверному режимі ==

[[Регламентні завдання 1С]] у клієнт-серверному режимі виконуються на сервері.

Вони можуть:

* завантажувати банк;
* оновлювати курси валют;
* виконувати обміни;
* формувати дані;
* відправляти повідомлення;
* чистити тимчасові дані;
* виконувати закриття;
* перевіряти статуси інтеграцій.

Важливо налаштовувати розклад так, щоб важкі задачі не запускалися в піковий робочий час.

== Фонові завдання ==

Фонові завдання виконуються без прямої участі користувача.

Приклади:

* формування великого звіту;
* обробка інтеграційної черги;
* масове оновлення даних;
* перепроведення документів;
* обробка повідомлень;
* вивантаження даних.

Фонові завдання корисні, але якщо їх занадто багато або вони важкі, вони можуть заважати користувачам.

== Клієнт-сервер і інтеграції ==

У клієнт-серверному режимі інтеграції зазвичай виконуються на сервері.

Приклади інтеграцій:

* [[Інтеграція з банками]];
* [[Інтеграція через JSON]];
* сайт;
* CRM;
* WMS;
* MES;
* Power BI;
* API;
* маркетплейси;
* електронний документообіг.

Для інтеграцій важливо:

* логування;
* повтори;
* контроль помилок;
* черги;
* захист токенів;
* HTTPS;
* обмеження прав;
* стабільний розклад.

== Клієнт-сервер і JSON ==

JSON-обміни зазвичай виконуються серверним кодом.

Приклад відповіді API:

<syntaxhighlight lang="json">
{
  "status": "success",
  "database": "erp_prod",
  "processed": 125,
  "errors": 0,
  "timestamp": "2026-05-15T10:30:00+03:00"
}
</syntaxhighlight>

У клієнт-серверному режимі важливо не виконувати важкі HTTP-обміни прямо в інтерактивній дії користувача, якщо це може надовго заблокувати форму. Краще використовувати чергу або регламентне завдання.

== Адміністрування кластера 1С ==

Адміністратор клієнт-серверної 1С має контролювати:

* список інформаційних баз;
* активні сеанси;
* фонові завдання;
* регламентні завдання;
* робочі процеси;
* блокування;
* використання пам’яті;
* навантаження CPU;
* журнали;
* резервні копії;
* версії платформи;
* ліцензії;
* доступи.

Адміністрування кластера — це окрема технічна задача, яка впливає на стабільність всієї системи.

== Журнал реєстрації ==

'''Журнал реєстрації''' містить події системи.

У ньому можна шукати:

* помилки;
* входи користувачів;
* проведення документів;
* зміну даних;
* запуск регламентних завдань;
* помилки обміну;
* помилки доступу;
* падіння сеансів;
* дії адміністраторів.

Але журнал може швидко рости, тому потрібно налаштовувати його рівень деталізації і архівацію.

== Резервне копіювання ==

У клієнт-серверному режимі резервне копіювання потрібно будувати правильно.

Варіанти:

* засоби СУБД;
* регламентні backup-задачі;
* знімки дисків;
* вивантаження інформаційної бази;
* комбіновані сценарії.

Важливо перевіряти не тільки створення backup, а й відновлення.

<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Критично.''' Backup, який ніколи не перевіряли на відновлення, не можна вважати надійним. Для клієнт-серверної бази потрібно регулярно тестувати відновлення на окремому середовищі.
</div>

== Оновлення клієнт-серверної 1С ==

Оновлення потрібно планувати.

Перед оновленням:

* зробити резервну копію;
* перевірити сумісність платформи;
* перевірити розширення;
* перевірити зовнішні обробки;
* перевірити інтеграції;
* оновити тестову базу;
* виконати контрольні сценарії;
* перевірити продуктивність;
* погодити час простою.

Після оновлення:

* перевірити запуск клієнтів;
* перевірити проведення документів;
* перевірити звіти;
* перевірити регламентні завдання;
* перевірити інтеграції;
* перевірити журнал помилок.

== Ліцензії в клієнт-серверному режимі ==

У клієнт-серверній архітектурі потрібно враховувати ліцензії:

* клієнтські ліцензії;
* серверні ліцензії;
* ліцензії СУБД;
* доступи користувачів;
* ліцензії на термінальні сервери, якщо використовуються;
* додаткові компоненти.

Помилки ліцензування можуть призвести до того, що користувачі не зможуть підключитися до бази.

== Термінальний сервер і 1С ==

У деяких компаніях користувачі працюють із 1С через термінальний сервер.

Схема:

* клієнт підключається до термінального сервера;
* на термінальному сервері запускається клієнт 1С;
* клієнт 1С підключається до сервера 1С;
* сервер 1С працює з СУБД.

Переваги:

* простіше адмініструвати робочі місця;
* менше залежності від слабких комп’ютерів;
* зручніше для віддаленої роботи.

Недоліки:

* додаткове навантаження на термінальний сервер;
* потрібне налаштування профілів;
* важлива безпека доступу.

== Клієнт-сервер і безпека ==

Безпека клієнт-серверної 1С включає:

* права користувачів;
* доступ до сервера;
* доступ до СУБД;
* мережеві правила;
* firewall;
* шифрування з’єднань, якщо використовується;
* захист резервних копій;
* захист журналів;
* захист токенів інтеграцій;
* обмеження адміністраторських прав;
* контроль зовнішніх обробок;
* аудит входів;
* аудит змін.

== Типові ризики безпеки ==

{| class="wikitable" style="width:100%;"
! Ризик
! Приклад
! Наслідок
|-
| Надмірні права
| Усі користувачі мають повний доступ
| Витік або псування даних
|-
| Відкритий сервер
| Порт доступний з інтернету без захисту
| Ризик атаки
|-
| Незахищені backup
| Копії лежать у відкритій папці
| Витік даних
|-
| Зовнішні обробки
| Запуск неперевірених файлів
| Масова зміна або витік даних
|-
| Слабкі паролі
| Один пароль для всіх
| Компрометація обліку
|}

== Клієнт-сервер і розширення ==

[[Розширення 1С]] у клієнт-серверному режимі також виконуються в загальній серверній архітектурі.

Вони можуть впливати на:

* форми;
* проведення;
* запити;
* регістри;
* інтеграції;
* регламентні завдання;
* продуктивність;
* права доступу.

Після встановлення або оновлення розширення потрібно перевіряти не тільки функціональність, а й навантаження на сервер.

== Типові помилки клієнт-серверного режиму ==

{| class="wikitable" style="width:100%;"
! Помилка
! Причина
! Наслідок
|-
| База працює повільно
| Важкі запити, слабкий сервер, проблеми СУБД
| Користувачі чекають
|-
| Часті блокування
| Довгі транзакції або важкі регламентні задачі
| Документи не проводяться
|-
| Завислі сеанси
| Клієнт аварійно завершив роботу
| Блокування або зайві ресурси
|-
| Регламентні завдання заважають роботі
| Неправильний розклад
| Пікове навантаження
|-
| Інтеграція створює навантаження
| Масовий запис документів у робочий час
| Повільна база
|-
| Backup не відновлюється
| Не тестували відновлення
| Ризик втрати даних
|-
| Після оновлення не працює розширення
| Змінилася типова конфігурація
| Помилки форм або логіки
|}

== Помилка: користувачі не можуть підключитися ==

Можливі причини:

* не працює сервер 1С;
* не працює СУБД;
* немає мережевого доступу;
* закінчилися ліцензії;
* неправильно вказаний кластер;
* база заблокована;
* неправильні права;
* проблема DNS;
* firewall блокує порт;
* оновлення виконано некоректно.

Що перевірити:

# Доступність сервера.
# Стан служб 1С.
# Стан СУБД.
# Мережевий доступ.
# Ліцензії.
# Список інформаційних баз.
# Журнал помилок.
# Права користувача.
# Останні зміни або оновлення.

== Помилка: документи довго проводяться ==

Причини:

* важкий код проведення;
* запити в циклі;
* перевірки залишків по одному рядку;
* блокування регістрів;
* від’ємні залишки;
* інтеграційний виклик під час проведення;
* розширення додало повільну перевірку;
* СУБД перевантажена;
* закриття місяця виконується паралельно.

Практичне рішення: профілювати проведення, перевірити запити, винести зовнішні API-виклики у фонові задачі, оптимізувати регістри і розклад важких операцій.

== Помилка: база зависає під час звітів ==

Причини:

* користувач відкрив звіт за багато років;
* немає відбору по періоду;
* СКД-звіт читає документи замість регістрів;
* багато користувачів запускають той самий звіт;
* звіт має неправильні з’єднання;
* не вистачає пам’яті;
* СУБД читає багато даних із диска.

Для великих звітів краще використовувати Power BI, аналітичне сховище або попередньо підготовлені таблиці.

== Помилка: регламентні завдання не виконуються ==

Причини:

* вимкнений запуск регламентних завдань;
* немає робочого процесу;
* помилка в коді;
* немає прав;
* задача зависла;
* конфлікт із іншим завданням;
* немає доступу до зовнішнього сервісу;
* не вистачає ресурсів;
* база заблокована.

Потрібно перевірити журнал, список фонових завдань і розклад.

== Клієнт-сервер і закриття місяця ==

[[Закриття місяця 1С]] у клієнт-серверному режимі може навантажувати сервер і СУБД.

Особливо важкі операції:

* розрахунок собівартості;
* закриття виробництва;
* розподіл витрат;
* переоцінка валют;
* перепроведення документів;
* розрахунок ПДВ;
* формування великих звітів;
* обробка НЗВ.

Закриття місяця краще виконувати в контрольований час, коли користувачів менше.

== Клієнт-сервер і виробництво ==

[[Виробництво 1С]] у клієнт-серверній базі може бути дуже навантаженим контуром.

Причини:

* багато специфікацій;
* багато списань матеріалів;
* партійний облік;
* напівфабрикати;
* НЗВ;
* розрахунок собівартості;
* серії;
* план-факт;
* багато регістрів.

Для виробництва важливо оптимізувати документи, регістри, звіти і закриття місяця.

== Клієнт-сервер і зарплата ==

[[Зарплата 1С]] також може створювати велике навантаження.

Особливо:

* масове нарахування зарплати;
* перерахунки;
* лікарняні;
* відпустки;
* регістр розрахунків;
* звітність;
* розрахункові листки;
* відображення зарплати в обліку.

Великі зарплатні розрахунки краще виконувати в періоди меншого навантаження.

== Клієнт-сервер і ПДВ ==

[[ПДВ 1С]] у великих базах може створювати навантаження через:

* податкові накладні;
* розрахунки коригування;
* регістри ПДВ;
* аванси;
* декларації;
* звірку;
* звіти;
* ручні операції.

Помилки ПДВ часто пов’язані не тільки з продуктивністю, а й із неправильними рухами документів або регістрами.

== Клієнт-сервер і Power BI ==

Для великих компаній краще не навантажувати робочу базу важкими управлінськими звітами.

Можливі підходи:

* репліка бази для звітності;
* окреме сховище даних;
* регулярне вивантаження в аналітичний шар;
* API;
* Power BI;
* агреговані таблиці;
* нічні ETL-процеси.

<div style="border:3px solid #1565c0; background:#e3f2fd; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Практичний підхід.''' Робоча клієнт-серверна база має обслуговувати операційну роботу. Важку управлінську аналітику краще переносити в Power BI або окреме сховище, щоб не заважати користувачам.
</div>

== Клієнт-сервер і міграція з 1С/BAS ==

Під час переходу з [[1С]] або [[BAS]] у [[K2 ERP]] клієнт-серверна архітектура має значення.

Потрібно оцінити:

* розмір бази;
* кількість користувачів;
* кількість інформаційних баз;
* СУБД;
* розширення;
* інтеграції;
* регламентні завдання;
* зовнішні обробки;
* важкі звіти;
* обсяг документів;
* обсяг регістрів;
* архівні дані;
* продуктивність;
* backup;
* доступи;
* графік міграції.

== Що перевірити перед міграцією клієнт-серверної 1С ==

Перед міграцією потрібно перевірити:

* актуальний список баз;
* активних користувачів;
* розмір бази;
* розмір журналу;
* СУБД;
* список регламентних завдань;
* список інтеграцій;
* список розширень;
* зовнішні обробки;
* зовнішні звіти;
* важкі СКД-звіти;
* довідники;
* документи;
* регістри;
* залишки;
* ОСВ;
* backup;
* можливість відновлення;
* план простою.

== Варіанти міграції з клієнт-серверної 1С у K2 ERP ==

{| class="wikitable" style="width:100%;"
! Варіант
! Що переноситься
! Коли підходить
|-
| Тільки залишки
| Сальдо, товари, борги, гроші
| Для чистого старту
|-
| Залишки + відкриті документи
| Замовлення, аванси, НЗВ, активні процеси
| Якщо бізнес не може зупинити операції
|-
| Поточний рік
| Документи й обороти поточного року
| Для звітності й контролю
|-
| Повна історія
| Усі документи, довідники, регістри
| Для аудиту або глибокої аналітики
|-
| BI-історія
| Агреговані дані для Power BI
| Для аналітики без перенесення всього в ERP
|-
| Паралельний запуск
| 1С/BAS і K2 ERP працюють тимчасово разом
| Для контрольованого переходу
|}

== Карта міграції інфраструктури ==

{| class="wikitable" style="width:100%;"
! Елемент 1С/BAS
! Що означає
! Аналог або дія в K2 ERP
! Контроль
|-
| Інформаційна база
| Робоча база компанії
| ERP tenant / база K2 ERP
| Які дані переносити
|-
| СУБД
| Сховище даних
| Нова база / сховище
| Backup, експорт, обсяг
|-
| Сервер 1С
| Прикладна логіка
| Backend K2 ERP
| Бізнес-правила
|-
| Регламентні завдання
| Автоматичні процеси
| Scheduler / background jobs
| Розклад і логи
|-
| Інтеграції
| Обмін із зовнішніми системами
| REST API / integration layer
| Формати і статуси
|-
| Звіти
| Аналітика
| K2 ERP reports / Power BI
| Контрольні суми
|-
| Розширення
| Додаткова логіка
| Business rules / custom fields
| Інвентаризація логіки
|}

== Контрольні суми при міграції ==

Після вивантаження з клієнт-серверної 1С потрібно звірити:

* кількість довідників;
* кількість документів;
* залишки товарів;
* залишки по партіях;
* взаєморозрахунки;
* ОСВ;
* банк;
* касу;
* ПДВ;
* зарплатні залишки;
* НЗВ;
* основні засоби;
* собівартість;
* активні замовлення;
* інтеграційні ID;
* контрольні звіти.

== Реплікатор K2 і клієнт-серверна 1С ==

'''[[Реплікатор K2]]''' може допомогти при переході з клієнт-серверної [[1С]] або [[BAS]] у [[K2 ERP]].

Він може використовуватися для:

* підключення до джерела даних;
* вивантаження довідників;
* вивантаження документів;
* вивантаження регістрів;
* вивантаження залишків;
* вивантаження контрольних сум;
* підготовки JSON;
* аналізу обсягів;
* порівняння старої і нової системи;
* підготовки даних для Power BI;
* паралельного запуску 1С/BAS і K2 ERP.

== Клієнт-сервер у сучасній ERP ==

У сучасній [[ERP]] клієнт-серверна логіка часто розподіляється між:

* web-клієнтом;
* backend API;
* базою даних;
* чергами повідомлень;
* фоновими задачами;
* сервісами інтеграції;
* аналітичним сховищем;
* Power BI;
* системою логування;
* аудитом;
* механізмами доступу.

У [[K2 ERP]] архітектуру варто проектувати так, щоб операційна робота, інтеграції, аналітика і фонові процеси не заважали одне одному.

== Санкції та ризики використання 1С/BAS в Україні ==

При описі клієнт-серверного режиму [[1С]] і [[BAS]] в українському контексті потрібно згадувати санкційні та безпекові ризики.

[[1С]] історично є російською програмною екосистемою. Після початку російської агресії проти України використання такого програмного забезпечення стало питанням не тільки бухгалтерії, а й кібербезпеки, комплаєнсу, репутації та цифрової незалежності.

Держспецзв’язку веде перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання; у переліку згадуються продукти 1С/BAS, зокрема 1C:Підприємство 8 і BAS ERP. Указ Президента України №601/2024 ввів у дію рішення РНБО від 2 вересня 2024 року щодо застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших санкцій. :contentReference[oaicite:1]{index=1}

<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Важливо.''' Клієнт-серверна інфраструктура 1С/BAS містить критичні бізнес-дані: фінанси, склад, зарплату, ПДВ, виробництво, банк, контрагентів, персональні дані, інтеграції та backup. Якщо така інфраструктура працює на ризиковому або підсанкційному ПЗ, компанії потрібно оцінити юридичні, технічні й кібербезпекові ризики та планувати перехід на безпечну ERP-платформу.
</div>

== Типові питання ==

=== Що таке клієнт-серверний режим 1С? ===

Клієнт-серверний режим 1С — це архітектура, у якій користувачі працюють через клієнт, бізнес-логіка виконується на сервері 1С, а дані зберігаються в серверній СУБД.

=== Чим клієнт-серверний режим кращий за файловий? ===

Він краще підходить для багатьох користувачів, великих баз, важких звітів, регламентних завдань, інтеграцій і централізованого адміністрування.

=== Що таке сервер 1С? ===

Сервер 1С — це серверна частина платформи, яка виконує прикладну логіку, обробляє запити користувачів, працює з СУБД, запускає фонові й регламентні завдання.

=== Що таке кластер 1С? ===

Кластер 1С — це набір серверних процесів і налаштувань, які обслуговують інформаційні бази, сеанси користувачів, фонові задачі й робочі процеси.

=== Чому клієнт-серверна 1С працює повільно? ===

Причини можуть бути в слабкому сервері, СУБД, дисках, мережі, важких звітах, блокуваннях, поганому коді, запитах у циклі, регламентних завданнях або неправильному розкладі інтеграцій.

=== Що важливо при міграції клієнт-серверної 1С у K2 ERP? ===

Потрібно проаналізувати не тільки дані, а й інфраструктуру: бази, СУБД, інтеграції, регламентні завдання, розширення, важкі звіти, backup, обсяги, користувачів і контрольні суми.

== Коротко ==

{| class="wikitable" style="width:100%;"
! Питання
! Відповідь
|-
| Що таке клієнт-серверний режим?
| Архітектура, де клієнт працює через сервер 1С, а дані зберігаються в СУБД.
|-
| Для чого потрібен?
| Для багатьох користувачів, великих баз, інтеграцій, звітів, регламентних задач і стабільної роботи.
|-
| Що таке сервер 1С?
| Рівень, який виконує бізнес-логіку і взаємодіє з СУБД.
|-
| Що таке СУБД?
| Система, яка зберігає дані інформаційної бази.
|-
| Що найчастіше ламається?
| Продуктивність, блокування, регламентні завдання, інтеграції, backup, розширення після оновлення.
|-
| Що важливо при міграції?
| Звірити бази, обсяги, інтеграції, регламентні задачі, контрольні суми й архітектуру переходу.
|}

== Висновок ==

'''Клієнт-серверний режим 1С''' — це основний варіант роботи для великих і навантажених інформаційних баз. Він дозволяє централізувати бізнес-логіку на сервері, зберігати дані в СУБД, адмініструвати сеанси, запускати фонові задачі, підтримувати інтеграції й обслуговувати багатьох користувачів.

Але клієнт-серверна архітектура не вирішує всі проблеми автоматично. Якщо в системі важкі звіти, поганий код, запити в циклі, неправильні регламентні завдання, блокування, слабка СУБД або неперевірені розширення, база все одно буде працювати повільно і нестабільно.

<div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Клієнт-серверний режим — це не просто “сервер замість файлу”.''' Це окрема архітектура, яка потребує адміністрування, моніторингу, backup, контролю продуктивності, безпеки й плану розвитку.
</div>

При переході з [[1С]] або [[BAS]] у [[K2 ERP]] клієнт-серверну систему потрібно аналізувати комплексно: дані, регістри, документи, СУБД, інтеграції, регламентні завдання, розширення, звіти, користувачів, backup і контрольні суми.

Правильна міграція — це не тільки перенесення таблиць, а перехід від старої клієнт-серверної архітектури до сучасної ERP-архітектури з контрольованими API, фоновими задачами, BI-аналітикою, аудитом, правами доступу і безпечним зберіганням даних.

== Див. також ==

* [[1С]]
* [[BAS]]
* [[BAS ERP]]
* [[K2 ERP]]
* [[ERP]]
* [[Мова 1С]]
* [[Розширення 1С]]
* [[СКД 1С]]
* [[Запити 1С]]
* [[Зовнішня обробка 1С]]
* [[Зовнішній звіт 1С]]
* [[Регламентні завдання 1С]]
* [[Проведення документа 1С]]
* [[Рухи документа 1С]]
* [[Регістри 1С]]
* [[Регістр накопичення 1С]]
* [[Регістр відомостей 1С]]
* [[Регістр бухгалтерії 1С]]
* [[Регістр розрахунків 1С]]
* [[Операція 1С]]
* [[Закриття місяця 1С]]
* [[Виробництво 1С]]
* [[Специфікація 1С]]
* [[ПДВ 1С]]
* [[Зарплата 1С]]
* [[Кадровий облік 1С]]
* [[Інтеграція через JSON]]
* [[Інтеграція з банками]]
* [[Power BI]]
* [[BI система]]
* [[Вивантаження даних 1С]]
* [[Міграція даних з 1С]]
* [[Міграція з 1С]]
* [[Міграція з BAS]]
* [[Заміна BAS]]
* [[Реплікатор K2]]
* [[Права доступу в ERP]]
* [[Аудит дій]]
* [[Українське програмне забезпечення]]
* [[Цифрова незалежність]]

== Зовнішні посилання ==

* [https://www.president.gov.ua/documents/6012024-52009 Указ Президента України №601/2024]
* [https://cip.gov.ua/ua/statics/perelik-zaboronenogo-do-vikoristannya-programnogo-zabezpechennya-ta-komunikaciinogo-merezhevogo-obladnannya Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного мережевого обладнання]
* [https://erp.kyiv.ua Сайт K2 ERP]
* [https://wiki.erp.kyiv.ua Wiki K2 ERP]
* [https://cloud.corp2.eu Хмара K2 ERP]

[[Категорія:Клієнт-серверний режим 1С]]
[[Категорія:Сервер 1С]]
[[Категорія:Кластер 1С]]
[[Категорія:Адміністрування 1С]]
[[Категорія:Продуктивність 1С]]
[[Категорія:СУБД]]
[[Категорія:SQL Server]]
[[Категорія:PostgreSQL]]
[[Категорія:Тонкий клієнт 1С]]
[[Категорія:Товстий клієнт 1С]]
[[Категорія:Web-клієнт]]
[[Категорія:Регламентні завдання]]
[[Категорія:Інтеграція]]
[[Категорія:JSON]]
[[Категорія:API]]
[[Категорія:Power BI]]
[[Категорія:BI]]
[[Категорія:1С]]
[[Категорія:BAS]]
[[Категорія:BAS ERP]]
[[Категорія:K2 ERP]]
[[Категорія:ERP]]
[[Категорія:Регістри 1С]]
[[Категорія:Проведення документа]]
[[Категорія:Рухи документа]]
[[Категорія:Міграція даних]]
[[Категорія:Міграція з 1С]]
[[Категорія:Міграція з BAS]]
[[Категорія:Заміна BAS]]
[[Категорія:Реплікатор K2]]
[[Категорія:Права доступу]]
[[Категорія:Аудит дій]]
[[Категорія:Автоматизація бізнесу]]
[[Категорія:Українське програмне забезпечення]]
[[Категорія:Цифрова незалежність України]]