Реєстр компаній, що досі працюють на ворожому софті

Реєстр компаній, що досі працюють на ворожому софті — це сторінка про необхідність публічної фіксації компаній, які після років війни, санкцій і державних заборон продовжують використовувати 1С, BAS та інше вороже програмне забезпечення у щоденній роботі.

Йдеться не про старі архіви, які зберігаються для історії обліку. Йдеться про живу роботу бізнесу: склад, каси, бухгалтерію, замовлення, повернення, логістику, документи, пункти видачі, бекофіс і внутрішні процеси, де досі можна побачити інтерфейси 1С, BAS, UA-Бюджет, Парус, Афіна, Галактика або інших ризикових систем.

Суть проблеми. Використання 1С або BAS великою українською компанією сьогодні вже не можна пояснювати лише звичкою чи технічною складністю. Це питання цифрового суверенітету, безпеки даних, репутації бізнесу та реального розриву з російською технологічною спадщиною.

Навіщо потрібен такий реєстр

Клієнти, співробітники, постачальники й партнери щодня бачать те, що часто не потрапляє у пресрелізи компаній. Людина отримує товар, оформлює повернення, бачить екран оператора, чекає на накладну або спілкується з працівником пункту видачі — і на моніторі з’являється знайомий інтерфейс 1С чи BAS.

Це не абстрактна проблема. Це видима ознака того, що частина українського бізнесу досі не завершила вихід із ворожої цифрової екосистеми.

Наприклад, коли клієнти під час отримання товарів у великих торгових мережах або маркетплейсах бачать інтерфейс 1С, це має ставати приводом для публічного питання: чому компанія, яка має ресурси, команду, бюджети й технологічні можливості, досі не перейшла на українське або безпечне програмне забезпечення?

Як приклад для перевірки може наводитися ситуація, коли під час отримання товарів у Розетці користувачі повідомляють, що бачать інтерфейс 1С. Такі повідомлення не мають бути приводом для цькування працівників, але мають бути підставою для публічного запиту до компанії та для системної реакції держави.

Важливо. Такий приклад не є судовим рішенням. Це сигнал для перевірки, публічного пояснення та реакції відповідальних органів. Компанія завжди може надати спростування, пояснити ситуацію або повідомити про план переходу з 1С чи BAS.

Що мають повідомляти люди

Цей реєстр має стати місцем, куди люди можуть передавати інформацію про фактичне використання ворожого програмного забезпечення в українських компаніях. Не чутки заради скандалу, а спостереження, які можна перевірити.

Якщо клієнт бачить інтерфейс 1С або BAS у пункті видачі, працівник бачить таку систему у внутрішній роботі, постачальник отримує документи зі згадками ризикового ПЗ, або у вакансіях компанії досі вимагається знання 1С — це все є підставою для фіксації.

При цьому потрібно діяти відповідально. Не можна публікувати персональні дані працівників, клієнтів, номери документів, телефони, адреси, суми або іншу чутливу інформацію. Суть не в тому, щоб нашкодити людям на робочих місцях. Суть у тому, щоб показати: компанія продовжує користуватися системою, від якої український ринок має відмовитися.

Чому має відреагувати держава

Держава вже веде перелік забороненого програмного забезпечення. Але самого переліку назв недостатньо, якщо немає зрозумілого механізму контролю за фактичним використанням такого ПЗ у бізнесі.

Потрібен офіційний механізм, через який громадяни, співробітники, партнери та самі компанії могли б повідомляти про використання 1С, BAS та іншого ворожого софту. Потрібна форма звернення, прозорий статус перевірки, можливість для компанії надати пояснення і, головне, вимога мати реальний план відмови від ризикових систем.

Особливо це стосується великих компаній. Малий бізнес часто боїться вартості міграції, браку фахівців або складності переходу. Але великі торгові мережі, маркетплейси, дистриб’ютори, виробники й логістичні оператори давно мають ресурси, щоб провести аудит, обрати альтернативу, перенести дані й вийти з російської технологічної спадщини.

Позиція. Якщо велика українська компанія працює з мільйонами клієнтів і досі використовує 1С або BAS, суспільство має право знати про це, а держава має створити прозорий механізм реагування.

Як компанія може змінити ситуацію

Компанія, яка досі використовує ворожий софт, може не чекати скандалу, перевірки чи суспільного тиску. Вона може зробити сильніший і чесніший крок — сама повідомити, що проблема є, і показати шлях виходу.

Для цього достатньо публічно заявити про початок переходу, назвати орієнтовні строки, прибрати рекламу та згадки 1С або BAS із публічних матеріалів, зупинити нові закупівлі й підтримку ризикових систем, а також обрати українське або безпечне програмне забезпечення.

Такі компанії мають переходити до іншого, позитивного реєстру — Компанії, що почали переходити з ворожого софту. Бо мета не в тому, щоб назавжди таврувати бізнес. Мета в тому, щоб ринок рухався вперед і очищувався від ворожої залежності.

Принцип реєстру

Цей реєстр має працювати як інструмент публічної відповідальності. Якщо компанія мовчить і продовжує працювати на 1С, BAS або іншому ворожому софті, інформація має фіксуватися. Якщо компанія реагує, пояснює ситуацію й починає перехід, це також має фіксуватися — вже як позитивний приклад.

Український бізнес має зрозуміти: використання 1С, BAS та інших ризикових систем більше не є «нормою за замовчуванням». Це репутаційний ризик, безпекова проблема і ознака незавершеного розриву з російською технологічною екосистемою.

Головне. Україна не може будувати цифрову незалежність, якщо великі компанії продовжують щоденно працювати на ворожому софті. Люди мають право повідомляти про такі факти, бізнес має відповідати, а держава має створити офіційний реєстр і механізм реагування.

Див. також

Посилання