Радикальна модель економічного перезапуску України
Радикальна модель економічного перезапуску України — умовна концепція глибоких економічних, податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, детінізацію економіки та перехід України до моделі швидкого зростання.
Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на простий автоматичний податок із транзакцій, скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, технологічну незалежність України та розвиток експорту українського програмного забезпечення.
Передумови
Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Доходи бюджету | ≈2,9 трлн грн |
| Видатки бюджету | ≈4,8 трлн грн |
| Дефіцит бюджету | ≈1,9 трлн грн |
| Оборона і безпека | близько 60% видатків |
| Борг / ВВП | понад 100% |
За збереження чинної моделі держава продовжує працювати з високим дефіцитом, а державний борг зростає швидше, ніж економіка.
Базовий сценарій без реформ
У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.
| Рік | ВВП, трлн грн | Доходи | Видатки | Дефіцит | Борг | Борг / ВВП |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2026 | 10,5 | 2,9 | 4,8 | -1,9 | 11,1 | 106% |
| 2027 | 11,2 | 3,1 | 4,9 | -1,8 | 12,9 | 115% |
| 2028 | 12,1 | 3,4 | 5,0 | -1,6 | 14,5 | 120% |
| 2029 | 13,2 | 3,7 | 5,1 | -1,4 | 15,9 | 120% |
| 2030 | 14,5 | 4,0 | 5,2 | -1,2 | 17,1 | 118% |
У цьому сценарії Україна залишається залежною від зовнішнього фінансування, кредитів, грантів і допомоги міжнародних партнерів.
Основні елементи концепції
Податкова реформа
Ключовим елементом моделі є заміна більшості податків на автоматичні платежі:
| Податок | Ставка |
|---|---|
| Податок із безготівкових транзакцій | 2% |
| Податок на зняття готівки | 5% |
Передбачається, що такий підхід:
- спрощує адміністрування;
- зменшує потребу в податкових органах;
- скорочує кількість перевірок;
- зменшує корупційні ризики;
- стимулює вихід бізнесу з тіні.
Скорочення державного апарату
Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.
| Сфера | Потенційне скорочення |
|---|---|
| Податкова бюрократія | 90–99% |
| Регуляторні органи | 80–95% |
| Частина міністерств | 70–95% |
| Цивільний держапарат | 60–90% |
Основними державними блоками залишаються:
| Блок | Функції |
|---|---|
| Оборона | армія, ВПК, ППО |
| Безпека | поліція, контррозвідка |
| Правосуддя | суди, захист власності й контрактів |
| Казначейство | автоматичний збір і розподіл коштів |
| Цифрова держава | реєстри, цифрові документи, ідентифікація |
Перегляд державних видатків
Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.
Зберігаються:
- оборона;
- медицина;
- базовий соціальний захист;
- суди;
- критична інфраструктура;
- державні реєстри;
- обслуговування боргу.
Скорочуються або ліквідовуються:
- неефективні дотації;
- дублювання функцій;
- надлишкові регуляторні програми;
- частина адміністративних витрат;
- неключові державні програми.
Оборона та ефективність військових витрат
У моделі не передбачається ослаблення оборони. Навпаки, метою є підвищення ефективності оборонних витрат.
Передбачаються:
- аудит оборонних закупівель;
- скорочення неефективних тилових витрат;
- автоматизація логістики;
- розвиток військових технологій;
- збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.
Оборона залишається найбільшою та найважливішою функцією держави.
Технологічна незалежність
Окремим елементом концепції є повна заборона російського програмного забезпечення та перехід на українські або союзницькі технології.
Пріоритетні сфери:
- державні реєстри;
- оборонні системи;
- кібербезпека;
- енергетика;
- медицина;
- освіта;
- банківська інфраструктура;
- критична інфраструктура.
Експорт українського програмного забезпечення
Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.
| Напрям | Опис |
|---|---|
| GovTech | цифрові державні сервіси |
| DefTech | військові цифрові системи |
| CyberTech | кібербезпека |
| ERP | системи управління підприємствами |
| Cloud | хмарні сервіси |
| Digital ID | цифрова ідентифікація |
| Реєстри | державні та корпоративні бази даних |
Ключова ідея експорту — позиціонування українських продуктів як технологій, перевірених в умовах війни.
Відновлення України
Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як відновлення зруйнованого, а як інвестиційний двигун.
Напрями відновлення:
- нова енергетика;
- сучасна логістика;
- житло;
- промислові парки;
- оборонне виробництво;
- цифрові міста;
- транспортна інфраструктура;
- експортні виробництва.
Сценарій реформ із лавинним зростанням
За умови одночасного запуску всіх реформ можливий сценарій швидкого зростання економіки.
| Рік | ВВП, трлн грн | Доходи | Видатки | Баланс | Борг | Борг / ВВП |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2026 | 10,5 | 2,0–2,4 | 3,0–3,3 | -0,6 до -1,3 | 10–10,6 | 95–101% |
| 2027 | 12–13 | 2,7–3,2 | 2,8–3,1 | -0,4 до +0,4 | 9,8–10,8 | 75–90% |
| 2028 | 15–16 | 3,5–4,2 | 2,8–3,2 | +0,3 до +1,4 | 8,5–10,0 | 53–67% |
| 2029 | 18–20 | 4,5–5,5 | 3,0–3,5 | +1,0 до +2,5 | 6–9 | 30–50% |
| 2030 | 22–25 | 5,8–7,0 | 3,3–4,0 | +1,8 до +3,7 | 3–7 | 12–32% |
У цьому сценарії борг зменшується не лише через профіцит бюджету, а й через швидше зростання ВВП.
Порівняння сценаріїв у 2030 році
| Показник | Без реформ | Повний пакет реформ |
|---|---|---|
| ВВП | ≈14,5 трлн грн | ≈22–25 трлн грн |
| Доходи бюджету | ≈4,0 трлн грн | ≈5,8–7,0 трлн грн |
| Видатки бюджету | ≈5,2 трлн грн | ≈3,3–4,0 трлн грн |
| Баланс бюджету | -1,2 трлн грн | +1,8 до +3,7 трлн грн |
| Державний борг | ≈17,1 трлн грн | ≈3–7 трлн грн |
| Борг / ВВП | ≈118% | ≈12–32% |
Можливе погашення боргу
| Сценарій | Орієнтовний строк повного погашення боргу |
|---|---|
| Помірний ріст | 2039–2042 |
| Сильний ріст | 2035–2038 |
| Лавинний ріст | 2032–2035 |
Ризики та обмеження
Концепція має суттєві ризики.
Фіскальні ризики
Перехід на транзакційний податок може тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова система не встигне компенсувати скасування старих податків.
Ризик обходу системи
Бізнес і громадяни можуть переходити до:
- готівки;
- криптовалют;
- бартеру;
- взаємозаліків;
- іноземних рахунків.
Адміністративний ризик
Занадто швидке скорочення держави може порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.
Військовий ризик
Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.
Технологічний ризик
Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення та вийти на експорт.
Критика концепції
Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем:
- транзакційний податок може бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
- ставка 2% може бути недостатньою для фінансування держави;
- радикальне скорочення держапарату може знизити якість управління;
- експорт технологій не виникає автоматично;
- лавинне зростання ВВП є оптимістичним припущенням;
- у воєнних умовах складно швидко зменшити оборонні витрати.
Значення концепції
Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення. Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а повну зміну логіки держави.
Основна ідея полягає в переході від:
- складної податкової системи до автоматичного збору;
- великої бюрократії до цифрової платформи;
- імпорту технологій до власної технологічної незалежності;
- бюджетного дефіциту до профіциту;
- боргової залежності до самофінансування.
Див. також
- Державний бюджет України
- Податкова система України
- Дія City
- GovTech
- DefTech
- Тіньова економіка
- Відбудова України
- Цифрова держава
- Економічні реформи України
Висновок
Радикальна модель економічного перезапуску України — це сценарій, у якому Україна намагається не просто скоротити витрати чи зменшити податки, а повністю змінити архітектуру держави.
У разі успішної реалізації така модель може створити умови для швидкого зростання, зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування. Водночас її реалізація потребує точного управління, поетапного переходу та контролю ризиків.