Перейти до вмісту

Мені соромно за українські ЗМІ — чому медіа мають писати про український софт, K2 ERP та заміну 1С/BAS: відмінності між версіями

Матеріал з K2 ERP Wiki
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
R (обговорення | внесок)
Бюрократи, Адміністратори інтерфейсу, Керівники push-підписками, Приховувачі, Адміністратори
2651 редагування
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 32: Рядок 32:


І коли українські медіа мовчать про це, вони фактично залишають українських розробників сам на сам із величезним ворожим ринком.
І коли українські медіа мовчать про це, вони фактично залишають українських розробників сам на сам із величезним ворожим ринком.
{| class="wikitable" style="width:100%; border:2px solid #004080; background:#f2f8ff;"
|+ '''Головний конфлікт цієї статті'''
! style="width:30%; background:#004080; color:white;" | Що відбувається
! style="width:35%; background:#004080; color:white;" | Як це подають
! style="width:35%; background:#004080; color:white;" | Як це треба називати
|-
| Українські продукти намагаються замінити російський софт
| “Це схоже на рекламу”
| '''Це тема цифрової незалежності України'''                    |
| --------------------------------------------------------------- |
| BAS подається як “нова” або “локалізована” система              |
| “Це не 1С, це інший продукт”                                    |
| '''BAS — це російський 1С'''                                    |
| -                                                              |
| ЗМІ мовчать про українські альтернативи                        |
| “У нас редакційні правила”                                      |
| '''Це провал інформаційного фронту'''                          |
| -                                                              |
| Українські розробники борються з великими ворожими екосистемами |
| “Нехай купують рекламу”                                        |
| '''Це суспільно важлива тема'''                                |
| }                                                              |


== Вступ ==
== Вступ ==
Рядок 197: Рядок 221:
== Держспецзв’язку забороняє ворожий софт, але медіа мовчать ==
== Держспецзв’язку забороняє ворожий софт, але медіа мовчать ==


Держспецзв’язку вже оприлюднило перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного мережевого обладнання.
Держспецзв’язку оприлюднило перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного мережевого обладнання.


Для державних органів, критичної інфраструктури, військових структур та частини бізнесу це не просто рекомендація. Це сигнал: '''далі робити вигляд, що нічого не відбувається, вже не вийде.'''
Для державних органів, критичної інфраструктури, військових структур та частини бізнесу це не просто рекомендація. Це сигнал: '''далі робити вигляд, що нічого не відбувається, вже не вийде.'''
Рядок 214: Рядок 238:


Замість цього українські розробники знову змушені самостійно пояснювати очевидне. Самостійно писати. Самостійно просувати. Самостійно пробиватися через стіну мовчання, обережності й редакційних відмовок.
Замість цього українські розробники знову змушені самостійно пояснювати очевидне. Самостійно писати. Самостійно просувати. Самостійно пробиватися через стіну мовчання, обережності й редакційних відмовок.
== Що саме означає заборона 1С/BAS ==
Офіційний перелік забороненого ПЗ — це не просто список для галочки.
Це сигнал для ринку: '''російська софтова спадщина більше не може жити в Україні як “звичайна бухгалтерська програма”.'''
1С, BAS та пов’язані рішення роками були не просто інструментами обліку. Вони були цілою екосистемою: програмісти, франчайзі, інтегратори, навчальні центри, курси, бухгалтерські ресурси, супровід, оновлення, доробки, міграції, консультації.
І саме тому питання не тільки в тому, щоб “видалити програму”.
Питання в тому, щоб '''вийти з залежності'''.
{| class="wikitable" style="width:100%; border:2px solid #b30000; background:#fff5f5;"
|+ '''Що заборонено і чому це важливо'''
! style="width:25%; background:#b30000; color:white;" | Напрям
! style="width:35%; background:#b30000; color:white;" | Що потрапляє в зону ризику
! style="width:40%; background:#b30000; color:white;" | Чому це небезпечно для України
|-
| '''1С'''
| Бухгалтерія, торгівля, зарплата, управлінський облік, облік для бюджетних установ, галузеві конфігурації
| Це ядро старої російської облікової екосистеми, яка десятиліттями формувала залежність українського бізнесу від російського програмного забезпечення. |
| ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
| '''BAS'''                                                                                                                                            |
| Продукти, які подавалися на українському ринку як “нова” або “локалізована” альтернатива                                                              |
| По суті BAS є продовженням екосистеми 1С. Тому теза '''“BAS — це російський 1С”''' має звучати прямо, а не ховатися за маркетинговими формулюваннями. |
| -                                                                                                                                                    |
| '''UA-Бюджет та пов’язані рішення'''                                                                                                                  |
| Програми для бюджетного, бухгалтерського та управлінського обліку                                                                                    |
| Використання таких продуктів у державних, комунальних або критичних структурах створює ризик для даних, процесів і цифрової безпеки.                  |
| -                                                                                                                                                    |
| '''Навчання, підтримка, інтеграції'''                                                                                                                |
| Курси, семінари, супровід, оновлення, консалтинг, доробки під 1С/BAS                                                                                  |
| Навіть якщо бізнес “просто підтримує стару систему”, він фактично продовжує годувати стару ворожу екосистему.                                        |
| }                                                                                                                                                    |
'''Джерела для перевірки:''' офіційний перелік Держспецзв’язку та публічні матеріали профільних ресурсів про заборону 1С/BAS. <ref>https://cip.gov.ua/ua/statics/perelik-zaboronenogo-do-vikoristannya-programnogo-zabezpechennya-ta-komunikaciinogo-merezhevogo-obladnannya</ref> <ref>https://7eminar.ua/news/16183-derzspeczvyazku-oprilyudnilo-spisok-zaboronenogo-programnogo-zabezpecennya-1s</ref> <ref>https://news.dtkt.ua/accounting/reposts/107015-opriliudneno-perelik-zaboronenogo-do-vikoristannia-programnogo-zabezpecennia-stanom-na-8-sicnia-2026-r</ref>
== Червона зона: чому 1С/BAS більше не можна вважати “звичайним софтом” ==
Після дванадцяти років війни російське програмне забезпечення не може сприйматися як нейтральний інструмент.
'''1С/BAS — це не просто програма для бухгалтерії. Це стара технологічна залежність, яка сидить у фінансах, складах, зарплаті, виробництві, документах і даних українського бізнесу.'''
{| class="wikitable" style="width:100%; border:2px solid #990000; background:#fff0f0;"
|+ '''Ризики використання 1С/BAS під час війни'''
! style="width:25%; background:#990000; color:white;" | Ризик
! style="width:40%; background:#990000; color:white;" | Як це проявляється
! style="width:35%; background:#990000; color:white;" | Чому це критично
|-
| '''Юридичний ризик'''
| Частина продуктів уже прямо внесена до переліків забороненого або ризикового ПЗ.
| Бізнес, держава, критична інфраструктура та військові структури не можуть ігнорувати офіційні обмеження. |
| -------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
| '''Ризик даних'''                                                                                        |
| У системах обліку зберігаються фінанси, контрагенти, зарплати, товарні залишки, виробництво, документи.  |
| Під час війни такі дані мають стратегічне значення.                                                      |
| -                                                                                                        |
| '''Ризик залежності'''                                                                                  |
| Бізнес роками прив’язаний до конфігурацій, доробок, інтеграторів, старих баз і бухгалтерської звички.    |
| Чим довше відкладати перехід, тим дорожче й болючіше він буде.                                          |
| -                                                                                                        |
| '''Ризик фінансування старої екосистеми'''                                                              |
| Курси, підтримка, доробки, консультації та міграція “з 1С на BAS” продовжують підтримувати старий ринок. |
| Українські гроші мають працювати на українську економіку, а не на екосистеми російського походження.    |
| -                                                                                                        |
| '''Ризик самообману'''                                                                                  |
| Бізнес думає, що перехід з 1С на BAS — це вже відмова від 1С.                                            |
| Насправді це часто лише зміна вивіски без реальної цифрової незалежності.                                |
| }                                                                                                        |
'''Висновок простий: якщо країна воює з Росією, то бізнес не може безкінечно виправдовувати використання російського софту словами “нам так зручно”.'''


== Де були журналістські розслідування? ==
== Де були журналістські розслідування? ==
Рядок 430: Рядок 528:


Це система, яка розвивається швидко, модульно, відкрито, з орієнтацією на український бізнес, українську облікову реальність і майбутню цифрову незалежність України.
Це система, яка розвивається швидко, модульно, відкрито, з орієнтацією на український бізнес, українську облікову реальність і майбутню цифрову незалежність України.
== Зелена зона: чому K2 ERP сильніший шлях для українського бізнесу ==
[[K2 ERP]] — це не просто ще одна ERP-система на ринку.
Це український продукт, який створюється в реальних умовах української війни, українського бізнесу, українського податкового середовища, українських блекаутів, українського дефіциту людей і української необхідності виживати без російської технологічної залежності.
'''K2 ERP важливий не тому, що він “наш”. K2 ERP важливий тому, що він вирішує українську проблему українськими руками.'''
{| class="wikitable" style="width:100%; border:2px solid #168000; background:#f3fff3;"
|+ '''Чому K2 ERP — це не просто заміна, а крок уперед'''
! style="width:25%; background:#168000; color:white;" | Перевага K2 ERP
! style="width:40%; background:#168000; color:white;" | Що це означає для бізнесу
! style="width:35%; background:#168000; color:white;" | Чому це краще за 1С/BAS
|-
| '''Українське походження'''
| Продукт створюється українською командою для українського ринку.
| Бізнес підтримує власну економіку, власних розробників і власну цифрову незалежність.                                                  |
| --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
| '''Відкритий похідний код'''                                                                                                            |
| Замовник не стає заручником “чорної скриньки”.                                                                                          |
| На відміну від закритих або залежних екосистем, бізнес отримує більше контролю над власною системою.                                    |
| -                                                                                                                                      |
| '''Сучасна архітектура'''                                                                                                              |
| Система розвивається як сучасна ERP-платформа, а не як спадщина старих конфігурацій.                                                    |
| 1С/BAS тягнуть за собою стару логіку, старі підходи й десятиліття технічного боргу.                                                    |
| -                                                                                                                                      |
| '''Публічна хмара'''                                                                                                                    |
| Можна знайомитися з системою, тестувати, навчатися й запускати процеси без важкого старту.                                              |
| У старій екосистемі часто потрібні інтегратори, локальні сервери, ліцензії, супровід і довгі впровадження.                              |
| -                                                                                                                                      |
| '''Модульність'''                                                                                                                      |
| CRM, WMS, документообіг, управлінський облік, каса, виробництво, зарплата, бухгалтерія, інтеграції можуть розвиватися в єдиній системі. |
| Бізнес не збирає “зоопарк” з різних рішень і не сидить у старій конфігураційній пастці.                                                |
| -                                                                                                                                      |
| '''Швидкість розвитку'''                                                                                                                |
| K2 ERP може швидко додавати нові модулі, адаптуватися до вимог ринку й закривати потреби бізнесу.                                      |
| Стара екосистема рухається інерційно, а під час війни інерція — це розкіш.                                                              |
| -                                                                                                                                      |
| '''API та інтеграції'''                                                                                                                |
| Система може працювати як частина сучасної цифрової інфраструктури бізнесу.                                                            |
| Старі рішення часто потребують складних доробок, “костилів” і залежності від конкретних спеціалістів.                                  |
| -                                                                                                                                      |
| '''Український контекст'''                                                                                                              |
| Система розвивається з урахуванням українського обліку, податків, бізнес-реальності та локальних процесів.                              |
| Іноземні продукти часто потребують дорогої адаптації, а російські — несуть політичний і безпековий токсин.                              |
| }                                                                                                                                      |
'''K2 ERP — це шанс не просто втекти від 1С/BAS, а перейти на українську систему, яка може розвиватися разом із бізнесом і країною.'''
== Чому K2 ERP крутіше за 1С/BAS не лозунгами, а логікою розвитку ==
1С/BAS багато років вигравали не тому, що були ідеальними.
Вони вигравали тому, що стали звичкою.
Звичкою бухгалтерів.
Звичкою інтеграторів.
Звичкою директорів.
Звичкою навчальних центрів.
Звичкою ринку.
Але звичка — це не стратегія.
'''Під час війни звичка до російського софту стає небезпечною.'''
{| class="wikitable" style="width:100%; border:2px solid #006699; background:#f0fbff;"
|+ '''K2 ERP проти 1С/BAS: різниця підходів'''
! style="width:25%; background:#006699; color:white;" | Критерій
! style="width:37%; background:#006699; color:white;" | 1С/BAS
! style="width:38%; background:#006699; color:white;" | K2 ERP
|-
| '''Походження'''
| Російська екосистема, замаскована ребрендингами та локальними історіями.
| Український продукт, створений для заміни російського софту.                          |
| -------------------------------------------------------------------------------------- |
| '''Стратегічний сенс'''                                                                |
| Збереження старої залежності.                                                          |
| Побудова української цифрової незалежності.                                            |
| -                                                                                      |
| '''Архітектура'''                                                                      |
| Спадщина старих підходів, конфігурацій, доробок і накопиченого технічного боргу.      |
| Сучасна ERP-платформа з можливістю швидкого розвитку.                                  |
| -                                                                                      |
| '''Впровадження'''                                                                    |
| Часто прив’язане до конкретних інтеграторів, старих баз і складних доробок.            |
| Орієнтація на хмарність, модульність, API та швидке розгортання.                      |
| -                                                                                      |
| '''Контроль бізнесу'''                                                                |
| Бізнес часто залежить від екосистеми партнерів і закритої логіки.                      |
| Відкритий похідний код дає більше контролю та прозорості.                              |
| -                                                                                      |
| '''Майбутнє'''                                                                        |
| Зростання юридичних, репутаційних і безпекових ризиків.                                |
| Розвиток українського продукту, української команди та української технологічної бази. |
| }                                                                                      |
'''Якщо коротко: 1С/BAS — це минуле, яке дорого тримати. K2 ERP — це майбутнє, яке треба будувати.'''


== Чому K2 ERP не просить “рекламу” ==
== Чому K2 ERP не просить “рекламу” ==
Рядок 503: Рядок 705:


'''Український софт має суспільну значущість. Особливо тоді, коли він замінює російський софт.'''
'''Український софт має суспільну значущість. Особливо тоді, коли він замінює російський софт.'''
== Чому ЗМІ мають писати про українське навіть без рекламного бюджету ==
Українські ЗМІ часто кажуть: “Ми не можемо писати про конкретний продукт, бо це реклама”.
Але під час війни це звучить як дуже зручна відмовка.
Бо якщо український продукт замінює російський, створює робочі місця в Україні, платить податки в Україні, зменшує технологічну залежність України й допомагає бізнесу виживати, то це вже не просто комерційна історія.
'''Це суспільно важлива тема.'''
{| class="wikitable" style="width:100%; border:2px solid #004080; background:#f2f8ff;"
|+ '''Чому матеріали про український софт — це журналістика, а не реклама'''
! style="width:30%; background:#004080; color:white;" | Аргумент редакції
! style="width:35%; background:#004080; color:white;" | Чому це слабко
! style="width:35%; background:#004080; color:white;" | Як має працювати журналістика
|-
| '''“Це конкретний продукт”'''
| Журналістика постійно пише про конкретні продукти: телефони, авто, банки, сервіси, хмари, AI, ERP, CRM.
| Писати не рекламно: з фактами, критикою, порівнянням, питаннями й контекстом.                                                              |
| ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
| '''“Це комерційна компанія”'''                                                                                                              |
| Майже всі технології створюють комерційні компанії.                                                                                        |
| Оцінювати суспільну значущість, а не тільки юридичну форму компанії.                                                                        |
| -                                                                                                                                          |
| '''“Це може виглядати як PR”'''                                                                                                            |
| Будь-який матеріал про бізнес може виглядати як PR, якщо журналіст не виконує свою роботу.                                                  |
| Робити не пресреліз, а нормальний розбір: що працює, що не працює, які ризики, яка альтернатива.                                            |
| -                                                                                                                                          |
| '''“Ми не хочемо рекламувати”'''                                                                                                            |
| Мовчання про українські альтернативи фактично допомагає старим російським екосистемам.                                                      |
| Давати ринку інформацію, щоб бізнес міг робити свідомий вибір.                                                                              |
| -                                                                                                                                          |
| '''“Нам це нецікаво”'''                                                                                                                    |
| Тема ворожого софту, даних, бухгалтерії, держави, критичної інфраструктури та цифрової незалежності не може бути “нецікавою” під час війни. |
| Пояснювати складні теми простою мовою, бо для цього і потрібна журналістика.                                                                |
| }                                                                                                                                          |
'''Якщо українські ЗМІ пишуть про іноземні продукти без страху “зробити рекламу”, вони мають навчитися писати і про українські продукти без комплексу меншовартості.'''
== Чому українське не можна ставити в один ряд з російським та іноземним ==
Дуже часто в Україні люблять казати: “Бізнес має обирати найкраще, незалежно від країни походження”.
У мирний час це звучить логічно.
Але під час війни ця фраза стає занадто зручною для тих, хто не хоче брати відповідальність.
'''Українське, російське та іноземне програмне забезпечення не можна ставити в один ряд, бо вони мають різний стратегічний сенс для України.'''
{| class="wikitable" style="width:100%; border:2px solid #444;"
|+ '''Чому походження софту має значення під час війни'''
! style="width:20%; background:#333; color:white;" | Тип софту
! style="width:30%; background:#333; color:white;" | Що він дає бізнесу
! style="width:30%; background:#333; color:white;" | Що він дає Україні
! style="width:20%; background:#333; color:white;" | Стратегічна оцінка
|-
| style="background:#fff0f0;" | '''Російський софт'''
| style="background:#fff0f0;" | Звичку, старі бази, інерцію, тимчасову зручність.
| style="background:#fff0f0;" | Ризики, залежність, токсичний вплив, продовження старої екосистеми.
| style="background:#fff0f0;" | '''Небезпечно'''
|-
| style="background:#f7f7f7;" | '''Іноземний софт'''
| style="background:#f7f7f7;" | Сильні технології, бренд, масштаб, але часто дорогу адаптацію.
| style="background:#f7f7f7;" | Частково зменшує російську залежність, але не розвиває українську продуктову економіку.
| style="background:#f7f7f7;" | '''Можливо, але не стратегічно достатньо'''
|-
| style="background:#f0fff0;" | '''Український софт'''
| style="background:#f0fff0;" | Локальний продукт, підтримку українських процесів, адаптацію до української реальності.
| style="background:#f0fff0;" | Робочі місця, податки, технологічну незалежність, розвиток українських продуктових компаній.
| style="background:#f0fff0;" | '''Стратегічно правильно'''
|}
'''Під час війни купівля українського софту — це не тільки бізнес-рішення. Це голосування грошима за те, якою буде Україна після перемоги.'''
== Чому підтримка українського софту — це не “патріотична емоція”, а економічна логіка ==
Український бізнес сьогодні працює в умовах, які важко пояснити людям із нормальних мирних економік.
Війна.
Блекаути.
Ракетні атаки.
Нестача людей.
Мобілізація.
Падіння платоспроможності.
Нестабільні податки.
Дефіцит інвестицій.
Вигорання команд.
Постійний тиск на підприємців.
У таких умовах підтримка українського продукту — це не сентиментальність.
'''Це спосіб залишити гроші, компетенції, розробників і технології в Україні.'''
{| class="wikitable" style="width:100%; border:2px solid #1f7a1f; background:#f6fff6;"
|+ '''Що отримує країна, коли бізнес обирає український софт'''
! style="width:30%; background:#1f7a1f; color:white;" | Що підтримує бізнес
! style="width:35%; background:#1f7a1f; color:white;" | Ефект для економіки
! style="width:35%; background:#1f7a1f; color:white;" | Ефект для війни та стійкості
|-
| '''Українських розробників'''
| Зарплати, робочі місця, розвиток продуктових команд.
| Країна зберігає людей, які можуть створювати власні технології.                    |
| ----------------------------------------------------------------------------------- |
| '''Українські компанії'''                                                          |
| Податки залишаються в Україні.                                                      |
| Бізнес стає частиною економічної оборони країни.                                    |
| -                                                                                  |
| '''Українські продукти'''                                                          |
| З’являються сильні локальні альтернативи.                                          |
| Україна менше залежить від російських і зовнішніх технологічних центрів.            |
| -                                                                                  |
| '''Українську експертизу'''                                                        |
| Формується ринок ERP, CRM, обліку, хмар, кібербезпеки, автоматизації.              |
| Після війни Україна має не тільки спогади про втрати, а й власну технологічну силу. |
| -                                                                                  |
| '''Українську цифрову незалежність'''                                              |
| Бізнес поступово виходить із російських екосистем.                                  |
| Менше ризиків для даних, процесів, управління та критичної інфраструктури.          |
| }                                                                                  |
'''Кожна гривня, вкладена в український софт, працює не тільки на конкретну компанію. Вона працює на український ринок, українських спеціалістів і українську незалежність.'''
== Українське треба підтримувати саме зараз ==
Підтримувати українське легко тоді, коли все добре.
Коли є стабільна економіка.
Коли є дешеві кредити.
Коли є інвестиції.
Коли є електрика.
Коли люди не виїжджають.
Коли бізнес не живе між повітряними тривогами, перевірками, мобілізаційними ризиками, блекаутами й падінням ринку.
Але справжня підтримка потрібна не тоді, коли легко.
'''Справжня підтримка потрібна тоді, коли важко.'''
Саме зараз український софт не можна ставити в один ряд із російським і просто порівнювати “де дешевше” або “де звичніше”.
Російський софт мав десятиліття спокійного вкорінення.
Іноземний софт має мільярдні ринки, інвесторів, глобальні команди й доступ до капіталу.
Український софт розвивається під час війни.
Під сиренами.
Під блекаутами.
Під економічним тиском.
Під дефіцитом кадрів.
Під ризиком ракетних ударів.
Під постійною невизначеністю.
І якщо в таких умовах українська команда все одно створює продукт, який може замінити російський софт, то українські ЗМІ мають не відмахуватися словом “реклама”, а принаймні чесно розібратися.
'''Бо українське не стане сильним у тиші. Його треба показувати, обговорювати, критикувати, підтримувати й розвивати.'''
== Не ставте українське в один ряд із ворожим ==
Є речі, які не можна порівнювати тільки таблицею функцій.
Не можна порівнювати український продукт, створений під час війни, з російським продуктом, який десятиліттями висмоктував український ринок.
Не можна ставити на одну полицю компанію, яка працює на цифрову незалежність України, і екосистему, що походить із країни-агресора.
Не можна казати: “ну BAS теж працює”, коли питання вже давно не тільки в тому, чи відкривається форма документа.
Питання в іншому:
'''чиї технології ми годуємо?'''
'''чиїх спеціалістів ми підтримуємо?'''
'''чию економіку ми зміцнюємо?'''
'''чию залежність ми продовжуємо?'''
'''яку Україну ми будуємо після війни?'''
Якщо український бізнес хоче мати майбутнє, він має виходити з російського софту.
Якщо українські ЗМІ хочуть мати совість, вони мають говорити про це вголос.
Якщо українська держава хоче мати цифрову незалежність, вона має не тільки забороняти ворожий софт, а й допомагати українським продуктам стати сильними.
'''K2 ERP — це один із таких продуктів. І таких продуктів в Україні має бути більше. Але вони не виростуть у тиші, байдужості та постійному “це реклама”.'''


== Інформаційний фронт — це не тільки новини з передової ==
== Інформаційний фронт — це не тільки новини з передової ==

Версія за 15:56, 13 червня 2026

SEO title: Мені соромно за українські ЗМІ — чому медіа мають писати про український софт, K2 ERP та заміну 1С/BAS

SEO description: Стаття-звернення до українських ЗМІ про мовчання навколо українського програмного забезпечення, ворожого софту, 1С/BAS, Бітріксу та необхідності підтримувати українські IT-продукти. K2 ERP як приклад української ERP-системи, що бореться з великим ворожим ринком.

SEO keywords: українські ЗМІ, журналістика Україна, український софт, українське IT, K2 ERP, ERP Україна, українська ERP, заміна 1С, альтернатива 1С, альтернатива BAS, BAS це російський 1С, 1С Україна, ворожий софт, Держспецзв’язку, заборонене програмне забезпечення, Бітрікс, російське ПЗ, цифрова незалежність України, інформаційний фронт, український бізнес, українські IT-продукти, програмне забезпечення України

Alternative to: 1С, BAS, Бітрікс, російське програмне забезпечення, ворожий софт

Файл:Лідер змін перед монстром медіа.png
Мені соромно за українські ЗМІ: пишіть про українське, не мовчіть

Мені соромно за українські ЗМІ — це публічне звернення до редакцій, журналістів, IT-медіа, бухгалтерських ресурсів, ділових видань та всіх інформаційних майданчиків України, які на дванадцятому році війни досі занадто часто мовчать про українське програмне забезпечення, українські IT-продукти та реальну заміну російського софту.

Це не стаття про образу.

Це стаття про відповідальність.

Бо якщо українські ЗМІ роками можуть писати про чужі технології, чужі корпорації, чужі платформи, чужі стартапи, чужі ринки й чужі успіхи, але при цьому не знаходять місця для українських продуктів, які борються з російською технологічною залежністю, то виникає дуже просте питання:

для кого працює українська журналістика — для України чи тільки для того, хто платить за розміщення?

Коротко

Головна думка статті проста: українські ЗМІ мають перестати ховати український софт за словом “реклама”.

Коли медіа пишуть про іноземні продукти — це називають аналітикою, оглядом, ринковою темою або корисним матеріалом.

Коли українська команда говорить, що створює альтернативу 1С, BAS та іншому ворожому софту, їй часто відповідають: “це схоже на рекламу”.

Але заміна російського програмного забезпечення — це не просто комерційна тема. Це питання цифрової незалежності України.

Український бізнес десятиліттями працював на російських облікових системах. У бухгалтеріях, на складах, у виробництві, в управлінському обліку, у документообігу та фінансах досі залишаються продукти, які мають пряме або історичне походження з російського ринку.

І коли українські медіа мовчать про це, вони фактично залишають українських розробників сам на сам із величезним ворожим ринком.

Головний конфлікт цієї статті
Що відбувається Як це подають Як це треба називати
Українські продукти намагаються замінити російський софт “Це схоже на рекламу”

Вступ

Мені соромно за українські ЗМІ.

Соромно не як випадковому читачу, який відкрив новинну стрічку, побачив черговий потік політики, реклами, скандалів, рейтингового шуму й закрив вкладку.

Соромно як людині, яка все життя займається програмним забезпеченням для України.

Соромно як розробнику.

Соромно як підприємцю.

Соромно як українцю.

І тепер уже, певною мірою, соромно як журналісту також. Бо після вступу до Національної спілки журналістів України я ніби формально став частиною цієї професійної спільноти. А коли стаєш частиною спільноти, починаєш дивитися на неї не збоку, а зсередини.

І тоді бачиш неприємну річ.

На дванадцятому році війни велика частина української журналістики поводиться так, ніби Україна — це просто рекламний ринок, а не країна, яка бореться за виживання.

Медіа охоче пишуть про політичні конфлікти, скандали, рейтинги, заяви, міжнародні новини, чергові технологічні тренди, штучний інтелект, стартапи з Америки, нові продукти глобальних корпорацій.

Але коли мова заходить про живе українське — про компанії, які тут, в Україні, під час війни створюють продукти, конкурують з російським софтом, намагаються витягнути бізнес із технологічної залежності — раптом з’являється багато обережності.

“Це реклама”.

“Це комерційна тема”.

“Ми не можемо писати про конкретний продукт”.

“У нас редакційні правила”.

“Це не підходить під формат”.

І виникає питання: а що тоді підходить під формат української журналістики під час війни?

Де пошук живого українського?

Українські ЗМІ часто люблять писати про українське минуле.

Про історію.

Про пам’ять.

Про трагедії.

Про те, що ми втратили.

Про те, що було знищено.

Про те, що треба пам’ятати.

І це важливо. Без пам’яті немає народу. Без історії немає країни. Без усвідомлення злочинів проти українців немає справедливості.

Але є інше питання.

Де пошук живого українського?

Не того, що вже стало музейним експонатом.

Не того, що можна оплакати.

Не того, про що можна написати красивий некролог.

А того, що працює зараз.

Того, що створюється зараз.

Того, що бореться зараз.

Де великі матеріали про українські бізнеси, які виживають під час війни, блекаутів, мобілізаційного хаосу, нестачі людей, податкового тиску, проблем з логістикою, нестабільності та постійної невизначеності?

Де репортажі про українських розробників, які пишуть програмне забезпечення для українського бізнесу?

Де історії про українські ERP, CRM, WMS, документообіг, виробництво, бухгалтерію, хмари, кібербезпеку, e-commerce, BI, автоматизацію?

Де системні огляди українських альтернатив російському софту?

Де порівняння?

Де критика?

Де запитання?

Де журналістська цікавість?

Українське не має ставати цікавим тільки тоді, коли воно вже померло. Українське треба підтримувати, показувати, аналізувати й критикувати тоді, коли воно живе.

Коли правда раптом стає “рекламою”

Найдивніше починається тоді, коли українська компанія намагається говорити про себе не як про “черговий бізнес”, а як про частину великої боротьби.

Наприклад, коли ми говоримо про K2 ERP як українську ERP-систему, яка має стати реальною альтернативою 1С та BAS, часто у відповідь чуємо знайоме:

“Це реклама”.

Але якщо медіа пише про SAP — це аналітика.

Якщо медіа пише про Microsoft — це технологічна новина.

Якщо медіа пише про Odoo — це огляд.

Якщо медіа пише про Salesforce — це бізнес-тема.

Якщо медіа пише про черговий іноземний стартап — це “історія успіху”.

А коли українська команда каже: ми будуємо українську ERP, ми хочемо замінити російський 1С/BAS, ми відкриваємо публічну хмару, ми створюємо модулі, ми розвиваємо продукт під український бізнес — це раптом “реклама”.

Ні.

Це не реклама.

Це тема національної технологічної безпеки.

Бо програмне забезпечення — це не просто кнопки на екрані.

Софтом керуються гроші.

Софтом керуються склади.

Софтом керується виробництво.

Софтом керується бухгалтерія.

Софтом керуються податки.

Софтом керується зарплата.

Софтом керуються документи.

Софтом керуються дані.

А під час війни дані, процеси, гроші та управління — це вже не просто бізнес-інструменти. Це частина стійкості країни.

BAS — це російський 1С

Окремо треба сказати те, що українські ЗМІ мали б повторювати роками.

BAS — це російський 1С.

Так, з іншою назвою.

Так, з іншою вивіскою.

Так, із легендою про “локалізацію”.

Так, з українськими партнерами, інтеграторами, обслуговуванням, навчанням, курсами та семінарами.

Але по суті BAS є продовженням екосистеми 1С, яка десятиліттями формувала залежність українського бізнесу від російського програмного забезпечення.

І це не дрібниця.

Це не технічна суперечка між програмістами.

Це не питання смаку бухгалтерів.

Це не “ну воно ж працює”.

Це питання того, чому на дванадцятому році війни український бізнес досі масово використовує софт, який виріс із російської технологічної екосистеми.

І ще болючіше питання: чому українські ЗМІ не зробили з цього великий суспільний скандал раніше?

Держспецзв’язку забороняє ворожий софт, але медіа мовчать

Держспецзв’язку оприлюднило перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного мережевого обладнання.

Для державних органів, критичної інфраструктури, військових структур та частини бізнесу це не просто рекомендація. Це сигнал: далі робити вигляд, що нічого не відбувається, вже не вийде.

Але де був великий інформаційний вибух?

Де спецпроєкти?

Де пояснення для бізнесу?

Де нормальна журналістська мапа ризиків?

Де матеріали “що робити бухгалтеру”, “що робити директору”, “як перейти з 1С/BAS”, “які українські альтернативи існують”, “які ризики для критичної інфраструктури”?

Де голосне й системне пояснення, що ворожий софт — це не тільки проблема айтішників, а проблема управління країною?

Замість цього українські розробники знову змушені самостійно пояснювати очевидне. Самостійно писати. Самостійно просувати. Самостійно пробиватися через стіну мовчання, обережності й редакційних відмовок.

Що саме означає заборона 1С/BAS

Офіційний перелік забороненого ПЗ — це не просто список для галочки.

Це сигнал для ринку: російська софтова спадщина більше не може жити в Україні як “звичайна бухгалтерська програма”.

1С, BAS та пов’язані рішення роками були не просто інструментами обліку. Вони були цілою екосистемою: програмісти, франчайзі, інтегратори, навчальні центри, курси, бухгалтерські ресурси, супровід, оновлення, доробки, міграції, консультації.

І саме тому питання не тільки в тому, щоб “видалити програму”.

Питання в тому, щоб вийти з залежності.

Що заборонено і чому це важливо
Напрям Що потрапляє в зону ризику Чому це небезпечно для України
1С Бухгалтерія, торгівля, зарплата, управлінський облік, облік для бюджетних установ, галузеві конфігурації

Джерела для перевірки: офіційний перелік Держспецзв’язку та публічні матеріали профільних ресурсів про заборону 1С/BAS. [1] [2] [3]

Червона зона: чому 1С/BAS більше не можна вважати “звичайним софтом”

Після дванадцяти років війни російське програмне забезпечення не може сприйматися як нейтральний інструмент.

1С/BAS — це не просто програма для бухгалтерії. Це стара технологічна залежність, яка сидить у фінансах, складах, зарплаті, виробництві, документах і даних українського бізнесу.

Ризики використання 1С/BAS під час війни
Ризик Як це проявляється Чому це критично
Юридичний ризик Частина продуктів уже прямо внесена до переліків забороненого або ризикового ПЗ.

Висновок простий: якщо країна воює з Росією, то бізнес не може безкінечно виправдовувати використання російського софту словами “нам так зручно”.

Де були журналістські розслідування?

За ці роки українська журналістика мала б поставити ринку десятки неприємних питань.

Хто продавав 1С після початку війни?

Хто просував BAS як “новий” продукт?

Хто заробляв на переході з 1С на BAS?

Хто переконував бізнес, що це вже “не російське”?

Хто проводив семінари, навчання, курси, вебінари й продовжував годувати стару екосистему?

Хто обслуговував цей ринок?

Хто працював під новими назвами?

Хто пояснював, що “все законно”, “все нормально”, “не треба панікувати”?

Хто в державних, комунальних, критичних, військових або наближених до держави структурах досі використовував або використовує російський софт?

І головне: чому про це не говорили щодня?

Чому не було великих серій матеріалів?

Чому не було глибоких розслідувань?

Чому не було постійного тиску на ринок?

Чому не було системного порівняння українських альтернатив?

Чому українські розробники мали самі пробиватися до бізнесу, поки медіа робили вигляд, що це “не дуже цікава тема”?

Список медіа, до яких є питання

Це не список ворогів.

Це список майданчиків, які мають вплив, аудиторію, репутацію і тому мають відповідальність перед українським суспільством.

Питання не в тому, щоб когось “призначити винним”. Питання в іншому: якщо саме ці медіа формують інформаційний порядок денний України, то чому тема українського програмного забезпечення, заміни 1С/BAS та боротьби з ворожим софтом досі не стала для них системною?

Великі суспільно-політичні та ділові медіа

Українські IT-медіа та технологічні ресурси

Бухгалтерські, юридичні та ділові ресурси

І до кожного з цих майданчиків є просте питання:

де ваші системні матеріали про реальну заміну 1С/BAS в Україні?

Не випадкова новина.

Не коротка згадка.

Не сухий переказ пресрелізу.

А нормальна журналістська робота: розслідування, порівняння, інтерв’ю, огляди українських альтернатив, аналіз ризиків, пояснення для бізнесу, бухгалтерів, держави та критичної інфраструктури.

Українське програмне забезпечення не має пробиватися до українських ЗМІ як прохач. Українське програмне забезпечення має бути темою для журналістики, бо це питання цифрової незалежності України.

Питання до редакцій

Кожна редакція, яка говорить про патріотизм, економіку, бізнес, реформи, цифровізацію та майбутнє України, має відповісти на кілька простих питань.

На якому софті працює ваша бухгалтерія?

На українському?

На міжнародному?

На 1С?

На BAS?

На старій базі, яку “поки не чіпаємо”?

Через підрядника?

Через “так історично склалося”?

Через “це складне питання”?

І ще:

скільки матеріалів за останні роки ваша редакція зробила про українські альтернативи російському софту?

Скільки разів ви пояснювали бізнесу, що BAS — це російський 1С?

Скільки разів ви питали державу, чому заміна ворожого софту рухається так повільно?

Скільки разів ви питали бухгалтерські ресурси, чому вони продовжують навчати людей працювати в екосистемі 1С/BAS?

Скільки разів ви брали інтерв’ю в українських розробників ERP-систем?

Скільки разів ви робили порівняння українських продуктів?

Скільки разів ви показували український софт не як “рекламу”, а як частину економічного фронту?

Журналістика чи рекламна вітрина?

Проблема не в тому, що медіа заробляють гроші.

Медіа мають заробляти. Редакції мають платити зарплати, утримувати сайти, знімати відео, оплачувати поїздки, сервери, команду, монтаж, дизайн, аналітику, репортажі.

Проблема починається тоді, коли гроші стають головним фільтром реальності.

Коли “важливо” — це те, за що заплатили.

Коли “цікаво” — це те, що дає трафік.

Коли “не рекламно” — це те, що вигідно власнику або не зачіпає рекламодавців.

Коли “редакційні правила” перетворюються на ширму, за якою ховають небажання торкатися незручних тем.

Журналістика помирає не тоді, коли редакція бере гроші. Журналістика помирає тоді, коли без грошей вона вже не бачить реальності.

Чому тема українського софту важливіша, ніж здається

На перший погляд, програмне забезпечення — це просто бізнес.

Хтось продає ERP.

Хтось продає CRM.

Хтось продає бухгалтерську систему.

Хтось продає документообіг.

Хтось продає касу, склад, виробництво, зарплату, управлінський облік.

Але в реальності програмне забезпечення — це інфраструктура управління.

Хто контролює софт, той впливає на процеси. Хто впливає на процеси, той впливає на гроші. Хто впливає на гроші, той впливає на бізнес.

Саме тому залежність від російського софту — це не просто технічна проблема.

Це проблема економіки.

Це проблема безпеки.

Це проблема державної стійкості.

Це проблема інформаційного впливу.

Це проблема майбутнього.

І тому українські ЗМІ не мають права робити вигляд, що це “вузька тема для бухгалтерів і програмістів”.

K2 ERP як приклад української боротьби

K2 ERP — це українська ERP-система, яка створюється як альтернатива 1С, BAS та іншим застарілим або ворожим системам автоматизації бізнесу.

K2 ERP — не гігантська корпорація.

Не структура з мільярдними рекламними бюджетами.

Не імперія з десятками тисяч партнерів.

Не компанія, яка десятиліттями вкорінювалася в ринок через навчання, бухгалтерські курси, інтеграторів, семінари, сертифікації та залежність бізнесу.

K2 ERP — це українська мікрокомпанія, яка стала проти великого ворожого ринку.

І саме в цьому її сила.

Бо великі системи часто тягнуть за собою минуле.

Вони обростають бюрократією, застарілими архітектурами, важкими оновленнями, дорогими впровадженнями, залежністю від інтеграторів і страхом змін.

K2 ERP будується інакше.

Це система, яка розвивається швидко, модульно, відкрито, з орієнтацією на український бізнес, українську облікову реальність і майбутню цифрову незалежність України.

Зелена зона: чому K2 ERP сильніший шлях для українського бізнесу

K2 ERP — це не просто ще одна ERP-система на ринку.

Це український продукт, який створюється в реальних умовах української війни, українського бізнесу, українського податкового середовища, українських блекаутів, українського дефіциту людей і української необхідності виживати без російської технологічної залежності.

K2 ERP важливий не тому, що він “наш”. K2 ERP важливий тому, що він вирішує українську проблему українськими руками.

Чому K2 ERP — це не просто заміна, а крок уперед
Перевага K2 ERP Що це означає для бізнесу Чому це краще за 1С/BAS
Українське походження Продукт створюється українською командою для українського ринку.

K2 ERP — це шанс не просто втекти від 1С/BAS, а перейти на українську систему, яка може розвиватися разом із бізнесом і країною.

Чому K2 ERP крутіше за 1С/BAS не лозунгами, а логікою розвитку

1С/BAS багато років вигравали не тому, що були ідеальними.

Вони вигравали тому, що стали звичкою.

Звичкою бухгалтерів.

Звичкою інтеграторів.

Звичкою директорів.

Звичкою навчальних центрів.

Звичкою ринку.

Але звичка — це не стратегія.

Під час війни звичка до російського софту стає небезпечною.

K2 ERP проти 1С/BAS: різниця підходів
Критерій 1С/BAS K2 ERP
Походження Російська екосистема, замаскована ребрендингами та локальними історіями.

Якщо коротко: 1С/BAS — це минуле, яке дорого тримати. K2 ERP — це майбутнє, яке треба будувати.

Чому K2 ERP не просить “рекламу”

Коли ми говоримо зі ЗМІ про K2 ERP, ми не просимо написати хвалебну оду.

Не просимо поставити банер.

Не просимо зробити рекламний матеріал під виглядом журналістики.

Не просимо приховати слабкі місця.

Навпаки.

Пишіть чесно.

Порівнюйте.

Критикуйте.

Ставте незручні питання.

Питайте, що вже працює.

Питайте, що ще в розробці.

Питайте, які модулі готові.

Питайте, як відбувається міграція з 1С/BAS.

Питайте, як працює хмара.

Питайте, які є ризики.

Питайте, що треба доробити.

Але не мовчіть.

Бо мовчання в темі українського софту сьогодні — це не нейтральність.

Мовчання — це подарунок старій російській софтовій екосистемі.

Чому “це реклама” — слабкий аргумент

Якщо журналіст пише про iPhone — це не завжди реклама Apple.

Якщо журналіст пише про Tesla — це не завжди реклама Tesla.

Якщо журналіст пише про SAP — це не завжди реклама SAP.

Якщо журналіст пише про ChatGPT — це не завжди реклама OpenAI.

Якщо журналіст пише про Odoo — це не завжди реклама Odoo.

Тоді чому матеріал про українську ERP-систему автоматично вважається рекламою?

Проблема не в темі.

Проблема в підході.

Журналістський матеріал відрізняється від реклами не тим, що в ньому немає назв продуктів.

Журналістський матеріал відрізняється тим, що в ньому є:

  • факти;
  • контекст;
  • критика;
  • порівняння;
  • запитання;
  • баланс;
  • чесна позиція;
  • суспільна значущість.

Український софт має суспільну значущість. Особливо тоді, коли він замінює російський софт.

Чому ЗМІ мають писати про українське навіть без рекламного бюджету

Українські ЗМІ часто кажуть: “Ми не можемо писати про конкретний продукт, бо це реклама”.

Але під час війни це звучить як дуже зручна відмовка.

Бо якщо український продукт замінює російський, створює робочі місця в Україні, платить податки в Україні, зменшує технологічну залежність України й допомагає бізнесу виживати, то це вже не просто комерційна історія.

Це суспільно важлива тема.

Чому матеріали про український софт — це журналістика, а не реклама
Аргумент редакції Чому це слабко Як має працювати журналістика
“Це конкретний продукт” Журналістика постійно пише про конкретні продукти: телефони, авто, банки, сервіси, хмари, AI, ERP, CRM.

Якщо українські ЗМІ пишуть про іноземні продукти без страху “зробити рекламу”, вони мають навчитися писати і про українські продукти без комплексу меншовартості.

Чому українське не можна ставити в один ряд з російським та іноземним

Дуже часто в Україні люблять казати: “Бізнес має обирати найкраще, незалежно від країни походження”.

У мирний час це звучить логічно.

Але під час війни ця фраза стає занадто зручною для тих, хто не хоче брати відповідальність.

Українське, російське та іноземне програмне забезпечення не можна ставити в один ряд, бо вони мають різний стратегічний сенс для України.

Чому походження софту має значення під час війни
Тип софту Що він дає бізнесу Що він дає Україні Стратегічна оцінка
Російський софт Звичку, старі бази, інерцію, тимчасову зручність. Ризики, залежність, токсичний вплив, продовження старої екосистеми. Небезпечно
Іноземний софт Сильні технології, бренд, масштаб, але часто дорогу адаптацію. Частково зменшує російську залежність, але не розвиває українську продуктову економіку. Можливо, але не стратегічно достатньо
Український софт Локальний продукт, підтримку українських процесів, адаптацію до української реальності. Робочі місця, податки, технологічну незалежність, розвиток українських продуктових компаній. Стратегічно правильно

Під час війни купівля українського софту — це не тільки бізнес-рішення. Це голосування грошима за те, якою буде Україна після перемоги.

Чому підтримка українського софту — це не “патріотична емоція”, а економічна логіка

Український бізнес сьогодні працює в умовах, які важко пояснити людям із нормальних мирних економік.

Війна.

Блекаути.

Ракетні атаки.

Нестача людей.

Мобілізація.

Падіння платоспроможності.

Нестабільні податки.

Дефіцит інвестицій.

Вигорання команд.

Постійний тиск на підприємців.

У таких умовах підтримка українського продукту — це не сентиментальність.

Це спосіб залишити гроші, компетенції, розробників і технології в Україні.

Що отримує країна, коли бізнес обирає український софт
Що підтримує бізнес Ефект для економіки Ефект для війни та стійкості
Українських розробників Зарплати, робочі місця, розвиток продуктових команд.

Кожна гривня, вкладена в український софт, працює не тільки на конкретну компанію. Вона працює на український ринок, українських спеціалістів і українську незалежність.

Українське треба підтримувати саме зараз

Підтримувати українське легко тоді, коли все добре.

Коли є стабільна економіка.

Коли є дешеві кредити.

Коли є інвестиції.

Коли є електрика.

Коли люди не виїжджають.

Коли бізнес не живе між повітряними тривогами, перевірками, мобілізаційними ризиками, блекаутами й падінням ринку.

Але справжня підтримка потрібна не тоді, коли легко.

Справжня підтримка потрібна тоді, коли важко.

Саме зараз український софт не можна ставити в один ряд із російським і просто порівнювати “де дешевше” або “де звичніше”.

Російський софт мав десятиліття спокійного вкорінення.

Іноземний софт має мільярдні ринки, інвесторів, глобальні команди й доступ до капіталу.

Український софт розвивається під час війни.

Під сиренами.

Під блекаутами.

Під економічним тиском.

Під дефіцитом кадрів.

Під ризиком ракетних ударів.

Під постійною невизначеністю.

І якщо в таких умовах українська команда все одно створює продукт, який може замінити російський софт, то українські ЗМІ мають не відмахуватися словом “реклама”, а принаймні чесно розібратися.

Бо українське не стане сильним у тиші. Його треба показувати, обговорювати, критикувати, підтримувати й розвивати.

Не ставте українське в один ряд із ворожим

Є речі, які не можна порівнювати тільки таблицею функцій.

Не можна порівнювати український продукт, створений під час війни, з російським продуктом, який десятиліттями висмоктував український ринок.

Не можна ставити на одну полицю компанію, яка працює на цифрову незалежність України, і екосистему, що походить із країни-агресора.

Не можна казати: “ну BAS теж працює”, коли питання вже давно не тільки в тому, чи відкривається форма документа.

Питання в іншому:

чиї технології ми годуємо?

чиїх спеціалістів ми підтримуємо?

чию економіку ми зміцнюємо?

чию залежність ми продовжуємо?

яку Україну ми будуємо після війни?

Якщо український бізнес хоче мати майбутнє, він має виходити з російського софту.

Якщо українські ЗМІ хочуть мати совість, вони мають говорити про це вголос.

Якщо українська держава хоче мати цифрову незалежність, вона має не тільки забороняти ворожий софт, а й допомагати українським продуктам стати сильними.

K2 ERP — це один із таких продуктів. І таких продуктів в Україні має бути більше. Але вони не виростуть у тиші, байдужості та постійному “це реклама”.

Інформаційний фронт — це не тільки новини з передової

В Україні часто говорять про інформаційний фронт.

Але інформаційний фронт — це не тільки включення з передової, політичні заяви, аналітика боїв і міжнародні новини.

Інформаційний фронт — це також здатність країни бачити власні залежності.

Бачити старі схеми.

Бачити економічні звички.

Бачити технологічні кайдани.

Бачити ринки, де російський вплив роками маскувався під “звичний інструмент”.

Бачити, що софт — це не дрібниця.

І якщо журналістика не показує ці залежності, то суспільство залишається сліпим.

А сліпе суспільство дуже легко вести туди, куди вигідно сильним гравцям.

Хвилина мовчання має продовжуватися дією

Ми мовчимо о 9-й ранку, вшановуючи загиблих.

Це правильно.

Але хвилина мовчання не повинна бути єдиною формою нашої пам’яті.

Після мовчання має бути дія.

Після пам’яті має бути відповідальність.

Після слів “Слава Україні” має бути реальна робота для України.

Не можна вшановувати загиблих і водночас спокійно залишати український бізнес у залежності від російських технологій.

Не можна говорити про незалежність і не боротися за цифрову незалежність.

Не можна говорити про українське майбутнє й не писати про українські продукти, які це майбутнє створюють.

Пам’ять без дії перетворюється на ритуал. Дія без пам’яті перетворюється на бізнес. Україні потрібне і те, і інше: пам’ять і дія.

Що мають зробити українські ЗМІ

Українським медіа не потрібно вигадувати складну стратегію.

Потрібно просто почати робити журналістику.

1. Провести розслідування ринку 1С/BAS в Україні

Показати, хто досі продає, підтримує, впроваджує, навчає та обслуговує екосистему 1С/BAS.

Пояснити, як відбувався ребрендинг.

Показати, які структури й компанії досі пов’язані з цим ринком.

2. Пояснити бізнесу, що BAS — це російський 1С

Не завуальовано.

Не натяками.

Не в стилі “є певні ризики”.

А прямо:

BAS — це російський 1С.

Український бізнес має знати, з чим він працює.

3. Показати українські альтернативи

Не тільки K2 ERP.

Показати всі українські продукти, які можуть замінювати російський софт у різних сегментах:

  • ERP;
  • CRM;
  • бухгалтерія;
  • документообіг;
  • складський облік;
  • виробництво;
  • управлінський облік;
  • e-commerce;
  • каси;
  • аналітика;
  • кібербезпека;
  • хмари;
  • комунікації.

Якщо продукт сильний — показати, у чому сила.

Якщо слабкий — показати, що треба доробити.

Але не ховати.

4. Поставити питання державі

Держава має не тільки забороняти ворожий софт, а й створювати умови для переходу на українські рішення.

Журналісти мають питати:

  • які продукти заборонені;
  • хто контролює виконання;
  • які строки переходу;
  • які штрафи;
  • які ризики;
  • які українські альтернативи;
  • що робити бізнесу;
  • що робити держструктурам;
  • що робити критичній інфраструктурі.

5. Зробити тему українського софту постійною

Не раз на рік.

Не під санкції.

Не після чергового скандалу.

А постійно.

Бо цифрова незалежність не будується одним матеріалом.

Що мають зробити IT-медіа

IT-медіа мають особливу відповідальність.

Бо саме вони можуть пояснити технологічну сторону питання.

Не політичними лозунгами.

Не емоціями.

А нормальною професійною мовою.

Порівняти архітектури.

Порівняти технологічні стеки.

Порівняти модульність.

Порівняти API.

Порівняти швидкість розробки.

Порівняти підходи до хмари.

Порівняти відкритість коду.

Порівняти можливості кастомізації.

Порівняти складність міграції.

Порівняти вартість володіння.

Саме IT-медіа мають пояснити ринку, що перехід з 1С на BAS — це не стратегія цифрової незалежності. Це часто просто перехід з 1С на іншу форму тієї ж самої залежності.

Що мають зробити бухгалтерські ресурси

Бухгалтерські ресурси мають величезний вплив на ринок.

Бухгалтери довіряють їм.

Директори читають їхні пояснення.

Фінансові служби дивляться їхні семінари.

Саме тому бухгалтерські ресурси не можуть робити вигляд, що тема 1С/BAS — це просто “програмне питання”.

Вони мають пояснювати:

  • чому російський софт є ризиком;
  • чому BAS не можна подавати як безпечну українську альтернативу;
  • які є українські рішення;
  • як готуватися до переходу;
  • як переносити дані;
  • як навчати бухгалтерів;
  • як зменшити страх перед змінами;
  • як не потрапити в пастку “ми просто ще трохи посидимо на старому”.

Бухгалтерія — це серце бізнесу. І це серце не має битися на російському софті.

Чому мовчання вигідне старому ринку

Старому ринку не потрібно перемагати український софт у відкритій дискусії.

Йому достатньо, щоб про український софт не говорили.

Достатньо, щоб бізнес не знав альтернатив.

Достатньо, щоб бухгалтер боявся змін.

Достатньо, щоб директор думав: “та всі ж на цьому сидять”.

Достатньо, щоб журналіст сказав: “це реклама”.

Достатньо, щоб редактор не захотів ризикувати.

Достатньо тиші.

Тиша — найзручніша реклама для старої залежності.

Чому K2 ERP буде боротися далі

K2 ERP не має ілюзій.

Ми розуміємо, що боремося з ринком, який у сотні й тисячі разів більший.

У старої екосистеми більше грошей.

Більше партнерів.

Більше звички.

Більше інтеграторів.

Більше бухгалтерів, які бояться змін.

Більше старих баз.

Більше інерції.

Більше мовчазної підтримки.

Але в нас є те, чого немає в старого ринку.

У нас є українська мета.

Ми не хочемо просто продати ще одну ERP.

Ми хочемо, щоб український бізнес перестав залежати від російського програмного забезпечення.

Ми хочемо, щоб українська ERP стала нормальною, доступною, масштабованою, сучасною реальністю.

Ми хочемо, щоб українські підприємства могли переходити на український продукт.

Ми хочемо, щоб українські програмісти створювали не тільки аутсорс для чужих ринків, а й власні системні продукти для України.

Українські ЗМІ можуть допомогти Україні без реклами

Щоб підтримати український софт, медіа не потрібно ставати рекламним відділом K2 ERP чи будь-якої іншої компанії.

Достатньо робити чесну журналістику.

Достатньо ставити питання.

Достатньо показувати ринок.

Достатньо порівнювати.

Достатньо пояснювати.

Достатньо не ховати українське.

Бо підтримка українського — це не завжди похвала.

Інколи підтримка — це жорсткий розбір.

Інколи підтримка — це чесне порівняння.

Інколи підтримка — це критика, після якої продукт стає сильнішим.

Найгірше для українського продукту — не критика. Найгірше — тиша.

Звернення до чесних журналістів

Я знаю, що в українській журналістиці є чесні люди.

Є журналісти, які не забули, для чого існує професія.

Є редактори, яким не байдуже.

Є люди, які ще розуміють, що слово може піднімати суспільство, а не тільки продавати трафік.

Саме до них це звернення.

Прокиньтесь.

Не чекайте закону про 40% українського в медіа.

Не чекайте наказу.

Не чекайте чергового скандалу.

Не чекайте, поки держава змусить вас робити те, що мала б робити совість.

Пишіть про українське.

Пишіть про український софт.

Пишіть про українські ERP.

Пишіть про альтернативи 1С/BAS.

Пишіть про українських розробників.

Пишіть про бізнес, який переходить з російського софту.

Пишіть про складнощі переходу.

Пишіть про страхи бухгалтерів.

Пишіть про сильні й слабкі сторони українських продуктів.

Пишіть про те, що справді важливо для цифрової незалежності України.

Що буде, якщо ЗМІ й далі мовчатимуть

Якщо українські ЗМІ не захочуть писати про українське, українські підприємці створять власні медіа.

Власні сайти.

Власні канали.

Власні спільноти.

Власні Wiki.

Власні YouTube-канали.

Власні Telegram-канали.

Власні інформаційні майданчики.

І підуть повз традиційні ЗМІ.

Бо порожнеча завжди заповнюється.

Якщо журналістика не говорить про важливе, про важливе починають говорити ті, кому болить.

І тоді медіа можуть раптом виявити, що суспільна довіра пішла не до тих, хто мав редакційні правила, а до тих, хто мав позицію.

Висновок

Мені соромно за українські ЗМІ.

Але цей сором — не кінець.

Це ще шанс.

Шанс для журналістів згадати, що вони не просто виробники контенту.

Не просто адміністратори рекламних площин.

Не просто менеджери трафіку.

Не просто обслуга політиків, власників, рекламодавців чи старих ринків.

Журналістика — це нерв суспільства.

Якщо нерв живий, країна відчуває біль і реагує.

Якщо нерв мертвий, країна може втрачати незалежність частинами й навіть не розуміти, де саме її ріжуть.

Сьогодні одна з таких частин — цифрова незалежність.

Український бізнес має виходити з російського софту.

Українські розробники мають отримати шанс.

Українські медіа мають перестати мовчати.

Пишіть про українське. Не мовчіть.

Див. також

Зовнішні посилання

Категорії
  1. ↑ https://cip.gov.ua/ua/statics/perelik-zaboronenogo-do-vikoristannya-programnogo-zabezpechennya-ta-komunikaciinogo-merezhevogo-obladnannya
  2. ↑ https://7eminar.ua/news/16183-derzspeczvyazku-oprilyudnilo-spisok-zaboronenogo-programnogo-zabezpecennya-1s
  3. ↑ https://news.dtkt.ua/accounting/reposts/107015-opriliudneno-perelik-zaboronenogo-do-vikoristannia-programnogo-zabezpecennia-stanom-na-8-sicnia-2026-r
Отримано з https://wiki.erp.kyiv.ua/index.php?title=Мені_соромно_за_українські_ЗМІ_—_чому_медіа_мають_писати_про_український_софт,_K2_ERP_та_заміну_1С/BAS&oldid=2647