Розрахунок собівартості: відмінності між версіями
R (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{DISPLAYTITLE:Розрахунок собівартості}} {{SEO |title=Розрахунок собівартості — K2 ERP |description=Повна стаття про розрахунок собівартості в K2 ERP: методи, алгоритми, приклади, виробництво, торгівля, послуги, партійний облік, FIFO, середньозважена собівартість, розподіл ви... |
R (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
{{SEO | {{SEO | ||
|title=Розрахунок собівартості — K2 ERP | |title=Розрахунок собівартості — K2 ERP | ||
|description=Повна стаття про розрахунок собівартості в K2 ERP: методи, | |description=Повна стаття про розрахунок собівартості в K2 ERP: методи оцінки запасів, FIFO, середньозважена собівартість, партійний облік, виробнича собівартість, НЗВ, розподіл накладних витрат, собівартість реалізації, приклади, звіти, протоколи, контроль помилок і закриття періоду. | ||
|keywords=K2 ERP, розрахунок собівартості, собівартість продукції, ERP, виробництво, торгівля, послуги, калькуляція, фактична собівартість, планова собівартість, FIFO, середньозважена собівартість, партійний облік, НЗВ, незавершене виробництво, облік витрат, закриття періоду, українська ERP | |keywords=K2 ERP, розрахунок собівартості, собівартість продукції, собівартість товарів, собівартість реалізації, ERP, виробництво, торгівля, послуги, калькуляція, фактична собівартість, планова собівартість, FIFO, середньозважена собівартість, партійний облік, серійний облік, НЗВ, незавершене виробництво, облік витрат, розподіл витрат, накладні витрати, закриття періоду, маржинальність, українська ERP | ||
|image=https://erp.kyiv.ua | |image=https://erp.kyiv.ua | ||
}} | }} | ||
'''Розрахунок собівартості''' — це процес визначення фактичної вартості товарів, продукції, робіт або | '''Розрахунок собівартості''' — це процес визначення фактичної вартості товарів, готової продукції, напівфабрикатів, робіт, послуг, виробничих замовлень, партій, проєктів або напрямків діяльності в [[K2 ERP]] на основі первинних документів, складських рухів, закупівель, виробничих операцій, зарплати, накладних витрат, логістики, митних платежів, амортизації, браку, відходів і правил розподілу витрат. | ||
У [[K2 ERP]] розрахунок собівартості має бути не ручною бухгалтерською вправою наприкінці місяця, а | У [[K2 ERP]] розрахунок собівартості має бути не ручною бухгалтерською вправою наприкінці місяця, а '''системним механізмом''', який з’єднує між собою [[Складський облік]], [[Закупівлі]], [[Продажі]], [[Виробництво]], [[Бухгалтерський облік]], [[Управлінський облік]], [[Зарплата]], [[Фінанси]], [[Проєкти]], [[CRM]], [[Регістри обліку]] та [[Звіти K2 ERP]]. | ||
<div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | <div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
<div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | <div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
'''На що звернути увагу.''' Неможливо правильно порахувати собівартість, якщо в системі є від’ємні залишки, непроведені документи, відсутні ціни надходження, незакриті виробничі операції або витрати без правил розподілу. | '''На що звернути увагу.''' Неможливо правильно порахувати собівартість, якщо в системі є від’ємні залишки, непроведені документи, відсутні ціни надходження, незакриті виробничі операції, партії без вартості або витрати без правил розподілу. | ||
</div> | </div> | ||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
== Вступ == | == Вступ == | ||
Собівартість — це один із найважливіших показників у будь-якій ERP-системі. | Собівартість — це один із найважливіших показників у будь-якій [[ERP]]-системі. | ||
Без правильної собівартості бізнес не бачить реальної картини. Продажі можуть зростати, склад може активно працювати, виробництво може випускати продукцію, менеджери можуть радіти оборотам, але якщо собівартість розрахована неправильно, то всі управлінські рішення стають небезпечними. | Без правильної собівартості бізнес не бачить реальної картини. Продажі можуть зростати, склад може активно працювати, виробництво може випускати продукцію, менеджери можуть радіти оборотам, але якщо собівартість розрахована неправильно, то всі управлінські рішення стають небезпечними. | ||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
Можна думати, що клієнт вигідний — хоча насправді його обслуговування з’їдає всю маржу. | Можна думати, що клієнт вигідний — хоча насправді його обслуговування з’їдає всю маржу. | ||
Можна вважати напрямок прибутковим — хоча він живе за рахунок | Можна вважати напрямок прибутковим — хоча він живе за рахунок іншого напрямку. | ||
Можна вірити, що виробництво працює ефективно — хоча брак, простої, перевитрати матеріалів і неправильно розподілені накладні витрати давно знищили прибуток. | |||
'''Собівартість показує реальну економіку бізнесу.''' | '''Собівартість показує реальну економіку бізнесу.''' | ||
| Рядок 50: | Рядок 52: | ||
Простими словами: | Простими словами: | ||
'''Собівартість відповідає на питання: скільки бізнесу реально коштував товар, продукція, робота або | '''Собівартість відповідає на питання: скільки бізнесу реально коштував товар, продукція, робота, послуга, замовлення або проєкт.''' | ||
Собівартість може включати: | Собівартість може включати: | ||
| Рядок 57: | Рядок 59: | ||
* транспортні витрати; | * транспортні витрати; | ||
* митні платежі; | * митні платежі; | ||
* послуги | * послуги брокера; | ||
* страхування; | |||
* сертифікацію; | |||
* сировину; | * сировину; | ||
* матеріали; | * матеріали; | ||
* комплектуючі; | * комплектуючі; | ||
* напівфабрикати; | |||
* зарплату; | * зарплату; | ||
* нарахування на зарплату; | |||
* енергію; | * енергію; | ||
* газ; | |||
* воду; | |||
* паливо; | |||
* амортизацію; | * амортизацію; | ||
* оренду; | * оренду; | ||
| Рядок 68: | Рядок 77: | ||
* виробничі накладні витрати; | * виробничі накладні витрати; | ||
* адміністративні витрати, якщо вони включаються в управлінську собівартість; | * адміністративні витрати, якщо вони включаються в управлінську собівартість; | ||
* втрати | * витрати на збут, якщо вони включаються в повну управлінську собівартість; | ||
* втрати; | |||
* брак; | |||
* відходи; | |||
* послуги сторонніх організацій; | |||
* інші витрати, пов’язані з отриманням доходу. | * інші витрати, пов’язані з отриманням доходу. | ||
| Рядок 75: | Рядок 88: | ||
Розрахунок собівартості потрібен не тільки бухгалтеру. | Розрахунок собівартості потрібен не тільки бухгалтеру. | ||
Він потрібен власнику, директору, фінансовому директору, економісту, керівнику виробництва, менеджеру з продажів, закупівельнику | Він потрібен власнику, директору, фінансовому директору, економісту, керівнику виробництва, менеджеру з продажів, закупівельнику, керівнику складу, проєктному менеджеру та керівникам напрямків. | ||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
| Рядок 113: | Рядок 126: | ||
| Щоб контролювати партії, залишки і правильність рухів | | Щоб контролювати партії, залишки і правильність рухів | ||
| '''Від’ємні залишки ламають собівартість''' | | '''Від’ємні залишки ламають собівартість''' | ||
|- | |||
| Проєктному менеджеру | |||
| Щоб бачити прибутковість проєкту | |||
| '''Проєкт може мати дохід, але бути збитковим''' | |||
|} | |} | ||
| Рядок 128: | Рядок 145: | ||
* зарплату нараховано — вводиться документ зарплати; | * зарплату нараховано — вводиться документ зарплати; | ||
* транспортні витрати отримано — вводиться акт послуг; | * транспортні витрати отримано — вводиться акт послуг; | ||
* продукцію продано — вводиться документ реалізації. | * продукцію продано — вводиться документ реалізації; | ||
* з’явився брак — вводиться акт браку; | |||
* отримані зворотні відходи — вводиться оприбуткування відходів; | |||
* виконано послугу — вводиться акт виконаних робіт; | |||
* виконано етап проєкту — вводиться документ етапу або акт. | |||
Після цього система сама повинна використати ці документи для розрахунку собівартості. | Після цього система сама повинна використати ці документи для розрахунку собівартості. | ||
| Рядок 160: | Рядок 181: | ||
| Для виробництва під конкретне замовлення | | Для виробництва під конкретне замовлення | ||
| Виготовлення меблів для клієнта | | Виготовлення меблів для клієнта | ||
|- | |||
| Технологічна операція | |||
| Для деталізації складного виробництва | |||
| Різання, фарбування, складання, пакування | |||
|- | |||
| Напівфабрикат | |||
| Для багатостадійного виробництва | |||
| Заготовка, деталь, вузол | |||
|- | |- | ||
| Проєкт | | Проєкт | ||
| Рядок 234: | Рядок 263: | ||
|} | |} | ||
== | == Планова, нормативна і фактична собівартість == | ||
'''Планова собівартість''' показує, скільки продукція мала коштувати за планом. | '''Планова собівартість''' показує, скільки продукція мала коштувати за планом. | ||
'''Нормативна собівартість''' показує, скільки продукція має коштувати за встановленими нормами. | |||
'''Фактична собівартість''' показує, скільки продукція реально коштувала за документами. | '''Фактична собівартість''' показує, скільки продукція реально коштувала за документами. | ||
| Рядок 992: | Рядок 1023: | ||
На кінець місяця випущено 60 одиниць. | На кінець місяця випущено 60 одиниць. | ||
Витрати | Витрати: | ||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
| Рядок 1364: | Рядок 1395: | ||
'''Тому в K2 ERP користувач має обирати базу розподілу залежно від економічної логіки.''' | '''Тому в K2 ERP користувач має обирати базу розподілу залежно від економічної логіки.''' | ||
== | == Детальні приклади розрахунку собівартості == | ||
У цьому розділі наведені практичні приклади, як саме [[K2 ERP]] має рахувати собівартість у різних господарських ситуаціях. | |||
'''Головний принцип:''' система не повинна просто показувати кінцеву цифру. Вона має показувати, '''звідки взялася кожна складова собівартості'''. | |||
''' | <div style="border:3px solid #1565c0; background:#e3f2fd; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
'''Важливо.''' Кожен приклад розрахунку собівартості в K2 ERP повинен мати розшифровку: документи-джерела, кількість, суму, базу розподілу, метод оцінки запасів, сформовані рухи та фінальний результат. | |||
</div> | |||
Приклад | == Приклад 1. Розрахунок собівартості товару в торгівлі == | ||
Компанія | Компанія купила товар у постачальника. | ||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Значення | |||
|- | |||
| Кількість товару | |||
| 100 шт | |||
|- | |||
| Ціна постачальника | |||
| 500 грн/шт | |||
|- | |||
| Сума товару | |||
| 50000 грн | |||
|- | |||
| Доставка | |||
| 4000 грн | |||
|- | |||
| Послуги перевізника | |||
| 1000 грн | |||
|- | |||
| Разом додаткові витрати | |||
| 5000 грн | |||
|} | |||
Формула: | |||
= | '''Повна собівартість партії = Закупівельна вартість + Додаткові витрати''' | ||
Розрахунок: | |||
'''50000 + 5000 = 55000 грн''' | |||
Собівартість одиниці: | |||
'''55000 / 100 = 550 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Показник | ||
! | ! Значення | ||
|- | |||
| Закупівельна ціна одиниці | |||
| 500 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Додаткові витрати на одиницю | ||
| | | 50 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Повна собівартість одиниці | ||
| 550 грн | |||
| | |||
|} | |} | ||
'''Висновок.''' Якщо продавати цей товар по 600 грн, реальна маржа буде не 100 грн, а тільки 50 грн. | |||
''' | <div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
'''На що звернути увагу.''' Якщо додаткові витрати не включити в собівартість партії, система покаже завищений прибуток. | |||
</div> | |||
== Приклад 2. Розподіл доставки між кількома товарами == | |||
Постачальник привіз три товари однією доставкою. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Товар | |||
! Кількість | |||
! Сума товару | |||
! Вага | |||
|- | |||
| Товар А | |||
| 100 шт | |||
| 50000 грн | |||
| 500 кг | |||
|- | |||
| Товар Б | |||
| 50 шт | |||
| 30000 грн | |||
| 300 кг | |||
|- | |||
| Товар В | |||
| 200 шт | |||
| 20000 грн | |||
| 200 кг | |||
|- | |||
| Разом | |||
| | |||
| 100000 грн | |||
| 1000 кг | |||
|} | |||
Доставка коштувала '''10000 грн'''. | |||
=== Варіант 1. Розподіл доставки за сумою товарів === | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Товар | ||
! | ! Сума товару | ||
! | ! Частка | ||
! Частка доставки | |||
! Повна собівартість | |||
|- | |- | ||
| | | Товар А | ||
| | | 50000 грн | ||
| | | 50% | ||
| 5000 грн | |||
| 55000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Товар Б | ||
| | | 30000 грн | ||
| | | 30% | ||
| 3000 грн | |||
| 33000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Товар В | ||
| | | 20000 грн | ||
| | | 20% | ||
| | | 2000 грн | ||
| | | 22000 грн | ||
|} | |} | ||
== | === Варіант 2. Розподіл доставки за вагою === | ||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Товар | ||
! | ! Вага | ||
! | ! Частка | ||
! Частка доставки | |||
! Повна собівартість | |||
|- | |- | ||
| | | Товар А | ||
| | | 500 кг | ||
| | | 50% | ||
| 5000 грн | |||
| 55000 грн | |||
|- | |||
| Товар Б | |||
| 300 кг | |||
| 30% | |||
| 3000 грн | |||
| 33000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Товар В | ||
| | | 200 кг | ||
| | | 20% | ||
| 2000 грн | |||
| 22000 грн | |||
|} | |||
У цьому прикладі результат однаковий, бо частки суми і ваги збігаються. Але в реальному бізнесі вони часто різні. | |||
=== Варіант 3. Коли вага і сума дають різний результат === | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Товар | |||
! Сума товару | |||
! Вага | |||
|- | |- | ||
| | | Легка електроніка | ||
| | | 90000 грн | ||
| | | 50 кг | ||
|- | |- | ||
| | | Важкий метал | ||
| | | 10000 грн | ||
| | | 950 кг | ||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | 100000 грн | ||
| | | 1000 кг | ||
|} | |||
Доставка — '''10000 грн'''. | |||
Якщо розподіляти за сумою: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Товар | |||
! Частка за сумою | |||
! Доставка | |||
|- | |||
| Легка електроніка | |||
| 90% | |||
| 9000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Важкий метал | ||
| | | 10% | ||
| | | 1000 грн | ||
|} | |||
Якщо розподіляти за вагою: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Товар | |||
! Частка за вагою | |||
! Доставка | |||
|- | |- | ||
| | | Легка електроніка | ||
| | | 5% | ||
| | | 500 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Важкий метал | ||
| | | 95% | ||
| | | 9500 грн | ||
|} | |} | ||
<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;"> | <div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
''' | '''Критично важливо.''' Для доставки часто правильніше використовувати вагу або об’єм, а не суму товару. Інакше дорогий, але легкий товар отримає занадто велику частку логістичних витрат. | ||
</div> | </div> | ||
== | == Приклад 3. FIFO при продажу товару == | ||
На склад надійшло дві партії товару. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Партія | |||
! Дата | |||
! Кількість | |||
! Ціна | |||
! Сума | |||
|- | |||
| Партія 1 | |||
| 01.05 | |||
| 100 шт | |||
| 50 грн | |||
| 5000 грн | |||
|- | |||
| Партія 2 | |||
| 10.05 | |||
| 100 шт | |||
| 60 грн | |||
| 6000 грн | |||
|} | |||
15.05 продали '''120 шт'''. | |||
За методом [[FIFO]] першими списуються найстаріші запаси. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Джерело списання | |||
! Кількість | |||
! Ціна | |||
! Сума | |||
|- | |||
| Партія 1 | |||
| 100 шт | |||
| 50 грн | |||
| 5000 грн | |||
|- | |||
| Партія 2 | |||
| 20 шт | |||
| 60 грн | |||
| 1200 грн | |||
|- | |||
| Разом собівартість реалізації | |||
| 120 шт | |||
| | |||
| 6200 грн | |||
|} | |||
Залишок після продажу: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Партія | |||
! Залишок | |||
! Ціна | |||
! Сума | |||
|- | |||
| Партія 2 | |||
| 80 шт | |||
| 60 грн | |||
| 4800 грн | |||
|} | |||
'''Собівартість реалізації = 6200 грн.''' | |||
Якщо товар продано по 80 грн/шт: | |||
'''Дохід = 120 × 80 = 9600 грн''' | |||
'''Валовий прибуток = 9600 − 6200 = 3400 грн''' | |||
'''Валова маржа = 3400 / 9600 × 100% = 35,42%''' | |||
== Приклад 4. Середньозважена собівартість == | |||
Є залишок і нове надходження. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! Операція | ! Операція | ||
! | ! Кількість | ||
! | ! Ціна | ||
! | ! Сума | ||
|- | |- | ||
| | | Початковий залишок | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 50 грн | ||
| | | 5000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Надходження | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 60 грн | ||
| | | 6000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | 200 шт | ||
| | | | ||
| 11000 грн | |||
|} | |||
Середньозважена ціна: | |||
'''11000 / 200 = 55 грн''' | |||
Продали 120 шт. | |||
'''Собівартість реалізації = 120 × 55 = 6600 грн''' | |||
Залишок: | |||
'''80 × 55 = 4400 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Значення | |||
|- | |- | ||
| | | Середньозважена ціна | ||
| | | 55 грн | ||
|- | |- | ||
| Собівартість реалізації | | Собівартість реалізації | ||
| | | 6600 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Залишок на складі | ||
| | | 4400 грн | ||
|} | |} | ||
== | == Приклад 5. Порівняння FIFO і середньозваженої собівартості == | ||
Одна й та сама ситуація: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! FIFO | |||
! Середньозважена | |||
|- | |||
| Продано | |||
| 120 шт | |||
| 120 шт | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! | |||
! | |||
! | |||
|- | |- | ||
| | | Собівартість реалізації | ||
| | | 6200 грн | ||
| | | 6600 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Дохід при ціні 80 грн | ||
| | | 9600 грн | ||
| | | 9600 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Валовий прибуток | ||
| | | 3400 грн | ||
| | | 3000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Валова маржа | ||
| | | 35,42% | ||
| | | 31,25% | ||
| | |} | ||
'''Висновок.''' Метод оцінки запасів напряму впливає на собівартість реалізації, прибуток і маржу. | |||
= | <div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
'''На що звернути увагу.''' Метод оцінки запасів має бути налаштований в обліковій політиці. Не можна хаотично змінювати метод від документа до документа. | |||
</div> | |||
== Приклад 6. Виробнича собівартість простої продукції == | |||
Підприємство виготовило 100 одиниць продукції. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
| Рядок 1680: | Рядок 1783: | ||
! Сума | ! Сума | ||
|- | |- | ||
| | | Матеріали | ||
| | | 50000 грн | ||
|- | |||
| Комплектуючі | |||
| 15000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Пряма зарплата | ||
| 20000 грн | | 20000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Нарахування на зарплату | ||
| | | 4400 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Електроенергія | ||
| | | 5000 грн | ||
|- | |- | ||
| Разом | | Амортизація обладнання | ||
| | | 8000 грн | ||
|- | |||
| Загальновиробничі витрати | |||
| 12000 грн | |||
|- | |||
| Разом витрати | |||
| 114400 грн | |||
|} | |} | ||
Собівартість одиниці: | |||
'''114400 / 100 = 1144 грн''' | |||
Якщо ціна продажу — 1500 грн: | |||
'''Валовий прибуток на одиницю = 1500 − 1144 = 356 грн''' | |||
'''Маржа = 356 / 1500 × 100% = 23,73%''' | |||
== Приклад 7. Виробництво з плановою і фактичною собівартістю == | |||
Планова калькуляція на 1 виріб: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Стаття | ||
! | ! План | ||
|- | |- | ||
| | | Матеріали | ||
| | | 500 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Зарплата | ||
| | | 200 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Енергія | ||
| | | 50 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Накладні витрати | ||
| | | 150 грн | ||
|- | |- | ||
| Разом | | Разом | ||
| | | 900 грн | ||
|} | |} | ||
Фактична калькуляція: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Стаття | |||
! План | |||
! Факт | |||
! Відхилення | |||
|- | |||
| Матеріали | |||
| 500 грн | |||
| 560 грн | |||
| +60 грн | |||
|- | |||
| Зарплата | |||
| 200 грн | |||
| 210 грн | |||
| +10 грн | |||
|- | |||
| Енергія | |||
| 50 грн | |||
| 70 грн | |||
| +20 грн | |||
|- | |||
| Накладні витрати | |||
| 150 грн | |||
| 180 грн | |||
| +30 грн | |||
|- | |||
| Разом | |||
| 900 грн | |||
| 1020 грн | |||
| +120 грн | |||
|} | |||
'''Відхилення = 1020 − 900 = 120 грн на одиницю.''' | |||
Якщо випущено 1000 одиниць: | |||
'''Загальне відхилення = 120 × 1000 = 120000 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Причина відхилення | |||
! Можливе пояснення | |||
! Дія | |||
|- | |||
| Матеріали дорожчі за план | |||
| Змінилася закупівельна ціна | |||
| Переглянути постачальників або планову собівартість | |||
|- | |||
| Перевитрата матеріалів | |||
| Порушення норм, брак, втрати | |||
| Перевірити виробничі списання | |||
|- | |||
| Енергія більша за план | |||
| Обладнання працювало довше | |||
| Аналіз машинного часу | |||
|- | |||
| Накладні витрати більші | |||
| Недозавантаження виробництва або зростання постійних витрат | |||
| Переглянути базу розподілу | |||
|} | |||
== Приклад 8. Розподіл накладних витрат за кількістю == | |||
Цех випустив три види продукції. | |||
Накладні витрати цеху — '''90000 грн'''. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Продукція | |||
! Кількість випуску | |||
! Частка | |||
! Накладні витрати | |||
|- | |||
| Продукція А | |||
| 100 шт | |||
| 25% | |||
| 22500 грн | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! | |||
! | |||
|- | |- | ||
| | | Продукція Б | ||
| | | 200 шт | ||
| 50% | |||
| 45000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Продукція В | ||
| | | 100 шт | ||
| 25% | |||
| 22500 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | 400 шт | ||
| 100% | |||
| 90000 грн | |||
|} | |} | ||
Накладні на одиницю: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! Продукція | ! Продукція | ||
! Накладні витрати | ! Накладні витрати | ||
! Кількість | |||
! Накладні на одиницю | |||
|- | |- | ||
| А | | А | ||
| | | 22500 грн | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 225 грн | ||
|- | |- | ||
| Б | | Б | ||
| | | 45000 грн | ||
| | | 200 шт | ||
| | | 225 грн | ||
|- | |||
| В | |||
| 22500 грн | |||
| 100 шт | |||
| 225 грн | |||
|} | |} | ||
'''Цей метод підходить, якщо продукція приблизно однакова за складністю.''' | |||
== Приклад 9. Розподіл накладних витрат за машинним часом == | |||
Та сама ситуація, але продукція має різну складність. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Продукція | |||
! Кількість | |||
! Машинний час на одиницю | |||
! Загальний машинний час | |||
|- | |||
| А | |||
| 100 шт | |||
| 1 год | |||
| 100 год | |||
|- | |||
| Б | |||
| 200 шт | |||
| 0,5 год | |||
| 100 год | |||
|- | |||
| В | |||
| 100 шт | |||
| 3 год | |||
| 300 год | |||
|- | |||
| Разом | |||
| | |||
| | |||
| 500 год | |||
|} | |||
Накладні витрати — '''90000 грн'''. | |||
Вартість 1 машино-години: | |||
'''90000 / 500 = 180 грн/год''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Продукція | ||
! | ! Машинний час | ||
! | ! Накладні витрати | ||
! Накладні на одиницю | |||
|- | |- | ||
| | | А | ||
| | | 100 год | ||
| | | 18000 грн | ||
| 180 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Б | ||
| | | 100 год | ||
| | | 18000 грн | ||
| 90 грн | |||
|- | |- | ||
| | | В | ||
| | | 300 год | ||
| | | 54000 грн | ||
| 540 грн | |||
|} | |} | ||
'''Висновок.''' Продукція В отримала більшу частку накладних витрат, бо вона більше використовує обладнання. | |||
''' | <div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
'''Правильна база розподілу''' робить собівартість чесною. Неправильна база розподілу може зробити простий товар збитковим на папері, а складний — нібито прибутковим. | |||
</div> | |||
== Приклад 10. Незавершене виробництво == | |||
Підприємство почало виробництво 300 одиниць продукції. | |||
На кінець місяця: | |||
* 200 одиниць готові; | |||
* 100 одиниць залишилися в незавершеному виробництві; | |||
* ступінь готовності НЗВ — 50%; | |||
* загальні витрати — 300000 грн. | |||
Розрахунок умовних одиниць: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Об’єкт | ||
! | ! Кількість | ||
! | ! Ступінь готовності | ||
! Умовні одиниці | |||
|- | |- | ||
| | | Готова продукція | ||
| | | 200 шт | ||
| | | 100% | ||
| 200 | |||
|- | |- | ||
| | | НЗВ | ||
| | | 100 шт | ||
| | | 50% | ||
| 50 | |||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | | ||
| | | | ||
| 250 | |||
|} | |||
Собівартість умовної одиниці: | |||
'''300000 / 250 = 1200 грн''' | |||
Розподіл витрат: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Об’єкт | |||
! Умовні одиниці | |||
! Собівартість одиниці | |||
! Сума | |||
|- | |- | ||
| | | Готова продукція | ||
| | | 200 | ||
| | | 1200 грн | ||
| 240000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | НЗВ | ||
| | | 50 | ||
| | | 1200 грн | ||
| | | 60000 грн | ||
|} | |} | ||
== | '''Висновок.''' У готову продукцію переходить 240000 грн, а 60000 грн залишаються в НЗВ. | ||
== Приклад 11. Частковий випуск продукції == | |||
Виробниче замовлення — 100 одиниць. | |||
На кінець періоду випущено 60 одиниць. | |||
Витрати: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | {| class="wikitable" style="width:100%;" | ||
! | ! Витрата | ||
! | ! Сума | ||
|- | |- | ||
| | | Матеріали | ||
| | | 70000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Зарплата | ||
| | | 20000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Накладні витрати | ||
| 10000 грн | |||
| | |||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | 100000 грн | ||
| | |} | ||
Якщо підприємство вважає, що всі матеріали вже використані на все замовлення, а готовність невипущеної частини — 50%, система повинна розділити витрати. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Об’єкт | |||
! Кількість | |||
! Готовність | |||
! Умовні одиниці | |||
|- | |- | ||
| | | Готова продукція | ||
| | | 60 | ||
| | | 100% | ||
| 60 | |||
|- | |- | ||
| | | НЗВ | ||
| | | 40 | ||
| | | 50% | ||
| 20 | |||
|- | |- | ||
| | | Разом | ||
| | | | ||
| | | | ||
| | | 80 | ||
|} | |} | ||
= | Собівартість умовної одиниці: | ||
'''100000 / 80 = 1250 грн''' | |||
Готова продукція: | |||
'''60 × 1250 = 75000 грн''' | |||
НЗВ: | |||
= | '''20 × 1250 = 25000 грн''' | ||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | == Приклад 12. Брак у виробництві == | ||
! | |||
! | Підприємство витратило 100000 грн і виготовило 100 одиниць продукції. | ||
З них: | |||
* 95 одиниць якісні; | |||
* 5 одиниць — брак. | |||
=== Варіант 1. Брак технологічно допустимий === | |||
Усі витрати розподіляються на якісну продукцію. | |||
'''100000 / 95 = 1052,63 грн''' | |||
Собівартість якісної одиниці — '''1052,63 грн'''. | |||
=== Варіант 2. Брак списується окремо === | |||
Собівартість одиниці до виділення браку: | |||
'''100000 / 100 = 1000 грн''' | |||
Брак: | |||
'''5 × 1000 = 5000 грн''' | |||
Якісна продукція: | |||
'''95 × 1000 = 95000 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Метод | |||
! Собівартість якісної одиниці | |||
! Сума браку | |||
|- | |- | ||
| | | Брак включено в якісну продукцію | ||
| | | 1052,63 грн | ||
| 0 грн окремо | |||
|- | |- | ||
| | | Брак списано окремо | ||
| | | 1000 грн | ||
| 5000 грн | |||
|} | |||
|- | <div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
| | '''На що звернути увагу.''' Якщо весь брак автоматично включати в собівартість якісної продукції, можна не побачити реальні втрати виробництва. | ||
| | </div> | ||
== Приклад 13. Зворотні відходи == | |||
На виробництво списали матеріалів на '''50000 грн'''. | |||
У процесі виробництва отримали зворотні відходи, які можна продати або використати повторно. | |||
Оцінка відходів — '''3000 грн'''. | |||
Собівартість основної продукції: | |||
'''50000 − 3000 = 47000 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Сума | |||
|- | |||
| Списано матеріалів | |||
| 50000 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Оприбутковано зворотних відходів | ||
| | | 3000 грн | ||
|- | |- | ||
| | | Матеріальна собівартість основної продукції | ||
| | | 47000 грн | ||
|} | |||
== Приклад 14. Собівартість послуги == | |||
Сервісна компанія виконала ремонт обладнання для клієнта. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Витрата | |||
! Розрахунок | |||
! Сума | |||
|- | |- | ||
| | | Робота майстра | ||
| | | 6 год × 300 грн | ||
| 1800 грн | |||
|- | |- | ||
| | | Виїзд автомобіля | ||
| | | 1 виїзд | ||
| 700 грн | |||
|- | |- | ||
| Коли можна закривати період? | | Запчастини | ||
| За документом списання | |||
| 1500 грн | |||
|- | |||
| Накладні витрати сервісу | |||
| Розподілені витрати | |||
| 500 грн | |||
|- | |||
| Разом собівартість послуги | |||
| | |||
| 4500 грн | |||
|} | |||
Клієнту виставлено рахунок на '''6000 грн'''. | |||
'''Валовий прибуток = 6000 − 4500 = 1500 грн''' | |||
'''Маржа = 1500 / 6000 × 100% = 25%''' | |||
== Приклад 15. Собівартість проєкту == | |||
Компанія виконує проєкт впровадження ERP. | |||
Доходи за договором — '''500000 грн'''. | |||
Витрати: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Витрата | |||
! Сума | |||
|- | |||
| Зарплата команди | |||
| 180000 грн | |||
|- | |||
| Підрядники | |||
| 70000 грн | |||
|- | |||
| Відрядження | |||
| 30000 грн | |||
|- | |||
| Хмарна інфраструктура | |||
| 20000 грн | |||
|- | |||
| Адміністративна підтримка | |||
| 25000 грн | |||
|- | |||
| Разом собівартість проєкту | |||
| 325000 грн | |||
|} | |||
Прибуток проєкту: | |||
'''500000 − 325000 = 175000 грн''' | |||
Маржа проєкту: | |||
'''175000 / 500000 × 100% = 35%''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Значення | |||
|- | |||
| Дохід | |||
| 500000 грн | |||
|- | |||
| Собівартість | |||
| 325000 грн | |||
|- | |||
| Прибуток | |||
| 175000 грн | |||
|- | |||
| Маржа | |||
| 35% | |||
|} | |||
== Приклад 16. Імпортна собівартість == | |||
Компанія імпортувала товар. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Складова | |||
! Сума | |||
|- | |||
| Інвойс постачальника | |||
| 10000 USD | |||
|- | |||
| Курс | |||
| 40 грн/USD | |||
|- | |||
| Вартість товару в гривні | |||
| 400000 грн | |||
|- | |||
| Міжнародна доставка | |||
| 35000 грн | |||
|- | |||
| Мито | |||
| 20000 грн | |||
|- | |||
| Послуги брокера | |||
| 7000 грн | |||
|- | |||
| Сертифікація | |||
| 8000 грн | |||
|- | |||
| Внутрішня доставка | |||
| 10000 грн | |||
|- | |||
| Разом собівартість партії | |||
| 480000 грн | |||
|} | |||
Кількість у партії — 1000 шт. | |||
'''Собівартість одиниці = 480000 / 1000 = 480 грн''' | |||
Якщо продавати по 550 грн: | |||
'''Маржа на одиницю = 550 − 480 = 70 грн''' | |||
Якщо не включити додаткові витрати, собівартість була б: | |||
'''400000 / 1000 = 400 грн''' | |||
Тоді маржа виглядала б як: | |||
'''550 − 400 = 150 грн''' | |||
<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Критична різниця.''' Без додаткових імпортних витрат маржа виглядає 150 грн, а реальна маржа — 70 грн. Це може повністю змінити рішення щодо ціни продажу. | |||
</div> | |||
== Приклад 17. Перерахунок собівартості після запізнілого документа == | |||
Компанія купила товар: | |||
* 100 шт; | |||
* закупівельна ціна — 500 грн; | |||
* початкова собівартість партії — 50000 грн; | |||
* собівартість одиниці — 500 грн. | |||
Потім продали 50 шт. | |||
Початкова собівартість реалізації: | |||
'''50 × 500 = 25000 грн''' | |||
Через тиждень прийшов акт доставки на '''5000 грн'''. | |||
Нова собівартість партії: | |||
'''50000 + 5000 = 55000 грн''' | |||
Нова собівартість одиниці: | |||
'''55000 / 100 = 550 грн''' | |||
Нова собівартість реалізації: | |||
'''50 × 550 = 27500 грн''' | |||
Коригування собівартості реалізації: | |||
'''27500 − 25000 = 2500 грн''' | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! До перерахунку | |||
! Після перерахунку | |||
! Різниця | |||
|- | |||
| Собівартість одиниці | |||
| 500 грн | |||
| 550 грн | |||
| +50 грн | |||
|- | |||
| Собівартість реалізації | |||
| 25000 грн | |||
| 27500 грн | |||
| +2500 грн | |||
|- | |||
| Залишок партії | |||
| 25000 грн | |||
| 27500 грн | |||
| +2500 грн | |||
|} | |||
'''K2 ERP має автоматично знайти продажі цієї партії і сформувати коригування собівартості реалізації.''' | |||
== Розрахунок собівартості реалізації == | |||
'''Собівартість реалізації''' — це вартість товарів або продукції, які були продані клієнтам. | |||
Формула: | |||
'''Валовий прибуток = Дохід від реалізації − Собівартість реалізації''' | |||
Приклад: | |||
Компанія продала товар на 100000 грн. | |||
Собівартість проданого товару — 72000 грн. | |||
'''Валовий прибуток = 100000 − 72000 = 28000 грн.''' | |||
'''Валова маржа = 28000 / 100000 × 100% = 28%.''' | |||
У [[K2 ERP]] собівартість реалізації має визначатися автоматично за складськими рухами і методом оцінки запасів. | |||
== Продаж до завершення розрахунку собівартості == | |||
У реальному бізнесі часто буває так: | |||
* товар уже продано; | |||
* продукцію вже відвантажено; | |||
* але не всі витрати ще відомі; | |||
* доставка або митниця прийшли пізніше; | |||
* зарплата нарахована в кінці місяця; | |||
* накладні витрати ще не розподілені. | |||
У такому випадку система може тимчасово використовувати: | |||
* планову собівартість; | |||
* попередню собівартість; | |||
* останню фактичну собівартість; | |||
* середню облікову ціну; | |||
* нульову собівартість із подальшим перерахунком, якщо це дозволено правилами. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Ситуація | |||
! Як діяти | |||
! На що звернути увагу | |||
|- | |||
| Товар продано до отримання транспортних витрат | |||
| Використати попередню собівартість, після отримання витрат зробити перерахунок | |||
| '''Потрібен механізм коригування собівартості реалізації''' | |||
|- | |||
| Продукцію продано до закриття виробництва | |||
| Використати планову собівартість, після закриття місяця перерахувати факт | |||
| '''Звіт маржі до закриття буде попереднім''' | |||
|- | |||
| Немає ціни надходження | |||
| Заблокувати розрахунок або показати помилку | |||
| '''Нульова собівартість спотворює прибуток''' | |||
|- | |||
| Частина витрат надійшла із запізненням | |||
| Додати витрати до партії і перерахувати реалізацію | |||
| '''Потрібно бачити протокол змін''' | |||
|} | |||
== Перерахунок собівартості == | |||
'''Перерахунок собівартості''' потрібен, коли після первинного розрахунку з’явилися нові дані або змінилися документи. | |||
Причини перерахунку: | |||
* додали акт доставки; | |||
* змінили ціну надходження; | |||
* додали митні витрати; | |||
* виправили списання матеріалів; | |||
* нарахували зарплату; | |||
* додали амортизацію; | |||
* закрили виробниче замовлення; | |||
* уточнили брак; | |||
* змінили правило розподілу; | |||
* відкрили закритий період. | |||
У [[K2 ERP]] перерахунок має: | |||
* знаходити всі залежні документи; | |||
* оновлювати вартість партій; | |||
* перераховувати собівартість випуску; | |||
* перераховувати собівартість реалізації; | |||
* формувати коригувальні рухи; | |||
* зберігати історію; | |||
* показувати протокол змін. | |||
<div style="border:3px solid #1565c0; background:#e3f2fd; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Правильний перерахунок''' — це не просто заміна старої цифри на нову. Це контрольований процес із протоколом, історією змін і поясненням, які документи вплинули на результат. | |||
</div> | |||
== Закриття періоду == | |||
Після розрахунку собівартості період потрібно закривати. | |||
'''Закриття періоду''' означає, що дані за період зафіксовані, а зміна документів можлива тільки за спеціальними правами. | |||
Закриття періоду має: | |||
* фіксувати собівартість; | |||
* блокувати випадкові зміни; | |||
* захищати фінансовий результат; | |||
* зберігати історію відкриття і повторного закриття; | |||
* дозволяти контрольований перерахунок; | |||
* показувати, хто і коли змінив дані. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Дія | |||
! Хто може виконувати | |||
! Коментар | |||
|- | |||
| Запустити розрахунок | |||
| Бухгалтер, економіст | |||
| За наявності прав | |||
|- | |||
| Переглянути протокол | |||
| Бухгалтер, фінансовий директор, економіст | |||
| Для контролю результату | |||
|- | |||
| Закрити період | |||
| Головний бухгалтер або фінансовий директор | |||
| Після перевірки | |||
|- | |||
| Відкрити період | |||
| Тільки відповідальний користувач | |||
| Має бути причина відкриття | |||
|- | |||
| Перерахувати закритий період | |||
| Тільки за спеціальним правом | |||
| Потрібен журнал змін | |||
|} | |||
== Контроль перед розрахунком == | |||
Перед запуском розрахунку система повинна виконати діагностику. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Контроль | |||
! Що перевіряється | |||
! Що робити при помилці | |||
|- | |||
| Непроведені документи | |||
| Чи всі документи проведені | |||
| Провести або виключити з періоду | |||
|- | |||
| Від’ємні залишки | |||
| Чи не списано більше, ніж є на складі | |||
| Виправити складські документи | |||
|- | |||
| Відсутні ціни | |||
| Чи всі надходження мають вартість | |||
| Заповнити ціну або документ витрат | |||
|- | |||
| Нерозподілені витрати | |||
| Чи всі витрати мають центр або правило розподілу | |||
| Налаштувати правило | |||
|- | |||
| Незакриті виробничі замовлення | |||
| Чи завершені операції або правильно відображене НЗВ | |||
| Закрити замовлення або залишити в НЗВ | |||
|- | |||
| Партії без вартості | |||
| Чи всі партії мають суму | |||
| Перерахувати партію | |||
|- | |||
| Продаж без собівартості | |||
| Чи є собівартість у реалізації | |||
| Запустити перерахунок | |||
|- | |||
| Документи після дати закриття | |||
| Чи немає змін у закритому періоді | |||
| Перевірити права і журнал змін | |||
|} | |||
<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Не можна якісно розрахувати собівартість на неякісних даних.''' Якщо система бачить критичні помилки, вона повинна не мовчки рахувати, а показати користувачу список проблем. | |||
</div> | |||
== Алгоритм розрахунку собівартості в K2 ERP == | |||
Типовий алгоритм: | |||
# Користувач обирає організацію. | |||
# Користувач обирає період. | |||
# Користувач обирає вид обліку: бухгалтерський, управлінський або обидва. | |||
# Система перевіряє документи. | |||
# Система перевіряє залишки. | |||
# Система визначає метод оцінки запасів. | |||
# Система збирає всі надходження. | |||
# Система збирає всі списання. | |||
# Система визначає партії або середню ціну. | |||
# Система збирає прямі витрати. | |||
# Система збирає непрямі витрати. | |||
# Система визначає центри витрат. | |||
# Система застосовує правила розподілу. | |||
# Система розраховує НЗВ. | |||
# Система розраховує випуск готової продукції. | |||
# Система розраховує собівартість реалізації. | |||
# Система формує відхилення. | |||
# Система формує рухи по регістрах. | |||
# Система формує проводки. | |||
# Система створює протокол. | |||
# Користувач перевіряє результат. | |||
# Період закривається. | |||
== Документ «Розрахунок собівартості» == | |||
У [[K2 ERP]] доцільно реалізувати окремий документ або обробку '''Розрахунок собівартості'''. | |||
Документ має містити такі реквізити: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Поле | |||
! Опис | |||
|- | |||
| Організація | |||
| Компанія, по якій виконується розрахунок | |||
|- | |||
| Період | |||
| Місяць, квартал або інший період | |||
|- | |||
| Вид обліку | |||
| Бухгалтерський, управлінський або обидва | |||
|- | |||
| Метод оцінки запасів | |||
| FIFO, середньозважена, партійна, серійна | |||
|- | |||
| Статус | |||
| Чернетка, перевірка, розраховано, закрито | |||
|- | |||
| Користувач | |||
| Хто запустив розрахунок | |||
|- | |||
| Дата запуску | |||
| Коли виконано розрахунок | |||
|- | |||
| Коментар | |||
| Пояснення або причина перерахунку | |||
|} | |||
== Статуси документа розрахунку == | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Статус | |||
! Що означає | |||
! Що дозволено | |||
|- | |||
| Чернетка | |||
| Розрахунок ще не запущено | |||
| Можна змінювати параметри | |||
|- | |||
| Перевірка | |||
| Система виконує діагностику | |||
| Можна переглядати помилки | |||
|- | |||
| Помилки | |||
| Знайдено критичні проблеми | |||
| Потрібно виправити документи | |||
|- | |||
| Розраховано | |||
| Собівартість порахована | |||
| Можна переглядати результат | |||
|- | |||
| Затверджено | |||
| Користувач прийняв результат | |||
| Можна формувати проводки | |||
|- | |||
| Закрито | |||
| Період зафіксовано | |||
| Зміни тільки через спеціальні права | |||
|- | |||
| Перерахунок | |||
| Виконується повторний розрахунок | |||
| Фіксується причина зміни | |||
|} | |||
== Що має бути на формі розрахунку собівартості == | |||
Форма розрахунку собівартості в [[K2 ERP]] повинна бути не просто кнопкою “Розрахувати”. | |||
Вона має показувати користувачу весь процес. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Блок форми | |||
! Що містить | |||
|- | |||
| Параметри | |||
| Організація, період, вид обліку, метод оцінки | |||
|- | |||
| Перевірки | |||
| Список помилок і попереджень | |||
|- | |||
| Джерела даних | |||
| Документи, які потрапили в розрахунок | |||
|- | |||
| Прямі витрати | |||
| Матеріали, зарплата, послуги | |||
|- | |||
| Накладні витрати | |||
| Центри витрат і правила розподілу | |||
|- | |||
| НЗВ | |||
| Незавершене виробництво | |||
|- | |||
| Випуск | |||
| Готова продукція і напівфабрикати | |||
|- | |||
| Реалізація | |||
| Собівартість проданих товарів | |||
|- | |||
| Проводки | |||
| Бухгалтерські та управлінські рухи | |||
|- | |||
| Протокол | |||
| Детальна історія розрахунку | |||
|} | |||
== Проводки та регістри == | |||
Розрахунок собівартості повинен формувати рухи по регістрах і проводки. | |||
Приклади проводок: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Операція | |||
! Дебет | |||
! Кредит | |||
! Коментар | |||
|- | |||
| Списання матеріалів у виробництво | |||
| Виробництво / НЗВ | |||
| Матеріали | |||
| Матеріали переходять у виробничі витрати | |||
|- | |||
| Нарахування прямої зарплати | |||
| Виробництво / НЗВ | |||
| Розрахунки із зарплати | |||
| Зарплата включається в собівартість | |||
|- | |||
| Розподіл загальновиробничих витрат | |||
| Виробництво / НЗВ | |||
| Загальновиробничі витрати | |||
| Накладні витрати переходять у продукцію | |||
|- | |||
| Випуск готової продукції | |||
| Готова продукція | |||
| Виробництво / НЗВ | |||
| Формується вартість готової продукції | |||
|- | |||
| Списання собівартості реалізації | |||
| Собівартість реалізації | |||
| Товари / Готова продукція | |||
| Формується фінансовий результат | |||
|- | |||
| Коригування собівартості | |||
| Собівартість / Запаси | |||
| Запаси / Собівартість | |||
| Залежить від напрямку коригування | |||
|} | |||
== Протокол розрахунку == | |||
У [[K2 ERP]] обов’язково потрібен протокол розрахунку. | |||
Протокол має показувати: | |||
* хто запустив розрахунок; | |||
* коли запустив; | |||
* за який період; | |||
* по якій організації; | |||
* які документи оброблені; | |||
* які документи пропущені; | |||
* які помилки знайдені; | |||
* які попередження є; | |||
* які витрати зібрані; | |||
* які правила розподілу застосовані; | |||
* які партії перераховані; | |||
* яку собівартість отримано; | |||
* які проводки сформовані; | |||
* які документи змінилися після попереднього розрахунку. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Блок протоколу | |||
! Що показує | |||
! Навіщо потрібно | |||
|- | |||
| Документи | |||
| Список оброблених документів | |||
| Щоб бачити джерело даних | |||
|- | |||
| Помилки | |||
| Критичні проблеми | |||
| Щоб не закрити неправильний період | |||
|- | |||
| Попередження | |||
| Некритичні ризики | |||
| Щоб користувач прийняв рішення | |||
|- | |||
| Розподіл витрат | |||
| Як розподілені накладні витрати | |||
| Щоб пояснити собівартість | |||
|- | |||
| Партії | |||
| Як змінилася вартість партій | |||
| Щоб контролювати склад | |||
|- | |||
| Проводки | |||
| Які бухгалтерські рухи створені | |||
| Щоб звірити облік | |||
|- | |||
| Підсумок | |||
| Фінальна собівартість | |||
| Щоб прийняти результат | |||
|} | |||
== Протокол помилок розрахунку == | |||
Якщо система не може правильно розрахувати собівартість, вона повинна сформувати протокол помилок. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Рівень | |||
! Помилка | |||
! Наслідок | |||
! Дія користувача | |||
|- | |||
| Критична | |||
| Від’ємний залишок | |||
| Неможливо визначити коректну собівартість | |||
| Виправити складські документи | |||
|- | |||
| Критична | |||
| Немає ціни надходження | |||
| Партія має кількість без вартості | |||
| Заповнити ціну | |||
|- | |||
| Критична | |||
| Немає правила розподілу | |||
| Непрямі витрати не можуть бути включені в собівартість | |||
| Налаштувати правило | |||
|- | |||
| Попередження | |||
| Є непроведені документи | |||
| Частина витрат може не потрапити в розрахунок | |||
| Провести або виключити документи | |||
|- | |||
| Попередження | |||
| Є документи після дати закриття | |||
| Можлива зміна собівартості | |||
| Перевірити період | |||
|- | |||
| Інформація | |||
| Змінено собівартість партії | |||
| Потрібен перерахунок реалізації | |||
| Переглянути протокол | |||
|} | |||
== Звіти собівартості в K2 ERP == | |||
Після розрахунку собівартості система повинна формувати не один загальний звіт, а набір звітів для різних ролей. | |||
'''Звітність по собівартості має відповідати на три головні питання:''' | |||
* з чого складається собівартість; | |||
* чому вона змінилася; | |||
* як вона впливає на прибуток. | |||
== Звіт 1. Собівартість продукції == | |||
Призначення: показати фактичну собівартість випущеної продукції за період. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Поле звіту | |||
! Опис | |||
|- | |||
| Період | |||
| За який період розрахована собівартість | |||
|- | |||
| Організація | |||
| Юридична особа або компанія | |||
|- | |||
| Підрозділ | |||
| Цех, виробництво, дільниця | |||
|- | |||
| Номенклатура | |||
| Готова продукція | |||
|- | |||
| Кількість випуску | |||
| Скільки продукції випущено | |||
|- | |||
| Матеріали | |||
| Прямі матеріальні витрати | |||
|- | |||
| Зарплата | |||
| Пряма трудова складова | |||
|- | |||
| Накладні витрати | |||
| Розподілені загальновиробничі витрати | |||
|- | |||
| Інші витрати | |||
| Додаткові витрати | |||
|- | |||
| Повна собівартість | |||
| Загальна сума витрат | |||
|- | |||
| Собівартість одиниці | |||
| Собівартість / кількість | |||
|} | |||
Приклад звіту: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Продукція | |||
! Кількість | |||
! Матеріали | |||
! Зарплата | |||
! Накладні | |||
! Разом | |||
! Собівартість одиниці | |||
|- | |||
| Стіл дерев’яний | |||
| 100 | |||
| 80000 | |||
| 30000 | |||
| 20000 | |||
| 130000 | |||
| 1300 | |||
|- | |||
| Стілець дерев’яний | |||
| 200 | |||
| 90000 | |||
| 40000 | |||
| 30000 | |||
| 160000 | |||
| 800 | |||
|} | |||
== Звіт 2. Структура собівартості == | |||
Призначення: показати, які витрати формують собівартість. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Стаття витрат | |||
! Сума | |||
! Частка | |||
|- | |||
| Матеріали | |||
| 80000 грн | |||
| 61,54% | |||
|- | |||
| Зарплата | |||
| 30000 грн | |||
| 23,08% | |||
|- | |||
| Накладні витрати | |||
| 20000 грн | |||
| 15,38% | |||
|- | |||
| Разом | |||
| 130000 грн | |||
| 100% | |||
|} | |||
'''Цей звіт допомагає зрозуміти, що найбільше впливає на собівартість.''' | |||
== Звіт 3. План-фактний аналіз собівартості == | |||
Призначення: порівняти планову і фактичну собівартість. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Продукція | |||
! Планова собівартість | |||
! Фактична собівартість | |||
! Відхилення | |||
! Відхилення % | |||
|- | |||
| Стіл | |||
| 1200 грн | |||
| 1300 грн | |||
| +100 грн | |||
| +8,33% | |||
|- | |||
| Стілець | |||
| 750 грн | |||
| 800 грн | |||
| +50 грн | |||
| +6,67% | |||
|} | |||
Деталізація по статтях: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Стаття | |||
! План | |||
! Факт | |||
! Відхилення | |||
! Причина | |||
|- | |||
| Матеріали | |||
| 700 грн | |||
| 780 грн | |||
| +80 грн | |||
| Зросла ціна деревини | |||
|- | |||
| Зарплата | |||
| 300 грн | |||
| 310 грн | |||
| +10 грн | |||
| Більше часу на обробку | |||
|- | |||
| Накладні | |||
| 200 грн | |||
| 210 грн | |||
| +10 грн | |||
| Зросла електроенергія | |||
|} | |||
== Звіт 4. Собівартість реалізації == | |||
Призначення: показати собівартість проданих товарів або продукції. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Дата | |||
! Документ продажу | |||
! Клієнт | |||
! Номенклатура | |||
! Кількість | |||
! Дохід | |||
! Собівартість | |||
! Валовий прибуток | |||
! Маржа % | |||
|- | |||
| 15.05 | |||
| Реалізація №125 | |||
| ТОВ Альфа | |||
| Стіл | |||
| 10 | |||
| 18000 | |||
| 13000 | |||
| 5000 | |||
| 27,78% | |||
|- | |||
| 16.05 | |||
| Реалізація №126 | |||
| ТОВ Бета | |||
| Стілець | |||
| 20 | |||
| 22000 | |||
| 16000 | |||
| 6000 | |||
| 27,27% | |||
|} | |||
Формули: | |||
'''Валовий прибуток = Дохід − Собівартість''' | |||
'''Маржа % = Валовий прибуток / Дохід × 100%''' | |||
== Звіт 5. Маржинальність продажів == | |||
Призначення: показати, які продажі прибуткові, а які ні. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Менеджер | |||
! Дохід | |||
! Собівартість | |||
! Валовий прибуток | |||
! Маржа % | |||
|- | |||
| Іваненко | |||
| 500000 | |||
| 350000 | |||
| 150000 | |||
| 30% | |||
|- | |||
| Петренко | |||
| 400000 | |||
| 340000 | |||
| 60000 | |||
| 15% | |||
|- | |||
| Сидоренко | |||
| 300000 | |||
| 270000 | |||
| 30000 | |||
| 10% | |||
|} | |||
<div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''На що звернути увагу.''' Менеджер із найбільшим оборотом не завжди приносить найбільший прибуток. Тому потрібно аналізувати не тільки продажі, а й маржу. | |||
</div> | |||
== Звіт 6. Прибутковість клієнтів == | |||
Призначення: показати, які клієнти приносять прибуток, а які створюють витрати. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Клієнт | |||
! Дохід | |||
! Собівартість товарів | |||
! Логістика | |||
! Додаткові витрати | |||
! Прибуток | |||
! Маржа % | |||
|- | |||
| ТОВ Альфа | |||
| 300000 | |||
| 210000 | |||
| 15000 | |||
| 5000 | |||
| 70000 | |||
| 23,33% | |||
|- | |||
| ТОВ Бета | |||
| 250000 | |||
| 190000 | |||
| 30000 | |||
| 10000 | |||
| 20000 | |||
| 8% | |||
|- | |||
| ТОВ Гамма | |||
| 150000 | |||
| 120000 | |||
| 25000 | |||
| 10000 | |||
| -5000 | |||
| -3,33% | |||
|} | |||
'''Висновок.''' Клієнт із великим оборотом може бути малоприбутковим через логістику, знижки, відстрочки, повернення або додатковий сервіс. | |||
== Звіт 7. Прибутковість номенклатури == | |||
Призначення: показати, які товари або продукція дають прибуток. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Номенклатура | |||
! Кількість продажу | |||
! Дохід | |||
! Собівартість | |||
! Прибуток | |||
! Маржа % | |||
|- | |||
| Товар А | |||
| 1000 | |||
| 500000 | |||
| 350000 | |||
| 150000 | |||
| 30% | |||
|- | |||
| Товар Б | |||
| 700 | |||
| 420000 | |||
| 360000 | |||
| 60000 | |||
| 14,29% | |||
|- | |||
| Товар В | |||
| 300 | |||
| 150000 | |||
| 160000 | |||
| -10000 | |||
| -6,67% | |||
|} | |||
== Звіт 8. Витрати по центрах витрат == | |||
Призначення: контролювати накопичення витрат до розподілу. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Центр витрат | |||
! Матеріали | |||
! Зарплата | |||
! Енергія | |||
! Амортизація | |||
! Інші | |||
! Разом | |||
|- | |||
| Цех №1 | |||
| 10000 | |||
| 80000 | |||
| 30000 | |||
| 25000 | |||
| 5000 | |||
| 150000 | |||
|- | |||
| Цех №2 | |||
| 15000 | |||
| 60000 | |||
| 20000 | |||
| 18000 | |||
| 7000 | |||
| 120000 | |||
|- | |||
| Склад | |||
| 5000 | |||
| 40000 | |||
| 10000 | |||
| 5000 | |||
| 3000 | |||
| 63000 | |||
|} | |||
== Звіт 9. Розподіл накладних витрат == | |||
Призначення: показати, як саме непрямі витрати були розподілені. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Центр витрат | |||
! Сума витрат | |||
! База розподілу | |||
! Об’єкт | |||
! Частка | |||
! Розподілена сума | |||
|- | |||
| Цех №1 | |||
| 90000 | |||
| Машинний час | |||
| Продукція А | |||
| 30% | |||
| 27000 | |||
|- | |||
| Цех №1 | |||
| 90000 | |||
| Машинний час | |||
| Продукція Б | |||
| 70% | |||
| 63000 | |||
|} | |||
'''Цей звіт обов’язковий для прозорості собівартості.''' | |||
== Звіт 10. Незавершене виробництво == | |||
Призначення: показати витрати, які залишилися в НЗВ. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Замовлення | |||
! Продукція | |||
! Матеріали | |||
! Зарплата | |||
! Накладні | |||
! Разом НЗВ | |||
! Ступінь готовності | |||
|- | |||
| ВЗ-001 | |||
| Стіл | |||
| 40000 | |||
| 15000 | |||
| 5000 | |||
| 60000 | |||
| 50% | |||
|- | |||
| ВЗ-002 | |||
| Шафа | |||
| 70000 | |||
| 20000 | |||
| 10000 | |||
| 100000 | |||
| 70% | |||
|} | |||
== Звіт 11. Брак і втрати == | |||
Призначення: показати втрати виробництва. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Період | |||
! Продукція | |||
! Кількість браку | |||
! Сума браку | |||
! Тип браку | |||
! Причина | |||
! Відповідальний | |||
|- | |||
| Травень | |||
| Стілець | |||
| 5 | |||
| 5000 | |||
| Виправний | |||
| Дефект фарбування | |||
| Цех №1 | |||
|- | |||
| Травень | |||
| Стіл | |||
| 2 | |||
| 4000 | |||
| Невиправний | |||
| Пошкодження матеріалу | |||
| Постачальник | |||
|} | |||
== Звіт 12. Історія перерахунку собівартості == | |||
Призначення: показати, коли і чому змінювалася собівартість. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Дата | |||
! Користувач | |||
! Причина | |||
! Документ | |||
! Було | |||
! Стало | |||
! Різниця | |||
|- | |||
| 20.05 | |||
| Бухгалтер | |||
| Додано акт доставки | |||
| Акт №45 | |||
| 500 грн | |||
| 550 грн | |||
| +50 грн | |||
|- | |||
| 22.05 | |||
| Економіст | |||
| Змінено розподіл накладних | |||
| Розрахунок №12 | |||
| 1200 грн | |||
| 1250 грн | |||
| +50 грн | |||
|} | |||
<div style="border:3px solid #1565c0; background:#e3f2fd; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Прозорість.''' Якщо собівартість змінилася після перерахунку, користувач повинен бачити, чому вона змінилася, хто це зробив і які документи вплинули на результат. | |||
</div> | |||
== Права доступу до собівартості == | |||
Собівартість — це чутлива інформація. Не всі користувачі повинні бачити повну структуру витрат. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Роль | |||
! Що бачить | |||
! Що може робити | |||
|- | |||
| Комірник | |||
| Кількість, партії, залишки | |||
| Вводити складські документи | |||
|- | |||
| Менеджер продажів | |||
| Маржу або мінімальну ціну, якщо дозволено | |||
| Продавати з контролем мінімальної маржі | |||
|- | |||
| Закупівельник | |||
| Закупівельну вартість і додаткові витрати | |||
| Вводити закупівлі | |||
|- | |||
| Економіст | |||
| Повну структуру собівартості | |||
| Аналізувати і налаштовувати правила | |||
|- | |||
| Бухгалтер | |||
| Бухгалтерську собівартість і проводки | |||
| Закривати період | |||
|- | |||
| Фінансовий директор | |||
| Повну собівартість, маржу, прибуток | |||
| Затверджувати результат | |||
|- | |||
| Адміністратор | |||
| Налаштування механізму | |||
| Керувати правами і параметрами | |||
|} | |||
<div style="border:3px solid #ef6c00; background:#fff3e0; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''На що звернути увагу.''' Менеджеру з продажів не завжди потрібно показувати повну собівартість. Часто достатньо показувати допустиму мінімальну ціну або індикатор маржі. | |||
</div> | |||
== Контроль мінімальної маржі при продажу == | |||
K2 ERP може використовувати розраховану собівартість для контролю продажів. | |||
Приклад: | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Значення | |||
|- | |||
| Собівартість товару | |||
| 550 грн | |||
|- | |||
| Мінімальна маржа | |||
| 20% | |||
|- | |||
| Мінімальна ціна продажу | |||
| 687,50 грн | |||
|} | |||
Формула: | |||
'''Мінімальна ціна = Собівартість / (1 − Мінімальна маржа)''' | |||
Розрахунок: | |||
'''550 / (1 − 0,20) = 687,50 грн''' | |||
Якщо менеджер ставить ціну 650 грн, система має показати попередження або заблокувати продаж залежно від прав. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Ціна продажу | |||
! Результат | |||
! Дія системи | |||
|- | |||
| 700 грн | |||
| Маржа вище мінімальної | |||
| Продаж дозволено | |||
|- | |||
| 687,50 грн | |||
| Мінімально допустима ціна | |||
| Продаж дозволено | |||
|- | |||
| 650 грн | |||
| Маржа нижче мінімальної | |||
| Попередження або блокування | |||
|} | |||
== Собівартість і ціноутворення == | |||
Розрахована собівартість може бути основою для формування цін. | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Метод ціноутворення | |||
! Формула | |||
! Приклад | |||
|- | |||
| Націнка на собівартість | |||
| Ціна = Собівартість × (1 + Націнка) | |||
| 550 × 1,3 = 715 грн | |||
|- | |||
| Маржа від ціни продажу | |||
| Ціна = Собівартість / (1 − Маржа) | |||
| 550 / 0,75 = 733,33 грн | |||
|- | |||
| Мінімальна ціна | |||
| Ціна, нижче якої продаж заборонено | |||
| 687,50 грн при маржі 20% | |||
|- | |||
| Рекомендована ціна | |||
| Собівартість + плановий прибуток | |||
| 550 + 150 = 700 грн | |||
|} | |||
== Корисні формули собівартості == | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Показник | |||
! Формула | |||
|- | |||
| Собівартість партії | |||
| Закупівельна вартість + Додаткові витрати | |||
|- | |||
| Собівартість одиниці | |||
| Собівартість партії / Кількість | |||
|- | |||
| Виробнича собівартість | |||
| Прямі витрати + Розподілені накладні витрати | |||
|- | |||
| Собівартість реалізації | |||
| Кількість проданого × Собівартість одиниці | |||
|- | |||
| Валовий прибуток | |||
| Дохід − Собівартість реалізації | |||
|- | |||
| Маржа % | |||
| Валовий прибуток / Дохід × 100% | |||
|- | |||
| Націнка % | |||
| Валовий прибуток / Собівартість × 100% | |||
|- | |||
| Мінімальна ціна при маржі | |||
| Собівартість / (1 − Маржа) | |||
|- | |||
| Відхилення | |||
| Фактична собівартість − Планова собівартість | |||
|- | |||
| Відхилення % | |||
| Відхилення / Планова собівартість × 100% | |||
|} | |||
== Типові сценарії використання == | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Сценарій | |||
! Як рахується | |||
! Особливість | |||
|- | |||
| Торгівля без партій | |||
| За середньозваженою собівартістю | |||
| Простий масовий облік | |||
|- | |||
| Торгівля з партіями | |||
| За FIFO або партійним методом | |||
| Важлива партія надходження | |||
|- | |||
| Імпорт | |||
| Закупівля + доставка + мито + брокер + інші витрати | |||
| Потрібен розподіл додаткових витрат | |||
|- | |||
| Просте виробництво | |||
| Прямі витрати + накладні / кількість випуску | |||
| Підходить для однотипної продукції | |||
|- | |||
| Складне виробництво | |||
| Через замовлення, специфікації, операції, НЗВ | |||
| Потрібна деталізація | |||
|- | |||
| Послуги | |||
| Час + зарплата + матеріали + накладні | |||
| Важливий облік часу | |||
|- | |||
| Проєкти | |||
| Усі витрати накопичуються на проєкті | |||
| Аналіз прибутковості проєкту | |||
|- | |||
| Продаж до закриття місяця | |||
| Попередня собівартість із подальшим перерахунком | |||
| Потрібна історія коригувань | |||
|} | |||
== Типові помилки == | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Помилка | |||
! Наслідок | |||
! Як виправити | |||
|- | |||
| Немає ціни надходження | |||
| Собівартість стає нульовою або неповною | |||
| Заповнити ціну або документ витрат | |||
|- | |||
| Від’ємні залишки | |||
| Система списує те, чого немає | |||
| Виправити послідовність документів | |||
|- | |||
| Не врахована доставка | |||
| Маржа завищена | |||
| Розподілити транспортні витрати на партію | |||
|- | |||
| Неправильна база розподілу | |||
| Один товар отримує зайві витрати, інший — занижені | |||
| Переглянути правило розподілу | |||
|- | |||
| НЗВ списане на готову продукцію | |||
| Собівартість завищена | |||
| Налаштувати правила НЗВ | |||
|- | |||
| Брак не виділений | |||
| Неможливо бачити втрати | |||
| Вести окремий облік браку | |||
|- | |||
| Продаж без собівартості | |||
| Прибуток показаний неправильно | |||
| Запустити перерахунок | |||
|- | |||
| Зміни в закритому періоді | |||
| Старі звіти стають недостовірними | |||
| Використовувати блокування і журнал змін | |||
|} | |||
== Що потрібно обов’язково реалізувати в K2 ERP == | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Механізм | |||
! Навіщо потрібен | |||
! Пріоритет | |||
|- | |||
| Розрахунок собівартості партій | |||
| Для торгівлі, імпорту, складського обліку | |||
| Високий | |||
|- | |||
| FIFO | |||
| Для правильного списання запасів | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Середньозважена собівартість | |||
| Для масових товарів | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Розподіл додаткових витрат | |||
| Для доставки, митниці, логістики | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Виробнича собівартість | |||
| Для виробничих підприємств | |||
| Високий | |||
|- | |||
| НЗВ | |||
| Для незавершеного виробництва | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Розподіл накладних витрат | |||
| Для чесної собівартості | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Протокол розрахунку | |||
| Для прозорості | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Перерахунок собівартості | |||
| Для запізнілих документів | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Звіти маржинальності | |||
| Для управління прибутком | |||
| Високий | |||
|- | |||
| Контроль мінімальної маржі | |||
| Для продажів | |||
| Середній | |||
|- | |||
| ABC-аналіз прибутковості | |||
| Для управлінської аналітики | |||
| Середній | |||
|} | |||
== Коротко == | |||
{| class="wikitable" style="width:100%;" | |||
! Питання | |||
! Відповідь | |||
|- | |||
| Що таке розрахунок собівартості? | |||
| Це визначення фактичної вартості товарів, продукції, робіт або послуг на основі документів і витрат. | |||
|- | |||
| Для чого він потрібен? | |||
| Щоб бачити реальний прибуток, маржинальність, ефективність виробництва, торгівлі, послуг і проєктів. | |||
|- | |||
| Що є джерелом даних? | |||
| Закупівлі, склад, виробництво, зарплата, послуги, амортизація, логістика, бухгалтерські документи. | |||
|- | |||
| Що таке прямі витрати? | |||
| Витрати, які можна прямо віднести на конкретний товар, продукцію, замовлення або послугу. | |||
|- | |||
| Що таке непрямі витрати? | |||
| Витрати, які потрібно накопичити і розподілити за правилом. | |||
|- | |||
| Що таке НЗВ? | |||
| Витрати, які вже понесені, але ще не стали готовою продукцією. | |||
|- | |||
| Чому потрібен перерахунок? | |||
| Бо частина витрат може з’явитися пізніше або документи можуть бути уточнені. | |||
|- | |||
| Чому важливий протокол? | |||
| Щоб бачити, з яких документів і правил сформована собівартість. | |||
|- | |||
| Коли можна закривати період? | |||
| Після перевірки документів, розрахунку собівартості, аналізу помилок і підтвердження результату. | | Після перевірки документів, розрахунку собівартості, аналізу помилок і підтвердження результату. | ||
|- | |- | ||
| Що є результатом? | | Що є результатом? | ||
| Фактична собівартість, рухи по регістрах, проводки, звіти, маржинальність і зафіксований фінансовий результат. | | Фактична собівартість, рухи по регістрах, проводки, звіти, маржинальність і зафіксований фінансовий результат. | ||
|} | |} | ||
== Висновок == | == Висновок == | ||
Розрахунок собівартості в [[K2 ERP]] — це не просто технічна операція. | Розрахунок собівартості в [[K2 ERP]] — це не просто технічна операція. | ||
Це механізм, який показує бізнесу реальну вартість його діяльності. | Це механізм, який показує бізнесу реальну вартість його діяльності. | ||
Він відповідає на ключові питання: | Він відповідає на ключові питання: | ||
* скільки насправді коштує товар; | * скільки насправді коштує товар; | ||
* скільки реально коштує продукція; | * скільки реально коштує продукція; | ||
* чи прибуткові продажі; | * чи прибуткові продажі; | ||
* чи не з’їдають витрати маржу; | * чи не з’їдають витрати маржу; | ||
* які напрямки заробляють гроші; | * які напрямки заробляють гроші; | ||
* які клієнти збиткові; | * які клієнти збиткові; | ||
* де виникають перевитрати; | * де виникають перевитрати; | ||
* чому фактична собівартість відрізняється від планової; | * чому фактична собівартість відрізняється від планової; | ||
* які витрати потрібно контролювати; | * які витрати потрібно контролювати; | ||
* чи правильно закритий період. | * чи правильно закритий період. | ||
<div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | |||
'''Правильно побудований розрахунок собівартості перетворює K2 ERP із системи введення документів на систему управління прибутковістю бізнесу.''' | |||
</div> | |||
У старому підході собівартість часто живе окремо: частина в бухгалтерії, частина в Excel, частина в голові економіста, частина в складських звітах, частина в ручних коригуваннях. | |||
У [[K2 ERP]] логіка має бути іншою. | |||
Кожен документ, який створює витрати або рух запасів, одразу стає частиною майбутнього розрахунку. Кожна партія, кожне списання, кожен виробничий акт, кожна накладна витрата, кожна година роботи, кожна послуга підрядника повинні мати своє місце в системі. | |||
Тоді собівартість перестає бути загадкою. | |||
Вона стає прозорим, керованим і перевіреним результатом роботи всієї ERP-системи. | |||
<div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | <div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;"> | ||
''' | '''Сильна ERP-система не просто зберігає документи. Вона пояснює бізнесу, де він заробляє гроші, а де втрачає їх. Саме для цього в K2 ERP потрібен повноцінний розрахунок собівартості.''' | ||
</div> | </div> | ||
'''Правильна собівартість — це не бухгалтерська формальність. Це основа ціноутворення, маржинальності, планування, контролю витрат і реального управління прибутком.''' | |||
'''Саме так K2 ERP повинна рахувати собівартість: від первинного документа до реального фінансового результату.''' | '''Саме так K2 ERP повинна рахувати собівартість: від первинного документа до реального фінансового результату.''' | ||
| Рядок 2144: | Рядок 3781: | ||
[[Категорія:Продажі]] | [[Категорія:Продажі]] | ||
[[Категорія:Партійний облік]] | [[Категорія:Партійний облік]] | ||
[[Категорія:Серійний облік]] | |||
[[Категорія:FIFO]] | [[Категорія:FIFO]] | ||
[[Категорія:Середньозважена собівартість]] | |||
[[Категорія:Незавершене виробництво]] | [[Категорія:Незавершене виробництво]] | ||
[[Категорія:Закриття періоду]] | [[Категорія:Закриття періоду]] | ||