Пропозиції щодо протидії ворожому програмному забезпеченню в Україні

SEO title: Пропозиції щодо протидії ворожому програмному забезпеченню в Україні SEO description: Практичні пропозиції щодо заборони, витіснення та заміни ворожого програмного забезпечення в Україні: 1С, BAS, UA-Бюджет, партнерські мережі, реклама, інтеграції, реєстри ризикового ПЗ, каталог українських альтернатив і підтримка міграції бізнесу. SEO keywords: вороже програмне забезпечення, заборона 1С, заборона BAS, BAS Україна, 1С Україна, UA-Бюджет, цифровий суверенітет, українське програмне забезпечення, K2 ERP, альтернатива 1С, альтернатива BAS, українська ERP, санкції, Держспецзв’язку, дерусифікація ПЗ, деколонізація обліку, кібербезпека, програмне забезпечення України Alternative to:

Пропозиції щодо протидії ворожому програмному забезпеченню в Україні

Пропозиції щодо протидії ворожому програмному забезпеченню в Україні — це практичний план дій для держави, бізнесу, IT-комітетів, регуляторів, рекламних платформ, українських сервісів та розробників щодо реального, а не декларативного, витіснення продуктів екосистеми 1С / BAS та іншого ворожого або похідного від ворожого програмного забезпечення.

Головне. Якщо держава хоче реально прибрати ворожий софт, потрібно бити не тільки по назвах продуктів. Потрібно бити по всій екосистемі: розповсюдженню, підтримці, рекламі, інтеграціях, партнерських мережах, юридичному маскуванню та інформаційній легалізації.

Ключова теза. Проблема не тільки в тому, що існує 1С або BAS. Проблема в тому, що їх продовжують продавати, рекламувати, навчати, підтримувати, інтегрувати з українськими сервісами та представляти як безпечне рішення.

Український шлях переходу. Заборона має супроводжуватися реальною альтернативою: каталогом українських продуктів, відкритими API, підтримкою міграції, хмарними рішеннями, реплікаторами даних, open-source модулями та програмами допомоги бізнесу.

Вступ

Шановні колеги, доброго дня.

Я сьогодні не хочу імпровізувати і не хочу говорити загальними фразами. Я хочу виступити з чіткими практичними пропозиціями, що саме можна зробити, щоб Україна реально, а не декларативно, позбулася залежності від ворожого програмного забезпечення — насамперед від продуктів екосистеми 1С / BAS.

На початку 2026 року Держспецзв’язку оприлюднила відкритий перелік забороненого до використання програмного забезпечення та обладнання. До публічних повідомлень про цей перелік увійшли продукти 1С, BAS та UA-Бюджет; сам перелік, за повідомленнями профільних видань, створений передусім для держорганів, державних підприємств, військових формувань і критичної інфраструктури.

Але проблема в тому, що ринок швидко адаптувався не до переходу, а до обходу заборон.

Проблема. Заборона окремих назв не працює, якщо залишається жива екосистема продажу, впровадження, підтримки, навчання, реклами, інтеграцій та юридичного маскування.

1. Чому проблема досі не вирішена

На початку року дії держави сколихнули ринок. Бізнес реально злякався, що заборона стосується його також, і почав шукати українські рішення.

Я особисто підтримав цей напрям. Ми в компанії K2 пішли в протидію з частиною ринку, зокрема зі спілкою автоматизаторів бізнесу, і прийняли рішення прискорено випустити альтернативу бухгалтерського та податкового обліку в нашій системі K2 ERP.

Наша компанія вже розробила дієву альтернативу продуктам 1С та BAS.

K2 ERP — це повністю українська система з відкритим кодом, яка здатна прийняти структури, дані та функціонал конфігурацій 1С / BAS і перевести компанії на українську платформу без зупинки бізнесу.

Ми вже зробили кілька практичних кроків для підтримки бізнесу:

• безкоштовна робота в хмарі через cloud.corp2.eu;
• реплікатор, який дозволяє переносити інформацію з існуючих систем у нашу систему;
• управлінський облік, який уже реалізований;
• податковий та бухгалтерський облік, який ми плануємо довести до повного практичного використання до вересня;
• інтеграції та покриття потреб не тільки ФОП, а й юридичних осіб.

Ми не просто говоримо: “треба заборонити”. Ми кажемо: заборона має супроводжуватися реальним українським шляхом переходу.

2. Що сталося після першої хвилі заборон

На початку року бізнес був готовий рухатися. Але потім почалась інша фаза.

Компанії почали читати закони, шукати юридичні висновки, консультуватися з партнерами 1С / BAS — і частина ринку знайшла для себе “виходи”.

З’явилися висновки, що нібито конкретні продукти, продані під певними назвами, не підпадають під заборону.

Часто аргумент такий:

• у прайсі одна назва;
• в документах інша назва;
• у договорі ще інша назва;
• а отже формально це нібито “не той продукт”.

Це класичний спосіб обходу санкцій: не змінюється суть продукту, змінюється тільки юридична обгортка.

Проблема в тому, що 1С та BAS тримаються не лише на самих продуктах. Вони тримаються на партнерській мережі.

Без партнерів ці системи не можуть ефективно:

• продаватися;
• впроваджуватися;
• оновлюватися;
• підтримуватися;
• навчатися;
• інтегруватися з іншими сервісами;
• виглядати легальними й безпечними.

Саме партнери створюють ілюзію легальності, стабільності та безпечності.

Саме партнери кажуть бізнесу:

• “Не хвилюйтесь, це не 1С”;
• “BAS — це український продукт”;
• “BAS — це заміна 1С без ризиків”;
• “BAS не підпадає під санкції”;
• “Це просто інша назва”;
• “Усе юридично чисто”.

Але така комунікація вводить бізнес в оману.

У публічному просторі вже неодноразово обговорювалося, що BAS просувався як окрема або безпечна альтернатива, хоча в переліку забороненого ПЗ фігурують продукти BAS поряд із продуктами 1С.

3. Основна теза

Моя ключова теза така:

Якщо держава хоче реально прибрати ворожий софт, потрібно бити не тільки по назвах продуктів. Потрібно бити по екосистемі розповсюдження, підтримки, реклами, інтеграцій і легалізації цих продуктів.

Бо сьогодні проблема не тільки в тому, що існує 1С або BAS.

Проблема в тому, що:

• їх продовжують продавати;
• їх продовжують рекламувати;
• їх продовжують навчати;
• їх продовжують інтегрувати з українськими сервісами;
• їх продовжують представляти як безпечне рішення;
• їх продовжують обслуговувати партнери, які заробляють на залежності українського бізнесу від ворожої технологічної платформи.

Тому нам потрібна не точкова заборона, а системна політика витіснення ворожого програмного забезпечення.

Конкретні пропозиції

№	Пропозиція	Суть
1	Заборонити не тільки використання, а й розповсюдження, рекламу та підтримку	Заборона має охоплювати продаж, ліцензії, оновлення, підтримку, впровадження, консультації, навчання, рекламу та маскування.
2	Вдарити по партнерській мережі	Потрібно перевіряти канали поширення, а не тільки кінцевих користувачів.
3	Визнати неправдиву рекламу BAS окремою проблемою	Твердження “BAS — український продукт” або “BAS безпечний” мають перевірятися як потенційно неправдива реклама.
4	Звернутися до Google, Bing, Meta, OpenAI та AI-сервісів	Пошукові системи та AI не мають рекомендувати ризикове ПЗ без попереджень.
5	Створити офіційний реєстр ворожого ПЗ і пов’язаних назв	Забороняти треба не бренд, а технологічну та комерційну сутність.
6	Запровадити перехідний період тільки через офіційну заявку	Перехід дозволяється лише тим, хто реально мігрує на дозволені рішення.
7	Повністю заборонити продаж BAS в Україні	Без повної заборони ринок піде в лазівки.
8	Створити реєстр компаній, що підтримують або розповсюджують BAS / 1С	Компанії, які підтримують залежність від ворожого ПЗ, не мають отримувати державні контракти й критичні проєкти.
9	Створити реєстр компаній, що використовують 1С / BAS	Не як каральний інструмент, а як інструмент переходу.
10	Закрити інтеграції з українськими сервісами	Інтеграція — це кисень для екосистеми. Якщо її перекрити, перехід прискориться.
11	Створити каталог українських альтернатив	Бізнес має бачити, куди переходити.
12	Запустити державну підтримку міграції	Ваучери, гранти, податкові кредити, компенсації, open-source модулі.
13	Спростити облік і податки	Чим складніший облік, тим сильніша залежність від важких бухгалтерських систем.
14	Визначити відповідальність за обхід санкцій	Перейменування, посередники, фальшиві висновки та “послуги доступу” мають нести наслідки.
15	Затвердити план дій на найближчі місяці	Роз’яснення, перевірки, скарги, звернення до платформ, реєстри, заборона продажів, каталог альтернатив.

1. Заборонити не тільки використання, а й розповсюдження, рекламу та підтримку ворожого ПЗ

Потрібно чітко прописати, що під заборону потрапляє не лише використання певного програмного продукту, а й:

• продаж;
• передача ліцензій;
• оновлення;
• технічна підтримка;
• впровадження;
• консультації;
• навчальні курси;
• публічна реклама;
• посередництво в продажу;
• маскування продукту під іншою назвою.

Якщо компанія продає або підтримує BAS, 1С чи інший ворожий продукт — вона має нести відповідальність не меншу, ніж користувач.

Без заборони підтримки та впровадження ринок просто перейде в сіру зону.

2. Окремо вдарити по партнерській мережі

Партнерська мережа — це ключ до виживання BAS / 1С в Україні.

Тому потрібно створити механізм перевірки компаній, які:

• публічно вказані як партнери BAS / 1С;
• розміщують логотипи спілок або партнерських мереж;
• продають продукти BAS;
• проводять курси по BAS / 1С;
• пропонують “перехід з 1С на BAS”;
• підтримують клієнтів на цих продуктах;
• маскують BAS як український або безпечний продукт.

Списки партнерів часто є відкритими. Наприклад, є публічні списки учасників профільних об’єднань. Їх можна використовувати як базу для перевірок, але перевіряти потрібно не сам факт участі, а конкретні дії:

• продаж;
• підтримку;
• рекламу;
• впровадження;
• навчання;
• інтеграції;
• публічне позиціонування.

Держспецзв’язку, Держпродспоживслужба, Антимонопольний комітет та інші органи мають працювати не тільки з кінцевими користувачами, а саме з каналами поширення.

3. Визнати неправдиву рекламу BAS окремою проблемою

Коли компанія пише:

• “BAS — український продукт”;
• “BAS — безпечна заміна 1С”;
• “BAS не має ризиків”;
• “BAS не підпадає під санкції”;

це має перевірятися як потенційно неправдива реклама.

Тут є окремий напрям роботи:

• скарги до Держпродспоживслужби;
• скарги до рекламних платформ;
• скарги до Google;
• скарги до Meta;
• скарги до інших рекламних систем.

Потрібно добиватися, щоб у рекламі таких продуктів не можна було замовчувати санкційні та безпекові ризики.

Бізнес має право знати, що купує не просто бухгалтерську програму, а потенційний юридичний, кібербезпековий та санкційний ризик.

4. Звернення до Google, пошукових систем та AI-сервісів

Окрема проблема — пошукові системи й штучні інтелекти.

Зараз користувач може шукати:

• “BAS ERP”;
• “заміна 1С”;
• “українська бухгалтерська програма”;
• “безпечна альтернатива 1С”;

і отримувати рекламу або SEO-результати, де BAS подається як нормальна, безпечна, українська або нейтральна система.

Тому потрібно підготувати офіційні звернення до:

• Google;
• Microsoft Bing;
• Meta;
• OpenAI / ChatGPT;
• інших AI-пошукових і рекламних платформ.

Суть звернення:

• у відповідях, рекламі та рекомендаціях має відображатися інформація про санкційний або заборонений статус таких продуктів;
• ворожі продукти не мають просуватися як “українські альтернативи”;
• реклама BAS / 1С має блокуватися або маркуватися як така, що містить ризики;
• AI-системи не мають рекомендувати підсанкційне ПЗ українському бізнесу без попередження.

Пошук, реклама та AI-рекомендації не мають ставати каналом легалізації ворожого ПЗ.

5. Створити офіційний реєстр ворожого ПЗ і пов’язаних назв

Одна з проблем — гра з назвами.

Сьогодні продукт може називатися 1С, завтра BAS, післязавтра — ще якось.

У договорі може бути одна назва, у рекламі інша, у технічній документації третя.

Тому потрібен не просто перелік назв, а реєстр пов’язаних продуктів, брендів, модулів, конфігурацій, правовласників, дистриб’юторів і технічних ознак.

У цьому реєстрі має бути:

• назва продукту;
• альтернативні назви;
• старі назви;
• комерційні назви;
• пов’язані юридичні особи;
• ознаки походження;
• технічна платформа;
• типові конфігурації;
• інтеграції;
• партнерська мережа;
• статус: заборонено, обмежено, під санкційним ризиком, потребує перевірки.

Забороняти треба не тільки бренд, а технологічну та комерційну сутність продукту.

6. Запровадити перехідний період, але тільки через офіційну заявку

Я не пропоную просто завтра вимкнути всі системи в бізнесу. Це створить хаос.

Але потрібно зробити так:

Компанія, яка зараз працює на 1С / BAS, подає офіційну заявку про перехід.

У заявці вона вказує:

• який продукт використовує;
• які модулі;
• скільки користувачів;
• які інтеграції;
• який план переходу;
• яку українську або дозволену систему обрала;
• хто відповідає за міграцію;
• який строк завершення переходу.

Після цього компанія отримує обмежений перехідний період, наприклад до шести місяців.

Але важливо:

• цей період не має дозволяти купувати нові ліцензії;
• не має дозволяти розширювати використання;
• не має дозволяти переходити з 1С на BAS як на “обхідний варіант”;
• не має дозволяти партнерам заробляти на нових впровадженнях;
• дозволяється тільки супровід для міграції з ворожого ПЗ на дозволене.

Перехідний період має бути не лазівкою для збереження BAS / 1С, а механізмом контрольованої міграції.

7. Повна заборона продажу BAS в Україні

Потрібно окремо і прямо сформулювати:

BAS має бути заборонений в Україні як клас продуктів, пов’язаних з екосистемою 1С.

Не тільки окремі конфігурації.

Не тільки державний сектор.

Не тільки критична інфраструктура.

Потрібна повна заборона:

• продажу;
• нових впроваджень;
• оновлень;
• навчання;
• маркетингу;
• технічної підтримки;
• інтеграцій;
• публічного позиціонування як українського продукту.

Інакше бізнес не буде рухатись.

Бізнес дуже раціональний: якщо залишити лазівку, ринок піде в лазівку.

8. Реєстр компаній, що підтримують або розповсюджують BAS / 1С

Потрібен відкритий або службовий реєстр компаній, які:

• продають BAS / 1С;
• впроваджують BAS / 1С;
• проводять навчання;
• надають підтримку;
• розміщують відповідну рекламу;
• беруть участь у схемах обходу заборон.

Такий реєстр потрібен не для “полювання на відьом”, а для контролю ризиків.

Держава, банки, аудитори, великі замовники, міжнародні партнери мають бачити, хто продовжує підтримувати ворожу технологічну залежність.

Компанія, яка заробляє на поширенні ворожого ПЗ, не має одночасно отримувати державні контракти, гранти, статус надійного постачальника або доступ до критичних проєктів.

9. Реєстр компаній, що використовують 1С / BAS

Окремо можна створити реєстр користувачів — але не як каральний інструмент, а як інструмент переходу.

Компанії мають декларувати використання такого ПЗ, якщо вони:

• працюють із державою;
• мають державні контракти;
• є об’єктами критичної інфраструктури;
• обробляють чутливі дані;
• мають доступ до персональних даних громадян;
• працюють у фінансовому, оборонному, енергетичному, логістичному, медичному секторі.

Після декларації має бути не одразу штраф, а план переходу.

Але якщо компанія приховала використання або продовжує купувати нові продукти — тоді має бути відповідальність.

Реєстр користувачів має бути інструментом міграції, а не інструментом хаотичного покарання.

10. Закрити інтеграції з українськими сервісами

Це дуже важливий пункт.

Поки українські сервіси підтримують обмін з 1С / BAS, бізнес буде залишатися на 1С / BAS.

Тому потрібно встановити вимогу:

Українські сервіси електронного документообігу, звітності, банкінгу, CRM, логістики, e-commerce та обліку мають припинити офіційні інтеграції з ворожим ПЗ.

Це стосується, зокрема, сервісів типу:

• Вчасно;
• M.E.Doc;
• банківські інтеграції;
• маркетплейси;
• логістичні сервіси;
• CRM;
• електронна звітність;
• сервіси обміну первинними документами.

Якщо продукт український, він не має одночасно допомагати українському бізнесу залишатися на ворожій платформі.

Інтеграція — це кисень для екосистеми. Якщо перекрити інтеграції, перехід почнеться набагато швидше.

11. Створити каталог українських альтернатив

Щоб бізнес не казав “нам нема куди переходити”, держава разом з IT-комітетами може створити каталог українських альтернатив.

У цьому каталозі мають бути:

• ERP-системи;
• бухгалтерські системи;
• податковий облік;
• управлінський облік;
• складський облік;
• зарплата і кадри;
• CRM;
• документообіг;
• інтеграційні рішення;
• open-source рішення;
• хмарні рішення;
• галузеві рішення.

Для кожного продукту варто вказувати:

• чи український розробник;
• чи відкритий код;
• де зберігаються дані;
• чи є міграція з 1С / BAS;
• які модулі покриті;
• чи є безкоштовний тариф;
• чи є підтримка малого бізнесу;
• чи підходить для ФОП;
• чи підходить для юридичних осіб.

Компанія K2 готова бути частиною такого каталогу і показати практичний шлях переходу.

12. Державна підтримка міграції

Заборона без підтримки може створити спротив. Тому потрібна програма переходу.

Можливі інструменти:

• ваучери на міграцію для малого бізнесу;
• податковий кредит на перехід на українське ПЗ;
• гранти для українських ERP / бухгалтерських систем;
• компенсація частини витрат на перенесення даних;
• державне замовлення на open-source модулі;
• підтримка хмарної інфраструктури для українських розробників;
• пріоритет українського ПЗ у закупівлях.

Головне — не просто заборонити, а створити умови, щоб бізнесу було простіше перейти, ніж залишатися в сірій зоні.

13. Спрощення обліку і податків

Окремо хочу сказати важливу річ.

Частина сили 1С / BAS — не тільки в програмі.

Їхня сила в тому, що український облік складний.

Чим складніша податкова система, тим більше бізнес залежить від важких бухгалтерських систем.

Тому держава може допомогти переходу ще одним способом:

• спростити оподаткування;
• скоротити кількість звітів;
• зменшити дублювання даних;
• прибрати зайву регуляцію;
• дати бізнесу більше свободи;
• зробити облік простішим і цифровим за замовчуванням.

Найкраща антиросійська IT-політика — це не тільки заборона ворожого софту, а й спрощення правил, через які бізнес був змушений роками триматися за цей софт.

14. Відповідальність за обхід санкцій

Потрібно окремо визначити відповідальність за:

• перейменування продуктів для обходу заборони;
• продаж через посередників;
• підтримку через іноземні юрособи;
• навчання під виглядом “історичних курсів”;
• продаж не ліцензій, а “послуг доступу”;
• рекламу BAS як українського продукту;
• надання юридичних висновків, які фактично допомагають обходити санкції.

Юристи мають право давати висновки.

Але якщо висновок використовується як інструмент масового обходу санкцій — це має бути предметом окремої уваги держави.

Обхід санкцій через перейменування, посередників, “послуги доступу” або юридичні обгортки має вважатися не креативністю ринку, а ризиковою схемою.

15. Що потрібно зробити найближчим часом

Я пропоную сформувати короткий план дій на найближчі місяці.

№	Дія	Очікуваний результат
1	Підготувати офіційне роз’яснення	BAS, продукти екосистеми 1С та їхні похідні не можуть вважатися безпечною українською альтернативою.
2	Запустити перевірки компаній, які продають, рекламують і підтримують ці продукти	Перевести фокус із кінцевих користувачів на канали поширення.
3	Подати скарги на неправдиву рекламу	Зупинити просування BAS як “українського” або “безпечного” продукту.
4	Підготувати звернення до Google, Microsoft, Meta, OpenAI та інших платформ	Забезпечити маркування або блокування рекомендацій ворожого ПЗ.
5	Створити реєстр ворожого ПЗ	Зафіксувати пов’язані назви, конфігурації, бренди, партнерів і технічні ознаки.
6	Визначити перехідний період тільки через офіційну заявку про міграцію	Дати час на перехід, але не дозволити розширювати використання.
7	Заборонити нові продажі, впровадження, оновлення, навчання і підтримку BAS / 1С	Припинити відтворення екосистеми.
8	Закрити інтеграції українських сервісів з ворожим ПЗ	Позбавити екосистему технічного “кисню”.
9	Створити каталог українських альтернатив	Дати бізнесу зрозумілий маршрут переходу.
10	Запустити державну або галузеву програму підтримки переходу	Зменшити спротив і зробити міграцію економічно вигідною.

Фінальна позиція

Моя позиція проста.

Україна не може виграти технологічну війну, якщо український бізнес продовжує будувати облік, фінанси, склад, зарплату, податки і управління на ворожих платформах.

Ми не можемо одночасно говорити про цифровий суверенітет і залишати критичний бізнес-процес на продуктах, які походять з ворожої екосистеми.

Але заборона має бути розумною.

Не можна просто сказати бізнесу: “вимкніть завтра”.

Потрібно сказати:

• нові продажі — стоп;
• нові впровадження — стоп;
• реклама — стоп;
• підтримка партнерської мережі — стоп;
• інтеграції — поступово закриваємо;
• міграція — дозволена і підтримується;
• українські альтернативи — відкриваємо, фінансуємо, популяризуємо;
• перехідний період — тільки для тих, хто реально переходить.

Компанія K2 готова показати, що українська альтернатива існує.

Ми вже зробили:

• відкриту українську ERP-систему;
• хмарний доступ;
• реплікатор;
• управлінський облік;
• підготовку бухгалтерського та податкового обліку.

Ми готові співпрацювати з державою, бізнесом, IT-комітетом і галуззю, щоб перехід відбувався не через хаос, а через зрозумілу дорожню карту.

Але для цього потрібно прийняти головне рішення:

Ворожий софт має бути не просто формально заборонений. Він має стати економічно, юридично, рекламно та інфраструктурно невигідним.

Тільки тоді ринок реально почне переходити.

Дякую.

Коротко

Питання	Відповідь
У чому головна проблема?	Ринок адаптувався не до переходу з ворожого ПЗ, а до обходу заборон через назви, партнерів, рекламу, інтеграції та юридичні обгортки.
Чому недостатньо заборонити тільки назву продукту?	Бо екосистема виживає через партнерів, підтримку, навчання, інтеграції, рекламу та маскування.
Що потрібно заборонити?	Не лише використання, а й продаж, підтримку, оновлення, впровадження, навчання, рекламу, інтеграції та посередництво.
Що робити з BAS?	BAS має бути прямо заборонений як клас продуктів, пов’язаних з екосистемою 1С.
Що робити з бізнесом, який уже використовує 1С / BAS?	Дати перехідний період тільки через офіційну заявку про міграцію на дозволену систему.
Що робити з інтеграціями?	Поступово закрити офіційні інтеграції українських сервісів із ворожим ПЗ.
Що потрібно українському бізнесу?	Каталог українських альтернатив, маршрути міграції, державна підтримка переходу та спрощення обліку.
Яка фінальна мета?	Зробити ворожий софт економічно, юридично, рекламно та інфраструктурно невигідним.

Див. також

• K2
• K2 ERP
• Українське програмне забезпечення
• Альтернатива 1С
• Альтернатива BAS
• 1С
• BAS
• UA-Бюджет
• Парус
• Афіна
• ERP
• Open-source ERP
• Цифрова незалежність
• Цифровий суверенітет
• Деколонізація обліку
• Дерусифікація програмного забезпечення
• Кібербезпека
• Держспецзв’язку
• Податкова реформа
• Відкриті API
• Міграція з 1С
• Міграція з BAS

Зовнішні посилання

• Сайт K2 ERP
• Wiki K2 ERP
• Хмара K2 ERP