Перегляд вихідного коду сторінки Санкції України

{{DISPLAYTITLE:Санкції України}}

'''Санкції України''' — це система спеціальних економічних, технологічних, фінансових, торговельних, персональних, секторальних та інших обмежувальних заходів, які застосовуються Україною для захисту національної безпеки, економіки, інформаційного простору, критичної інфраструктури та державних інтересів.

У широкому значенні санкції України стосуються не лише політики чи міжнародних відносин. Вони напряму впливають на бізнес, державні органи, комунальні підприємства, критичну інфраструктуру, ІТ-системи, програмне забезпечення, закупівлі, кібербезпеку, документообіг, бухгалтерію, ERP-системи, хмарні сервіси, телекомунікаційне обладнання та корпоративне управління.

Окремий важливий напрям — '''санкції проти російського програмного забезпечення'''. Після початку повномасштабної війни питання використання програм, пов’язаних із країною-агресором, стало не просто технічним або бухгалтерським, а стратегічним питанням безпеки. Саме в цьому контексті в Україні обговорюється та впроваджується відмова від продуктів [[1С]], [[BAS]], [[UA-Бюджет]] та інших рішень російського походження.

<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Увага: санкційний контекст.''' Санкції України можуть стосуватися не лише компаній або фізичних осіб, а й програмного забезпечення, технологічних продуктів, мережевого обладнання, сервісів, постачальників, прав інтелектуальної власності, ліцензій, технічної підтримки та інформаційних систем. Для підприємств це означає необхідність регулярно перевіряти своє ПЗ, постачальників і цифрову інфраструктуру.
</div>

<div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Українська відповідь на санкційні ризики.''' Для компаній, які використовують санкційне або ризикове програмне забезпечення, практичним рішенням є перехід на українські системи. Однією з таких альтернатив може бути [[K2 ERP]] — українська ERP-платформа для бухгалтерського, фінансового, складського, виробничого, кадрового, документального, сервісного, галузевого та управлінського обліку.

[[K2 ERP]] дозволяє будувати сучасну веб-ERP без залежності від санкційної екосистеми [[1С]], [[BAS]] та [[UA-Бюджет]]: із доступом через браузер, ролями користувачів, журналами змін, PDF-формами, API-інтеграціями, аналітикою, документообігом та можливістю створювати модулі під конкретні процеси підприємства.
</div>

__TOC__

== Що таке санкції України ==

'''Санкції України''' — це обмежувальні заходи, які держава застосовує до осіб, компаній, організацій, держав, товарів, технологій, фінансових операцій або інших об’єктів, якщо вони створюють загрозу національній безпеці, суверенітету, територіальній цілісності, економічній стабільності або інформаційній безпеці України.

Санкції можуть мати різну форму. Це можуть бути блокування активів, заборона торговельних операцій, обмеження доступу до ресурсів, заборона передачі технологій, припинення ліцензій, заборона використання програмного забезпечення, обмеження державних закупівель, припинення доступу до ринку або інші спеціальні заходи.

Для бізнесу санкції означають необхідність бути уважним до контрагентів, програмного забезпечення, постачальників, ліцензій, ІТ-інфраструктури та джерел технологій. Компанія може формально не бути державним органом, але все одно стикатися з наслідками санкцій: під час участі в тендерах, роботи з критичною інфраструктурою, проходження аудиту, співпраці з банками, партнерами або міжнародними клієнтами.

== Санкції як інструмент національної безпеки ==

Санкції — це не лише юридичний механізм. Це інструмент захисту держави в умовах війни, гібридних загроз, кібератак, економічного тиску та інформаційного впливу. Через санкції держава обмежує доступ небезпечних суб’єктів до українського ринку, фінансової системи, технологій, державних ресурсів і критичних даних.

Особливо важливою стала технологічна складова санкцій. Якщо раніше програмне забезпечення часто оцінювали лише за зручністю, ціною або функціональністю, то тепер важливими є походження продукту, структура власності, ризик віддаленого доступу, контроль оновлень, технічна підтримка, залежність від іноземної юрисдикції та можливість прихованого впливу на дані.

Саме тому програмне забезпечення для бухгалтерії, ERP, документообігу, фінансів, складу, державного обліку або критичної інфраструктури стало частиною санкційного порядку денного.

== Санкції проти російського програмного забезпечення ==

Один із найпомітніших напрямів санкційної політики України — обмеження використання російського програмного забезпечення. Особливо це стосується продуктів, які багато років масово використовувалися у бухгалтерії, управлінському обліку, державних установах, комунальних підприємствах, бізнесі та критичній інфраструктурі.

До таких продуктів належать рішення екосистеми [[1С]], [[BAS]], [[UA-Бюджет]] та інше ПЗ, пов’язане з російським походженням або ризиковими технологічними залежностями. Для багатьох організацій це питання стало болючим, тому що такі системи роками накопичували бухгалтерські, фінансові, кадрові, складські, виробничі та управлінські дані.

9 січня 2026 року Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України оприлюднила відкритий перелік програмного забезпечення та комунікаційного обладнання, забороненого до використання. У відкритих повідомленнях зазначено, що до переліку увійшли 27 найменувань програмного забезпечення російського походження, серед яких [[1С]], [[BAS]] та [[UA-Бюджет]].

<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Санкційне програмне забезпечення.''' Наявність програми у переліку забороненого ПЗ означає, що організаціям із відповідних секторів потрібно припиняти використання такого програмного забезпечення, проводити аудит інформаційних систем, планувати міграцію, архівувати дані та переходити на безпечні українські або інші дозволені рішення.
</div>

== Перелік забороненого програмного забезпечення ==

Держспецзв’язку оприлюднила відкритий перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного мережевого обладнання. У повідомленнях органів місцевого самоврядування зазначено, що цей перелік є централізованим офіційним джерелом інформації для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, державних підприємств та операторів критичної інфраструктури щодо технологічних рішень, використання яких створює неприпустимі ризики для національної безпеки.

До переліку потрапили популярні раніше в Україні продукти для бухгалтерії, ERP, обліку, торгівлі, складу, зарплати, кадрів, документообігу та бюджетних установ. Серед них — продукти [[1С]], [[BAS]] та [[UA-Бюджет]].

== Заборонені продукти 1С, BAS і UA-Бюджет ==

<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Перелік заборонених продуктів.''' Нижче наведено продукти [[1С]], [[BAS]] та [[UA-Бюджет]], які згадуються у відкритому переліку забороненого програмного забезпечення. Кожна назва оформлена як окреме посилання, щоб надалі створити детальні статті по кожному продукту.
</div>

У переліку забороненого програмного забезпечення згадуються такі продукти:

[[1C: Бухгалтерія 8 для України]], [[1C: Бухгалтерія 8 для України Базова]], [[1C: Бухгалтерія 8 для України. Учбова версія]], [[1C: Підприємство 8. Торгівля для приватних підприємців України]], [[1C: Підприємство 8. Комплексний облік для бюджетних установ України]], [[1C: Підприємство 8. Комплексний облік для бюджетних установ України Базова]], [[1C: Підприємство 8. Управління торгівлею для України]], [[1C: Підприємство 8. Управління невеликою фірмою для України]], [[1C: Підприємство 8. Зарплата і Управління Персоналом для України]], [[1C: Підприємство 8. Зарплата і Управління Персоналом для України Базова]], [[1С: Підприємство 8. Управління торговим підприємством для України]], [[1С: Підприємство 8. Бухгалтерія для бюджетних установ України]], [[1С: Підприємство 8. Зарплата та кадри для бюджетних установ України]], [[1С: Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України]], [[1С: Підприємство 8. Документообіг КОРП для України]], [[1С: Підприємство 7.7. Бухгалтерський облік для України]], [[1С: Торгівля і Склад 7.7. для України]], [[1С: Зарплата і Кадри 7.7. для України]], [[1С: Підприємство 7.7. Комплексна поставка для України]], [[1С: Підприємство 7.7. Виробництво + Послуги + Бухгалтерія для України]], [[BAS ERP]], [[BAS Управління холдингом]], [[BAS Документообіг КОРП]], [[BAS Управління торгівлею]], [[BAS Роздрібна торгівля]], [[BAS Бухгалтерія КОРП]] та [[UA-Бюджет]].

== Кого стосуються санкції щодо ПЗ ==

Санкції щодо програмного забезпечення насамперед важливі для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, державних підприємств, комунальних структур та операторів критичної інфраструктури. Саме ці організації мають особливо високі вимоги до захисту даних, походження програмного забезпечення, контролю доступу, кібербезпеки та виконання державних рішень.

Проте приватний бізнес також не може ігнорувати санкційний контекст. Компанія може брати участь у тендерах, працювати з державними замовниками, обслуговувати критичну інфраструктуру, зберігати персональні дані, обробляти фінансову інформацію або проходити перевірки партнерів. У таких випадках використання санкційного ПЗ може стати проблемою навіть тоді, коли прямої заборони для конкретної приватної компанії немає.

Особливо уважними мають бути підприємства, у яких старі бази [[1С]], [[BAS]] або [[UA-Бюджет]] містять бухгалтерію, зарплату, персональні дані, контрагентів, договори, виробництво, склад, фінансові плани, бюджетування або документообіг.

== Чому програмне забезпечення стало частиною санкцій ==

Програмне забезпечення є не просто інструментом. Воно зберігає дані, керує процесами, формує документи, розраховує зарплату, контролює склади, проводить платежі, генерує звітність і впливає на управлінські рішення. Якщо така система має ризикове походження, то ризик стосується не лише самого коду, а й усієї інформації, яка через нього проходить.

Бухгалтерська система знає фінансову історію підприємства. ERP-система знає продажі, закупівлі, склади, виробництво і клієнтів. Зарплатна система містить персональні дані працівників. Документообіг зберігає договори, акти, накази і внутрішні рішення. Система управління холдингом містить бюджети, платежі, консолідовану звітність і стратегічні фінансові дані.

Саме тому санкції проти програмного забезпечення — це не формальність. Це частина цифрової безпеки держави та бізнесу.

== Ризики використання санкційного ПЗ ==

Використання санкційного програмного забезпечення може створювати кілька типів ризиків. Юридичний ризик полягає в тому, що організація може порушувати вимоги щодо забороненого ПЗ. Кібербезпековий ризик пов’язаний із можливими вразливостями, оновленнями, технічною підтримкою, невідомими каналами впливу або залежністю від недружньої екосистеми.

Операційний ризик виникає тоді, коли підприємство роками залежить від старої системи й не має плану заміни. Якщо база пошкодиться, спеціалісти зникнуть, оновлення стануть недоступними або використання буде заборонене, компанія може втратити доступ до критичних даних.

Репутаційний ризик виникає тоді, коли партнери, клієнти, аудитори або державні замовники бачать, що компанія продовжує використовувати програмне забезпечення з санкційного переліку.

<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Ризик старих баз.''' Навіть якщо санкційне ПЗ уже не використовується щодня, але його база зберігається як архів, вона все одно може містити критичні дані. Старі бази [[1С]], [[BAS]] або [[UA-Бюджет]] потрібно інвентаризувати, захистити, обмежити доступ, заархівувати та поступово замінити структурованим електронним архівом або сучасною ERP.
</div>

== Санкції і державний сектор ==

Для державного сектору питання санкційного ПЗ є особливо чутливим. Державні органи, органи місцевого самоврядування, військові формування, державні підприємства та оператори критичної інфраструктури працюють із даними, які мають підвищене значення для національної безпеки.

Тому використання програмного забезпечення з ризиковим походженням у таких організаціях є не просто технічною проблемою. Це може створювати загрозу для державних інформаційних ресурсів, фінансового контролю, персональних даних, документообігу, інфраструктури та безперервності роботи.

Саме тому переліки забороненого ПЗ мають практичне значення: вони дають організаціям конкретний орієнтир, які продукти потрібно перевірити, вивести з експлуатації, замінити або перевести в контрольований архів.

== Санкції і приватний бізнес ==

Приватний бізнес часто помилково вважає, що санкції щодо ПЗ стосуються лише державних органів. Насправді ситуація складніша. Навіть якщо компанія не належить до державного сектору, вона може мати договірні, репутаційні, тендерні, кібербезпекові або партнерські зобов’язання, які роблять використання санкційного ПЗ небажаним або ризиковим.

Наприклад, компанія може бути постачальником для державної установи, працювати з критичною інфраструктурою, проходити міжнародний аудит, мати вимоги щодо кібербезпеки від банку або партнера, обробляти персональні дані клієнтів чи працівників. У таких випадках питання “чи можна залишити стару 1С” стає не лише бухгалтерським, а й управлінським.

Для приватного бізнесу правильна стратегія — не чекати примусу, а самостійно провести аудит і підготувати план переходу.

== Як провести аудит санкційного ПЗ ==

Аудит санкційного програмного забезпечення починається з інвентаризації. Потрібно з’ясувати, які програми реально встановлені, які бази використовуються, які старі архіви зберігаються, які користувачі мають доступ, які інтеграції працюють, які резервні копії існують і які бізнес-процеси залежать від ризикового ПЗ.

Особливо важливо перевірити не лише активні системи, а й “забуті” бази. У компаніях часто залишаються архіви старих [[1С:Підприємство 7.7]], [[1С:Підприємство 8]], [[BAS ERP]], [[BAS Бухгалтерія КОРП]], [[BAS Управління торгівлею]], [[BAS Управління холдингом]] або [[UA-Бюджет]]. Вони можуть не відкриватися щодня, але містити важливі документи.

Після інвентаризації потрібно класифікувати дані: активні, архівні, критичні, персональні, фінансові, виробничі, кадрові, договірні. Далі формується план: що мігрувати, що заархівувати, що вивести з експлуатації, що замінити в першу чергу.

== Міграція з санкційного ПЗ ==

Міграція з санкційного програмного забезпечення має бути керованим проєктом. Найгірший підхід — просто вимкнути стару систему без підготовки. У такому випадку організація може втратити доступ до документів, залишків, історії, звітів або критичних процесів.

Правильний підхід — поетапний. Спочатку проводиться аудит. Потім визначаються активні дані, які потрібно перенести в нову систему. Далі архівуються історичні дані. Після цього налаштовується нова система, проводиться тестове перенесення, перевіряються документи, звіти, залишки, користувачі та доступи. І лише після цього відбувається промисловий запуск.

Для підприємств, які використовують [[1С]], [[BAS]] або [[UA-Бюджет]], перехід на [[K2 ERP]] може бути не просто заміною програмного продукту, а можливістю переглянути й покращити самі бізнес-процеси.

== K2 ERP як українська альтернатива санкційному ПЗ ==

'''[[K2 ERP]]''' може використовуватися як українська альтернатива санкційним продуктам [[1С]], [[BAS]] та [[UA-Бюджет]]. Платформа дозволяє створювати модулі для різних напрямів обліку: бухгалтерії, фінансів, складу, торгівлі, виробництва, послуг, кадрів, зарплати, документообігу, CRM, договорів, бюджетування, галузевих процесів і управлінської аналітики.

Перевага K2 ERP полягає в тому, що це не просто “заміна 1С”. Це можливість побудувати сучасну веб-систему з урахуванням українського контексту, вимог безпеки, локальних бізнес-процесів і майбутнього розвитку підприємства.

<div style="border:3px solid #2e7d32; background:#e8f5e9; padding:14px; margin:16px 0;">
'''K2 ERP як відповідь на санкційні ризики.''' [[K2 ERP]] допомагає підприємствам відмовитися від санкційного ПЗ і перейти на українську платформу: з сучасним веб-доступом, ролями, журналами змін, PDF-документами, інтеграціями, звітністю, архівами, API, гнучкими довідниками та можливістю створювати галузеві модулі під реальні потреби бізнесу.
</div>

== Порівняння санкційного ПЗ і K2 ERP ==

{| class="wikitable" style="width:100%;"
! Критерій
! Санкційне ПЗ 1С/BAS/UA-Бюджет
! K2 ERP
|-
| Походження
| Пов’язане з ризиковою або забороненою екосистемою
| Українське програмне забезпечення
|-
| Статус
| Може входити до переліку забороненого ПЗ
| Альтернатива для переходу з ризикових систем
|-
| Ризики
| Юридичні, кібербезпекові, операційні, репутаційні
| Може впроваджуватися як контрольована сучасна ERP
|-
| Доступ
| Залежить від конкретної старої системи
| Робота через браузер
|-
| Розвиток
| Обмежений санкційним і технологічним контекстом
| Гнучке створення модулів під бізнес-процеси
|-
| Дані
| Потребують аудиту, міграції та архівування
| Можуть бути перенесені, очищені та структуровані
|}

== Що робити організації ==

Організації, які хочуть знизити санкційні ризики, мають діяти системно. Спочатку потрібно провести інвентаризацію всього програмного забезпечення. Потім перевірити його за санкційними списками та переліками забороненого ПЗ. Після цього — визначити критичні системи, де зберігаються бухгалтерські, фінансові, кадрові, виробничі, складські або персональні дані.

Далі варто підготувати план заміни. Для кожної системи потрібно вирішити, які дані переносяться, які залишаються в архіві, які інтеграції потрібно відновити, які звіти потрібні користувачам і які процеси можна покращити під час переходу.

<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Не відкладайте аудит.''' Санкційне ПЗ часто залишається в компаніях непомітно: як стара бухгалтерська база, архів документів, резервна копія, допоміжна програма або локальна система одного відділу. Якщо не провести аудит зараз, у критичний момент може виявитися, що важливий бізнес-процес усе ще залежить від забороненого програмного забезпечення.
</div>

== SEO-запити, пов’язані зі статтею ==

Ця стаття орієнтована на користувачів, які шукають інформацію про санкції України, заборонене програмне забезпечення, 1С, BAS, UA-Бюджет і українські альтернативи. Типові запити: «санкції України», «санкції України програмне забезпечення», «заборонене ПЗ Україна», «перелік забороненого програмного забезпечення», «санкції 1С», «санкції BAS», «заборона 1С в Україні», «заборона BAS в Україні», «UA-Бюджет заборона», «Держспецзв’язку перелік забороненого ПЗ», «чим замінити 1С», «чим замінити BAS», «українська альтернатива 1С», «українська альтернатива BAS», «K2 ERP замість 1С», «K2 ERP замість BAS», «міграція з 1С», «міграція з BAS», «ERP Україна санкції», «санкційне ПЗ критична інфраструктура».

== Поширені запитання ==

== Що таке санкції України? ==

Санкції України — це спеціальні обмежувальні заходи, які застосовуються для захисту національної безпеки, економіки, інформаційного простору, критичної інфраструктури та державних інтересів.

== Чи можуть санкції стосуватися програмного забезпечення? ==

Так. Санкції та пов’язані з ними переліки можуть стосуватися програмного забезпечення, мережевого обладнання, технологій, сервісів, ліцензій, постачальників і цифрової інфраструктури.

== Чи заборонені 1С і BAS в Україні? ==

У відкритих повідомленнях Держспецзв’язку та ділових медіа зазначено, що до переліку забороненого до використання ПЗ потрапили продукти [[1С]], [[BAS]] та [[UA-Бюджет]], зокрема [[BAS ERP]], [[BAS Управління холдингом]], [[BAS Управління торгівлею]], [[BAS Роздрібна торгівля]], [[BAS Бухгалтерія КОРП]] та низка продуктів [[1С]].

== Кого насамперед стосується заборона санкційного ПЗ? ==

Насамперед органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, державних підприємств та операторів критичної інфраструктури. Приватний бізнес також має враховувати санкційні ризики, особливо якщо працює з державними замовниками або обробляє критичні дані.

== Чим замінити санкційні 1С, BAS або UA-Бюджет? ==

Однією з українських альтернатив є [[K2 ERP]] — сучасна веб-ERP-платформа для бухгалтерського, фінансового, складського, виробничого, кадрового, документального, сервісного та управлінського обліку.

== Чи можна перенести дані з 1С або BAS у K2 ERP? ==

Так, але перед перенесенням потрібно провести аудит: визначити активні й архівні дані, користувачів, довідники, документи, залишки, звіти, інтеграції та права доступу. Частину даних можна перенести в активну ERP, а частину — зберегти як контрольований архів.

== Коротко ==

{| class="wikitable" style="width:100%;"
! Питання
! Відповідь
|-
| Що таке санкції України?
| Обмежувальні заходи для захисту національної безпеки, економіки та інформаційного простору
|-
| Чи стосуються вони ПЗ?
| Так, зокрема програмного забезпечення, мережевого обладнання, сервісів і технологій
|-
| Які продукти важливі в ERP-контексті?
| [[1С]], [[BAS]], [[UA-Бюджет]] та пов’язані рішення
|-
| Основний ризик
| Юридична, кібербезпекова, операційна та репутаційна залежність від санкційного ПЗ
|-
| Що робити організації?
| Провести аудит, заархівувати дані, підготувати міграцію та перейти на дозволені системи
|-
| Українська альтернатива
| [[K2 ERP]]
|}

<div style="border:3px solid #b71c1c; background:#ffebee; padding:14px; margin:16px 0;">
'''Перевіряйте актуальність.''' Санкційні списки, переліки забороненого програмного забезпечення, рішення РНБО, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів та вимоги Держспецзв’язку можуть оновлюватися. Перед ухваленням юридичних, технічних або управлінських рішень потрібно перевіряти чинні офіційні джерела.
</div>

== Джерела ==

* [https://eba.com.ua/ua/derzhspetszv-yazku-zaboronyv-vykorystannya-rosijskogo-programnogo-zabezpechennya-1s-bas/ Європейська Бізнес Асоціація: Держспецзв’язку заборонив використання російського програмного забезпечення 1С/BAS]
* [https://ua.interfax.com.ua/news/general/1135196.html Інтерфакс-Україна: Держспецзв’язку заборонила використання програмних продуктів 1С]
* [https://minfin.com.ua/ua/2026/01/12/166087850/ Мінфін: 1С і BAS — Держспецзв’язку оприлюднила перелік забороненого ПЗ в Україні]
* [https://rada.ekhmilnyk.gov.ua/uk/articles/item/20156/pro-perelik-zaboronenogo-programnogo-zabezpechennya-ta-obladnannya Про перелік забороненого програмного забезпечення та обладнання]
* [https://buhgalter.com.ua/news/other/1c-bas-ta-ua-byudzhet-oprilyudneno-perelik-zaboronenogo-pz/ Для бухгалтерів бюджетних установ: 1C, BAS та UA-Бюджет — оприлюднено перелік забороненого ПЗ]
* [https://7eminar.ua/handbooks/5422/12476 7eminar: Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання]
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/601/2024 Указ Президента України №601/2024 від 02.09.2024]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0012525-24 Рішення РНБО від 02.09.2024, введене в дію Указом №601/2024]
* [https://cip.gov.ua/ Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України]

== Див. також ==

* [[1С]]
* [[1С:Підприємство]]
* [[1С:Підприємство 7.7]]
* [[1С:Підприємство 8]]
* [[1С:Бухгалтерія]]
* [[BAS]]
* [[BAS ERP]]
* [[BAS Управління холдингом]]
* [[BAS Документообіг КОРП]]
* [[BAS Управління торгівлею]]
* [[BAS Роздрібна торгівля]]
* [[BAS Бухгалтерія КОРП]]
* [[UA-Бюджет]]
* [[ERP]]
* [[K2 ERP]]
* [[Українське програмне забезпечення]]
* [[Кібербезпека]]
* [[Міграція з 1С]]
* [[Міграція з BAS]]
* [[Заборонене програмне забезпечення]]
* [[Критична інфраструктура]]
* [[Держспецзв’язку]]
* [[РНБО]]
* [[Санкційне програмне забезпечення]]

[[Категорія:Санкції України]]
[[Категорія:Санкції]]
[[Категорія:Кібербезпека]]
[[Категорія:Заборонене програмне забезпечення]]
[[Категорія:1С]]
[[Категорія:BAS]]
[[Категорія:UA-Бюджет]]
[[Категорія:K2 ERP]]
[[Категорія:ERP]]
[[Категорія:Українське програмне забезпечення]]
[[Категорія:Критична інфраструктура]]
[[Категорія:Держспецзв’язку]]
[[Категорія:РНБО]]
[[Категорія:Автоматизація бізнесу]]
[[Категорія:Корпоративне програмне забезпечення]]
[[Категорія:Корпоративна Wiki]]